За чотири роки та вісім місяців від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 989 злочинів проти журналістів і медіа в Україні.
Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, який веде Інститут масової інформації з першого дня вторгнення РФ в Україну.
У період із 24 вересня до 24 жовтня 2026 року ІМІ зафіксував 12 нових випадків негативних наслідків російської агресії для українських медіа. Серед них – атака російських дронів на знімальну групу, пошкодження редакції, кіберзлочини та перебої в роботі українських телеканалів.
Загиблі медійники
У жовтні стало відомо про загибель шістьох медійників. П’ятеро з них захищали Україну у війську, ще одна загинула як цивільна особа.
Двоє медійників тривалий час вважалися зниклими безвісти під час виконання бойових завдань. Самуїл Проскуряков, який працював в УНН, “Забороні”, Громадському та “Бабелі”, зник у 2022 році. Дмитро Хижняк, ведучий радіостанції “Хіт FM” і телеканалу ТВ-5, вважався зниклим із 2024 року. Лише у 2026 році офіційно було підтверджено їхню загибель.
У шпиталі помер військовослужбовець Олексій Нурулін, який працював старшим механіком пересувної телевізійної станції 1+1 media. 16 жовтня загинув колишній телеоператор телеканалів “ІРТ-Полтава” та “Місто Плюс” Василь Величко.
15 жовтня 2026 року під час військової служби загинув військовослужбовець і YouTube-блогер Кирило Солошенко. Він здобув популярність на YouTube у 2014–2016 роках, створював власні відео та брав участь у спільних проєктах з іншими популярними на той час блогерами.
Цивільною жертвою російської атаки на бізнес-центр у Києві стала колишня журналістка відділу “Бізнес” видання NV Марія Ївженко.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 143 медійники. З них 15 – під час виконання професійних обов’язків.
Обстріли журналістів
- Знімальна група “Суспільне Запоріжжя” потрапила під атаку російських FPV-дронів у селищі Кушугум, де фіксувала наслідки попередніх обстрілів. Журналісти понад три години не могли виїхати із селища, один із дронів ударив поруч з їхнім автомобілем.
Пошкоджені редакції медіа
- Унаслідок російського балістичного обстрілу Запоріжжя пошкоджено будівлю філії “Суспільне Запоріжжя”: вибуховою хвилею вибило вікна та двері. Працівники мовника не постраждали, оскільки під час атаки в приміщенні нікого не було.
- У ніч на 19 жовтня внаслідок російської ракетної атаки пошкоджено офіс редакції газети “Закон і Бізнес” у Києві. Вибухова хвиля вибила вікна, зруйнувала міжкімнатні стіни та пошкодила техніку й меблі. На момент атаки працівників у приміщенні не було.
- Росія атакувала безпілотником будівлю телеканалу “Візит” у Кременчуці, спричинивши пожежу та значні руйнування. Через пошкодження обладнання й інфраструктури телеканал тимчасово зупинив випуск новин, хоча мовлення триває. Семеро працівників під час атаки перебували в безпечних місцях, ніхто не постраждав.
Кіберзлочини
- Невідомі створили фейкове “дзеркало” сайту NV, від імені якого поширювали недостовірну інформацію про нібито обшуки НАБУ в ексголови Агенції оборонних закупівель, паралельно поширюючи згенероване ШІ відео, яке НАБУ назвало фейком. У відомстві підкреслили, що подібні матеріали є свідченням використання ворогом новітніх технологій в інформаційній війні.
Вимкнення українського мовлення
- Унаслідок російських атак по дата-центрах, телекомунікаційній та іншій інфраструктурі Києва 26 вересня перебої або тимчасове припинення роботи зафіксували щонайменше сім українських медіа: Новини.LIVE, Прямий, Суспільне, 5 канал, “Армія TV”, “Коло” та “Конкурент Україна”. У медіа тимчасово зупинялись ефір і Т2-мовлення, ставали недоступними сайти та виникали проблеми з відеоплеєрами й телевізійним сигналом.
Детальніше з моніторингом можна ознайомитися тут.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
