Барометр свободи слова за січень 2025 року

У січні експерти Інституту масової інформації зафіксували 12 випадків порушення свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Серед російських злочинів –  вісім випадків – погрози, залякування та кібератаки.

На фронті за цей період загинув медійник-військовослужбовець:

• Руслан Ганущак – військовий фотограф та оператор з Івано-Франківська, боєць 92 механізованої бригади ЗСУ. Про загибель стало відомо в січні 2025 року.

Свобода слова в Україні в січні 2025 року

Журналіст Віталій Портніков зазнав цькування в мережі й заявив про підготовку його вбивства після того, як російська та проросійська агентура розгорнули в медіапросторі інформаційну кампанію з його дискредитації. Підґрунтям для цього нібито став уривок його тогорічного інтервʼю. Він зазначив, що російська та проросійська агентура маніпулює цим уривком і використовує для його цькування, намагаючись приписати йому захист “вигаданої “аристократії”, яка нібито не має воювати”. За його словами, через маніпуляції з уривків цього інтерв'ю навколо нього створюється атмосфера ненависті, лунають погрози.

У січні аноніми надсилали журналістам електронні листи про замінування редакцій та серію вибухів у різних регіонах країни. Зокрема, такі листи отримали: журналістка онлайн-медіа ЖАР.INFO Альона Береза, журналістка “Район.in.ua”, координаторка West media forum Ольга Булковська, редакція Першого Криворізького тощо.

Сайт телеканалу “FreeДом” зазнав масованої DDoS-атаки. Телеканал вважає, що за атакою стоять російські хакери. За даними телеканалу, атака відбувалася двома хвилями. Сайт отримав понад 5 млн запитів за короткий час із території майже 80 країн і продовжував роботу з незначними ускладненнями.

Водночас ІМІ зафіксував чотири випадки порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки перешкоджання законній журналістській діяльності, обмеження доступу до інформації, кібератаки та судовий позов проти медіа.

Перешкоджали журналістам Житомир.інфо в Тетерівській громаді на Житомирщині: батьки школярів викликали поліцію через знімання журналістами укриття. Вони аргументували це занепокоєнням безпекою своїх дітей і вважали, що журналісти не мають права знімати укриття. Правоохоронці, які прибули на виклик, підтвердили, що журналісти мають право на знімання.

Долинська міська рада (Кіровоградська область) не відповіла на інформаційний запит кропивницького видання “Точка доступу”, яке цікавилось обставинами придбання радою автомобіля Opel Combo для мобільних бригад соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства. Видання готує звернення до уповноваженого Верховної Ради з прав людини та планує оскаржувати бездіяльність посадових осіб Долинської міськради. 

“Українська правда” повідомила, що було зламано її YouTube-канал. Після зламу на каналі УП транслювали рекламу біткоїна. Згодом видання повністю відновило роботу YouTube-каналу. Як зазначили в редакції, за день до атаки хакери намагались отримати доступ до серверів редакції з фінансовою документацією – через віддалений доступ AnyDesk від імені CERT-UA. 

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:

Злочини РФ

Погрози, залякування – 5

1. Журналістка ЖАР.INFO отримала листи про замінування редакції

05.01.2025 Засновниця та журналістка онлайн-медіа ЖАР.INFO Альона Береза отримала 5 та 6 січня листи від невідомого про замінування приміщення, де працює редакція. Про це Інституту масової інформації повідомила засновниця онлайн-медіа Альона Береза.

У листі невідомий, який нібито перебуває у Швейцарії та симпатизує палестинському ісламістському воєнізованому угрупованню ХАМАС, повідомив також про замінування й інших шести об’єктів у різних регіонах. 

“Два дні підряд на пошту надходять листи аналогічного змісту до тих, які вже ми отримували раніше. Водночас новинка в цих листах – перелік незрозумілих груп у телеграмі та додано фото чоловіка в окулярах, який палить сигарету. Щодо підходу надсилання, то тут нічого не змінилось: надсилається повідомлення з підозрілої пошти з жіночим підписом. Лист же нібито від чоловіка”, – каже Альона Береза.

Начальниця сектору комунікації головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Інна Глега в коментарі ІМІ повідомила, що 6 січня на електронні адреси низки установ та організацій Хмельницької області надійшли також листи про замінування. 

За її словами, у надісланих на електронну пошту переліках  начебто “замінованих” закладів є назви таких, яких на Хмельниччині ніколи не існувало.

“Низку повідомлень працівники поліції та фахівці вибухотехнічної служби вже перевірили. Наразі перевірки продовжуються. Поки що інформація не знаходить свого підтвердження”, – повідомила Інна Глега.

Правоохоронці обстежили всі об’єкти. Інформація про замінування не підтвердилася. За фактом надходження повідомлень до ЄРДР внесено відомості за частиною 2 статті 259 Кримінального кодексу України (“Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності”).

Також 5 січня до поліції надходили повідомлення про замінування двох торговельних центрів у Хмельницькому. За результатами обстеження повідомлення про замінування не підтвердились.

2. Волинська журналістка отримала на пошту погрози про мінування

20.01.2025 Журналістка “Район.in.ua”, координаторка West media forum Ольга Булковська отримала на особисту електронну пошту листа з погрозами про можливу серію вибухів. Про це вона повідомила представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб. 

За словами Булковської, такого листа вона отримала вперше на особисту електронну пошту. 

“Повідомляю, що я заклалав вибухові пристрої у вашу будівлю. Я зрозумів, що я готовий помститися кожному. Буде багато трупів які ви будете збирати по всьому місту. Мене довго терзали сумніви, я довго був заручником власних ідей. Тому я прийняв остаточне рішення: Проведу серії вибухів які складуть будівлю мов картковий будиночок…” – йшлося в листі (ІМІ зберіг пунктуацію і граматику). 

Відправник додав, що скоїть самогубство після запущених у дію вибухівок.

Нагадаємо, подібні листи масово розсилали українським журналістам 2024 року. ІМІ зафіксував три хвилі (у жовтні, листопаді та грудні) анонімних погроз про мінування низки редакцій та установ у різних областях України: ідентичні електронні листи отримала низка медіа та журналістів.

17 листопада 2024 року волинська журналістка Ольга Булковська призупинила акцію з проросійськими наративами в центрі Берліна. Неподалік Бранденбурзьких воріт відбулась акція “за права українських чоловіків” з використанням гасел російської пропаганди. Акція призупинилася після того, як мітингарям почала ставити питання Ольга Булковська. На мітинг прийшов також і ексведучий телеканалу “Інтер” Роман Кадємін, який зараз записує маніпулятивні відео в тіктоці. Він виїхав за кордон 2024 року.

Після цього випадку невідомі намагалися зламати телеграм-акаунт Ольги Булковської. Вона вважає, що це може бути пов'язане із ситуацією в Берліні 17 листопада.

3. Редакція Першого Криворізького отримала листа про замінування

29.01.2025 Редакція Першого Криворізького отримала анонімного листа про замінування будівлі, в якій розташоване онлайн-медіа. Про це представниці Інституту масової інформації в Дніпропетровській області Катерині Лисюк повідомила виконавча директорка онлайн-медіа Софія Скиба. 

У листі на електронну пошту невідомий сповіщає про закладання в будівлю вибухового пристрою, рекомендує евакуювати людей із приміщень задля уникнення жертв.

“Останнім часом повідомлення про мінування приміщень редакцій отримували не лише наша редакція. Звісно, ми повідомляємо поліції про такі повідомлення. Минулого разу до нас приїхали наприкінці дня. Взяли свідчення, будівлю із собаками не обстежували. Ми розуміємо, що це з вірогідністю 99% шахраї, росіяни, приколісти – проте, найімовірніше, таки росіяни, втім такі випадки не додають наснаги для роботи команди”, – розповіла Софія Скиба.

Старша інспекторка з комунікації Криворізького районного управління поліції Ангеліна Крадожон у коментарі представниці ІМІ повідомила, що фахівці на місці перевіряють наявність вибухових пристроїв.

“О 13:45 до поліції надійшло повідомлення про мінування. Наразі вказана інформація перевіряється. На місці працюють фахівці та перевіряють наявність вибухових пристроїв”, – розповіла Крадожон.

Крім того, вона повідомила, що 29 січня також на електронні адреси низки місцевих медіа та Виконавчого комітету Криворізької міської ради надійшли листи про замінування.

4. Редакція Першого Криворізького протягом трьох днів отримувала листи про замінування

29.01.2025 Редакція Першого Криворізького три дні поспіль (29, 30 та 31 січня) отримувала на електронну пошту анонімні листи про замінування будівлі, в якій розташоване онлайн-медіа.

Про це представниці Інституту масової інформації в Дніпропетровській області Катерині Лисюк повідомила виконавча директорка онлайн-медіа Софія Скиба. 

У листах невідомий повідомляє про закладання вибухового пристрою в різні будівлі міста: школи, дитячі садки, лікарні, ТРЦ та будівлі, в яких працюють редакції місцевих медіа. Останній лист відрізняється тим, що автор уже не рекомендує евакуювати людей з приміщень задля уникнення жертв, а погрожує підірвати будівлі, описує загибель людей, масштаби руйнування та неможливість знайти вибухові пристрої з допомогою відповідних служб. А головне, відкрито пише про намір убивства трьох журналісток та їхніх редакторів. 

Софія Скиба розповіла, що про отримані листи повідомили в поліцію.

“Їхня мета – дезорієнтувати нас, відволікти від роботи, залякати. Лена (Олена Смоліна, журналістка. – Ред.) пише про міські закупівлі, протидії поширенню дезінформації, як і Женя (Євгенія Бикова, журналістка. – Ред.). Женя ще працює з комунальною тематикою, пише запити на міську владу, а Світлана (Світлана Коваль, журналістка. – Ред.) наша взагалі в Миколаєві”, – розповіла Скиба.

Старша інспекторка з комунікації Криворізького районного управління поліції Ангеліна Крадожон у коментарі представниці ІМІ повідомила, що після отримання повідомлення про мінування фахівці перевірили будівлю, в якій розташована редакція, на наявність вибухових пристроїв.

“Минулого тижня, після звернення щодо замінування будівель, співробітники виїжджали, перевіряли, але жодних вибухових засобів не було знайдено”, – зазначила Ангеліна Крадожон. Також інспекторка повідомила, що сьогодні продовжують надходити повідомлення про замінування будівель, перевірки тривають.

5. ІМІ отримав анонімного листа про “замінування”

31.01.2025 Інститут масової інформації (ІМІ) отримав 31 січня на електронну пошту листа про “замінування”. Анонімне повідомлення надійшло з електронної адреси [email protected].

У ньому йдеться, що в будівлі закладено вибухівку, однак не зазначається адреса будівлі чи офісу ІМІ. У листі погрожують, що “вибухівки здетонують зовсім скоро, всіх буде підірвано”, водночас рекомендують евакуювати “людей з приміщень заради уникнення жертв”. 

Анонімний автор пише: “Я вас ненавиджу” – і обіцяє, що “всі, хто нехтуватимуть власною безпекою, будуть знищені”. 

Також він зазначає, що йому “вже набридло боротися з власними гріхами та слабкостями” й, коли він переконається, що вибухівки було активовано, “я вчиню самогубство”. 

Стиль написання листа вказує на те, що його, ймовірно, складав не носій української мови. 

Нагадаємо, раніше багатьом редакціям українських медіа надходили листи про замінування. Особливість цього листа в тому, що його надіслали персонально на пошту ІМІ, чого раніше не відбувалося. 

Із зазначеної електронної адреси цього тижня вже надсилали листа про замінування будівлі на електронну адресу Ленінського районного суду м. Харкова, про це пишуть на сайті суду. 

Кібератаки – 3

1. Сайт телеканалу FREEДОМ зазнав масованої DDoS-атаки

17.01.2025 Сайт телеканалу FREEДОМ зазнав 17 січня масованої DDoS-атаки, за якою, очевидно, стоять російські хакери. Про це Інституту масової інформації повідомила пресслужба державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України”, частиною якого є телеканал.

За даними пресслужби, атака відбувалася двома хвилями. Сайт отримав понад 5 млн запитів за короткий час із території майже 80 країн і продовжував роботу з незначними ускладненнями.

DDoS-запити надходили з території майже 80 країн, найбільше зі США, Мексики, Колумбії, Іспанії, Філіппін, Бразилії, Канади, Перу, Таїланду. 

Технічні фахівці ДП “МПІУ” змогли оперативно подолати проблему. Сайт продовжував працювати, але в країнах, з яких вчинялась атака, доступ до нього був ускладнений. 

2. Віталій Портніков заявив, що готується його вбивство

17.01.2025 Журналіст Віталій Портніков заявив, що готується його вбивство. Підґрунтям до цього нібито став уривок його тогорічного інтервʼю Наталії Балюк. Про це Віталій Портніков повідомив на Facebook-сторінці.

Він зазначив, що цей уривок російська та проросійська агентура використовує для його цькування, намагаючись приписати йому захист “вигаданої “аристократії”, яка нібито не має воювати”. 

“Кожний, хто його прослухає, переконається, що в ньому не було й тіні бажання перекласти відповідальність за війну на частину населення, навпаки – наголошувалося, що у війні в демократичній державі кожен має бути поруч з іншим – цими словами ці міркування й завершилися”, – наголосив Портніков.

За його словами, через маніпуляції з уривків цього інтерв'ю навколо нього створюється атмосфера ненависті, лунають погрози.

“Потім – “випадкова людина”, нерви якої не витримали. Все знайомо. Фірмовий почерк ФСБ. Але це не привід припиняти роботу і не привід переставати говорити людям правду, навіть якщо смак цієї правди не буде солодким ще дуже й дуже довго. Зрештою, це ще й приклад. Не буде мене – будуть говорити правду інші”, – зазначив журналіст.

Як повідомляв ІМІ, 2018 року журналіст Віталій Портніков потрапив до санкційного списку Росії.

3. Сайт Ukrainer зазнав масштабної DDoS-атаки

30.01.2025 Сайт суспільно-культурного українознавчого проєкту Ukrainer зазнав масштабної DDoS-атаки. Нині він недоступний. Про це повідомив засновник проєкту Ukrainer Богдан Логвіненко на своїй Facebook-сторінці.

“На сайт Ukrainer останні дві години відбувається масштабна DDoS-атака. Як несподівано”, – зазначив він.

У коментарі представниці Інституту масової інформації Валентині Троян Богдан Логвіненко сказав, що поки невідомо, хто атакує сайт. Згодом він уточнив, інфраструктура сайту суспільно-культурного українознавчого проєкту Ukraїner зазнала масштабної, добре спланованої трирівневої DDoS-атаки, яка мала руйнівний характер.

За його словами, атака розпочалася вдень і досягла свого піка між 14:24 і 14:37. За цей час сервер отримував понад 358 тисяч запитів щохвилини, а загальний обсяг запитів становив 7,5 мільйона. Це спричинило критичне навантаження на систему та порушення її роботи. Ця атака відрізнялася від стандартних DDoS-нападів своєю складністю та продуманістю. Хакери діяли багаторівнево і не обмежилися лише вповільненням сайту. Вони націлилися також на внутрішні системи Ukraїner, імітуючи легітимний трафік, щоб подолати захист.

Особливістю нападу було залучення десятків тисяч IP-адрес, що ускладнило блокування джерел атаки. Головною метою було не тільки порушення роботи сайту, а й повне виведення з ладу всієї інфраструктури.

Через надмірне навантаження сервер зазнав серйозних пошкоджень. У системі виникли збої в дисковій підсистемі, що унеможливило відновлення роботи. RAID-масив, який відповідає за збереження даних, не зміг коректно зібратися після збою, а критичні сектори файлової системи виявилися пошкодженими.

Як повідомляв ІМІ, у лютому 2023 року проєкт Ukraїner зазнав хакерської атаки: зловмисники заволоділи Facebook-сторінками. Тоді Богдан Логвиненко повідомив, що доступ до сторінок видання хакери отримали, зламавши Meta Business Manager. Зрештою, Facebook повернув доступ до всіх 12 сторінок проєкту.

Тоді в коментарі ІМІ Богдан Логвиненко зазначив: не відкидає, що до хакерської атаки на сторінки проєкту у Facebook причетні росіяни.

КРИМ – 1

1. Окупанти блокують журналісту Владиславу Єсипенку умовно-дострокове звільнення

21.01.2025 В окупованому Криму адміністрація колонії блокує незаконно засудженому журналісту Владиславу Єсипенку будь-які його спроби подати заяву про право на умовно-дострокове звільнення (УДЗ). Про це виданню QIRIM.News розповіла його дружина Катерина Єсипенко.

За її словами, Владислав має всі підстави вийти на волю за умовно-достроковим звільненням, оскільки отримав таке право після закінчення певного терміну увʼязнення.

Однак адміністрація колонії окупованої Керчі за нібито порушення Єсипенком внутрішніх правил установи додає до його особової справи різні справи. Журналісту штучно створюють умови, за якими він нібито порушив внутрішні правила колонії: не зняв головний убір, вітаючись з інспектором, запізнився на ранкову перевірку тощо.

“Маючи такі догани, арештант на кілька місяців втрачає право звертатися із заявою на УДЗ. І так повторюється по колу”, – розповіла його дружина.

За словами Катерини Єсипенко, інші побутові питання розв'язуються без утисків. Наприклад, посилки з ліками та харчовими продуктами колонія не блокує.

Виправна колонія № 2 в Керчі – це колонія загального режиму для утримання чоловіків, уперше засуджених. 

Нагадаємо, Владислава Єсипенка затримали 10 березня 2021 року. Він брав участь в акції до дня народження Тараса Шевченка, що відбулася в Сімферополі 9 березня. Журналісту “інкримінували” збір інформації “в інтересах спецслужб України”, зокрема Служби зовнішньої розвідки. Як стверджують в ФСБ РФ, Єсипенко “здійснював фото- і відеофіксацію місцевості, об’єктів життєзабезпечення і місць масового перебування людей на території Криму”.

Владислав Єсипенко заявляв, що слідчі ФСБ застосовували до нього тортури, щоб домогтися визнання провини.

16 лютого 2022 року підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд засудив фрилансера Радіо Свобода Владислава Єсипенка до шести років у колонії загального режиму в справі про незаконне зберігання і перевезення вибухового пристрою.

Під час виступу з останнім словом у суді 15 лютого він заявив, що вважає справу політичною.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1

1. На Житомирщині батьки школярів викликали поліцію через знімання укриття журналістами

31.01.2025 У Тетерівській громаді на Житомирщині між батьками учнів місцевого ліцею та знімальною групою інтернет-видання “Житомир.info” виникла суперечка під час спроби журналістів зафіксувати умови укриття, яким користуються вихованці місцевого дитячого садочка. Батьки, переймаючись безпекою своїх дітей, заперечували проти проведення знімання в укритті, а згодом викликали поліцію.

Про це представниці Інституту масової інформації в Житомирській області Оксані Трокоз розповіла редакторка мультимедійного відділу Житомир.info Валерія Володіна.

Конфлікт стався 29 січня під час знімання сюжету в Тетерівській громаді. На місці подій працювала журналістка Житомир.info Вероніка Юзепчук та оператор Дмитро Павловський.

На прохання мешканців громади вони знімали сюжет про відсутність укриття в місцевому садочку. Через неможливість гарантувати дітям безпечне місце під час повітряних тривог вихованців дошкільного закладу тимчасово розмістили в ліцеї, де для них облаштовано окремі кабінети та укриття.

Журналісти записали інтерв’ю з мамою дитини та директоркою Тетерівського закладу дошкільної освіти, також змогли відзняти аудиторії в ліцеї, виділені для дошкільнят, але зняти укриття, в якому під час тривог перебувають дошкільнята, завадили батьки школярів. Вони аргументували це занепокоєнням безпекою своїх дітей і вважали, що журналісти не мають права знімати укриття.

“Аналізуючи цю ситуацію, ми дійшли висновку, що батьки справді переймалися безпекою своїх дітей, але припускаємо, що батьків усе ж попередили про приїзд журналістів. Ми заздалегідь спілкувалися з представницею місцевого відділу освіти, вона знала про нашу роботу, була присутня під час зустрічі, проте не намагалася переконати батьків у доцільності знімання”, – розповіла редакторка мультимедійного відділу Житомир.info Валерія Володіна і наголосила, що на жодній з локацій журналісти не знімали дітей.

За словами Валерії Володіної, спілкування між батьками та журналістами тривало близько години, після чого одна з мам вирішила викликати поліцію. Цей момент є в сюжеті, опублікованому журналістами.

“В укриття ви не підете. Якщо приїде поліція, дасть дозвіл, що в нас, у батьків, немає права заборонити знімати об'єкт, де дітки наші навчаються, тоді, будь ласка, проходьте, знімайте. А до приїзду поліції почекайте”, – сказала жінка.

Правоохоронці, які прибули на виклик, підтвердили, що журналісти мають право на знімання, але мають самотужки врегулювати це з батьками.

“У цьому випадку ви ведете журналістську діяльність, і ви маєте право на знімання. Ви між собою узгодьте, будь ласка, як правильно буде в цій ситуації, так, щоб було добре всім – і батькам, і вам, звичайно”, – сказав у коментарі журналістам лейтенант поліції сектору реагування патрульної поліції відділку поліції № 1 Дмитро Житнік.

Після цього журналісти продовжили знімання, але так і не змогли потрапити в укриття, призначене для дошкільнят.

“Наша знімальна група хотіла потрапити до укриття, де перебувають дошкільнята, щоб показати умови, у яких вони знаходяться. Проте це укриття було зачиненим. Натомість укриття, яке використовують учні ліцею, було відчинене, і туди журналісти змогли потрапити. На наше прохання відкрити друге укриття адміністрація відповіла, що хоче дослухатися до батьків, адже ті переживають за безпеку дітей. Очевидно, що нині питання безпеки – це першочергове занепокоєння для всіх. Але чому одне укриття було доступним для огляду, а інше, яке було предметом нашого знімання, – ні? Чому в одному випадку ми змогли побачити умови, а в іншому – ні? Це питання залишається відкритим”, – розповіла Валерія Володіна.

Вона також зазначила, що журналісти не писали заяву про перешкоджання діяльності, але хотіли б розібратися в юридичних аспектах цього питання.

Юрист Інституту масової інформації (ІМІ) Володимир Зеленчук зазначив, що об’єкти фонду захисних споруд мають стратегічне значення, а інформація про їхній стан є суспільно важливою. 

Він зазначає: якщо журналісти не порушують прав дітей, зокрема не знімають їх без дозволу батьків, то їхні дії правомірні. Батьки можуть заборонити журналістам знімати лише своїх дітей, однак не об'єкти чи приміщення, що належать школі чи перебувають на її балансі.

“Дозвіл на знімання в межах навчального закладу надає адміністрація закладу, а не батьки. Адміністрація школи відповідає за безпеку дітей у межах школи, а тому має право обмежувати допуск до закладу освіти сторонніх осіб, що не є учасниками освітнього процесу. Крім того, об’єкти фонду захисних споруд закладів освіти під час здійснення освітнього процесу за очною формою здобуття освіти доступні тільки для учасників освітнього процесу. 

Певні обмеження щодо доступу до закладів освіти та знімання масових скупчень людей також можуть вводитися місцевими військовими адміністраціями. Зазначені правила чи обмеження конкурують із правом журналіста проводити знімання в школі та шкільних укриттях, а тому поліція радше відмовить у відкритті кримінального провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності. У такій спірній ситуації представник поліції мав рацію щодо потреби дійти згоди, яка б влаштовувала всі сторони конфлікту”, – пояснив Володимир Зеленчук.

Юрист нагадав, що журналістам, які планують знімати в навчальних закладах, слід уникати прямого знімання дітей без дозволу їхніх батьків або законних представників. Найкращою практикою є попереднє інформування адміністрації навчального закладу та узгодження формату знімання.

“Як адміністрації школи, так і батькам потрібно пам'ятати про користь та важливість роботи журналіста на тему шкільних укриттів, оскільки саме вони насамперед зацікавлені в тому, щоб нові укриття будувалися, а наявні покращувалися. На жаль, активна розбудова системи укриттів досить часто розпочинається лише після медійного резонансу”, – зазначив Володимир Зеленчук.

ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ журналістів до інформації – 1

1. Міськрада на Кіровоградщині не відповіла на запит виданню “Точка доступу”

28.01.2025 Долинська міська рада (Кіровоградська область) проігнорувала інформаційний запит кропивницького видання “Точка доступу”, яке цікавилось обставинами придбання радою автомобіля Opel Combo.

Про це регіональному представникові Інституту масової інформації Павлу Лісниченку повідомила журналістка видання Анна Добрань. 

За словами медійниці, відповідний запит редакція надіслала ще 14 січня. Журналістів цікавили обставини придбання радою автомобіля Opel Combo Life L2 для мобільних бригад соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства. Однак ні запитуваної інформації, ні рішення про продовження строку розгляду запиту медійники так і не отримали. 

Анна Добрань зауважує, що подібна реакція для міського голови Долинської міськради Євгенія Звіздовського є типовою. 

“За весь минулий рік жодного разу ні міський голова, ні інші представники міськради не відповідали ні на телефонні дзвінки, ні на письмові запити. Одного разу Звіздовський відреагував на наші спроби сконтактуватися через телеграм, але й тоді це було одне речення без конкретики”, – наголошує Анна Добрань. 

Наразі видання готує звернення до уповноваженого Верховної Ради з прав людини та планує оскаржувати бездіяльність посадових осіб Долинської міськради. 

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кібератаки – 1

1. “Українська правда” повідомила про злам її YouTube-каналу

29.01.2025 “Українська  правда” повідомила, що було зламано її YouTube-канал. Про це медіа повідомило 28 січня на своїй фейсбук-сторінці.

“YouTube-канал “Української правди” було зламано. Редакція не має відношення до прямої трансляції або інших матеріалів, які ви могли побачити на каналі за останні дві години”, – йдеться в дописі. 

Після зламу на каналі УП транслювали рекламу біткоїна. 

YouTube-канал УП було створено 1 жовтня 2011 року. Нині на канал підписалося 1,19 млн користувачів.

Згодом “Українська правда” повністю відновила роботу YouTube-каналу. Всі відео та архів доступні до перегляду у звичному режимі. Як зазначили в редакції, за день до атаки хакери намагались отримати доступ до серверів редакції з фінансовою документацією – через віддалений доступ AnyDesk від імені CERT-UA. 

“Системність онлайн-атак на ресурси “Української правди” може свідчити про мету хакерів  – вплинути на регулярність виходу резонансних матеріалів. Наразі ми спільно з профільними фахівцями посилюємо кіберзахист усіх наших медіа, аби аудиторії у звичному режимі отримували стабільну і оперативну інформацію”, – повідомила Севгіль Мусаєва, головна редакторка “Української правди”.

ЮРИДИЧНИЙ ТИСК

Судові позови проти медіа – 1

1. На редакцію “Конкурента” подали до суду з вимогою компенсувати 50 тис. грн моральної шкоди

21.01.2025 Депутат Луцької міської ради Роман Бондарук подав судовий позов проти місцевого медіа “Конкурент” про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування 50 тисяч гривень морального збитку. 

Про це повідомив головний редактор сайту “Конкурент” Андрій Лучик представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб.

Судовий позов стосується матеріалу видання “Кинув своїх та піариться на допомозі: як депутат Луцькради від “Слуга народу” Бондарук “ліг” під Палицю (відео)”. Авторкою відео є журналістка Наталія Поліщук. Стаття та відео були опубліковані 22 жовтня 2024 року. У тексті й відео йдеться, що депутат підкорює у військовій формі простори інстаграму та нібито збирається стати директором комунальної установи “Інститут розвитку міста”.

За словами Андрія Лучика, через деякий час після виходу статті на редакційну пошту надійшов лист від адвоката Романа Бондарука з вимогою спростування інформації. Проте, на думку головреда, вимога про спростування не відповідала закону про медіа: у листі не було зазначено, як саме замінити певну фразу чи речення, які, на думку адвоката, не відповідають дійсності. 

“У Законі “Про медіа” чітко прописано форму, що має містити вимога про спростування. Вони не вказали, що в матеріалі написано неправильно і як це треба замінити. Ми про це написали в листі-відповіді. Лист надіслали на адресу адвоката, який навіть не забрав з пошти”, – розповів Андрій Лучик.

Після цього на сайті “Судова влада України” з'явилась інформація, що буде судовий розгляд у цій справі. Редакція отримала судовий позов на початку січня цього року. 

Андрій Лучик розповів, що загалом сума, яку хочуть стягнути з редакції та авторки тексту, може сягати 90 тис. гривень, адже йдеться про 50 тис. грн моральної шкоди та судові витрати депутата.

Депутат просить суд зобов'язати редакцію спростувати такі висловлювання: 

• “депутати, що підпорядковуються одній з політичних сил, створили в Луцьку собі батальйон”; 
• “батальйон зареєстрований не як військове формування, а як громадська організація”;
• “депутат Луцької міської ради Роман Бондарук – ось він у повній екіпіровці вітає з Днем захисників усіх причетних, на ньому форма і бронежилет”; 
• “а ось він нарядився у військову форму”; 
• “командир цілого батальйону Роман Бондарук, ймовірно, “намилився” в керівники новоствореного Інституту розвитку міста, створення якого сам активно і відстоював”;
• “Ну а що? Як відомо, комунальні установи отримують бронь від мобілізації”;  
• “керівник Роман Бондарук вирішив заховатися від виконання справжнього військового обов'язку”. 

Судове засідання в цій справі відбудеться 6 лютого, о 12:00, у Луцькому міськрайонному суді Волинської області.