Джинса в онлайн-медіа. Моніторинговий звіт – третій квартал 2021 року

Фото – Укрінформ

Рівень джинси в українських онлайнах продовжує зростати, незважаючи на міжвиборчий період. У порівнянні з попереднім моніторинговим періодом кількість матеріалів з ознаками замовності зросла на 9%. 

Такими є результати щоквартального дослідження ГО "Інститут масової інформації", яке охопило період 30 серпня – 3 вересня 2021 року в 16 онлайн-медіа, повна вибірка становила понад 20 тисяч новин*.

Згідно з даними дослідження, комерційні матеріали замовного характеру продовжують переважати в медіа над політичними: на комерційну джинсу припав 61% усіх виявлених матеріалів з ознаками замовлення, на політичну – 39%.

24,5% матеріалів з ознаками замовлення були спрямовані на просування різних комерційних компаній. У третьому кварталі зросла кількість матеріалів з ознаками замовлення на користь компаній, інтересів та іміджу одного з найбагатших та найвпливовіших олігархів України Ріната Ахметова. На користь активів Ахметова зафіксовано 20,8% матеріалів з ознаками замовлення (попереднього періоду рівень матеріалів на його користь був 16,3%). Найбільше матеріалів з ознаками замовлення політичного спрямування орієнтовано на підвищення значущості програми президента Зеленського "Велике будівництво". Велика кількість медіа продовжує давати лише компліментарні матеріали на цю тему, без будь-якого аналізу чи перевірки достовірності. 

Сайтами-антилідерами з розміщення матеріалів з ознаками замовлення стали  "Обозреватель" (159 матеріалів з ознаками замовлення), "Політека" (67 матеріал). Матеріали з ознаками замовлення також були виявлені на сайтах "РБК-Україна" (29), "Інтерфакс-Україна" (19), УНІАН (21), "Сегодня" (20), "Цензор" (15), "24 канал" (15), "Гордон" (10), ТСН (10).

Не виявлено джинси на сайтах "Ліга", "Українська правда", "Дзеркало тижня", "Суспільне", НВ та "Кореспондент". 

Найбільше неналежного маркування серед усіх сайтів виявлено на сайтах 24 каналу (вісім), НВ та УНІАН – по сім матеріалів, ТСН (п'ять). Неналежне маркування матеріалів також виявлено на сайтах "Українська правда", "Сегодня" та  "Гордон".

ОГЛЯД ОСНОВНИХ КАТЕГОРІЙ ДЖИНСИ

1. Комерційні компанії

На користь комерційних компаній спрямовано 24,5% матеріалів з ознаками замовлення.

Серед соціально безвідповідальних рекламодавців, які порушують норми ЗУ "Про рекламу" і замовляють приховану рекламу, експерти ІМІ зафіксували букмекерську контору Parimatch, мобільних операторів, автовиробників, банківські установи, зокрема полюбляють приховану рекламу Глобус Банк, "Кредит Дніпро", та інших.

• Дія.Підпис з'явилася в застосунку Глобус Банку: як це працює / "Обозреватель" 
• АЛЛО Гроші 2.0: лояльність на максималках / УНІАН
• В Туреччину – за молодістю і красою! / ТСН
• МакДональдз запустив ювілейну благодійну кампанію для підтримки дитячих лікарень / "Обозреватель"

У третьому кварталі 2021 року зросла кількість замовних матеріалів на користь продуктів альтернативного куріння glo та айкос.

• Леся Нікітюк та бренд glo™ зняли стильний ролик про свободу бути собою / "Обозреватель" 
• Вино, сигарети і газованка – експертка розповіла, як зберегти білизну зубів / "Обозреватель"

Згідно з інформацією на сайті pfizermed.com.ua, існують ризики для здоров’я під час використання систем для нагрівання тютюну. Вони пов’язані з вмістом нікотину, тому ці системи спричиняють залежність. Вони не є безпечними та становлять ризики для здоров’я, особливо для людей із серцево-судинними захворюваннями, діабетом тощо, а також для вагітних та жінок, що годують груддю. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує, що на сьогодні немає достовірних доказів того, що тютюнові вироби для нагрівання є безпечнішими для здоров’я.

Центр громадського здоров'я МОЗ України теж пише про шкоду альтернативного куріння: "Ці вироби містять багато шкідливих речовин та інгредієнтів. Наразі відсутні чіткі докази того, що ТВЕНи безпечніші за звичайні сигарети або чинять менш шкідливий вплив на здоров’я через нижчу концентрацію речовин. Це питання досліджується. Крім того, твердження про те, що тютюн, який не горить, безпечніший, нівелюється доведеною небезпекою тютюну для жування та нюхання. Ця рослина містить канцерогени та інші шкідливі для організму людини речовини навіть у природному вигляді". 

Експерти ІМІ позитивно відзначають появу маркування, яке почали вживати на сайті 24 каналу. Якщо під час попереднього моніторингового періоду ми фіксували значну кількість немаркованої комерційної реклами на сайті, то вже в цьому кварталі редакція поставилася відповідально і маркувала зазначену рекламу так:

2. Рінат Ахметов та його компанії 

На користь українського олігарха Ріната Ахметова та його компаній розміщено 20,8% матеріалів з ознаками замовності, що на 4% більше, ніж попереднього моніторингового періоду.

Це переважно іміджеві матеріали, тобто матеріали, які не сприяють продажу певного товару чи послуги, що є характеристикою типової комерційної джинси. Натомість такі матеріали сприяють поліпшенню іміджу певної особи чи компанії, що може підвищувати лояльність суспільства, певних осіб, представників влади до фігурантів такої реклами.

Ахметов поліпшує свій імідж розміщенням матеріалів про діяльність свого благодійного фонду:

• Фонд Ріната Ахметова розпочинає прямі ефіри для надання психологічної підтримки жителям Донбасу і переселенцям / "Гордон"

– або ж завдяки соціальним проєктам своїх компаній:

• Група Метінвест за 15 років інвестувала в освітні проєкти 180 млн грн – Риженков / "Обозреватель" 

Акцентують у компанії на інвестиціях та податках, що сплачує "Метінвест":

• Інвестиція Метінвесту в 1 млрд доларів кардинально вплине на економіку Донеччини та України – Магомедов / "Обозреватель"

Залучає  компанія для власного піару і "експертну думку". Наприклад, політолог Микола Давидюк стверджує що інвестиції "Метінвесту" є надважливими: “Інвестиції таких великих компаній, як група "Метінвест", в економіку своєї ж країни є надважливими в час кризи. Вони дають змогу розвивати економіку, інфраструктуру, створювати робочі місця",  – пише "Обозреватель".

Раніше ІМІ вже писав, що Микола Давидюк неодноразово фіксувався в матеріалах на користь компаній Ахметова.  Цікаво, що раніше цей експерт був помічений і в матеріалах на користь Аграрної партії: "Микола Давидюк: Якщо Аграрна партія висуне свого "Макрона" в президенти, у них з’явиться шанс на перемогу" (матеріал за 2018 рік).

Коментує на користь Ахметова ще один політолог Павло Охотін: "Основною галуззю, яка зараз дає прибуток, є продаж сталі й чавуну. Прибутки в цій галузі, коли вони ідуть у країну, – вони тягнуть і інші сфери за собою. Яскравим прикладом, напевно, можна назвати "Метінвест". 

На користь компаній Ахметова матеріали розміщали сайти "Обозреватель", "24 канал", УНІАН, "РБК-Україна", "Гордон", "Політека".

3. "Велике будівництво" як іміджева програма Володимира Зеленського

Третю позицію за кількістю матеріалів з ознаками замовності посіла програма президента Зеленського "Велике будівництво", на користь якого розміщено 11% загальної кількості таких матеріалів. Відсоток зазначених матеріалів теж зростає з кожним моніторингом. Так, у порівнянні з попереднім аналізом кількість матеріалів про велике будівництво зросла майже на 3%. 

• Велике будівництво Зеленського стартувало на одній з найдовших трас Буковини / "Обозреватель" 
• Лікарня в Конотопі отримала сучасне приймальне відділення за програмою Зеленського / "Обозреватель"
• Велике будівництво – на Буковині за програмою Зеленського стартував ремонт траси Криворівня-Чернівці / РБК-Україна
• Велике будівництво – у Вінницькій області за 90 днів відремонтували 116 км дороги президентів / РБК-Україна

Зеленський неабияк пишається своєю програмою, називає її "дуже крутою": "Президент: "Велике будівництво" – реально крута програма, яка допомогла зберегти робочі місця під час пандемії", – пише сайт Президента України.

4. Лобізм

9,7% матеріалів з ознаками замовлення мали лобістський характер, спрямований на просування рішень, вигідних великим олігархічним групам.

Згідно з вікіпедією, лобіювання, лобізм (англ. lobbying, lobbyism government relations, public affairs, public advocacy) – цілеспрямований легальний або нелегальний вплив на органи державної влади та місцевого самоврядування, а також на їхніх посадових осіб, спрямований на них від імені іншої особи, організації або групи. Мету лобіювання становить закріплення власних інтересів чи інтересів третіх осіб (клієнтів) в управлінських рішеннях, що ухвалюються. 

І наразі експерти ІМІ фіксують що цей вплив здійснюється, зокрема, і через медіа.

Наприклад, безальтернативне просування введення заборони на експорт брухту:

• Мораторій на експорт брухту – заборона необхідна, щоб не програти в світовій війні за ресурси, вважає Тарасенко / РБК-Україна

Проти підвищення податкового тиску на підприємства ГМК, щодо видобутку залізної руди:

• Падіння світових цін на залізну руду – буде помилкою, якщо влада підвищить податки / РБК-Україна
• Падіння ціни на залізну руду ускладнить погашення валютного держборгу України – ЗМІ / "Обозреватель"

5. ОПЗЖ

На користь партії ОПЗЖ та безпосередньо її лідера Віктор Медведчука, який наразі перебуває під домашнім арештом за підозрою в державній зраді, розміщено 7,7% замовних матеріалів. 

Відсоток таких матеріалів попереднього моніторингового періоду був у рази нижчий, у другому кварталі 2021 року експерти фіксували лише поодинокі матеріали. Наразі левову частку матеріалів на користь Медведчука зафіксовано на сайті "Політека".

• Новий Майдан Україна може не пережити: Медведчук. Politeka
• Американське видання The World Stock Markets: Медведчук зазначив, що мільйони українців виступили проти політики Києва у сфері мови і свободи слова. Politeka

На користь Медведчука виступає низка експертів:

• політолог Кирило Молчанов: Експерт пояснив, як Медведчук відповів на статтю Путіна про Україну. Politeka;
• політолог Сергій Годний: Годний: Рішення ЄСПЛ за позовом Медведчука буде однозначно на його користь. Politeka;
• ексміністр внутрішніх справ Анатолій Могильов: Могильов: ЄСПЛ ухвалить рішення на користь Медведчука, і Україні доведеться платити. Politeka.

6. Віталій Кличко

6%  матеріалів з ознаками замовлення зафіксовано на користь мера Києва  Віталія Кличка. Піар Кличка також значно зріс у порівнянні з попереднім моніторинговим періодом – другим кварталом 2021 року, коли на його користь фіксувалися лише окремі матеріали.

Мер піарився на Дні знань та на виконанні завдань, які передбачені його посадовими обов'язками:

• Кличко на День знань відкрив сучасну європейську школу у Києві – фото / "Обозреватель"
• Кличко анонсував вихід на маршрути Києва ще чотирьох нових закуплених столицею трамваїв / "Обозреватель"

7. ЄС та Петро Порошенко

4% матеріалів з ознаками замовлення були спрямовані на зміцнення рейтингів Петра Порошенка та партії ЄС. Більшість таких матеріалів розмістив сайт "Обозреватель".

Триває батл між чинним та колишнім президентами, Порошенко продовжує повчати Зеленського:

• Порошенко дав Зеленському поради, щоб поїздка у США стала змістовною / "Обозреватель" 

Нагадуємо, що замовні матеріали використовуються з різними цілями: для просування своїх товарів чи послуг (комерційна джинса), для отримання додаткових політичних дивідендів (політична джинса), для відбілювання своєї репутації (іміджева джинса). Але мета в цих матеріалів єдина – маніпулювання суспільною думкою.

Моніторинг проводився 30 серпня – 3 вересня 2021 року в 16 популярних інтернет-медіа: "Політека", "Обозреватель", 24 канал, "Гордон", "Українська правда", УНІАН, "Сегодня", ТСН,  RBC.ua, "Ліга", Інтерфакс-Україна, "Цензор", "Дзеркало тижня", "Кореспондент", Суспільне, НВ. 

Вибірка охоплює всі новини підряд, що вийшли на сайтах протягом вказаного періоду (понад 20 тисяч новин).

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.