У 2025 році в межах юридичної гарячої лінії ІМІ було надано 105 консультацій з медійних питань. Це свідчить про суттєвий запит медійників саме на юридичний складник допомоги, адже далеко не кожна редакція чи медіа може дозволити собі юриста в штаті чи на аутсорсі. Переважна більшість журналістів зверталася до ІМІ по консультації через форму на сайті, емейл або через фб-месенджер. У цьому тексті ІМІ розкриває тематику звернень до медіаюристів та звертає увагу на ті правові перешкоди в роботі журналістів, які їх найбільше турбували 2025 року. 

Загалом запити можна умовно поділити на 10 категорій: 

  • доступ до публічної інформації, захист прав журналістів;
  • реклама, правила маркування і коректне розміщення в медіа;
  • воєнний стан і свобода слова;
  • реєстрація медіа (правовий статус);
  • робота журналістів з персональними даними героїв;
  • трудові, договірні відносини та корпоративні питання в медіа;
  • авторське право;
  • захист репутації та питання спростування недостовірної інформації, а також права на відповідь;
  • фінансові питання (податки, неприбутковий статус, донати тощо);
  • інше / загальні консультації.

1. Доступ до публічної інформації (32 консультації, 30,4% всіх звернень) у 2025 році виявився найпопулярнішою категорією звернень до юристів ІМІ. Робота ІМІ полягала в наданні консультацій щодо порядку оформлення та подання запитів на публічну інформацію, аналізу законності підстав для відмови в наданні інформації розпорядниками, оскарження неправомірних відмов або ненадання відповідей. Окрім того, юристи ІМІ роз’яснювали особливості доступу до окремих видів інформації (наприклад, у кримінальних провадженнях, у випадках ненадання доступу до приміщень міських рад, у разі визнання інформації такою, що має обмежений доступ тощо). 

Починаючи з 2023 року ми спостерігаємо послідовне збільшення звернень по юридичні консультації саме в цій категорії: 17 звернень протягом 2023-го та 20 протягом 2024-го. Основною причиною є систематичне зловживання розпорядниками публічної інформації режимом воєнного стану. Органи влади часто використовують війну як універсальне виправдання для приховування даних (зокрема, про бюджети та закупівлі), що змушує журналістів звертатися по юридичну допомогу з метою обійти інформаційну блокаду. Також траплялися непоодинокі випадки підміни понять із боку розпорядників інформації шляхом відмови в наданні публічної інформації з аргументацією, що її начебто слід зараховувати до службової.

2. Реклама (14 консультацій, 13,3% загальної кількості звернень) – друга за популярністю категорія звернень до юристів ІМІ у 2025-му. Журналісти й редактори цікавилися всіма правовими аспектами розміщення, маркування та розповсюдження рекламних матеріалів у медіа. Запитувачам надавалась інформація щодо вимог законодавства про рекламу, особливості маркування рекламних матеріалів, правила спонсорства, питання використання мови в рекламі, а також правових нюансів нативної реклами та іншого комерційного контенту.

Підвищений попит (протягом 2024 року звернень було вісім) з приводу реклами зумовлений критичною потребою медіа у виживанні. Через падіння грантової підтримки та скорочення бюджетів редакції шукають нові шляхи монетизації, але побоюються штрафів за порушення законодавства про рекламу та намагаються балансувати між комерційністю та етичністю. Активно ставили запитання щодо порядку розміщення нативної реклами та її маркування як на сайтах самих медіа, так і в їхніх соцмережах, що з огляду на потенційні зміни в законодавстві та євроінтеграційний курс України є цілком логічним та позитивним аспектом. 

3. Воєнний стан (безпека) (14 консультацій, 13,3% загальної кількості звернень). Категорія присвячена правовим питанням, які виникають у роботі медіа в умовах дії правового режиму воєнного стану, а також питанням, пов’язаним з безпекою. ІМІ надавав правові роз’яснення щодо порядку доступу журналістів до місць обстрілів, питання функціонування захисних споруд (укриттів) у громадських місцях та навчальних закладах, а також інших обмежень та особливостей роботи журналіста, пов’язаних з військовою тематикою та критичною інфраструктурою.

Частина четверта статті 25 Закону “Про інформацію”, яка надає право журналісту збирати інформацію на місцях аварій та катастроф, на жаль, не є безумовним аргументом у спорах із правоохоронцями та місцевою владою, які не допускають журналістів до місць обстрілів. Подібні конфліктні ситуації були поширеним явищем і в попередніх роках, а також виникатимуть надалі. Універсальні правила на місцях обстрілів можуть допомогти зменшити кількість спорів, однак людський фактор, відсутність комунікації локальної влади та журналістів, а також стрес та шок від жорстокості воєнних злочинів росіян залишатимуться факторами конфліктів у будь-якому разі.

4. Реєстрація медіа (правовий статус) (дев’ять консультацій, 8,5% загальної кількості звернень). Категорія сфокусована на питанні реєстрації діяльності медіа відповідно до Закону України “Про медіа” та інших нормативно-правових актів. Юристи ІМІ надали консультації щодо порядку, переваг та наслідків реєстрації медіа, включно з реєстрацією облікових записів як медіа, особливостями реєстрації онлайн-медіа, правовими вимогами до статусу та діяльності суб’єктів журналістської діяльності, а також юристи роз’яснювали практичні питання заповнення та подання реєстраційної документації до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Порівнюючи з минулим роком, дещо зросла кількість запитів на роз’яснення порядку реєстрації медіа. Це пов’язане як з диверсифікацією донорської мережі, так і з новими вимогами закону щодо реклами азартних ігор. У першому випадку дедалі частіше донори звертають увагу на факт наявності реєстрації медіа під час відборів на фінансування. У другому – реклама азартних ігор з весни 2025 року дозволяється лише в зареєстрованих медіа. Звісно, наявні інші стимули для реєстрації: репутаційні надбання, можливості звільнення від відповідальності за поширення недостовірної інформації (в деяких випадках), зменшені штрафи за порушення медійного законодавства тощо. Загалом попит на реєстрацію є безумовно позитивним моментом.

5. Персональні дані (вісім консультацій, 7,6% загальної кількості звернень). Категорія охоплює питання, пов’язані зі збором, зберіганням та поширенням персональних даних у межах журналістських розслідувань або репортажів. Юристи ІМІ надавали роз’яснення щодо того, яку інформацію про особу можна оприлюднювати без її згоди (якщо вона є публічною фігурою або дані мають суспільну значущість) і де проходить межа втручання в особисте життя.

6. Трудові, договірні відносини та корпоративні питання (вісім консультацій, 7,6% загальної кількості звернень). Категорія охоплює широкий спектр питань, пов’язаних з організацією роботи редакції, оформленням відносин із працівниками, а також договірними відносинами з контрагентами та роботою з текстами корпоративних документів. З боку ІМІ надано правові роз’яснення щодо оформлення трудових відносин, укладання цивільно-правових договорів, особливостей співпраці з ФОП, а також питання звільнення працівників та інших аспектів трудового права. Юристи вичитували та надавали правки до наявних договорів, статутних документів медіа на предмет відповідності законодавству та мінімізації ризиків.

7. Авторське право (чотири консультації, 3,8% загальної кількості звернень). Ця категорія охоплює правові вимоги щодо підтвердження авторства та правил коректного посилання на першоджерела в журналістських матеріалах. Консультації містили роз’яснення щодо того, як легально використовувати чужі фотографії, відео чи тексти, не порушуючи майнових та немайнових прав авторів. Основний акцент робився на превентивних заходах: як правильно підписувати матеріали та які існують винятки для використання творів у цілях цитування або висвітлення поточних подій. 

8. Захист репутації та питання спростування недостовірної інформації, а також права на відповідь (три консультації, 2,8% загальної кількості звернень) є однією з найменших категорій, проте їй варто приділити окрему увагу, адже багато журналістів зазнають тиску з боку високопосадовців та великих компаній (так звані SLAPP-позови). Цей пункт охоплює питання, пов’язані із захистом честі, гідності, ділової репутації та порядком спростування недостовірної інформації. Консультації полягали в розкритті правових підстав для подання позову про захист честі та гідності, механізмів спростування інформації відповідно до законодавства, а також питань компенсації моральної шкоди, заподіяної поширенням неправдивих відомостей.

9. Фінансові питання (дві консультації, 1,9% загальної кількості звернень). Категорія стосується фінансово-правової діяльності медіа, особливо неприбуткових організацій та тих, що працюють з донатами та монетизацією контенту. Юристи надали роз’яснення щодо збереження статусу неприбутковості в умовах запровадження монетизації контенту, питання оподаткування, а також правового оформлення отримання фінансової допомоги (донатів).

Кількість запитів у шести категоріях, згаданих вище, не надто відрізнялася від попередніх років, щоб робити конкретні висновки. Водночас звернення щодо захисту персональних даних, захисту репутації та питань спростування недостовірної інформації мають високий рівень ризику. Досить часто медіа зверталися через наявну проблему із судовою практикою та законодавством, які наочно демонструють, що погрози судами від фігурантів розслідувань як явище починають черговий раунд зростання. Наприклад, 2025 року був поданий законопроєкт № 14057, первинна редакція містила значні ризики цензури й надмірно жорсткі вимоги до медіа, а також рішення Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду в справі № 757/19417/23, яке загрожувало звести нанівець судові репортажі. Щоб уникнути потенційних проблем, медіа вимушені цікавитися в профільних юристів щодо механізмів реальної протидії судовим позовам, які спрямовані на залякування журналістів та придушення їхньої виняткової громадської участі, допоки не внесено відповідних змін до національних законів. Також активно порушувалася тема легалізації та юридичного оформлення прямих пожертв від аудиторії, що спричинено значним падінням грантової підтримки.

10. Інше / загальні консультації (11 консультацій, 10,4% загальної кількості звернень). Категорія-збірник, що об’єднує всі інші консультації, які не можуть бути однозначно зараховані до жодної з вищезазначених категорій або мають загальний правовий характер. 

Висновки з аналізу консультацій та медійні тенденції 

Річний аналіз нашої консультаційної діяльності дозволяє стверджувати, що попри надзвичайний тиск воєнного часу український медіапростір не просто виживає, а проходить етап глибокої якісної трансформації. 105 опрацьованих кейсів є свідченням того, що правова культура в редакціях стає невіддільною частиною професійності. 

Підбиваючи підсумки року, ми виділяємо три ключові тенденції:

1. Зростання запитів щодо монетизації, донатів та правильного оформлення господарських відносин указує на те, що медіа активно шукають нові моделі життєздатності. Юридична підтримка в цих питаннях допомагає редакціям залишатися незалежними від політичного впливу, спираючись на прозорі фінансові інструменти.

2. Успішне проходження реєстраційних процедур та активний інтерес до рекламного законодавства підтверджують, що ринок сприйняв реформу медіа. Редакції демонструють готовність працювати в легальному полі, що є критично важливим для європейської інтеграції України.

3. Найбільша кількість звернень щодо доступу до інформації свідчить про те, що журналісти залишаються головним контролером влади. Ми бачимо стійке прагнення медійників розрізняти об’єктивні обмеження воєнного стану та безпідставне приховування суспільно важливих даних.

Наступний рік вимагатиме від нас ще більшої уваги до захисту прав журналістів на безпечну роботу та протидії правовим загрозам. Ми продовжимо працювати над тим, щоб кожен юридичний бар’єр перетворювався на нову можливість для розвитку медіа. 

Юридичний супровід, наданий протягом року, став внеском у стійкість демократичних інституцій, і ми вдячні кожному медійнику за довіру та спільну боротьбу в правовому полі.

Як журналістам надіслати питання до медіаюристів ІМІ

Нагадаємо, що звернутися до медіаюристів ІМІ можна двома шляхами на вибір: 

  • заповніть анкету за посиланням: https://forms.gle/8qKoZwGwdWHJ9GLP8;
  • напишіть на електронну адресу [email protected].

Зверніть увагу, що медіаюристи ІМІ консультують лише медійників щодо питань, пов’язаних з медійною сферою.

ІМІ не може розв’язувати проблеми громадян у їхніх життєвих ситуаціях чи скеровувати журналістів на місце подій.