IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

28

80

2

27

Пам’ятали чи перемагали: про що писали інтернет-ЗМІ до річниці перемоги над нацизмом

Події 8 та 9 травня повністю заповнили український інформаційний простір і не лишилися поза увагою інтернет-ЗМІ. Блокування телеканалу “Інтер”, сутички під час акції “Бессмертный полк”, новини “що у них” (про парад у Москві, паради на так званих “ДНР”, “ЛНР”), з’ясування, що відзначають українці – День пам’яті чи День перемоги над нацизмом, – інформаційних приводів для цього було достатньо. Експерти ІМІ провели моніторинг онлайн-новин, присвячених цим подіям та визначили основні акценти їх висвітлення*.

Дослідження показало, що, не дивлячись на те, що Україна, разом з іншими країнами по всьому світу, долучилася до відзначення 8 травня (День пам’яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасницями Другої світової війни), – втім, 9 травня як свято Дня перемоги з часів Радянського Союзу залишається центральною темою новин на травневі свята. Протягом періоду моніторингу* експерти ІМІ відстежили 433 публікації, присвячені річницям 8 та 9 травня. З них 145 новин (34%) були присвячені саме подіям до Дня перемоги над нацизмом. Водночас Дню пам’яті та примирення було присвячено тільки 28 новин з 433 (6%).

За результатами моніторингу, найбільш виважено про найголовніші події цих днів повідомляли “Ліга.net”, “Українська правда”, “Цензор”. Сайт “ТСН.ua” порівняно з іншими ЗМІ найбільше сконцентрувався на висвітленні відзначення саме 8 травня (Дня пам’яті), натомість майже всі новини сайту “Сегодня”, відібрані моніторингом, були присвячені суто Дню перемоги над нацизмом, як і новини УНІАНу. Сайт “112.ua” відзначився найбільшою кількістю матеріалів з ознаками замовного характеру за період моніторингу. Найбільше маніпулятивних, емоційно забарвлених матеріалів було зафіксовано на сайтах “Страна.ua”, “Вести”, “Корреспондент”.

Лідерами за кількістю новин на тему моніторингу стали “Страна.ua” (71 матеріал), “Вести” (61 матеріал) та “112.ua” (49 матеріали). Найменше ж писали про ці події УНІАН (25 публікацій), “Українська правда” (26) та “Ліга.net” (27).  

 

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЧИ ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ?

Попри те, що День пам’яті та примирення відзначається в Україні вже кілька років поспіль, висвітлення подій в інтернеті за 8-10 травня свідчить про те, що основним днем, коли українці шанують ветеранів Другої світової, згадують про загиблих родичів, несуть квіти до пам’ятних місць, залишається День перемоги над нацизмом.

Експерти ІМІ зазначили, що серед новин за 8 травня основною темою стала втрата свідомості великої кількості дітей під час урочистих заходів до Дня пам’яті. Сайти “Страна.ua”, “Вести” присвятили найбільше матеріалів цим випадкам, оминаючи інші події, які були присвячені відзначенню 8 травня (“Эпидемия обмороков. В Кривом Роге четверо лицеистов потеряли сознание на параде”, “В школе Черкасс на линейке в честь Дня примирения 17 детей потеряли сознание. 42 ребенка отравились”, “На школьных линейках в честь Дня памяти – массовые обмороки. Еще 19 детей пострадали”, “Страна.ua”). Крім того, “Вести” та “Ліга.net” повідомили про те, що у Новомосковську дітям стало погано саме від розповіді ветерана, згідно з коментарями представників влади (“У школі стало погано дітям: влада каже – від розповіді ветерана”, “Ліга.net”; “Власти Днепропетровской области говорят: школьникам стало плохо от рассказа ветерана”, “Вести”).

Найкраще події до 8 травня висвітлив сайт “ТСН.ua”, який розказав своїй аудиторії, як цей день відзначають по всьому світу (“Із маком, волошками та формою ветеранів: у світі вшанували пам’ять жертв Другої світової війни”), як відбулася акція “Перша хвилина миру” (“У Києві біля підніжжя Батьківщини-матері вшанували “першу хвилину миру”), а також розповіли про значення основного символу цього дня (“Червоний мак: звідки походить символ і як його варто носити”). Подібні інформаційно-пізнавальні новини з’являлися на сайтах “Ліга.net”, “112.ua” та “Корреспондент”.

На відміну від 8 травня, відзначення Дня перемоги над нацизмом в Україні зібрало увагу всіх онлайн-ЗМІ. Втім, характерною особливістю більшості новинних стрічок була схожість із зведеннями кримінальної хроніки. Наприклад, сайт “112.ua” акцентував на порушеннях правопорядку під час проведення акцій, передавав звіти МВС, розповідав про затримання по всій країні, а напередодні давав прогнози, у яких областях можливі найбільші провокації (“Активно наблюдали за Днепром”: В МВД рассказали, в каких городах больше всего ожидали провокаций 9 мая”, “Со столкновениями, но без грубых нарушений: Как в Украине отметили 9 мая”). Також на сутичках та зіткненнях протягом 9 травня сконцентрувався і “Цензор” (“Ганьба “дідам”, які воювали проти борців за свободу України”, – на акції, організованій “Опоблоком” у Сумах, відбулися зіткнення”), УНІАН (“Здохни!”: в Дніпрі 9 травня сталася штовханина між пенсіонерами і поліцейськими (відео)”). Писали сайти і про використання забороненої символіки на акціях по всій країні (“Серп, молот та георгіївська стрічка. У Львові, Києві та Одесі помітили заборонену символіку”, “ТСН.ua”;    “9 травня в Україні: Через заборонену символіку затримали понад 20 осіб”, “Українська правда”; “В Полтаве на марше в честь Дня Победы полицейские забрали у участника буденовку с гербом СССР”, “Страна.ua”). Разом з тим “Ліга.net” зазначили, що “в Києві маки витісняють заборонену символіку на акціях 9 травня”.

“Сегодня”, які висвітлювали події виключно до Дня перемоги над нацизмом, зосередилися на різних особистих історіях українців (“9 мая в Киеве: жители столицы поделились семейными историями о войне”, “Больше полувека семья искала пропавшего без вести фронтовика”).

 

“БЕССМЕРТНЫЙ ПОЛК” ТИХ, ХТО ПРОТИ

Окремим інформаційним приводом стало проведення акції “Бессмертный полк” та інших подібних по всій країні, організаторами яких здебільшого ставали представники проросійських сил. Експерти ІМІ відзначили особливості висвітлення цих акцій на новинних сайтах. Так, “ТСН.ua”, “Цензор”, “Ліга.net” намагалися передати діалоги, які відбувалися як серед учасників акцій, так і між учасниками та противниками “Бессмертного полка” (“Недобитый полк и патриоты”. Как Киев отметил 9 мая”, “Ліга.net”, “Дівчинко з хлопчиком, давайте швидше. Поклали квіти і виходимо”: у Києві відбулася акція “Безсмертний полк”, “Цензор”). “112.ua” зазначив, що хода була “поредевшей” (“С советскими песнями, в пилотках и гимнастерках: В центре Киева состоялось шествие поредевшего “Бессмертного полка”). У цьому ж репортажі журналістка дивувалася, що деякі учасники акції хрестилися на портрети військовослужбовців радянської армії, а також розповіла про бабусь із портретом Жукова, яким учасники акції кидали гроші. У висновку ж журналістка пише, що акція все більше стає схожою на політичний мітинг людей, “которые крепко держатся за прошлое и не желают меняться вместе со страной”.

“Вести” та “Страна.ua” наголошували на незгоді саме більшості українців із змінами щодо проведення Дня перемоги над нацизмом, акцентували на великій кількості учасників акцій, і “Бессмертного полка” в тому числі. Втім, “Страна.ua” ніяк не могла визначитися із кількістю учасників. Якщо на початку сайт писав, що “по оценкам наблюдателей пришло 50 тысяч человек, полиция говорит о десяти тысячах”, то пізніше журналісти вже зменшили кількість учасників на декілька десятків тисяч: “по свидетельствам очевидцев и корреспондентов “Страны”, в акции приняло участие намного больше людей – 10 000 и более”. Разом з тим в МВС повідомляли про 2000 учасників акції “Бессмертный полк”.

“Вести” повідомили, що “участники акции – это в основном родственники погибших во Второй мировой. Они настаивают на том, что 9 мая нужно праздновать так же, как это делали в СССР” (Полиция, “Бессмертный полк” и “орки”: как в Киеве отметили День Победы”). Протиставляли учасників акції та праворадикалів, противників акції на “Страна.ua”: “Одновременно праворадикалы в пику оппонентам собирались пройти с портретами членов дивизии СС “Галичина”. Но этого так и не произошло. Зато сторонников Дня Победы в этом году было очень много – несколько десятков тысяч”. Також сайт наголошував на “крайне слабой активности националистов, которых в этом году даже задерживали”. “Вести” ж окремо інформували про плани праворадикалів 9 травня із досить красномовним заголовком: “Дадим кому-то по печени”: радикалы рассказали, как “отметят” 9 Мая в Киеве”.

Окремо новинні сайти, такі як “Страна.ua”, “Вести”, “Корреспондент”, намагалися донести урочистість, значимість Дня перемоги над нацизмом, а також те, що більшість українців не хочуть відзначати інші дні до Другої світової. У новинах переважала урочиста емоційно забарвлена лексика, українці “торжественно возлагали цветы к монументам”, стояла “атмосфера настоящего праздника”. “Страна.ua” написала про те, як під монументом Батьківщини-матері “стройно поют несколько десятков собравшихся у монумента молодых людей” (“Появилось видео, как у монумента Родина-мать в Киеве молодежь поет военные песни”). “Корреспондент” розказав, як відзначали цей день у Таллінні: “Памятник советскому солдату-освободителю в столице Эстонии утопает в цветах. Их было много уже с утра. А после того, как там прошла почетная церемония, стало еще больше” (“В Таллине к памятнику воину принесли горы цветов”).  

Акція у соцмережах “Янескорблю”, на думку вищевказаних ЗМІ, показала, що для ряда украинцев не может быть другого дня Победы, помимо 9 мая. А память о событиях Второй мировой войны связана с подвигом отцов и дедов, а не войной на Донбассе” (“Скорбят проигравшие. Победители гордятся и празднуют. В соцсетях запустили флешмоб”, “Страна.ua”). “Некоторые украинцы выражают мнение, что День победы может быть только один – 9 мая и это праздник радостный. Они не признают основанный в 2015 году праздник Дня памяти и примирения”, – пише сайт “Корреспондент”, а потім наводить у приклад допис Михайла Добкіна серед інших (“Не скорблю: реакция соцсетей на праздник 8 мая”, “Корреспондент”). Крім того, “Страна.ua” дописувала у бекграунді до новин: “При этом многие украинцы не согласились с новомодными трактовками праздника. То, что власть пытается преподнести как День скорби и примирения, для них остается днем радости и триумфа победы в самой страшной войне, которую когда-либо знало человечество”.

 

“ІНТЕР”  “СО СЛЕЗАМИ НА ГЛАЗАХ”

Святкування Дня перемоги над нацизмом в Україні цього року відзначилося медійним  скандалом. У центрі події опинився телеканал “Інтер”, який оприлюднив анонс концерту з нагоди “святкування Дня Перемоги”, де ведучий озвучив фразу про те, що нібито вулиці українських міст називають іменами фашистів. Резонансне відео викликало активні обговорення в соціальних мережах, які підхопили і українські ЗМІ: “Не позволим, чтобы улицы наших городов называли именами фашистских преступников”. В сети обсуждают отрывок из концерта “Интера” ко Дню Победы” (“Страна.ua”), “На “Інтері” розказали про перейменування вулиць в Україні “іменами фашистських злочинців” (“Українська правда”), “Наші вулиці називають іменами фашистських злочинців”, – українців обурив спіч ведучого Доманського на концерті “Інтера” до 9 Травня. ВIДЕО” (“Цензор”).

Подібні заяви передбачувано спровокували протестні настрої у патріотично налаштованої частини суспільства, які вилились у пікети біля будівлі телеканалу та будинку співвласника каналу Сергія Льовочкіна. Конфлікт загалом висвітлювався фактажно, проте позиція та дії протестувальників висвітлювались активніше, що, на думку експертів ІМІ, пояснюється проактивною позицією представників Національного корпусу: “Нацкорпус пикетирует здание ТК Интер: требуют отменить концерт” (“Ліга.net”), “Нацкорпус заблокировал здание телеканала Интер” (“Корреспондент”), “Нацкорпус” озвучив вимоги до “Інтера”, який оскандалився через концерт до 9 травня (відео)” (УНІАН).

Пікетувальники були активні в соціальних мережах та охоче давали коментарі ЗМІ, у яких чітко озвучували свою позицію та вимоги. Натомість менеджмент телеканалу відмовчувався, відповідно, і позиція каналу в ЗМІ була практично відсутня. Єдиним інформаційним приводом, який поширила прес-служба “Інтера”, стало поширення інформації про нібито рекордну частку аудиторії, яка переглянула концерт “Перемога. Одна на всіх”, – 7,3 мільйона людей. Заяву прес-служби телеканалу без додаткової перевірки та коментарів експертів поширили “Українська правда” (“Інтер” каже, що їхній концерт мав найбільші рейтинги на 9 травня), “Вести” (“Интер собрал 9 мая рекордную аудиторию”), “Страна.ua” (“Эфир “Интера” ко Дню Победы посмотрели 13 миллионов украинцев”), що дозволило телеканалу зманіпулювати громадською думкою. Принаймні так вважає директор позаефірного промо телеканалу “СТБ” Вікторія Волонтирець. У своєму блозі на “Детекторі медіа” вона пояснила, що прес-служба телеканалу “Інтер” подала некоректні дані, а також показала реальну картину переглядів за той день.

Резонансний концерт “Інтера” не лишився без уваги Національної ради з телебачення і радіомовлення, яка назначила перевірку мовника, а сам концерт назвала таким, що розколює суспільство. Про перевірку “Інтера” написали практично всі ЗМІ і переважно без емоцій. Проте назва цієї новини на сайті “Страна.ua” різнилася з-поміж інших. Так, якщо більшість ЗМІ акцентували у заголовках на перевірці (“Завтра Нацсовет рассмотрит вопрос концерта к 9 мая на Интере”, “Ліга.net”, “Нацрада відреагувала на ролик “Інтера” до Дня перемоги”, “Українська правда”, “Нацрада з ТРМ розгляне питання “Інтера” 11 травня, – Костинський”, “Цензор.net”), то “Страна.ua” в заголовку говорить ледь не про напад Нацради на канал (“Нацсовет обрушился на “Интер” за смелый ролик ко Дню Победы”. Сам ролик видання характеризує як “смелый”, в інших новинах з теми “Інтера” “Страна.ua” додає до бекграунду, що “Інтер” “не первый раз подвергается нападкам со стороны националистов”.

Розібратися в причинах атаки на “Інтер” спробували “Вести” в окремій статті “От агрессивного маркетинга до “неомаккартизма”: версии причин атаки радикалов на Интер и Левочкина”. У ній журналісти видання стверджують, що “за Интер взялась вполне определенная политическая сила, которая выдвигает требования не только к руководству и владельцам канала, но и к Нацсовету по вопросам телевидения и радиовещания. Спрашивается, почему за Интер всерьез взялись именно сейчас?”, та перераховують можливі версії. “Страна.ua” також у багатьох новинах відзначила з приводу викладеного відео, що “эти слова возмутили националистов, которые решили, что речь идет о Бандере и Шухевиче (хотя в эфире телеканала эти фамилии не звучали, что создает курьезную ситуацию – выходит, что радикалы сами соотнесли выражение “фашистские преступники” с лидерами ОУН-УПА”).  Загалом темі “Інтера” було присвячено 13% новин в українських онлайн-ЗМІ, що підлягали моніторингу.

 

ПІАР НА ВЕТЕРАНАХ 

Українські політики не змогли пропустити такі події, як День пам’яті та День перемоги над нацизмом, щоб не використати їх для власного піару, тому в моніторингу не обійшлося без матеріалів з ознаками замовлення. З усіх відібраних новин експерти ІМІ зафіксували 4% таких матеріалів.

З відстежених новин найчастіше ветеранів вітали представники опозиційних сил. Найбільш активним був “Опозиційний блок”, одразу декілька його представників засвітилися у ЗМІ зі своїми привітаннями та акціями (“Новинский: Из всех светских праздников День победы – самый великий”, “112.ua”, “Общаясь с ветеранами, видишь, как их обижают попытки переписать историю, – Бойко”, “112.ua”). Зокрема, Юрій Бойко зауважив, як ображають ветеранів, “намагання переписати історію, особливо напередодні Дня перемоги”, і наголосив, що “Опозиційний блок” не підтримує відміну вихідного 9 травня. А ось “премьер-министр Оппозиционного правительства Борис Колесников”, а саме так останнім часом, згідно з моніторингами ІМІ, у джинсових матеріалах називають Бориса Колеснікова, “восстанавливал историческую справедливость” у Донецькій області зі своїм фондом (“Фонд Бориса Колесникова запустил акцию “Твои освободители, Донбасс”, “Сегодня”).

Поруч із Колесніковим у Святогірську власну акцію проводила його соратниця, ініціатор платформи “Женщины за мир”  Наталія Королевська, яка в рамках Дня перемоги організувала власну Хресну ходу. “В рамках празднования Дня Победы гуманитарная миссия Национальной платформы “Женщины за Мир” посетила “серую зону” Донбасса – Славянск, Краматорск, Бахмут, Попасную, Северодонецк, а также поселки Новолуганское, Станицу Луганскую, Теплое и Петропавловское, Марьинку, Счастье и Святогорск. Королевская поздравила ветеранов Великой Отечественной войны, живущих на линии разграничения, передала им праздничные подарки и гуманитарную помощь, которая была собрана женщинами из всех областей Украины”, – йдеться в новині.  Ще один представник “Опозиційного блоку” Олександр Вілкул пройшовся в рядах “Маршу миру” у Дніпрі.

Цікавим є трактування, що не Вілкул пройшовся з мешканцями міста, а вони з ним: “вместе с народным депутатом Александром Вилкулом и ветеранами десятки тысяч жителей прошли улицами города”. Він же і “передав естафету” святкування 9 травня з Кривого Рогу: “Вилкул: Кривой Рог уже около 50 лет первым в Украине, в 4 утра, начинает праздновать День Великой Победы”

Партія “Наш край”, а також лідер партії “За жизнь” Вадим Рабінович  воювали з кимось, хто, на їхню думку, намагається заборонити День перемоги над нацизмом – “Несмотря на инициативы некоторых политиков, которые пытаются запретить украинцам праздновать их праздники, партия “Наш край” выступает за празднование Дня Победы, который в Украине отмечают 9 мая”, “112.ua”, “День Победы переживет всех тех, кто пытался его запретить или отменить, – Вадим Рабинович”, “112.ua”.

Партія “Відродження” просто привітала ветеранів з “украинскими флагами”: “Сопредседатель депутатской группы “Партия “Видродження” Виктор Бондарь и народный депутат группы “Партия “Видродження” Евгений Геллер вместе с ветеранами прошли колонной с украинскими флагами вдоль Аллеи Героев в направлении Памятника Вечной Славы и возложили цветы на могиле Неизвестного солдата”.

І ця підбірка не була б повною без депутата Олега Ляшка, який “рассказал, каким должен быть лучший подарок ветеранам Второй мировой”, і пообіцяв, що зробить усе заради мирного неба в Україні.

Варто також зазначити, що матеріали замовного характеру найбільше публікував сайт “112.ua”, також такі новини фіксувалися на сайтах “Страна.ua”, “Сегодня”, “Вести”.

ПРО РОСІЮ ТА ОКУПОВАНІ ТЕРИТОРІЇ

Увага українських ЗМІ щодо подій до Дня перемоги над нацизмом простягнулася і до Росії та окупованих територій. Щоправда, кількість та тональність висвітлення святкування у “сусідів” різнилася на новинних сайтах. Історія про те, як охорона Путіна виштовхала ветерана, який хотів підійти до російського президента, а Путін за нього заступився, привернула увагу більшості редакцій. Втім, в основному ЗМІ акцентували увагу на першій частині події: “На параде в Москве охрана Путина вытолкала ветерана (видео)” (“112.ua”), “Охрана Путина взашей вытолкала ветерана, направлявшегося к президенту: появилось видео” (“Сегодня”), “Охорона Путіна виштовхала ветерана з колони на параді в Москві” (ТСН.ua). Cайт “Вести” акцентував увагу саме на другій частині події: “На параде в Москве Путин вступился за ветерана”.

Сайти “Українська правда” та “Цензор” обмежились тільки цією новиною у висвітленні святкування Дня перемоги над нацизмом в Росії. “Ліга.net” оминула своєю увагою події в сусідній країні цього дня. У свою чергу, найбільше новин, які стосувалися Росії в ці дні розмістив  “Корреспондент”.

Крім того, “Корреспондент” та “Страна.ua” наживо транслювали парад у Москві:Парад победы в Москве 9 мая”, “Парад победы 2018 в Москве. Прямая трансляция”, а також паради на окупованих територіях України, через що секретар РНБО України Олександр Турчинов ініціював звернення до СБУ.

*До моніторингу увійшли новини, присвячені пам’ятним дням 8 та 9 травня, з 8 по 10 травня у наступних десяти інтернет-ЗМІ: “Українська правда”, “112.ua”, “Ліга.net”, УНІАН, “Вести”, “Страна.ua”, ТСН.ua, “Сегодня”, “Цензор” та “Корреспондент”. Всього до вибірки потрапили 433 публікації.

Моніторинг провели експерти Інституту масової інформації за підтримки Міжнародної громадської організації Internews Network, що реалізує програму У-Медіа, за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).

 

Олена ГОЛУБ, Олена ЧУРАНОВА, експертки Інституту масової інформації

Ще Статті