Барометр свободи слова за вересень 2022 року

11.10.2022, 14:00

19 злочинів проти свободи слова в Україні зафіксував у вересні Інститут масової інформації. З них 14 вчинила Росія проти медіа і журналістів на українській території.

Серед російських злочинів – викрадення, обстріли журналістів та телевеж, а також запуск російської пропаганди на окупованих територіях.

Водночас ІМІ зафіксував п’ять випадків порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона. Всі ці випадки стосувалися обмеження доступу журналістів до публічної інформації.

Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.

Так, у вересні ІМІ стало відомо, що під час окупації нових територій Луганської області російські військові затримали трьох журналісток місцевих видань та тримали протягом кількох днів у приміщенні так званого "МДБ ЛНР".

Крім того, російські окупанти викрали на Херсоні трьох блогерів, які у своїх соцмережах негативно висловлювалися про окупантів та висловлювалися на підтримку України. Серед них удруге викрали патріотичну блогерку Олену Наумову. Окрім неї викрали ще двох місцевих блогерів – Валерія Комагорова та Олегівну29, які вели канал у TikTok koshmarik_olegivna29 з підтримкою України. Всіх трьох змусили записати на камеру вибачення за образу російських військових.

У Каховці окупанти викрали редакторку газети "Каховська зоря" Жанну Кисельову, пізніше її відпустили.

Під російські обстріли потрапили знімальні групи Фактів ICTV, ТСН та 5 каналу. Зокрема, росіяни скинули з дрона вибухівку на знімальну групу Фактів ICTV в селі Сеньківка на Чернігівщині. Обстріл стався, коли журналісти готували сюжет про наслідки обстрілів у селі. Журналістка, оператор та водії не постраждали. Редакція зазначає, що ворог, імовірно, цілився в автомобіль телеканалу. Осколки пошкодили дверцята та вибили скло.

Знімальна група 5 каналу потрапила під обстріл під час роботи в Бахмуті Донецької області. Журналістка каналу Ольга Каліновська повідомила ІМІ, що обстріл був цілеспрямований і масований.

Востаннє російські війська намагалися поцілити в телевежу в Запоріжжі 22 вересня. Постраждала не сама телевежа, а територія навколо неї. Зокрема, пошкоджень зазнав телецентр, де розташована редакція Суспільного Запоріжжя.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах

У вересні ІМІ зафіксував п’ять випадків порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона. Всі ці випадки стосувалися обмеження доступу журналістів до публічної інформації. Зазначені випадки зафіксовано в Києві, Кам'янці-Подільському та на Полтавщині.

Зокрема, журналіст, редактор BIHUS.Info Максим Опанасенко майже місяць чекав відповіді від Апарату Верховної Ради на інформаційний запит щодо використання бюджетних коштів на діяльність народних депутатів.

У Полтаві департамент освіти міської ради у відповіді на інформаційний запит журналістки онлайн-медіа "Фундамент" Надії Кучер порадив шукати запитувану інформацію самостійно.

У Кременчуці (Полтавська область) журналісти поскаржилися на вибірковість під час допуску на засідання сесії міської ради. Так, видання "Програма Плюс" та "Кременчуцька газета" повідомили, що на засіданні сесії 29 вересня були присутніми лише представники комунального телеканалу "КТРК".

Злочини Росії

Захоплення та викрадення журналістів – 8

1. Журналіста Дмитра Хилюка утримують у СІЗО Брянська - правозахисниця

12.09.2022 Журналіста УНІАНу Дмитра Хилюка, який зник весною на Київщині під час російської окупації, утримують наразі у СІЗО у Брянську Російської Федерації. Про це Громадському повідомила координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.

“Опитавши Володимира Хрипуна, волонтера Червоного Хреста, звільненого з полону, ми зʼясували, що журналіста Дмитра Хилюка утримують у СІЗО в Брянську. Володимир чув його прізвище, коли були переклички, він навіть його не бачив. Та коли ми почали публікувати цю інформацію, росіяни перестали називати їх на прізвище і присвоїли їм номери”, - розповіла Ольга Решетилова.

Підтверджувати місце перебування полонених мав би Міжнародний комітет Червоного Хреста, проте його представники також не мають доступу до колоній і СІЗО, де незаконно тримають українців.

Як повідомляв ІМІ, 28 березня журналістка Наталія Богута повідомила, що Дмитро Хилюк зник та, ймовірно, перебуває в полоні російських військових. Попри звільнення Київщини від російських окупантів, журналіста УНІАН Дмитра Хилюка так і не було знайдено, зв’язку з ним немає від початку березня нинішнього року.

2. Російські військові викрали редакторку газети "Каховська зоря" Жанну Кисельову

19.09.2022 Російські озброєні військові викрали редакторку газети “Каховська зоря” Жанну Кисельову. Про це повідомила Каховська міська територіальна громада.

Разом з Кисельовою росіяни викрали місцеву мешканку Ірину Разумєй. Їх викрали вранці 19 вересня зі своїх квартир з одного будинку в центрі Каховки.

Жанна Кисельова багато років очолювала району газету, боролася за її роздержавлення. У 2020 році була обрана депутаткою Каховської міської ради.

Як повідомляє регіональний представник ІМІ, наразі з учорашнього ранку про їхню долю нічого невідомо.

Нагадаємо, Каховка Херсонської області перебуває з березня під російською окупацією.

3. Під час окупації нових міст Луганщини росіяни тримали журналістку у катівнях "МДБ ЛНР"

22.09.2022 Під час окупації нових територій Луганської області російські військові затримали журналістку одного з місцевих видань та тримали протягом кількох днів у приміщенні так званого "МДБ ЛНР".

Про це представниці ІМІ в приватній розмові розповіла одна із затриманих журналісток, ім'я якої ми не називаємо з міркувань безпеки.

Як розповіла журналістка, вона припинила свою роботу одразу після окупації міста, у лютому. Втім, це не вберегло її від затримання. Через кілька тижнів окупації росіяни відвезли її на допит у Луганськ, де протримали певний час, і лише згодом повернули до її міста.

За словами журналістки, окупанти розпитували її переважно про інших колег з її міста або з інших міст.

Окупанти запропонували їй три варіанти: в'язниця, депортація, колаборантство. З острахом жінка погодилися на "співпрацю". Втім, щойно відпустили, змогла повідомити колегам на вільній території, що з нею сталося. За кілька місяців журналістці вдалося втекти з окупованої території.

Журналістка не готова публічно зараз розповідати свої історії через сімейні обставини. Ці міста досі лишаються окупованими.

4. Під час окупації нових міст Луганщини росіяни тримали ще одну журналістку у катівнях "МДБ ЛНР"

Як розповіла журналістка, її колега теж із невеликого міста. Російські окупанти затримали її біля будинку у квітні й сказали прямувати за ними. Інші вилучили з її дому мобільні та техніку для роботи. Її відвезли до місцевого осередку "МДБ ЛНР", а згодом – до Луганська. Шість годин розпитували про її життя, роботу, зарплату, оточення. Після допиту вона опинилася в камері зі своєю колегою, третьою журналісткою, про затримання якої нині відомо.

Згодом щойно їх відпустили, вони змогли повідомити колегам на вільній території, що з ними сталося. За кілька місяців жінками вдалося втекти з окупованої території.

Колеги не готові публічно зараз розповідати свої історії через сімейні обставини. Ці міста досі лишаються окупованими.

5. Ще одну журналістку росіяни тримали у катівнях "МДБ ЛНР"

22.09.2022 Під час окупації нових територій Луганської області російські військові затримали ще одну, третю, журналістку одного з місцевих видань та тримали протягом кількох днів у приміщенні так званого "МДБ ЛНР".

Про це представниці ІМІ в приватній розмові розповіла одна із затриманих журналісток, ім'я яких ми не називаємо з міркувань безпеки.

Після допиту журналістка опинилася в камері зі своєю колегою, третьою журналісткою, про затримання якої нині відомо.

Окупанти запропонували жінкам три варіанти: в'язниця, депортація, колаборантство.

6. Росіяни знову викрали у Херсоні патріотичну блогерку Олену Наумову

23.09.2022 Росіяни у Херсоні знову викрали блогерку Олену Наумову, яка знімала в TikTok ролики, де розповідала про життя в окупації, а також висловлювала підтримку Україні. Окупанти змусили її записати відео з “каяттям”.

Також викрадені були ще двоє місцевих блогерів Валерій Комагоров та його подруга, яку пропагандисти називають “Олегівна 29”. У сюжеті пропагандистського телеканалу “Перший республіканський”, який мовить з окупованого Донецька, ведучий називає викрадених інтернет-екстремістами.

Олену Наумову російські військові вже викрали 23 серпня з її будинку та 6 вересня її звільнили.

Її повторне викрадення вже підтвердив син Олени. За словами Миколи, 19 вересня представники окупаційної влади (Микола називає їх “куратори”) запитали Олену, чи готова вона виїхати на вільну українську територію. Жінка погодилась, і відтоді близькі її не бачили.

У відеосюжеті пропагандистів Наумова із синцем під оком нехарактерною для неї останнім часом російською мовою просить вибачення за образу російських військових.

“Дії вказаних осіб не нанесли шкоди “державній безпеці Херсонської області”, тому після відповідної бесіди їм було винесено офіційне застереження”, - заявив ведучий.

Нагадаємо, Олена Наумова знімала в TikTok ролики, де розповідала про життя в окупації, а також висловлювала підтримку Україні.

7. Росіяни викрали у Херсоні блогера та змусили записати “каяття”

23.09.2022 Росіяни викрали у Херсоні блогера Валерія Комагорова, який разом зі своєю дівчиною, теж блогеркою, Olegivna29 вели канал у тік-ток koshmarik_olegivna29 з підтримкою України.

У сюжеті пропагандистського телеканалу “Перший республіканський”, який мовить з окупованого Донецька, ведучий називає викрадених інтернет-екстремістами.

Вони вели блоги у заблокованому в Росії Instagram, який ведучій називає “рассадніком русофобії та українського екстремізму”. Потім завели аккаунти у Тік-ток.

Їх блог був доволі популярним, відео набирали багато переглядів.

Він також додав, що у разі подальшої “публічної діяльності” їм загрожує кримінальна відповідальність.

8. Росіяни викрали у Херсоні блогерку та змусили записати “каяття”

23.09.2022 Росіяни викрали у Херсоні блогерку Олегівну29, яка разом зі своїм хлопцем, теж блогером, Валерієм Комагоровим вели канал у тік-ток koshmarik_olegivna29 з підтримкою України.

Їх блог був доволі популярним, відео набирали багато переглядів.

Він також додав, що у разі подальшої “публічної діяльності” їм загрожує кримінальна відповідальність.

Обстріли журналістів - 3

1. Росіяни скинули з дрона вибухівку на знімальну групу Фактів ICTV

06.09.2022 Знімальна група Фактів ICTV потрапила під російський обстріл у селі Сеньківка на Чернігівщині. Про це повідомляють Факти ICTV.

На знімальну групу під час підготовки сюжету про наслідки обстрілів у селі з дрона скинули вибухівку. Журналістка, оператор та водії не постраждали.

Редакція зазначає, що ворог, імовірно, цілився в автомобіль телеканалу. Осколки пошкодили дверцята та вибили скло.

Сеньківка розташована на межі України з росією та Білоруссю. Попри те, що ворог періодично стріляє, там залишаються жити люди.

2. Журналістка ТСН тікала від обстрілу у Харкові під час прямого ефіру

12.09.2022 Журналістка ТСН Вікторія Стрельцова потрапила 12 вересня під російський обстріл під час прямого включення з Харкова, повідомляє ТСН.

Вікторія саме розповідала про відновлення електропостачання у місті після обстрілу 11 вересня, коли раптом прозвучав потужний вибух.

Просто під час ефіру була змушена бігти до укриття. Вже там вона розповіла, що у середмісті прозвучали кілька вибухів. На собі вона відчула ударну хвилю.

Як повідомляв ІМІ, на початку травня знімальна група ТСН (Олександр Загородний, Іван Головач, Віталій Овсянніков) телеканалу “1+1” під час знімання сюжету потрапила під російський обстріл касетними бомбами в місті Мар’їнка на Донеччині.

В кінці травня знімальна група ТСН потрапила під російський ракетний обстріл біля Бахмута Донецької області. Це сталося під час прямого ввімкнення в ефір журналіста Олександра Загороднього та оператора Івана Головача.

3. Знімальна група 5 каналу потрапила під обстріл на Донеччині

27.09.2022 Знімальна група 5 потрапила під обстріл під час роботи в Бахмуті Донецької області. Про це редакторка та журналістка каналу Ольга Каліновська повідомила на Facebook-сторінці.

У коментарі представниці ІМІ вона розповіла, що близько 13.00 вони приїхали до Бахмута. Спочатку працювали на околицях, де розбитий міст.

"Там ми знімали людей, які його переходили, записували їхні історії. Довкола постійно "прилітало", але "прилітало" по околицях. Потім ми біля цього мосту знімали людей, які набирали воду. Прильоти ставали ближче", – розповіла журналістка.

За її словами, згодом знімальна група переїхала до центру міста, спілкувалася там з людьми. У цей час обстріли ставали ближчими до центру.

"Ми ж можемо розрізнити звук, наскільки він гучний. Дідусь, із яким ми спілкувалися, зібрався та поїхав, а ми ще трішки попрацювали й почали рухатися центральною дорогою в бік Костянтинівки. Це біля міськради. І, коли ми майже виїхали на площу біля міськради, спершу почули свист, побачили перший приліт. Він був неподалік нас. Перший приліт оператор не встиг відзняти – почав знімати дим. І тут ми чуємо другий страшний свист. Другий снаряд впав ближче до нас", – пояснила Ольга Каліновська.

Після цього росіяни стали хаотично обстрілювати центр Бахмута.

"Люди тікали, а ми фіксували як усі розбігаються. Всі тікали по під'їздах, ми хотіли сховатися між будинків, а потім зрозуміли, що це погана ідея, бо між будинками не чутно, де прилітає. На дорозі ми хоча б бачимо. Тому ми вирішили виїжджати. І, поки ми виїжджали, свистіло і бомбило саме центр", – розповіла журналістка.

Вона наголосила: обстріл був цілеспрямований і масований.

"Як нам пояснили військові, росіяни беруть "квадрат" і "розбирають". Тобто щодо прицільності є питання: який сенс гатити по дорозі – вони просто закидають снарядами. І їм байдуже: військові там чи цивільні", – додала Ольга Каліновська.

Як повідомляв ІМІ, журналістка ТСН Вікторія Стрельцова потрапила 12 вересня під російський обстріл під час прямого ввімкнення з Харкова.

На початку травня знімальна група ТСН (Олександр Загородний, Іван Головач, Віталій Овсянніков) телеканалу "1+1" під час знімання сюжету потрапила під російський обстріл касетними бомбами в місті Мар’їнка на Донеччині.

Наприкінці травня знімальна група ТСН потрапила під російський ракетний обстріл біля Бахмута Донецької області. Це сталося під час прямого ввімкнення в ефір журналіста Олександра Загороднього та оператора Івана Головача.

Обстріли та захоплення телевеж - 1

1.Російські війська намагалися поцілити в телевежу у Запоріжжі

22.09.2022 Російські загарбники обстріляли дев’ятьма ракетами Запоріжжя вранці 22 вересня. Одна з них впала недалеко від телевежі в центрі міста. Про це повідомив у телеграм-каналі голова Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух.

Наразі відомо, що постраждала не сама телевежа, а територія навколо неї. Разом з тим телецентр, де, зокрема, розташована редакція Суспільного Запоріжжя, зазнав пошкоджень: в ньому повилітали шибки. Як повідомила регіональній представниці ІМІ в Запорізькій області керівниця Суспільного Запоріжжя Наталія Андреєва, редакція телеканалу наразі працює дистанційно.

За словами Олександра Старуха, спроба удару по телевежі - це частина інформаційної спецоперації, яку загарбники називають “референдумом” і який планують провести 23 вересня. На його думку, таким чином окупанти намагаються остаточно перервати сигнал українських мовників на території Запорізької області.

Після обстрілу у місті спостерігалися перебої із телемовленням.

Крім того, як повідомив корпоративний сайт Суспільного, на території Запорізької філії Суспільного Мовлення пошкоджено об’єкти внаслідок ракетного обстрілу російськими військовими Запоріжжя 22 вересня.

Серйозних руйнувань немає. Пошкоджені вікна приміщень, об’єкти телетрансляційних мереж та автомобілі, які перебували на території телерадіокомпанії. Ніхто з працівників філії не постраждав.

Адміністрація Суспільне Запоріжжя разом із представниками Національної поліції зафіксувала обсяг руйнувань, відкрито кримінальне провадження.

Мовлення Першого телеканалу, регіонального телеканалу Суспільне Запоріжжя та Українського Радіо не переривалося. Телеканал Суспільне Культура не працював 22 вересня з 7:30 до 15:05, Радіо Культура та Радіо Промінь - з 8:30 до 9:05.

Вимкнення українського мовлення та трансляція російської пропаганди – 2

1. Окупанти запустили в Маріуполі свій пропагандистський телеканал

06.09.2022 Окупаційна адміністрація Маріуполя запустила новий місцевий телеканал – “Мариуполь 24”, повідомляє 0629.com.ua.

Як пише видання, робота над його запуском розпочалась ще в травні. Керувати каналом мав колаборант-журналіст Андрій Кіор. Він став автором назви для телеканалу, який мав би з’явитись “Новий Маріуполь”. Соцмережі каналу з’явились раніше за сам канал. Але маріупольців відсторонили від керівництва, оскільки канал взялися створювати “фахівці” з Донецька та Санкт-Петербургу.

Так, 4 серпня генеральний директор телеканалу “Санкт-Петербург” Олександр Малькевич та керівник “Першого республіканського телеканалу” “ДНР” Сергій Пеляніцин підписали угоду про співпрацю. В Маріуполь прибув десант російських журналістів, які і почали створювати студію, мережу, забезпечувати технічні можливості ефіру. Вже вийшли перші випуски новин.

Як зауважує видання, завдяки цьому вони дізнались нові прізвища колаборантів-журналістів. Так, зазначає видання, на бік окупантів пристав відомий в Маріуполі спортивний оглядач каналу МТВ Олександр Капустян та журналіст Олександр Бузулук.

Крім того, студентка факультету журналістики МГУ Ксенія Місюревич, яка почала працювати на телеканалі ще під час навчання.

Як повідомляв ІМІ, у Маріуполі над створенням окупантського телеканалу “Новий Маріуполь” працюватили колаборанти-журналісти.

У Маріуполі “пресцентр” окупаційної адміністрації очолив місцевий журналіст Андрій Кіор. У травні в Маріуполі окупанти стали поширювати пропаганду, використовуючи назву та логотип газети “Приазовский рабочий”.

2. Окупанти запустили пропагандистське радіо на загарбаній частині Запорізької області

12.09.2022 Окупанти запустили “За!Радіо” на FM-частоті на окупованій частині Запорізької області. Про це повідомляється в пропагандистському телеграм-каналі “ЗаTV.Новости Запорожской области”.

Пропагандисти зняли про це цілий проморолік. Зокрема, у відео повідомляється, що наразі радіо працює в тестовому режимі, готова технологічна частина і концепція наповнення. Тут буде російська музика і щогодинні новини, а у вихідні півгодинна програмам “Вечір з Володимиром Андронакі”. Скоріш за все, мова йде про Андронакі Володимира Петровича, “журналіста”, “тележурналіста”, “автора та ведучого програми “Вечірнє перехоплення” на Радіо “Крим”.

Також в промосюжеті показують дуже скудно облаштовану редакцію радіо і беруть коментарі у співробітників. У відео фігурує Євген Кочубей, головний звукорежисер радіо, який розповідає, що “рівень нашого обладнання відповідає світовим стандартам”. Також коментар дає “співробітник радіостанції “За!Радіо” Денис Дорофєєв, журналіст, який, зокрема, був спортивним коментатором на мелітопольському телеканалі, автором текстів пісень метал-гурту MegamasS і колишнім ведучим Radio Submarina. Він ще весною пішов на співпрацю з колаборантами. В коментарі він говорить про те, що радіо буде ”складатися з інформаційних передач, наповнених сенсом”. “За!Радіо” зі слоганом “За Родину! За дом родной! За радио!“ пропагандисти безсоромно називають “кращим радіо в Запорізькій області”.

Як вже писав ІМІ, з 1 серпня в окупованому Мелітополі Запорізької області розпочав роботу новий пропагандистський телеканал “ЗаТВ”.

Окупований Росією Крим – 1

1. У Криму блогера Ролана Османова оштрафували за допис про війну РФ проти України

14.09.2022 Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя оштрафував кримськотатарського блогера Ролана Османова, який розмістив на своїй фейсбук-сторінці публікацію, що засуджує вбивство мирних мешканців та дітей в Україні, повідомляють “Кримський процес” та Укрінформ.

Суд визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення та оштрафував на 40 тис. рублів. Османов має намір оскаржити вирок.

Блогера обвинувачували за статтею 20.3.3 КпАП рф (“Публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання збройних сил РФ”).

Йдеться про перепост Османовим публікації адвоката Миколи Полозова, де засуджувались атаки російської армії на українські міста.

Як повідомляв ІМІ, 13 липня в окупованому Криму біля будівлі “Верховного суду”, де відбувався процес у справі Нарімана Джелялова, російські силовики затримали кримськотатарського блогера та громадського активіста Ролана Османова. Йому присудили три доби адміністративного арешту за нібито “невиконання законних вимог співробітників поліції”.

Ролан Османов – кримський активіст і громадянський журналіст. Раніше він брав участь у пікеті біля Ханського палацу, протестуючи проти його знищення під виглядом реставрації.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА, ЗА ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНА УКРАЇНА

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації - 5

1. Полтавська міськрада замість відповіді на запит порадила журналістці шукати інформацію самостійно

09.09.2022 Департамент освіти Полтавської міської ради 7 вересня у відповіді на інформаційний запит журналістки онлайн-медіа “Фундамент” Надії Кучер порадив шукати запитувану інформацію самостійно. Про це журналістка повідомила ІМІ.

“На початку вересня Полтавська міська влада роздавала першокласникам канцелярські набори. Я написала запит, щоб дізнатися витрачену на це з міського бюджету суму. 7 вересня отримала відповідь за підписом керівниці департаменту освіти Полтавської міськради Жанни Каплоух. У документі мені повідомили, що “запитувана інформація міститься у відкритому доступі на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України ProZorro”, – розповіла Надія.

Юрист ІМІ Роман Головенко наголошує, що такі дії міської ради – порушення.

“Частина 2 ст. 22 ЗУ Про доступ до публічної інформації говорить: “Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації”, – прокоментував Роман Головенко.

Журналістка повідомила виконавця запиту про наявне порушення.

“Зателефонувала співробітнику департаменту освіти Віталію Блохі, його прізвище і телефон були вказані у відповіді на запити як контактна особа. Проінформувала, що відповідь містить ознаки неправомірної відмови в наданні доступу до публічної інформації. На що мені повідомили, що проконсультуються з юристом міської ради та нададуть відповідь. Станом на зараз відповіді я не отримала”, – розповіла журналістка.

Крім того, Надія Кучер подала скаргу до уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

2. Журналіст BIHUS.Info майже місяць чекає відповіді ВР на запит щодо коштів на діяльність нардепів

20.09.2022 Журналіст, редактор BIHUS.Info Максим Опанасенко майже місяць чекає відповіді від Апарату Верховної Ради на інформаційний запит щодо використання бюджетних коштів на діяльність народних депутатів. Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці та розповів детальніше ІМІ.

“28 робочих днів я чекаю відповіді на елементарний запит до Апарату Верховної Ради. На питання “так а коли?” чую відповідь “коли буде готове”. Законодавчий орган, який кладе на закон все, чим може класти. На інший запит надіслали явно навмисне зіпсовані копії документів, де не видно ні тексту, ні цифр. На питання “wtf” відповіли – “в нас сканер глючить, почекайте: може, хлопчик зайде, налагодить, за 20 днів надамо”, – написав він.

У коментарі ІМІ Максим Опанасенко розповів, що перший такий запит надіслав ще наприкінці липня.

“Це був один запит щодо всіх народних депутатів, які нас цікавили. У відповідь ми отримали відписку про те, що в них є інформація щодо кожного депутата окремо, але оскільки ми просимо про всіх, то це вже систематизація і збір, а це законом не передбачено”, – розповів журналіст.

Відтак, у серпні, він вирішив надіслати окремі запити стосовно кожного депутата, за п'ять днів отримав відповідь, що всі його запити були зареєстровані, але оскільки він запитує про багатьох людей, то термін продовжено на 20 днів.

“Надсилав я 11 серпня, відповідь про продовження отримав 15 серпня. 20 робочих днів закінчилися 9 вересня. З того моменту ми щоденно телефонували до Апарату ВР, востаннє я дзвонив учора (19 вересня. – Ред.). У відповідь почув, що “робота триває, дату назвати ми не можемо, але відповідь я отримаю на електронну пошту”. На прохання запросити мене для ознайомлення із запитуваною інформацією – для пришвидшення процесу – отримав відмову. Далі консультантка просто кинула слухавку”, – розповів Максим Опанасенко.

Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зазначає, що поєднання даних щодо багатьох депутатів не є збором чи створенням нової інформації, якщо відомі імена цих депутатів чи їхня належність до фракції, комітету. “Також дуже дивно, що в Апараті ВРУ не працює якесь обладнання, адже зазвичай у бюрократичних установах все обладнання на обліку й за ним закріплено відповідальну особу, яка мала б забезпечити його ремонт у разі появи перших суттєвих недоліків у роботі. Несправне обладнання не є підставою для відстрочення в задоволенні запитом за законом про доступ до інформації”, – зазначив юрист.

3. У Кам’янці-Подільському журналістів не допустили на засідання в міськраді

20.09.2022 У Кам’янці-Подільському (Хмельницька область) знімальну групу ТРК “Кам’янець-Подільський” не допустили на засідання координаційної ради, яке відбулося в міській раді. Про це йдеться в сюжеті телеканалу.

Відмову посадовці мотивували тим, що засідання проводилося в закритому режимі, оскільки питання під час засідання робочої групи розглядалися стратегічні. Про нього Кам’янець-Подільська міська рада повідомила на своєму сайті 14 вересня.

За словами журналістів, питання щодо проведення засідання в закритому режимі не ставилося на голосування членів робочої групи.

“Координаційна рада при міському голові з питань підготовки міського господарства до роботи в осінньо-зимовий період. Це вже не перше їхнє засідання, але ми на попередніх не були, а на це вирішили піти. Начебто члени комісії всі сиділи собі й мовчали. Але як прийшов міський голова, то зразу вони почали консультуватися. 10 хвилин вони консультувались і потім нам сказали, що “вибачте, просимо вас вийти, тому що ми інформацію вам розкажемо потім на брифінгу, бо ми зараз будемо називати адреси стратегічних об'єктів, і це не можна оприлюднювати”, – розповіла про ситуацію з недопуском регіональній представниці ІМІ в Хмельницькій області Альоні Березі журналістка Інна Дорога.

Як видно із сюжету, цю інформацію журналістам повідомила Ірина Шелепницька, депутатка та завідувачка відділу інформаційної діяльності, взаємодії з органами влади та інститутами громадянського суспільства Кам’янець-Подільської міськради.

“Представники преси, просимо покинути зал, тому що будуть називатися стратегічні адреси. По завершенню цієї групи буде проведено брифінг. Ми вас повідомимо і запросимо”, – сказала Ірина Шелепницька.

Представниця ІМІ впродовж трьох днів намагалась отримати коментар у депутатки Ірини Шелепницької щодо заборони для журналістів. Проте депутатка, посилаючись на свою зайнятість, просила її перенабрати. Під час останньої спроби отримати коментар депутатка збила дзвінок. Також представниці ІМІ не вдалося зв’язатися для отримання коментаря з міським головою Кам’янця-Подільського Михайлом Посітком. Він не відповідав декілька разів на телефонні дзвінки.

Разом з тим у міській раді дотримали свого слова та наступного разу все ж таки провели брифінг для місцевих журналістів. На своєму ж офіційному сайті міськрада написала основні тези з цього брифінгу.

“Для проведення закритого засідання колегіального суб'єкта владних повноважень дійсно потрібне окреме рішення, й це мало б бути визначено його регламентом чи іншим подібним документом. До речі, ніщо не заважало зробити закритим розгляд лише тих питань, де йшлося про стратегічні об'єкти. Інша справа, що не до кінця зрозуміло, що це за координаційна рада й наскільки цей орган формалізований”, – прокоментував норми чинного законодавства щодо проведення засідань колегіальних органів юрист ІМІ Роман Головенко.

Як зазначає представниця ІМІ, також місцеві журналісти нарікають на практику міської ради, яка від початку війни припинила проводити онлайн-трансляції засідань сесії Кам’янець-Подільської міської ради та не оприлюднює записів цих трансляцій, хоча це передбачено чинним регламентом ради. З першим журналісти в умовах війни ще згодні погодитись, однак чому не відбувається оприлюднення записів трансляцій через декілька днів – вони не розуміють.

Представниці ІМІ з цього питання також не вдалось отримати пояснення посадових осіб Кам’янець-Подільської міської ради.

“Законодавство України про місцеве самоврядування містить обов'язок проводити трансляцію засідання ради лише для випадків дистанційних засідань (пп. 5 п. 11-1 Прикінцевих і перехідних положень), тобто коли депутати не збираються в залі, а підключаються через інтернет. Тому, коли проводиться засідання наживо, відсутність трансляції однозначно буде порушенням хіба тоді, коли її обов'язковість визначено регламентом ради чи іншим подібним документом. В іншому разі тут уже така сіра зона, в якій законодавець поки не зобов'язав місцеві ради здійснювати трансляції своїх сесій”, – прокоментував ситуації щодо необхідності трансляції засідань місцевих рад юрист ІМІ Роман Головенко.

4. “Питання держтаємниці”: судове засідання в справі Трухіна частково закрили для журналістів

20.09.2022 Адвокати народного депутата Олександра Трухіна попросили частину судового засідання проводити без журналістів і вільних слухачів, пославшись на те, що там буде питання державної таємниці або інформації з обмеженим доступом. Про це повідомив Центр протидії корупції.

"Зокрема, дії депутата після 24 лютого. Суддя Біцюк у цій частині клопотання задовольнив", – йдеться в повідомленні.

Юрист ІМІ Роман Головенко вважає вже прогресом те, що суд засекретив лише частину засідання.

"Суд може ухвалити рішення про здійснення кримінального провадження в закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише в разі... якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом... (п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК). Прогрес у тому, що засекретили частину засідання, а не ціле", – зазначив юрист.

Роман Головенко додав, що доволі часто закривають свої засідання місцеві ради. Щоправда, у законі про місцеве самоврядування не згадано про можливість закрити засідання частково, а в КПК – згадано.

Тож на тлі теперішнього обмеження доступу до інформації і прозорості під приводом війни, вважає Роман Головенко, рішення суду видається адекватним.

Як повідомляв ІМІ, 20 вересня Вищий антикорупційний суд призначив народному депутату Олександру Трухіну, який підозрюється в спробі підкупу поліцейських, заставу в 49 620 грн.

1 лютого 2022 року "Українська правда" опублікувала відео, на якому народний депутат від "Слуги народу" Олександр Трухін намагався підкупити поліцейських після ДТП 23 серпня 2021 року за його участю. Автомобіль Audi, у якому перебував Трухін, не дотримався безпечної дистанції на Бориспільській трасі біля в’їзду до Києва і в’їхав у Ford, який, своєю чергою, протаранив автомобіль Daewoo. Унаслідок аварії поранень зазнали шестеро людей.

На відео Трухін звертається до поліцейського зі словами, мовляв, "давай я тихенько в ліс піду", а потім обіцяє "поговорити" з очільником МВС Денисом Монастирським. Він також заявив, що не був за кермом автівки, яка потрапила в ДТП. Народний депутат звертався до правоохоронця та обіцяв "знайтися" потім та "віддячити".

ДБР заявило, що в розпорядженні слідства не було відео, яке 1 лютого оприлюднила "Українська правда" щодо ДТП за участю народного депутата Олександра Трухіна.

Правоохоронці розпочали кримінальне провадження стосовно пропозиції надання хабаря з боку народного депутата Олександра Трухіна поліцейському на місці скоєння ДТП.

7 вересня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Трухіну про підозру в спробі підкупу поліцейських.

5. У Кременчуці журналісти скаржаться, що їх не пускають на сесію міськради

29.09.2022 У Кременчуці (Полтавська область) 29 вересня журналістів видань "Кременчуцька газета" і "Програма Плюс" не пустили на засідання сесії міської ради.

Про це полтавській представниці ІМІ повідомив журналіст Олег Булашев, також про недопуск медіа повідомили на своїх сайтах.

Як повідомили на сайтах "Програма Плюс" та "Кременчуцька газета", на засіданні сесії Кременчуцької міської ради були присутніми лише представники комунального телеканалу "КТРК". Як розповіла полтавській представниці ІМІ Лариса Гориславець – депутатка Кременчуцької міської ради, яка, працюючи до депутатства активно журналісткою, наразі працює над відкритістю та прозорістю влади, – на початку кожного засідання сесії повідомляють, що обмеження діють лише в цілях національної оборони і безпеки. За словами депутатки, вхід у мерію за спеціальними перепустками.

Представниця пресслужби Кременчуцької міської ради Юлія Перепелятник на прохання представниці ІМІ в Полтавській області прокоментувати ситуацію не відповіла.

На сесії депутати ухвалили рішення про надання звання "Почесний громадянин міста Кременчука" льотчику, Герою України Андрію Герусу. Почесним знаком "За заслуги перед містом" нагороджено Василя Кравченка, керівника Селянсько-фермерського господарства "Атланта", члена Кременчуцької міської організації роботодавців. Розглянули планові питання.

Юрист Інституту масової інформації вбачає в такому підході ознаки дискримінації й зазначає, що всі медіа рівні перед суб’єктами владних повноважень, зокрема, незалежно від форми власності, а знімання засідання могло бути проведене працівниками апарату, після чого його запис логічно було б викласти для загального ознайомлення в мережі Інтернет.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова - 2

1.У Рівному суд арештував підозрюваного в погрозах убивством журналістці Інні Білецькій

09.09.2022 У Рівному затримали й арештували підозрюваного в погрозах журналістці Інні Білецький.

Як повідомляє Відділ комунікації поліції Рівненської області, міський суд 8 вересня задовольнив клопотання слідчого та обрав 30-річному підозрюваному в скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 345-1 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Чоловіка затримали напередодні біля будинку за місцем проживання.

В поліції нагадали, що підозрюваний, якому був обраний запобіжний захід у форма домашнього арешту за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, на автомобілі “Skoda Oktavia” у стані сп’яніння спричинив ДТП. Журналістка однієї з телерадіокомпаній за цим фактом збирала матеріали для подальшого висвітлення в ЗМІ. Натомість чоловік під час надання коментаря погрожував насильством та смертю жінці та членам її родини.

Слідчі поліції зібрали докази й повідомили жителю Рівного про підозру в погрозах насильством щодо журналіста у зв’язку з веденням законної професійної діяльності.

Наразі будь-яких свідчень підозрюваний не дає. Досудове розслідування триває.

Максимальне покарання, передбачене санкцією статті, – до трьох років за ґратами.

Як повідомляв ІМІ, у Рівному 11 серпня 2018 року син соратника політика Віктора Медведчука Андрій Бузинарський погрожував фізичною розправою журналістці та продюсерці телерадіокомпанії “UA:Рівне” Інні Білецькій, яка здійснювала відеофіксацію ДТП. Тоді Бузинарський молодший скоїв ДТП. Журналістці він сказав таке: “Ти будеш як мінімум трупом, а як максимум – інвалідом. У тебе є діти?”

За фактом погроз журналістці поліція внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).

2. Суд оштрафував Мецгера і його колег за напад на журналістів "Схем"

14.09.2022 Голосіївський районний суд Києва призначив штраф трьом співробітникам Укрексімбанку, які є обвинуваченими в справі про напад на журналістів "Схем" Кирила Овсяного та Олександра Мазура. Таке рішення суд ухвалив 14 вересня, повідомляє Радіо Свобода.

Суд визнав винними в нападі та призначив штраф колишньому голові правління Укрексімбанку Євгену Мецгеру, ексдиректору департаменту банківської безпеки установи Ігорю Тельбізову та начальнику управління внутрішньої безпеки Укрексімбанку Олегу Осіпову.

Суддя Микола Дідик зачитав вирок, згідно з яким Євгена Мецгера визнали винним за ч. 1 та ч. 3 статті 171 Кримінального кодексу ("Незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів і технічних засобів, перешкоджання роботі журналіста, вчиненого службовою особою з використанням свого службового становища") та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень (200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) без позбавлення права обіймати певні посади.

Ігоря Тельбізова та Олега Осіпова суд визнав винними за ч. 1 та ч. 2 ст. 171 та ч. 1 ст. 126 ("Побої та мордування"). Їх суд оштрафував на 1700 гривень кожного.

У коментарі Радіо Свобода Мецгер так прокоментував вирок: "Рішення є рішення, суд є суд. Приймаємо як є. Можу погоджуватися, можу не погоджуватися. Я поспілкуюся зі своїми адвокатами, почитаємо рішення, почитаємо всі аргументи й будемо приймати рішення, подавати чи не подавати (апеляцію. – Ред.)".

На уточнення щодо його намірів обіймати державні посади в майбутньому, Мецгер відповів так: "Якщо буде така нагода, буде в мене таке бажання, я буду потрібен державі – так, буду. Якщо не потрібен, то не буду. Але я вважаю, що в мене достатньо є навичок, скілів, які можуть бути потрібні державі ще".

Тельбізов на запитання Радіо Свобода щодо вироку суду відреагував так: "Є суд, є рішення. Тут же не клуб з розваг, хтось чимось задоволений чи ні. Я не обговорюю рішення суду, я громадянин цієї країни. І сьогодні є набагато важливіші справи, ніж обговорювати, хто тут чим задоволений. З того моменту, як вийшли із системи, ми працюємо, служимо, продовжуємо. Тому це – дрібниці життя, які сьогодні тут відбулись".

Призначити саме таке покарання – у вигляді штрафу та без позбавлення права обіймати посади – суд просили державні обвинувачі (прокурори).

Адвокат журналістів Анатолій Попов, коментуючи рішення, зазначив, що суд "фактично виніс вирок у межах того, що просила прокуратура".

"Штраф – це те, що просила прокуратура. Ми будемо обговорювати питання необхідності подання апеляційної скарги від нас, коли ознайомимося з повним текстом судового рішення", – підкреслив представник потерпілих.

Він додав: "Ми запитували, чому прокуратура не просила покарання у вигляді відсторонення від можливості обіймати певні посади. Нам повідомили, що це узгоджено з керівництвом прокуратури. Я хочу відзначити, що ми не дуже задоволені діями прокуратури в цій кримінальній справі. Бо десь із кінця жовтня було очевидно, що прокуратура не зацікавлена в нормальному розслідуванні. Ми про це дізналися 10 листопада 2021-го, коли ознайомилися з матеріалами справи. Згодом ми дізналися, що закрита 146-та стаття ККУ – це незаконне позбавлення волі осіб. Нам через суд довелося її відновлювати".

Потерпілі оскаржують безпідставне, на їхню думку, закриття кримінального провадження за найтяжчою, 146-ю статтею ККУ ("Незаконне позбавлення волі або викрадення людини"), яка передбачає обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.

Прокурорка Голосіївської окружної прокуратури Києва Євгенія Литвинчук від коментарів журналістам у залі суду відмовилася.

Також обвинуваченим у справі нападу проходить директор департаменту інформаційної політики Укрексімбанку Володимир Пікалов, однак він був мобілізований. Щодо нього суд ухвалить рішення пізніше.

Як повідомляв ІМІ, 4 жовтня 2021 року в Києві співробітники державного Укрексімбанку напали на знімальну групу "Схем" під час запису інтерв’ю з головою правління фінустанови Євгеном Мецгером прямо в його кабінеті. Після запитання про кредит структурам, пов'язаним з "ДНР", Мецгер наказав відібрати камери в журналістів, знищити відеозаписи інтерв’ю та заборонити подальше знімання. Крім того, журналістів незаконно утримували в приміщенні кабінету, не дозволяючи його залишити. Ігор Тельбізов застосував проти журналістів силу.

У справі є четверо обвинувачених – колишній голова правління Укрексімбанку Євген Мецгер, ексдиректор департаменту інформаційної політики банку Володимир Пікалов, ексдиректор департаменту банківської безпеки установи Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки Укрексімбанку Олег Осіпов. Вони не визнають своєї провини.

Дії ексголови правління банку Євгена Мецгера та його прессекретаря кваліфікували за статтею 171 Кримінального кодексу ("Незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів і технічних засобів, перешкоджання роботі журналіста, вчиненого службовою особою з використанням свого службового становища").

Дії Ігоря Тельбізова та Олега Осіпова кваліфікували за двома кримінальними статтями – тією ж 171-ю та 121-ю ("Умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень").

11 листопада 2021 року стало відомо про поновлення на посадах Ігоря Тельбізова та Олега Осіпова. 12 листопада Тельбізов повернувся на роботу під аплодисменти працівників фінустанови. Після цього, того ж дня, правління АТ "Укрексімбанк" за рекомендацією наглядової ради звільнило Ігоря Тельбізова з посади керівника департаменту банківської безпеки та Олега Осіпова з посади начальника управління внутрішньої безпеки "на підставі виявленої невідповідності працівника обійманій посаді та виконуваній роботі".

Реакція журналістської спільноти - 5

1.Медіарух закликав світові медіаорганізації домогтися покарання для російських пропагандистів як для воєнних злочинців

02.09.2022 Об'єднання українських медіа, журналістів та громадських організацій Медіарух закликає світові журналістські організації та національні медіаасоціації засудити російських пропагандистів, як це зробила Асоціація польських журналістів. Про це йдеться у зверненні Медіаруху, текст якого опублікував “Детектор медіа”.

Медіарух нагадав, що 24 серпня 2022 року Асоціація польських журналістів опублікувала рішучу заяву щодо російських пропагандистів, які мають бути притягнуті до відповідальності як воєнні злочинці. Польські журналісти заявили, що кремлівські пропагандисти мають відповідати такою ж мірою, як і російські військові за заклики до вбивств українців, виправдання воєнних злочинів російської армії, дезінформацію російського населення та світової спільноти.

“Російських пропагандистів, які видають себе за журналістів, як-от Маргариту Симоньян, Володимира Соловйова, Дмитра Кисельова, Ольгу Скабєєву та багатьох інших, слід судити як воєнних злочинців після падіння режиму Путіна”, – йдеться в заяві польських колег.

Медіарух закликає світові журналістські організації та національні медіаасоціації підтримати позицію Асоціації польських журналістів та “єдиним фронтом домагатися справедливого покарання для всіх, чиїми зусиллями пропагандистська машина Кремля працює на повну потужність та щодня призводить до сотень невинних жертв і руйнувань”.

2. Українська медіаспільнота закликає притягнути до відповідальності російських пропагандистів

07.09.2022 Представники української медіаспільноти закликають світову спільноту притягнути до відповідальності не лише військовослужбовців російської окупаційної армії, а й так званих “журналістів”, які насправді є рупорами кремлівської пропаганди. Про це йдеться в заяві медіаорганізацій.

Автори заяви зазначають, що за варварські злочини, скоєні російськими загарбниками на території незалежної України, є відповідальними не лише їхні безпосередні виконавці, а й пропагандисти, що породжують спіраль ненависті до всього українського народу.

“Ольга Скабєєва, Владімір Соловйов, Дмітрій Кісєльов, Маргаріта Сімоньян – лише вершина айсберга зграї брехунів і рейдерів, які прикидаються журналістами. За ними стоять сотні, якщо не тисячі, працівників геббельсівської машини сучасності. Розпалювання міжнаціональної ворожнечі, шахрайство, брехня, дезінформація та виправдання вбивств десятків тисяч невинних людей не можуть вважатися журналістикою, а державні центри російської пропаганди ніколи не стануть ЗМІ. Кожен російський пропагандист, що вніс свою лепту в існування цієї фабрики зла, мусить понести цілком виправдану відповідальність у рамках міжнародного трибуналу”, – йдеться в заяві.

Медіаорганізації звернули увагу, що цьогорічний Конгрес Міжнародної федерації журналістів (IFJ) в Омані визнав, що “більшість “російських ЗМІ” розпалюють істерику та ворожнечу”, а Конгрес Європейської федерації журналістів (EFJ) відзначив, що серед “осіб, відповідальних за розпалювання війни… – журналісти, керівники, співробітники федеральних і місцевих ЗМІ, які свідомо працювали й працюють на зміцнення диктаторського режиму, порушуючи при цьому всі професійні стандарти”.

“Ми закликаємо світові журналістські організації та національні медіаасоціації різних країн постійно чинити тиск на уряди держав, міжнародні інституції з метою визнання всіх представників / представниць кремлівської машини брехні винуватими в геноциді українського народу та злочинах проти миру та безпеки людства.

Сьогодні світова журналістська спільнота стоїть перед драматичним вибором – витримати натиск пропаганди і зберегти професію, довіру своєї авдиторії чи… дозволити і надалі пропагандистам називати себе журналістами та глумитися над журналістськими стандартами”, – йдеться в заяві.

Заяву підписали: Наталія Лигачова, “Детектор медіа”, Оксана Романюк, Інститут масової інформації, Олексій Погорєлов, Комісія з журналістської етики, Сергій Томіленко, Національна спілка журналістів України, Сергій Штурхецький, Незалежна медіапрофспілка України.

Як повідомляв ІМІ, 2 вересня Об'єднання українських медіа, журналістів та громадських організацій Медіарух закликало світові журналістські організації та національні медіаасоціації засудити російських пропагандистів, як це зробила Асоціація польських журналістів.

24 серпня Асоціація польських журналістів закликала судити російських пропагандистів, які “розпалюють спіраль ненависті проти атакованої України”, як воєнних злочинців.

3. Українська медіаспільнота просить Єврокомісію та Euronews зупинити пропаганду в російськомовній версії мовника

13.09.2022 Українська медіаспільнота просить Єврокомісію та менеджмент Euronews відреагувати на маніпуляції на тему війни в ефірі російськомовної версії телеканалу Euronews.

Відповідного відкритого листа надіслано до хедофісу Euronews у м. Ліоні, до інвестиційної компанії Alpac Capital, яка нещодавно придбала контрольний пакет акцій телекомпанії Euronews і заявила про необхідність посилити "європейську ідентичність" Euronews, до Європейської Комісії, яка субсидує мовника, повідомляє "Детектор медіа".

Так, провідні медіагрупи України – 1+1 media та StarLight Media, Міністерство культури та інформаційної політики, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Національна суспільна телерадіокомпанія України, Медіарух, ГО "Детектор медіа", Інститут масової інформації, інші організації та медіа обʼєднали зусилля та звертаються з проханням:

Звернути увагу на контент російськомовної версії Euronews, залучити фахівців із пропаганди та дезінформації до аналізу цього контенту та здійснити відповідні операційні, кадрові та стратегічні рішення. Зокрема, у відкритому листі йдеться про аналіз матеріалів, що виходили протягом пʼяти днів (понеділок-пʼятниця, 15.08 – 19.08) у російськомовній версії Euronews. Так, підписанти дійшли висновків, що канал вдається до масових щоденних медіаманіпуляцій на тему війни. Йдеться не про відверті фейки, а про точковий, але системний, тому й ефективний вплив на аудиторію. Глядачам непомітно нав'язується проросійське розуміння причинно-наслідкових зв'язків того, що відбувається в Україні, про роль росії в цих процесах, про відповідальність сторін у війні тощо. Матеріали з маніпулятивними елементами присутні в ефірі щоденно та "розкидані" серед більш-менш "неупереджених і рівновіддалених" матеріалів.

Телеканал Euronews має велике покриття в 400 млн домогосподарств у 160 країнах світу, 68% домогосподарств зосереджено в Європі, охоплення Euronews становить понад 145 млн людей щомісяця. Відповідно, не можна допустити, щоб ключовий мовник європейських новин бодай у якійсь мовній версії подавав сумнівне викладення фактів, тим більше, коли йдеться про війну в Україні. Це відповідальність, яка коштує життя тисячам українців.

"Зараз саме той час, щоб якомога більше людей у світі дізналися більше про Україну, її історію, європейську ідентичність, споріднені цінності та роль у сучасному світі. Розраховуємо на вашу підтримку та віримо в світле майбутнє України, від чого напряму залежить майбутнє всього світу", – йдеться у відкритому листі.

Водночас автори листа закликають усіх небайдужих журналістів, представників громадських організацій, медіаспільноти з усього світу доєднуватися до підписантів відкритого листа. Зробити це можна, надіславши відповідний запит на пошту [email protected].

Відкритий лист підтримали: Ольга Герасим’юк, голова Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики, Ярослав Пахольчук, CEO "1+1 медіа", Олександр Богуцький, СЕО StarLightMedia, Микола Чернотицький, голова правління Суспільного, Вадим Перенчук, директор каналу "Рада", Медіарух, Наталія Лигачова, "Детектор медіа", Оксана Романюк, Інститут масової інформації, Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадського радіо, Костянтин Квурт, голова правління ГО "Інтерньюз-Україна", Андрій Яніцький, директор Центру журналістики Київської школи економіки, Дмитро Тузов, журналіст, ведучий Радіо НВ, член НМР, Євген Спірін, головний редактор онлайн-видання "Бабель", Тарас Петрів, президент "Фундації "Суспільність".

Нагадаємо, у липні 2022 року португальський інвестиційний фонд Alpac Capital завершив придбання контрольного пакета акцій телекомпанії Euronews, отримавши схвалення угоди урядом Франції.

15 червня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулася до керівництва Euronews із проханням переглянути їхню позицію щодо російської агресії проти України. Нацрада зауважила, що в матеріалах російськомовної редакції мовника "має місце відхилення від журналістських стандартів і просування наративів Кремля".

4. Медіаспільнота закликає встановити та покарати вбивць журналістів

16.09.2022 Українські журналісти та медійні організації закликають владу встановити та покарати вбивць журналістів. Про це йдеться в заяві, яка приурочена до Дня пам'яті вбитих журналістів.

Наводимо повністю текст заяви:

16 вересня 2000 року група правоохоронців викрала журналіста та засновника видання “Українська правда” Георгія Гонгадзе. Його понівечене тіло без голови знайшли в листопаді цього ж року в лісі в Київській області.

Сьогодні минає 22 роки від цих жахливих подій. За цей час завдяки невпинним зусиллям родини Гонгадзе, журналістської спільноти та міжнародним організаціям вдалося досягти часткового правосуддя. Усі виконавці злочину понесли покарання. Однак замовник убивства Георгія Гонгадзе офіційно так і не названий.

На жаль, смерть Гонгадзе – один з найбільш резонансних, але не єдиний випадок насильницької смерті українських журналістів. 20 липня 2016 року в Києві було вбито журналіста Павла Шеремета. Розслідування щодо замовників убивства Павла Шеремета досі триває.

4 травня 2019 року в Черкасах жорстоко побили журналіста Вадима Комарова. Після 46 днів у комі чоловік помер. Злочин досі залишається не розкритим, а виконавці й замовники – не покараними.

Ми вимагаємо від влади:

встановити та покарати замовників убивства Георгія Гонгадзе, зокрема дати чітку відповідь щодо причетності до замовлення вбивства колишнього президента Леоніда Кучми;
встановити та покарати замовників і виконавців убивства Павла Шеремета, а також пришвидшити розслідування щодо замовників та виконавців убивств журналістів, які до цього часу залишаються офіційно не встановленими;
підвищити ефективність розслідування кримінальних злочинів проти українських журналістів, забезпечити журналістам ефективний захист та належний рівень безпеки.

Сьогодні ми також згадуємо 38 наших колег-журналістів, яких убили в Україні російські військові з початку повномасштабного вторгнення РФ цього року. З них вісім журналістів були вбиті під час виконання ними професійних обов'язків.

Ми закликаємо українські правоохоронні органи оперативно розслідувати всі ці вбивства, які є воєнними злочинами РФ, і забезпечити правосуддя не лише на рівні України, але й докласти всіх зусиль, щоб російські злочинці сіли на лаву міжнародного трибуналу.

Україна воює за свою незалежність. Українці щодня платять життям за те, щоб суспільство жило в демократичній державі з верховенством права.

Після перемоги Україна відбудовуватиме своє життя, і принципово важливо, щоб усі вбивці героїв – воїнів, журналістів, активістів – понесли покарання.

Безкарність убиває.

Заяву підписали: Медіарух, Інститут масової інформації, "Детектор медіа".

5. Зрадники не можуть бути заслуженими: Зеленського закликали позбавити звань "Заслужений журналіст України"

21.09.2022 Українські журналісти та правозахисні організації закликають Президента України Володимира Зеленського позбавити державних нагород – почесного звання “Заслужений журналіст України” – журналістів, які зрадили Україну й роками працюють в інформаційному пропагандистському війську Росії.

Зокрема, йдеться про позбавлення звання заслуженого журналіста України:

Родіона Мірошника – експрессекретар Віктора Януковича, ексдепутат Луганської облради від Партії регіонів, екскерівник Луганської обласної державної телерадіокомпанії.

Володимира Безродного – колишній перший заступник начальника управління в справах преси та інформації Донецької облдержадміністрації, колишній член НСЖУ. Донецька обласна організація НСЖУ виключила його зі своїх лав у 2015 році через співпрацю з бойовиками “ДНР”.

Леонарда Свідовськова – ексдепутат Луганської обласної ради від Партії регіонів, після окупації Луганська працює на захопленій Луганській обласній телерадіокомпанії, яку окупанти перейменували на “ГТРК ЛНР”. Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну підтримав дії агресора. Він поширює контент, який дискредитує українську владу і Збройні сили України також на своїх сторінках у соцмережах.

Наявність такого звання нівелює значущість цієї нагороди, фактично прирівнює між собою справжніх журналістів, що ціною свого життя захищають незалежність України, та осіб, які дискредитували професію журналіста і служать в інтересах і на догоду кремлівському режиму.

Це звання ті особи отримали ще у 2008 та 2010 роках. Втім, попри надане звання з початком російської агресії у 2014 році вони перейшли на бік країни-агресора і жоден з них від цього звання не відмовився.

Нагадаємо, ще 2017 року прокуратура Луганської області оголосила Родіона Мірошника в розшук. Йому інкримінують злочини, передбачені ч. 1 ст. 109 (“Умисні дії, спрямовані на пособництво насильницькому поваленню конституційного ладу і захопленню державної влади”), ч. 2 ст. 110 (“Умисні дії, спрямовані на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України”) та ч. 1 ст. 258-3 (“Участь в діяльності терористичної організації”) КК України.

У 2020 році саме через появу в ефірі Родіона Мірошника Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила перевірку та оголосила попередження телеканалу “Наш”.

У середині квітня 2022 року Мірошник записав відео з фронту, з позицій бойовиків “ЛНР”, у якому зі снарядом у руках закликав українських військових скласти зброю.

Вже після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну Служба безпеки України повідомила про підозру Леонарду Свідовському у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6. ст. 111-1 Кримінального кодексу України (ведення інформаційної діяльності в співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямоване на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України).

Небезпека наявності такого звання полягає в тому, що російські пропагандисти використовують ці звання у своїх цілях, коли представляються заслуженими журналістами України. Ці одиниці інформаційної війни використовують для російської аудиторії під виглядом саме “заслужених журналістів України” і для спотворення уявлення про реальні події.

Зауважимо, що ніхто з них самостійно від цього звання не відмовився, а навпаки, дехто навіть підкреслює належність до української спільноти й вказує звання з-поміж інших регалій. До прикладу, на російському ресурсі news-front.info Володимира Безродного так і представляють – заслужений журналіст України, український доцент кафедри журналістики.

Ми закликаємо припинити практику надання звання “Заслужений журналіст України” та ініціювати відповідні зміни до законодавства.

Нагадаємо, понад рік тому, 2 червня 2021 року, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України рекомендувала главі держави припинити надавати почесного звання “Заслужений журналіст України”, а також ініціювати відповідні зміни до Закону “Про державні нагороди України”.

Цю ініціативу Ради 3 червня підтримали низка медійних та правозахисних організацій. “Нагородження державою журналістів таким званням навіть з найчистіших намірів підважують незалежність медіа та довіру до журналістики як такої. Адже в сухому залишку об’єкт критики намагається влестити критика. Ми переконані, що найвищою нагородою від держави є не відзнака, але відкрита і доступна інформація, прозорість і підзвітність влади, а надто – безпека і захист журналістів, швидке і професійне розслідування злочинів та справедливе покарання винних”, – заявили представники громадянського суспільства.

Заяву підписали: Медіарух, Інститут масової інформації, ГО “Детектор медіа”, ГО “Свідомі.Медіа”, Фундація “Суспільність”, ZMINA, Інтерньюз-Україна, Платформа прав людини.

Liked the article?
Help us be even more cool!

Інші Дослідження

Захист даних чи обмеження роботи журналістів: що не так з новим законопроєктом Верховної Ради

Як регіональні медіа дотримуються професійних стандартів: аналіз ІМІ

Трансляцій немає, прозорості теж. Як Верховна Рада закривається від громадян