IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

4

41

1

10

День пам’яті vs День перемоги в українських інтернет-ЗМІ

Укотре на декілька днів події 8 та 9 травня щодо річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні заполонили новинні стрічки. На перший погляд, тренди висвітлення цих двох свят лишилися без змін: висвітлення подій Дня перемоги (9 травня) превалює над кількістю новин про День пам’яті та примирення (8 травня), який відзначається в усьому світі, а в Україні – з 2015 року (38,9% проти 8,6% всіх відібраних новин).

Результати моніторингу медіа, проведеного ГО “Інститут масової інформації” у 2019 році, показали, що 9 травня продовжує бути центральною темою новин на травневі свята – так само, як і минулого року.

Новин, присвячених Дню перемоги, стало більше (їхня кількість зросла з 34% новин, відібраних до моніторингу у 2018 році, до 38,9% у 2019-му). Однак зросла і кількість новин, присвячених висвітленню Дня пам’яті та примирення (з 6% у 2018-му до 8,6% у 2019 році). Той факт, що події 9 травня висвітлюються значно ширше, є результатом, по-перше, великої кількості інформаційних приводів (яких 8 травня значно менше). По-друге, на кількість новин впливає і звичка українських політиків “піаритися” на святах, у результаті чого виникає велика кількість політичних заяв, які не мають особливих приводів.

Серед позитивів цього року експерти ІМІ відзначають збільшення кількості новин про святкування Дня пам’яті та примирення і появу новин про це на тих сайтах, які раніше про цей день не писали взагалі або писали дуже мало.

Тематичне наповнення новин, присвячених травневим святам, виявилося подібним до тем минулого року. Експерти ІМІ звернули увагу на повторення цілих категорій новин, наприклад щодо затримання матері загиблої екс-регіоналки Бережної (2% у 2018-му, 2,7% у 2019 році), стосовно повідомлення про відзначення Дня перемоги в Росії (6% у 2018-му, 7% у 2019 році). Акція “Бессмертный полк” також продовжує привертати увагу медіа (6% у 2018 році і цілих 9,7% у 2019-му). Водночас якщо минулого року серед інформаційних приводів були акції радикалів, блокування телеканалу “Інтер”, то цьогоріч в окупованому Криму та на Дніпропетровщині розбивали пам’ятники героям Другої світової війни. Окрема тема, яка особливо не виділялася торік і цього року досить часто з’являлася, – це затримання через заборонену символіку.

Які сайти читали?

Для аналізу бралися новинні стрічки десяти інтернет-медіа, а саме “Українська правда”, 112.ua, “Ліга.net”, УНІАН, “Вести”, “Страна.ua”, ТСН.ua, “Сегодня”, “Цензор” та “Корреспондент”, з 8 по 10 травня 2019 року. Були відібрані всі новини, які стосувалися відзначення Дня пам’яті та примирення, а також Дня перемоги над нацизмом, супровідні події тощо. Всього для моніторингу було відібрано 486 таких новин.

За результатами моніторингу, найбільш виважено ці події висвітлювали сайти “Ліга.net”, “Українська правда”, ТСН.ua, “Цензор”, як і минулого року. Цього року до медіа, які найбільше приділяли уваги висвітленню Дня пам’яті та примирення, приєдналися сайти “Сегодня” та УНІАНу. Ці сайти пояснювали своїй аудиторії, у чому різниця між 8 і 9 травня, а також розповідали, які заходи відбулися протягом Дня пам’яті по всій Україні. Варто зауважити, що торік сайти “Сегодня” та УНІАН практично не писали про події в країні до Дня пам’яті, і експерти ІМІ вітають той факт, що цього року День пам’яті з’явився в порядку денному і на цих сайтах. Окрім того, сайт “Сегодня” відзначився також цілою низкою власних новин до Дня перемоги, які розкривали суть пам’ятних подій через особисті історії.   

На сайті 112.ua зустрічалося найбільше новин з ознаками замовлення, зокрема активно піарилися представники “Опозиційної платформи – За життя”. Також декількома матеріалами з ознаками замовлення щодо Дня перемоги відзначилися сайти “Сегодня” та “Корреспондент”. Найбільше новин з маніпуляціями, оцінними судженнями та пропагандистськими наративами зустрічалося на сайтах “Страна.ua” та “Вести”.

Більше за інших про події до 8 і 9 травня загалом писали сайти “112.ua” (102 матеріали), “Сегодня” (72 матеріали), а також “Страна.ua” (55 матеріалів). Найменше писали “Ліга.net” (15 текстів), “Українська правда” (17 текстів) та “Корреспондент” (32 тексти).

Про 9 травня

День перемоги продовжує посідати перше місце в інформаційному просторі онлайн-медіа (38,9% усіх відібраних новин). Причиною тут є і достатня кількість інформаційних приводів, які привертають увагу медіа. Наприклад, акція “Бессмертный полк” та  інші подібні акції, які відбулися по всій Україні, згадувалися в 9,7% новин. Утім, чимало новин ЗМІ продукували самостійно, публікуючи численні заяви політиків про те, яке ж свято найважливіше, уривки з книг, присвячених Другій світовій війні, а також коментарі соціологів, наскільки улюбленим для українців є День перемоги.

Скріншот – 112.ua
Скріншот – 112.ua

Найбільше новин саме про День перемоги було опубліковано на сайті “112-й канал” (62 тексти). Крім матеріалів з ознаками замовлення, які тут також зустрічалися найчастіше, порівнюючи іншими сайтами, 112-й канал публікував основні заяви з виступів експертів, політиків на цьому ж телеканалі. Основні тези таких виступів схожі: День перемоги – “святой праздник”, “самый большой для нашего народа”, “святой день для украинской нации”. Крім того, створювалося враження, що 9 травня збираються скасувати чи заборонити відзначати українцям, а 8 травня українців примушують святкувати ледь не силою.

Показовою є низка таких новин:

Навіть ішлося про те, що треба повернути радянську символіку, певні символи якої заборонені українським законодавством (“Лесик: Символы победы в ВОВ должны вернуться в правовое поле”).

Досить часто в онлайн-медіа робили огляди, що відбувалося  цього дня в Києві та Україні загалом. Видання “Ліга.net” зробило окремий матеріал на тему “День победы. Действительно ли это “любимый праздник украинцев”. У редакції спростовують тезу, яку так часто використовують політики, і зазначають, що це неправда, що “День перемоги – найважливіше свято”. “День победы даже не входит в первую пятерку важных праздников. Самый главный праздник – Рождество (82%). На втором месте – Пасха (81%). На третьем – Новый год (75%). Дальше идут 8 марта (42%) и Троица (37%). Это результаты соцопроса КМИС на октябрь-ноябрь 2018 года”, – пише “Ліга.net”. Утім, інші сайти цитували генерального директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, який сказав в ефірі Громадського, що “9 травня – одне з улюблених свят українців, хоч у регіонах ставлення різниться”.

Скріншот –  unian.net

Оглядовий лонгрід щодо всіх основних подій дня зробили на УНІАНі, також відзначивши і вияви “русского мира” під час заходів (“Торжества с минутой молчания, марши и немного победобесия а-ля рус: как Украина прожила 9 мая”). “Перед стартом акции бессменный лидер “полка” Морис Ибрагим проинструктировал “подопечных” о цели шествия – празднование победы в Великой Отечественной войне 1941–1945 годов. Дескать, о начале Второй мировой (1939-й), “навязанной” столичной властью, лучше не вспоминать. Собравшиеся ответили громким “Ура!” и песнями советских времен, которые исполняли под “аккомпанемент” проукраинских активистов, ставших впереди колонны”, – пише УНІАН.

Не обійшлося і без паркетних новин, прес-релізів поліції, а також криміналу, “приуроченому” до пам’ятних днів. Якщо загалом висвітлення Дня перемоги було подібним у більшості сайтів, то сайт “Сегодня” опублікував чимало оригінальних новин із персональними історіями, згадками ветеранів, історичними матеріалами. Звісно, більшість з них є роботою журналістів програми “Сегодня” телеканалу “Україна”, який разом із сайтом входить у єдиний медіахолдинг.

Скріншот – segodnya.ua
Скріншот – segodnya.ua

Приклади таких новин:

Про 8 травня

День пам’яті та примирення продовжує поступатися за рівнем висвітлення 9 травню (8,6%). Хоча зазначимо: якщо минулого року сайти “Сегодня”, УНІАН практично не писали про існування такої пам’ятної дати в Україні, то цього року про відзначення 8 травня писали всі новинні сайти, стрічки яких аналізувались.

Загалом ЗМІ розповідали, як цей день відзначається у світі та в Україні, про акцію “Перша хвилина миру”, про те, що означає символ червоного маку, і цитували представників влади. Окремо розкривали тему примирення всередині самої України. Сайт “Цензор” опублікував новину “Сожалею, что не могу быть на передовой”, – ветеран Второй мировой Варвашеня и воин АТО Пирог зажгли “Огонь памяти” в Запорожье”, у якій розповідали про акцію в Запоріжжі, метою якої було показати єдність та єдину пам’ять різних поколінь захисників.

Скріншот – censor.net.ua

Більше за інших про День пам’яті та примирення писали сайти “Сегодня” та ТСН.ua. Здебільшого обидва сайти ставили новини, зроблені для теленовин каналів “Україна” та “1+1”, розповідали про заходи, які відбувалися по всій країні, як відзначають цей день в інших країнах, як можна цей день відзначати.

Скріншот – tsn.ua
Скріншот – segodnya.ua

Експерти ІМІ зазначають, що медіа стали більше уваги приділяти подіям 8 травня, пояснювати своїм аудиторіям, в чому різниця цих двох пам’ятних днів. Утім, відсоток новин значно менший, порівнюючи з новинами про 9 травня.

“День победы” маніпуляцій

“Страна.ua” та “Вести” відзначилися найбільшою кількістю маніпуляцій та просуванням певних наративів, присвячених Дню перемоги та Дню пам’яті. Такі наративи перегукувалися також із наративами кремлівської пропаганди.

Скріншот – strana.ua

Зокрема, “Страна.ua” ставила запитання своїй аудиторії, з ким-таки відбувається примирення (“Примирение с кем?” Соцсети обсуждают празднование 8 мая в Украине”).

Тут звучать такі цитати:

“Но если судить по заявлениям властей, то главный праздник Украина должна праздновать 8, а не 9 мая”.

“Националисты, для которых капитуляция Германии не победа, отмечают 8 мая. А потомки советских ветеранов собираются 9-го. И количественный перевес явно на их стороне: на официозные мероприятия приходит мало народу. Тогда как в День победы собираются сотни тысяч людей”.

“В этом смысле примирение более актуально для Европы, которая была почти полностью оккупирована Гитлером и где коллаборационизм был массовым явлением. Поэтому такая идентификация праздника возникла прежде всего на Западе”.

“Сторонники же ОУН-УПА и дивизии “Галичина” не сделали ни одного шага навстречу примирению. Они не отказываются от самых скандальных идеологических воззрений прошлого, всячески обеляя или отрицая, к примеру, геноцид поляков, участие в холокосте и сотрудничество с нацистами”.

Звернули увагу і на те, що “День примирения 8 мая даже не вышел в тренды Google по Украине”. В новині журналісти самостійно роблять висновок з того, що 8 травня не вийшло у Google-тренди: “Это говорит о том, что основная масса населения не воспринимает этот день праздничным и не совсем понимает, кто с кем должен примиряться”.

Скріншот – strana.ua

Основну увагу “Страна.ua” сконцентрувала на висвітленні ходи “Бессмертного полка” (“главное мероприятие этого дня”), а також на тому, якими були покарання за використання забороненої радянської символіки. В таких новинах використовувалася надмірна емоціональність, драматизація:

Скріншот – strana.ua

Крім того, “Страна.ua” намагалася вигадати скандал там, де його не було, – “Перепутал войну. Новый командующий ООС 8 мая возложил цветы погибшим атошникам”, дивуючись, чому командувач ООС Олександр Сирський поклав квіти тим, хто загинув під час війни на Донбасі, адже вони “не имеют отношения к войне с нацистами”. Хоча цього дня вшановували всіх, хто віддав своє життя в боротьбі за Україну.  

Сайт “Вести” відзначив, що “Сегодняшнее празднование отличается от предыдущих празднований в последние пять лет, это связывают с тем, что Владимир Зеленский, избранный президент Украины, позиционирует себя политиком, который готов объединить страну”. А також сайт акцентував на покараннях за використання забороненої символіки:

“День победы” піару

9 травня також і улюблене свято для політиків, які можуть зайвий раз долучитися до вшанувань разом із населенням, висловити думку, задіяти свої фонди, поширити прес-релізи, аби підвищити свій позитивний образ серед аудиторії. Експерти ІМІ зазначили, що і цього року було зафіксовано матеріали з ознаками замовлення на сайтах, які потрапили до вибірки, – 6,8% усіх відібраних.

Скріншот – 112.ua

На 112.ua зі святом вітав Віктор Медведчук, а також представники партії “Опозиційна платформа – За життя”. Зокрема, Юрій Бойко заявив, що “никому не дадим очернить память наших бойцов, которые освобождали Украину”. Крім того, телеканал “112” транслював захід, який проводила “Опозиційна платформа – За життя” в селі Гатне.

Скріншот 112.ua

Розповідали і про те, як Вадим Рабінович та Геннадій Кернес висаджували дерева на святкуванні Дня перемоги, окремо Вадим Рабінович зазначив, що “Кернес – победитель, спасибо мэру за самые масштабные празднования Дня победы”.

На сайті “Вести” зі святом привітав голова фракції “Опозиційного блоку” Вадим Новинський (“Вадим Новинский: Сохранить память о победе и защитить ветеранов — приоритеты “Оппоблока”), а також депутати групи “Відродження”. Із привітаннями з’явився і депутат Олександр Онищенко (“Александр Онищенко: Благодаря ветеранам мы свободные и Украина победила”). Долучився до привітань і бізнес на сайті “Вести” – група компаній “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка.

Кого не привітав Путін?

Як там у Росії? І про це не забувають розповісти українські онлайн-медіа в контексті Дня перемоги. Зокрема, практично всі сайти відзначили, яким було привітання президента Росії Володимира Путіна.

Так, на сайті Кремля зазначається, що Путін надіслав звернення лідерам і громадянам багатьох країн, а “также народам Грузии и Украины по случаю 74-й годовщины Победы в Великой Отечественной войне”. Це послання сайти проінтерпретували по-різному:

Крім цієї суспільно важливої, на думку ЗМІ, інформації, медіа намагалися по-різному розповісти, як святкували День перемоги в сусідній країні. Сайт “Цензор” це зробив за допомогою фотожаб (“Праздник с ватой в головах. Кремлевское “победобесие” в ФОТОжабах и карикатурах”), ТСН.ua розказав про свято абсурду (“Значки зі свастикою і дитячі військові паради: як росіяни переживають “переможну” істерію”). Фотографії з параду в Москві опублікували на УНІАНі: “Серпи, молоти, танки і Путін: в Москві під наглядом снайперів пройшов парад до Дня Перемоги” (фото).

Отже, онлайн-медіа досить детально висвітлювали події 8 та 9 травня у своїх новинних стрічках. День перемоги продовжує панувати в інформаційному просторі, щоправда, експерти ІМІ зазначають, що про День пам’яті стали писати частіше. Присутність маніпуляцій та небезпечних наративів у висвітленні такої конфліктно чутливої теми в українському суспільстві, акценти у висвітленні ходи “Бессмертного полку” показують, що не всі медіа готові сприяти тому самому примиренню, про яке мало б ітися в ці дні, а тільки ще більше посилюють ворожнечу серед їхніх аудиторій.

Олена Чуранова, експертка ГО “ІМІ”

*У межах дослідження було проаналізовано новинні стрічки з 8 по 10 травня 2019 року сайтів “Українська правда”, 112.ua, “Ліга.net”, УНІАН, “Вести”, “Страна.ua”, ТСН.ua, “Сегодня”, “Цензор” та “Корреспондент”. Для аналізу відбиралися всі новини, які стосувалися відзначення Дня пам’яті та примирення, а також Дня перемоги над нацизмом, супровідні події тощо. Загальна моніторингова вибірка становила 486 новин.

**Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.

Ще Дослідження