ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Джинса в онлайн-медіа. Моніторинговий звіт за 4-й квартал 2019 року

05.12.2019, 09:30

Основними замовниками джинси в онлайн-медіа є комерційні компанії та бізнес, на які припало 24% загальної кількості джинси.

Про це свідчить дослідження ГО "Інститут масової інформації", проведене в жовтні-листопаді 2019 року в 17 онлайн-медіа, повна вибірка становила понад 20 тисяч новин*.

На другому місці за кількістю матеріалів з ознаками замовлення – партія “Опозиційна платформа – За життя”, на яку припало 18,1%. 

Новим антитрендом четвертого кварталу 2019 року стала поява матеріалів з ознаками замовлення, які були спрямовані проти конкретних законопроєктів. Онлайн-медіа розміщували надзвичайно багато матеріалів проти законопроєкту №1210 (11,6% загальної кількості матеріалів з ознаками замовлення) і проти законопроєкту №2336-2 (7,9% загальної кількості матеріалів з ознаками замовлення). 

На думку експертів ІМІ, такий високий відсоток контрлобізму може свідчити про те, що за ним стоять економічні інтереси окремих олігархів та великих компаній. 

Серед найбільших замовників джинси також виявилися олігарх Ринат Ахметов (8,6% усіх матеріалів з ознаками замовлення розповідали про ДТЕК, Укртелеком та Фонд Ахметова) і автовиробники (8,6% джинси припало на “найновіші” і “найпотужніші” автомобілі). 

Сайтами-антилідерами з розміщення матеріалів з ознаками замовлення стали “РБК-Україна” (39 матеріалів, виявлених протягом тижня моніторингу), "Обозреватель" (31 матеріал) та 112.ua і NewsOne (по 30 матеріалів).

Не було виявлено замовних матеріалів на сайтах “Українська правда”, “Ліга” та “Український тиждень”. 

Загалом лише 8,2% матеріалів з ознаками замовлення були умовно марковані як реклама. Проте це маркування не відповідає законодавству, тому такі матеріали було зараховано до неналежного  маркування.

ОГЛЯД ОСНОВНИХ ЗАМОВНИКІВ ДЖИНСИ

Комерційні компанії

На комерційні компанії припало 24% загальної кількості джинси в онлайн-медіа. 

Зокрема, не гребують розміщувати рекламу з порушенням законодавства такі компанії, як "Нібулон", забудовники Novbud, Status Group, Sky River, "Метінвест", "Фармак", "Украгрохолдинг", "Київстар", банки "Альфа-Банк" і "Укрсиббанк", Radisson і десятки інших – від медичних компаній і навіть до охоронних фірм. 

Скриншот із сайту "Обозреватель"

Скриншот із сайту "Обозреватель"

Водночас замовні матеріали саме в цій категорії найчастіше розміщуються з позначками на зразок “Новини компаній”, “Актуально”, “Вікно”, “Спецпроєкт” тощо. ІМІ нагадує, що таке маркування, навіть якщо воно розшифровано в окремому розділі на сайті, не є зрозумілим аудиторії і не відповідає вимогам законодавства України. 

Скриншот із сайту ТСН

“Опозиційна платформа – За життя”

Партія ОПЗЖ залишається в трійці лідерів із розміщення матеріалів з ознаками замовлення (18,1% загальної кількості джинси). Основну кількість таких матеріалів було зафіксовано на сайтах 112 каналу та Newsone, власників яких пов'язують із цією політсилою та Віктором Медведчуком. 

Основним ньюзмейкером політсили в цей моніторинговий період став Віктор Медведчук. Головні меседжі політика стосувалися врегулювання конфлікту на Донбасі і транзиту російського газу через Україну.

Окремо Медведчук піднімав питання нібито тиску на його телеканали з боку влади. Причину цього політик вбачав у бажанні піару влади на цьому питанні і продовжував називати власні ЗМІ незалежними.

Підконтрольні Віктору Медведчуку ЗМІ дають можливість не лише просувати йому свої меседжі порядку денного, але й іншим його хвалити. Так, наприклад, на сайті Newsone Медведчука хвалить журнал Offen-Siv: “Авторитетный немецкий журнал: Медведчук единственный украинский политик, способный остановить национал-фашизм в Украине”. Це ЗМІ стверджує, що в Україні лютує націонал-фашизм. Така позиція співпадає з російськими наративами, тому, відповідно, має підтримку російських ЗМІ, які активно її поширюють, називаючи Offen-Siv авторитетним виданням. 

Окрім Віктора Медведчука, від ОПЗЖ виступали також Наталія Королевська ("Инвесторы не придут туда, где продолжаются боевые действия Королевская") та Юрій Бойко, який занепокоївся долями жителів прифронтових регіонів: "Юрий Бойко: За все годы, пока длится конфликт в Донбассе, не решен ни один вопрос жителей прифронтовой зоны".

Окрім сайтів, пов'язаних з ОПЗЖ, матеріали на користь цієї політсили розміщував також сайт "Знай.юа".

Контрлобізм законопроєкту № 1210

Законопроєкт №1210, який передбачає збільшення ренти за видобуток залізної руди, явно не вигідний великим підприємствам, що ведуть цей вид діяльності. В онлайн-медіа було розгорнуто цілу кампанію проти цього законопроєкту. На критику ініціативи припало 11,6% загальної кількості матеріалів з ознаками замовлення.

Зеленському закидали, що голосування саме за цей законопроєкт негативно відіб'ється на його рейтингах:

Проти цього законопроєкту виступала  низка експертів, наприклад економічний експерт Сергій Фурса на сайті "Обозреватель" зазначав, що його ухвалення негативно вплине на інвестиційний клімат в Україні, а на сайті 112 каналу наголошував, що він вигідний передусім олігарху Ігорю Коломойському. Політолог Володимир Фесенко заявляв, що “предложение об увеличении ренты на добычу железной руды означает убийство украинского металлургического экспорта и доводит ситуацию до абсурда”.

Подібні матеріали були зафіксовані на сайтах "Обозреватель", "112", "Цензор", "Знай.юа", "24 канал", "УНІАН", "РБК-Україна".

ДТЕК та лобіювання інтересів Ахметова

Матеріали на користь інтересів олігарха Ріната Ахметова становили 8,6% загальної кількості матеріалів з ознаками замовлення.

Зокрема, в таких матеріалах засуджувалося розслідування щодо формули "Роттердам плюс": "Адвокатка заявила, що НАБУ незаконно оплачувало дослідження щодо формули "Роттердам плюс" ("Гордон"). Стверджувалося, що формула була законною і не завдала економічної шкоди споживачам електроенергії: “підтверджують законність формули "Роттердам плюс" і відсутність економічної шкоди та збитків для споживачів електроенергії” ("Гордон").

Інша частина матеріалів активно засуджувала спроби реприватизації компанії “Укртелеком”, яка належить Ахметову. Проти цього виступав політолог Микола Давидюк, який зазначив, що реприватизація цього об'єкта призведе до втрат бюджетних коштів. Ще один неідентифікований експерт зазначав, що спроби реприватизації відлякують іноземних інвесторів.

Цілий блок матеріалів з ознаками замовності висвітлював діяльність ДТЕК.

Скриншот із сайту "Сегодня"

І ще низка матеріалів розповідала про діяльність Фонду Ріната Ахметова.

Скриншот із сайту "Сегодня"

Матеріали на користь олігарха Ахметова було зафіксовано переважно на сайтах "Сегодня", "РБК-Україна", "Обозреватель".

Автовиробники

Експерти ІМІ вирішили виділити матеріали з ознаками замовності від автовиробників в окремий блок, оскільки на них припала досить велика частка – 8,6% загальної кількості джинси, зафіксованої в цьому моніторинговому періоді. 

Переважна більшість таких матеріалів містили оцінні судження, у яких вихвалялися конкретні марки автомобілів, наприклад: “Главными особенностями кроссовера Hyundai Creta 2020 модельного года станут яркий дизайн и продвинутые опции” ("Обозреватель"), “Компанія Lexus представила неймовірний концептуальний електрокар LF-30” (ТСН), “У ньому поєднуються передові технології Nissan Intelligent Mobility і потужна електрична силова установка в компактному кузові” (ТСН). 

Деякі такі новини навіть вказували на різні ціни на різні комплектації автомобілів:

Скриншот із сайту ТСН

Матеріал написано за результатами моніторингу, що проводився в період з 21  до 25 жовтня 2019 року в 17 популярних інтернет-медіа: “Обозреватель”, “Знай.ua”, 24-й канал, “Гордон”, “Українська правда”, “Новое время”, УНІАН, “Сегодня”, ТСН, 112.ua, NewsOne,  RBC.ua, “Ліга”, “Український тиждень”, “Інтерфакс”, “Страна”, “Цензор”. Вибірка охоплює всі новини підряд, що вийшли на сайтах за вказаний період (понад 20 тисяч новин).

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!