Недопуск журналістів на партійні конференції – правовий аналіз
Останнім часом ІМІ фіксує непоодинокі випадки недопуску журналістів на з’їзди партій, партійні конференції, на яких у місцевих осередках висуваються кандидати для місцевих виборів.
Так, зокрема, у Луцьку не допустили журналістів 19 вересня на конференцію Волинської обласної організації політичної партії “Слуга народу”, а також на конференцію регіональної організації політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”. У Миколаєві 18 вересня журналіст не зміг потрапити на збори обласної організації політичної партії “За майбутнє”. Представники партій пояснюють недопуск вимогами карантину.
Дійсно, через пандемію коронавірусу і запровадження карантину існує певна колізія між принципом гласності й відкритості виборчого процесу і впровадженням захисту населення від інфекційних хвороб.
Гласність і відкритість виборчого процесу гарантується, зокрема, статтею 23 Виборчого кодексу України, відповідно до якої підготовка і проведення виборів, передбачених цим кодексом, здійснюються публічно і відкрито. Стаття 218 Виборчого кодексу України визначає:
"3. Повідомлення про час і місце проведення зборів, конференції організації партії з метою висування кандидатів у депутати, порядок акредитації на таких зборах, конференції представників засобів масової інформації, визначений його організаторами, не пізніш як за п’ять днів до дня проведення зборів, конференції розміщується на офіційному вебсайті організації партії, а в разі його відсутності – на офіційному вебсайті партії.
4. Про дату, час і місце проведення зборів, конференції з метою висування кандидатів організація партії повідомляє також засоби масової інформації. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на таких зборах, конференції визначає організатор заходу".
Одночасно в Україні існують обмеження через пандемію вірусу COVID-19. Такі обмеження введені відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Кабінетом Міністрів. Перелік і процедура застосування обмежень регулюються Постановою Кабінету Міністрів № 641 від 22 липня 2020 року "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Зокрема, підпункт 1 пункту 11 зазначеної постанови передбачає:
"11. На території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено "зелений" рівень епідемічної небезпеки, забороняється:
1) проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більше однієї особи на 5 кв. метрів площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі), а також діяльність кінотеатрів та закладів культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць у кожному окремому кінозалі або залі. Організатор заходу є відповідальним за дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра в разі проведення заходу з розміщенням учасників стоячи".
Підпункт 14 цієї постанови визначає:
"14. На території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено "помаранчевий" рівень епідемічної небезпеки, додатково до протиепідемічних обмежень, передбачених для "зеленого" та "жовтого" рівня епідемічної небезпеки, забороняється:
1) проведення масових (культурних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більш як 220 осіб та більше однієї особи на 10 кв. метрів площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі), де проводиться захід".
Отже, організатори заходів, зокрема партійних з’їздів, конференцій, на яких висуваються кандидати на місцевих виборах, зобов’язані дотримуватися балансу між вимогами публічності й гласності виборчого процесу та забезпечення виконання вимог карантину.
Реалізація такого балансу, зокрема, має бути передбачена в умовах акредитації журналістів. Такі умови дійсно можуть передбачати, наприклад, обмежену кількість акредитованих журналістів з огляду на карантинні вимоги й можливості місця проведення конференції. Водночас у такому документі має бути повідомлення про альтернативні шляхи отримання інформації журналістами, яких неможливо було акредитувати на з’їзд партії, партконференцію через умови карантину.
Виборче законодавство не визначає, яким саме документом мають визначатись умови акредитації, проте з огляду на загальні вимоги законодавства України це має бути письмово оформлений документ, затверджений уповноваженою на те особою, наприклад керівником місцевого осередку партії. Усні розпорядження, рішення прессекретарів тощо не мають необхідних ознак правомочності й не можуть розглядатися як встановлені правила акредитації.
Якщо в умовах акредитації немає жодної згадки про карантин, немає визначеної процедури обмежень і альтернативних шляхів надання інформації – можна констатувати факт порушення вимог публічності й гласності виборчого процесу з боку таких партій. Варто також пам’ятати, що такий недопуск журналістів підпадає під ознаки цензури, визначені статтею 24 Закону України "Про інформацію", і може вважатися перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України.
Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на яку можуть звертатися журналісти, засоби масової інформації та інші учасники інформаційних відносин з питаннями, пов’язаними з правовим регулюванням збирання, зберігання, поширення інформації, зокрема в мережі Інтернет. Консультації надають медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ [email protected].
Також ІМІ в період із 17 вересня до 15 жовтня включно проведе цикл безкоштовних вебінарів для журналістів та інших працівників ЗМІ щодо місцевих виборів "Новий Виборчий кодекс: відповіді для журналістів". Наступний вебінар, присвячений передвиборній агітації, заплановано на 24 вересня.
Help us be even more cool!
