Онлайн-медіа про ЛГБТ: зашквари посадовців, міжнародка і мова ворожнечі

15.06.2020, 17:00

Фото – zmina.info

Пандемія COVID-19 змінила порядок денний усього світу. Медіа також почали більше фокусуватися на висвітленні коронавірусу та його побічних ефектах, ніж на інших темах. Що вже казати про теми, які й до того були непопулярними, такі як висвітлення ЛГБТ. Здається, вони майже зникли з медіа.

Експерти ІМІ провели моніторинг новин на предмет висвітлення ЛГБТ в українських онлайн-медіа за період із 25 до 31 травня 2020 року включно.

Де було найбільше згадок про ЛГБТ в українських онлайн-медіа?

Було проаналізовано 19 українських онлайн-медіа, загальна вибірка становила 52 новини. Найбільше на тему ЛГБТ писали "Букви" та "Новое время" (по 13,5% загальної кількості матеріалів про ЛГБТ), ТСН (11,5%), "Суспільне" (9,6%). Трішки менше згадок траплялося на Zn.ua, "Страна.ua" та 24 каналі (по 7,7%), "Гордон" та "Сегодня" – по 5,8%, Укрінформ, УНІАН та "Українська правда" – по 3,8%, "Обозреватель", "Знай.ua" і "Цензор" – по 1,9%. Водночас протягом моніторингового періоду не було зафіксовано жодної новини про ЛГБТ в таких медіа: "РБК Україна", "Ліга", "Тиждень" та Інтерфакс.

Про що писали?

Найбільше згадок у медіа було присвячено ЛГБТ-спільноті загалом – 59,6%. Кожна четверта новина містила згадки про трансгендерних осіб (23,1% загальної кількості матеріалів на ЛГБТ-тематику). Трішки менше згадок було про геїв (17,3%). І водночас не було жодної згадки про лесбійок.

Як писали?

Журналісти переважно дотримувалися професійних стандартів під час висвітлення ЛГБТ-тематики. Так, 88,5% новин на цю тему було написано з нейтральним емоційним забарвленням, подавалися лише факти та події.

Однак у 11,5% матеріалів було присутнє негативне забарвлення матеріалів, і, крім того, у 3,8% була присутня мова ворожнечі щодо ЛГБТ. Один з прикладів – коли в заголовках використовували нецензурну лексику стосовно представників ЛГБТ, вказували на сексуальну орієнтацію людей, хоча це не мало інформаційної цінності для новини. Ставили в "один ряд" гомосексуалів зі злочинцями й використовували некоректну термінологію, таку як "гомосексуалізм", що є неприпустимим у журналістських текстах (суфікс -ізм вказує на течію, учення або хворобу), та вживали застарілий вислів "нетрадиційна сексуальна орієнтація".

Про що найбільше писали?

У моніторинговий період найпопулярнішою темою був скандал щодо висловлювання уповноваженого з прав дитини Миколи Кулеби. Цій темі була присвячена кожна четверта публікація (25%) в досліджуваних медіа. Пан Кулеба на своїй сторінці у Facebook опублікував допис щодо питання комерційного сурогатного материнства.

У медіа ця тема стала популярною, оскільки Кулеба мав необачність прирівняти гомосексуальні пари до ґвалтівників. Нетолерантний та гомофобський вислів широко розійшовся в медіа, оскільки пан Кулеба є публічною особою та представником влади. Та й скріни не горять, тому цитуємо уповноваженого:

"Реклама СМ, яка сьогодні всюди, "кричить" нам про радісних батьків і щасливі сім’ї. Але вона не говорить нам про те, хто насправді ховається за красивим рекламним буклетом. Є випадки, коли сім’ї – фіктивні, коли "подружжям" можуть виявитись і гомосексуальні пари, і ґвалтівники".

Медіаюрист Алі Сафаров, зазначає: “У вислові Кулеби ґвалтівники і геї поставлені на один рівень. Але навіть на рівні законодавства України це не так. Гомосексуальна орієнтація не є злочином, психічним захворюванням тощо, відповідні норми вилучено із законодавства країн світу, і зокрема із законодавства України, дуже давно. Тоді як зґвалтування є кримінальним злочином, суспільно небезпечною дією, яка передбачає суворе покарання з боку держави. Порівняння звичайних людей з іншою сексуальною орієнтацією зі злочинцями з боку посадової особи держави є неприйнятним і створює небезпеку реалізації подібних поглядів у державній політиці".

Як результат, на цей вислів оперативно відреагувала низка правозахисників. Зокрема, Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини, який вимагає публічних вибачень за поширення мови ворожнечі стосовно ЛГБТ-спільноти від Миколи Кулеби.

Згодом на своїй сторінці у Facebook пан Кулеба розмістив допис і дав роз'яснення, що зовсім “не це мав на увазі”.

Наступною за популярністю темою під час висвітлення ЛГБТ була міжнародка (17,3% новин).

Минулого року тема міжнародки теж посідала друге місце за популярністю. Новини на цю тему мали нейтральне емоційне забарвлення. Найпопулярнішою новиною в цій темі стало узаконення одностатевих шлюбів у Коста-Риці.

А також новина про те, що вперше у Франції призначення на посаду мера трансгендерну жінку.

На третьому місці за популярністю були теми культури та шоу-бізнесу (по 13,5%).

Найпопулярнішою новиною в тематиці "культура" була новина про створення першої короткометражки студією "Pixar", головним героєм якої є гей.

Новини в шоубізі переважно стосувалися камінг-аутів селебріті, їхнього життя та смерті. Через останнє, наприклад, весь Голлівуд опинився в жалобі: у зв'язку зі смертю відомого драматурга та ЛГБТ-активіста Ларі Кінга.

Значно менше новин було про кримінал – 11,5% загальної кількості новин, що стосувалися ЛГБТ-тематики. Тільки шість із 19 медіа, які ввійшли до моніторингу, опублікували новину про те, що в Харкові троє чоловіків побили жінку-трансгендера.

Що з прайдом цього року?

Прайду цього року бути, однак пандемія коронавірусу внесла свої корективи. У 2020-му прайд уперше відбудеться онлайн. Лише шість із 19 українських онлайн-медіа ("Гордон", "Новое время", "Цензор", "Букви", "Українська правда" та "Страна") опублікували інформацію щодо прайду. Онлайн-заходи почнуть проводити починаючи з 6 червня.

Марш рівності пройде онлайн. Програма / "Українська правда"
Марш рівності "КиївПрайд" вперше пройде онлайн / "Букви"
Вперше в історії українського прайд-руху. У Києві Марш рівності пройде в онлайн-форматі / "Новое время"

***

Результати цьогорічного моніторингу висвітлення ЛГБТ відрізняються від ситуації, яку ми спостерігали минулого року, в гірший бік. Стало більше мови ворожнечі та використання некоректної термінології – як у заголовках, так і в змісті статей. Якщо торік не було зафіксовано жодної новини з негативним забарвленням щодо ЛГБТ в загальноукраїнських онлайнах – то цього року такі онлайн-медіа, як "Знай.юа", "Страна.ua", "24 канал", УНІАН, "Букви" та "Гордон", використовували некоректні вислови щодо представників ЛГБТ або подавали новини з негативним забарвленням.

Можна було б сказати, що дещо покращився кількісний показник, але не варто забувати, що чверть усіх новин про ЛГБТ цього року стосувалася скандалу навколо вислову Кулеби, тобто збільшення кількості матеріалів було виключно ситуативним.

Хочемо також нагадати, що "Точка опори" спільно з ІМІ та БФ "Гендер зед" розробила буклет коректної ЛГБТ-термінології "Як писати про ЛГБТ", яким можуть користуватися журналісти, медійники та SMM-менеджери. Завантажити буклет можна за посиланням.

* Аналіз проводився в 19 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ (десять найрейтинговіших та вісім ЗМІ, що підписали меморандум Медіаруху про дотримання професійних стандартів): obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, znaj.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), tyzhden.ua (М), interfax.com.ua (М), bykvu.com (M), suspilne.media

Моніторинговий період – 25–31 травня 2020 року.

Марія Шиколай, Яна Машкова

Liked the article?
Help us be even more cool!

Інші Дослідження

Українські медійники назвали п'ять основних викликів 2024 року – щорічне опитування ІМІ

"Був лист від чоловіка, який описав, як мене ґвалтуватиме": активістка Ірина Земляна про погрози й переслідування росіян та як від них захиститися

Законопроєкт № 10242: як виправити загрозу для журналістів та викривачів