У червні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 16 випадків порушення свободи слова в Україні. З них три вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Російські злочини проти медіа та журналістів: замах на вбивство та руйнування і пошкодження редакцій.

У червні загинув один медійник, який захищав Україну від російського вторгнення:

  • Максим Осередчук – експродюсер американського телеканалу ABC News, військовослужбовець. Загинув 24 червня 2026 року внаслідок російської атаки.

Замах на вбивство журналістів

  • 23 червня російський FPV-дрон двічі намагався атакувати знімальну групу “Суспільне Дніпро”, яка записувала інтерв’ю з українськими військовими в одному із селищ Запорізької області. Унаслідок інциденту ніхто не постраждав. Після появи другого дрона журналісти дочекалися безпечного моменту, дісталися свого автомобіля та залишили небезпечну зону.

Руйнування і пошкодження майна редакцій

  • Унаслідок російського обстрілу 3 червня в Сновську на Чернігівщині знову пошкоджено редакцію газети “Промінь”. Внаслідок удару в будівлі пошкоджені вікна та вилетіло скло. Люди не постраждали.
  • 26 червня російський дрон влучив у подвір’я філії “Суспільне Запоріжжя”. Працівники перебували в укритті й не постраждали, будівля також не зазнала пошкоджень, однак були пошкоджені автомобілі співробітників. Під час атаки журналістка, яка працювала на виїзді, потрапила під вплив вибухової хвилі та отримала акубаротравму.

Водночас ІМІ зафіксував 13 випадків порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки погроз, пошкодження майна журналістів, перешкоджання, обмеження доступу до інформації, кібератаки, юридичний та непрямий тиск.

Порушення зафіксовано в Києві, Харкові, Рівному, Сумах, на Донеччині,  Миколаївщини та Полтавщині. Порушували права журналістів посадовці різних рівнів влади, військовослужбовці та приватні особи.

Погрози

  • 26 червня видання “Бабель” заявило про погрози з боку військовослужбовця 425 окремого штурмового полку “Скеля” Миколи Хархана після публікації розслідування про небойові смерті військових у підрозділі. У відеозверненні Хархан образливо висловлювався на адресу журналістів, звинуватив редакцію в роботі “за російські гроші” та заявив, що “всім причетним доведеться виригувати ці гроші”. 

Пошкодження майна журналістів

  • 25 червня продюсер британського телеканалу Sky News Азад Сафаров повідомив, що в березні 2025 року під час знімання сюжету про 425 окремий штурмовий полк “Скеля” поблизу Добропілля невідомий впритул обстріляв броньований автомобіль телеканалу, у якому перебувала водійка знімальної групи. Жінка не постраждала, однак у машині нарахували 12 кульових пробоїн.

Перешкоджання законній журналістській діяльності

  • Журналістка видання “Четверта влада” Анастасія Савлюк заявила про перешкоджання з боку працівників квартирно-експлуатаційного відділу Рівного: у неї забирали телефон, силоміць утримували в приміщенні й залякували перевірками правоохоронних органів. 
  • У Харкові 14 червня оператора “Накипіло” Ігоря Лептугу не допускали до знімання на території Харківського художнього музею, який постраждав унаслідок російської атаки. 
  • 15 червня журналістка радіо “Накипіло” Аліса Жинкіна повідомила, що під час пресзаходу в Харківському художньому музеї охорона не допускала журналістів до будівлі та забороняла знімання.
  • 15 червня журналісти “Накипіло” повідомили про перешкоджання під час висвітлення наслідків російського удару по Харківському зоопарку. За їхніми словами, охорона не пропускала журналістів на територію, а окремі працівники перешкоджали роботі медіа.
  • У Харкові 15 червня журналістці “Ґвара Медіа” Єлізаветі Дʼяченко перешкоджали під час висвітлення наслідків російського удару по зоопарку.

Доступ журналістів до інформації 

Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській області не надала редакції онлайн-медіа “МикВісті” інформації про витрати на ремонт Південнобузького (Варварівського) мосту, обсяг виконаних робіт та фінансування проєкту у 2026 році. Натомість у відомстві порадили журналістам шукати частину даних на порталі Є-data.

Непрямий тиск

  • Співзасновниця та головна редакторка онлайн-медіа “Бабель” Катерина Коберник заявила про тиск на редакцію та спробу її дискредитації з боку народного депутата Ярослава Железняка. Підставою став його допис у Telegram, у якому він припустив існування “реальних власників” видання та заявив, що “займеться медіакілерством”.
  • Журналістка телеканалу “Візит” (Кременчук) Дарія Згура заявила про тиск, образи та бодішеймінг після виходу сюжету про умови утримання тварин у приватному притулку в Кременчуці. 
  • Герой матеріалу сумського онлайн-медіа “Цукр”, якого обвинувачують у сексуальному насильстві над неповнолітніми, подав заяву до поліції на журналістку Анну Шпурік, заявивши, що вона нібито готує неправдиву публікацію. Також чоловік надсилає журналістці приватні повідомлення з погрозами та звинуваченнями, заявили в редакції.

Кібератаки

  • Онлайн-медіа “Бабель” заявило про хакерську атаку на свого редактора Гліба Гусєва. На його електронну пошту надійшов фішинговий лист із посиланням на архів зі шкідливими файлами, замаскованими під документи з нібито інформацією про зловживання в одному з підрозділів ЗСУ.

Юридичний тиск

  • Онлайн-медіа Euromaidan Press заявило про тиск після публікації розслідування про російського олігарха Олега Бойка та його бізнес-зв’язки в Європі. Редакція отримала три юридичні претензії з вимогами видалити матеріали, опублікувати вибачення та прибрати згадки про окремих фігурантів.

ЗЛОЧИНИ РФ

Замах на вбивство – 1

1. Російський FPV-дрон намагався атакувати знімальну групу “Суспільне Дніпро”

23.06.2026 Знімальну групу “Суспільне Дніпро” 23 червня намагався атакувати російський FPV-дрон. Інцидент стався під час запису інтерв’ю з військовим на запорізькому напрямку. 

Про це представниці Інституту масової інформації в Дніпропетровській області Катерині Лисюк розповіла журналістка “Суспільне Дніпро” Антоніна Чуйко, яка була в маркованому “Преса” бронежилеті. 

Знімальна група в складі кореспондентки Антоніни Чуйко, оператора Олександра Шалдибіна та водія Олександра Кіма працювали з одним із підрозділів ЗСУ в селищі Запорізької області. Вони записували історії бійців про вихід з позицій. За словами кореспондентки “Суспільне Дніпро”, це було вже звичайне знімання на прифронті. 

“Ми всі втрьох були в броніках, касках, з аптечками. Спілкувалися та записували військових, коли почули звук дрона. Один з військових, який був на вулиці, повідомив, що це FPV. Ми сховалися всередину будівлі, де продовжили вести знімання. Дрон повисів над нами, потім відлетів, і пролунав вибух”, – розповіла Антоніна Чуйко. 

Після цього журналісти вирішили оперативно дописати інтерв’ю зі спікером та залишити відповідну зону. Однак невдовзі поруч з’явився ще один дрон. Цивільний автомобіль журналістів був припаркований неподалік, під деревами, але вони не наважилися бігти та вирішили перечекати. 

“Трішки перечекали. Оператор Олександр Шалдибін вирішив вийти першим, але повернувся, бо FPV-дрон висів поряд, над посадкою, через яку ми могли добігти до нашої автівки. Безпілотник повисів кілька хвилин і полетів далі, а ми одразу побігли до авто та виїхали звідти”, – розповіла кореспондентка “Суспільне Дніпро”. 

Руйнування і пошкодження майна редакцій – 2

1. На Чернігівщині внаслідок обстрілу РФ вчергове пошкоджено редакцію газети “Промінь”

03.06.2026 У місті Сновськ (Чернігівська область) в результаті російського удару 3 червня була пошкоджена редакція газети “Промінь”.

Про це повідомляє Суспільне Чернігів з посиланням на редакторку видання Олену Компанець.

За її словами, внаслідок удару в будівлі пошкоджені вікна та вилетіло скло. Люди не постраждали.

“Лише вчора (2 червня, – ред.) залатали плівкою сім вікон, які були пошкоджені внаслідок удару по Сновську 26 травня. Тоді всі працівники, які були на місцях, зазнали травм – лікарі діагностували акубаротравми. І ось знову повилітало скло і рами”, – розповіла Олена Компанець.

Вона зазначила, що приміщення редакції зазнало пошкоджень від ударів російських дронів вже вчетверте.

Редакція газети розташована в центрі Сновська, у приміщенні колишньої товарної контори залізниці.

2. У подвір’я Суспільне Запоріжжя влучив російський безпілотник

26.06.2026 26 червня близько 12:00 російські війська атакували центр Запоріжжя ракетами та безпілотниками. Один із них поцілив у подвір’я філії Суспільного. Працівники, які перебували в будівлі, були в укритті, поранених серед них немає. Про це повідомляється на сайті компанії.

Водночас у момент атаки одна з журналісток Суспільне Запоріжжя, що працювала на виїзді, потрапила під вплив вибухової хвилі й отримала акубаротравму.

“Один із безпілотників впав у дворі філії, ми одразу звернулись до спеціальних служб і вони швидко приїхали, щоб провести необхідний огляд. Будівлі філії цілі, пошкоджені автівки наших працівників, які стояли на паркувальному майданчику”, – розповіла менеджерка Суспільне Запоріжжя Маріанна Гура.

Головна редакторка Суспільне Запоріжжя Альона Наталуха зазначила, що під час атаки на виїзді працювала журналістка Суспільного, яка потрапила під вплив вибухової хвилі. “Вона не зазнала значних травм, проте отримала легку акубаротравму (оглушення)”, – каже Наталуха.

КРИМ – 3

1. Окупаційна влада Криму оголосила застереження журналістці Лутфіє Зудієвій 17.06.2026 17 червня російська поліція в окупованому Криму вручила кримській журналістці та правозахисниці Лутфіє Зудієвій офіційне застереження про “неприпустимість дій, що створюють умови для вчинення правопорушень”. Про це повідомляє “Кримська солідарність”. 

Застереження їй зачитав біля будинку в Джанкої дільничний окупаційного відділу поліції “Джанкойський”. Сама Зудієва пов’язує це з наближенням Дня кримськотатарського прапора, який щорічно відзначається 26 червня, та традиційними “профілактичними” заходами окупаційної влади напередодні пам’ятних дат і громадських акцій.

У документі зазначено, що поліція нібито має відомості про можливі дії Зудієвої, які створюють умови для скоєння злочину або адміністративного правопорушення. Водночас не уточнюється, про які саме дії йдеться і які конкретно порушення їй закидають.

Застереження оголошено з посиланням на російські закони “Про основи системи профілактики правопорушень у Російській Федерації” та “Про поліцію”. У ньому також указано, що в разі вчинення дій, які окупаційна влада вважатиме такими, що створюють умови для правопорушень, громадянин може бути притягнутий до відповідальності відповідно до законодавства РФ.

Зудієва не погодилася з оголошеним попередженням і залишила письмове зауваження в “документі”.

“Центр із протидії екстремізму називає такі застереження профілактичним заходом, проте на практиці вони можуть використовуватися по-різному. За роки правозахисної та журналістської роботи я бачила чимало подібних документів, і найчастіше в них немає конкретного опису ймовірного порушення. Складається враження, що їхнє завдання – створити так званий охолоджувальний ефект, коли людина починає утримуватися навіть від законних дій: публікацій, коментарів чи суспільної діяльності – через побоювання подальшого переслідування”, – зазначила Лутфіє Зудієва.

Це не перший випадок застосування до Зудієвої таких заходів. Раніше їй уже вручали аналогічні застереження та притягували до адміністративної відповідальності через її журналістську діяльність. Правозахисники вважають, що тиск на Зудієву пов’язаний з висвітленням тем щодо дотримання прав кримських татар в окупованому Криму.

Як повідомляв ІМІ, 15 травня 2026 року російські поліцейські вже приходили до Зудієвої та попереджали про відповідальність за проведення “несанкціонованих акцій” у День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, 18 травня.

2. РФ внесла до переліку “учасників іноагента” журналіста, пов’язаного з “Кримською солідарністю”

30.06.2026 Міністерство юстиції РФ внесло громадянського журналіста із Криму Зедіна Аджикелямова, який висвітлює політичні переслідування, до переліку “учасників іноземного агента” громадського руху “Кримська солідарність”. Про це повідомляє ZMINA з посиланням на сайт російського відомства.

У російському реєстрі “учасниками іноземного агента” можуть позначати осіб, яких Мін’юст РФ пов’язує з діяльністю організацій або ініціатив, уже внесених до списку “іноагентів”. Як повідомляв ІМІ, на днях міністерство юстиції Росії внесло до реєстру “іноземних агентів” громадський рух “Кримська солідарність”, який підтримує жертв політичних репресій в окупованому Криму. 

Зедін Аджикелямов займається громадянською журналістикою з 2017 року. Після окупації Криму він висвітлює обшуки, затримання та судові процеси над кримськотатарськими політв’язнями в межах “Кримської солідарності”. За свою діяльність він неодноразово зазнавав переслідувань: у його будинку проводили обшуки, його затримували, штрафували, а також здійснювали стеження. Сам журналіст наголошує, що незалежне висвітлення подій є критично важливим через контроль інформаційного простору в окупованому Криму російськими медіа.

3. РФ внесла до переліку “учасників іноагента” ще одного журналіста, пов’язаного з “Кримською солідарністю”

30.06.2026 Міністерство юстиції РФ внесло громадянського журналіста із Криму Руслана Параламова, який висвітлює політичні переслідування, до переліку “учасників іноземного агента” громадського руху “Кримська солідарність”. Про це повідомляє ZMINA з посиланням на сайт російського відомства.

У російському реєстрі “учасниками іноземного агента” можуть позначати осіб, яких Мін’юст РФ пов’язує з діяльністю організацій або ініціатив, уже внесених до списку “іноагентів”. Як повідомляв ІМІ, на днях міністерство юстиції Росії внесло до реєстру “іноземних агентів” громадський рух “Кримська солідарність”, який підтримує жертв політичних репресій в окупованому Криму. 

Руслан Параламов приєднався до “Кримської солідарності” у 2017 році та висвітлює політично мотивовані судові процеси й переслідування кримських татар. У жовтні 2021 року його разом із Зедіном Аджикелямовим та ще одним журналістом затримали російські силовики під час висвітлення апеляційного засідання у справі кримськотатарських політв’язнів. Попри наявність редакційного завдання, журналістів доставили до відділу поліції та утримували в ізоляторі тимчасового тримання протягом ночі.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Погрози – 1

1. “Бабель” заявив про погрози з боку військовослужбовця “Скелі”

26.06.2026 Видання “Бабель” заявило про погрози з боку військовослужбовця 425 окремого штурмового полку “Скеля” Миколи Хархана (позивний Киянин) після публікації матеріалу про загибель військових у цьому полку. 

У відео на своїй Facebook-сторінці 25 червня Микола Хархан назвав авторку “Бабеля” “журнашлюхою” та “медіакілерами”, які працюють за гроші РФ, а саме видання назвав “офісно-російським”.

“Офіційно те, що наригала та журнашлюха, – 26 смертей від хвороб в “Скелі”. Доповідаю – з 26 людей, які померли, 18 померли в лікувальних закладах. Не в “Скелі”, – сказав Хархан.

Він також сказав, що випадки смертей мають бути розслідувані, “але на російські гроші паплюжити честь найбільш боєздатних підрозділів не дозволено нікому”.

Він також обізвав правоохоронців “кібермусорами” та “кіберчекістами”, які нібито не захищають честь військових.

“Нє, котікі, доповідаю – грошики вони сьогодні хорошо, але їх виригувать прийдеться всім причетним”, – сказав Хархан.

Редактор видання Гліб Гусєв заявив журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян, що медіа розцінює висловлювання Хархана як погрози.

За його словами, редакція ще не зверталася до поліції щодо погроз, але сьогодні планує це зробити. Також редакція повідомлятиме читачів про погрози чи будь-які інші негативні реакції на публікацію.

Офіцер комунікацій 425 окремого штурмового полку “Скеля” Олексій Братущак під час онлайн-зустрічі з журналістами зазначив, що погрози журналістам є неприпустимими, але й військовослужбовці мають право на свободу слова. Так він прокоментував відео Миколи Хархана.

Головна редакторка “Слідства.Інфо” Анастасія Станко запитала Братущака, як сприймати слова Киянина про те, що журналісти “Бабеля” нібито працюють за російські гроші, мають відповідвісти за це і що їм доведеться ці гроші “вихаркувати”. Вона спитала, чи є це погрозою, чи можна вважати це його особистою позицією і яка позиція полку щодо цього. 

Братущак відповів, що Хархан є блогером і може спілкуватися з аудиторією як вважає за потрібне.

“Позивний Киянин, блогер, який прийшов до нас не так давно, в нього є там своя аудиторія, з якою він продовжує підтримувати зв’язок”, – зазначив Братущак.

За словами Братущака, такі військовослужбовці можуть спілкуватися зі своєю аудиторією для пояснення того, що відбувається в Збройних силах України. Він також наголосив, що висловлювання Хархана не є офіційною позицією полку.

“Чи є його слова офіційною позицією? Не є. Більше того, командування, представники нашого полку тут, на цій пресконференції, можуть не поділяти те, що говорить Киянин або інші блогери, які є в нашому полку. Але це не означає, що людина не має права висловлювати свої думки”, – сказав речник.

Водночас Братущак повторив, що погрози журналістам є неприпустимими: “Коли ми обговорювали реакцію на матеріал “Бабеля”, ми з командиром чітко проговорили, і це було озвучено на нараді, що не має бути жодних дій щодо авторів цього чи будь-якого іншого розслідування. Воювати з журналістами – не наша справа”.

Також Братущак додав, що на момент пресконференції ще не переглянув відео Хархана. Анастасія Станко уточнила, чи буде Киянина покарано за озвучені вище погрози. “Подобається це чи ні, він, окрім того, що військовослужбовець, ще й блогер, і свободу слова в нас ніхто не скасовував. Я подивлюся, що саме було”, – відповів речник.

23 червня 2026 року видання “Бабель” опублікувало розслідування про небойові смерті щонайменше 26 новобранців 425 окремого штурмового полку “Скеля” від кінця 2025 до весни 2026 року. За даними журналістів, більшість із них померла від пневмонії, серцево-судинних та інших захворювань невдовзі після мобілізації. Родичі деяких загиблих заявили про можливе насильство.

У полку “Скеля” заявили, що автори матеріалу роблять узагальнення, зводячи історію підрозділу до окремих трагічних випадків. Там стверджують, що більшість смертей, згаданих у розслідуванні, сталися в лікарнях або дорогою до них і були пов’язані зі станом здоров’я мобілізованих.

У полку також наголосили, що не займаються мобілізацією військовозобов’язаних, та заявили про готовність співпрацювати з правоохоронними органами й іншими уповноваженими структурами.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про перевірку можливих порушень прав військовослужбовців “Скелі”.

Державне бюро розслідувань за фактами “Бабеля” відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 ККУ (“Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки”).

25 червня 2026 року продюсер британського телеканалу Sky News Азад Сафаров заявив, що в березні 2025 року під час знімання матеріалу про 425 окремий штурмовий батальйон “Скеля” невідомий впритул обстріляв автомобіль каналу, у якому перебувала водійка знімальної групи.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1

1. У Sky News заявили, що під час торішніх зйомок про “Скелю” невідомий обстріляв їхнє авто

25.06.2026 Продюсер британського телеканалу Sky News Азад Сафаров заявив, що в березні 2025 року під час знімання матеріалу про 425 окремий штурмовий батальйон “Скеля” невідомий впритул обстріляв автомобіль каналу, у якому перебувала водійка знімальної групи. Про це Сафаров повідомив 25 червня на своїй Facebook-сторінці.

За його словами, інцидент стався поблизу Добропілля. Медійники прибули на локацію двома машинами. Відповідно до правил безпеки, одне авто з водійкою та пресофіцером залишили на командно-спостережному пункті (КСП) полку. Спершу сторони домовилися, що транспорт сховають, а водійці дозволять перечекати в укритті штабу.

Проте, зазначив Сафаров, пресофіцер пішов до укриття сам, а водійку залишив чекати в машині на вулиці. О 23:30 до автівки підійшов невідомий та відкрив вогонь.

“Десь о 23:30 до водійки хтось підійшов і впритул розстріляв машину з боку водійського місця. На щастя, машина іноземців броньована. Водійку не поранило”, – написав продюсер.

Після стрілянини, за словами Сафарова, з будівлі вийшов інший військовий, який почав збирати гільзи та наказав водійці, щоб вона “умативала, бо зараз інші машини перестріляють”.

Коли жінка спробувала пояснити, що діє за погодженням з їхнім пресофіцером, їй почали погрожувати. Азад Сафаров додав, що після того, як водійка змогла від’їхати в безпечне місце та зв’язатися зі знімальною групою, медійники терміново залишили локацію.

“12 отворів від куль ми нарахували на машині. Дванадцять. Нам дуже пощастило, що машина броньована. Так, це була зйомка з 425 полком “Скеля”. Та сама “Скеля”. З нами за всі ці роки ніколи такого не траплялось”, – наголосив Сафаров.

Журналіст підкреслив, що інцидент стався понад рік тому, і весь цей час команда намагалася розв’язати питання через офіційні канали, не виносячи ситуацію в публічне поле. 

За словами Сафарова, командир полку обіцяв розібратися, проте вони досі не отримали жодної відповіді. Натомість, додав продюсер, командир “пообіцяв шеврони “Скелі” подарувати водійці”.

Знімальна група також зверталася з офіційними запитами до профільного пресцентру та Генерального штабу ЗСУ, проте реакції не було.

Азад Сафаров пояснив, що Sky News свідомо не вчиняв міжнародного скандалу, оскільки медіа вболіває за Україну і спершу вважали цей напад поодиноким ексцесом виконавця. 

“Зараз, читаючи про “Скелю” (зокрема, йдеться про матеріал видання “Бабель” “Штурмовий полк “Скеля” має бойові заслуги і добре забезпечення. А ще, кажуть очевидці, там катують і забивають людей на смерть”. – Ред.), я розумію, що тут немає сенсу мовчати. Це жах”, – резюмував Азад Сафаров.

Після публікації матеріалу “Бабеля” командування полку “Скеля” офіційно підтвердило загибель 26 військовослужбовців підрозділу, зазначивши, що 18 із цих смертей сталися через хвороби в лікарнях, та переклало відповідальність за низьку якість поповнення на систему ТЦК і ВЛК, які присилають хворих та немотивованих людей. Про це йдеться на Facebook-сторінці “Скелі”.

Водночас керівництво частини визнало наявність кримінальних проваджень усередині підрозділу, зокрема затримання правоохоронцями молодшого сержанта Анатолія Кучера та розслідування смертельного травмування бійця після спроби СЗЧ у “кейсі із сосною”. Полк також фактично визнав наявність системних внутрішніх проблем, повідомивши про вимушене залучення Офісу військового омбудсмена для зміни процедур та виправлення порушень, які тривали останніми місяцями. 

Журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян Азад Сафаров зазначив, що додатково не коментує події, викладені в його дописі.

Речник 425 штурмового полку “Скеля” Олексій Братущак у коментарі ІМІ зазначив, що для отримання позиції полку потрібно надіслати офіційний запит. Після цього командування вирішуватиме, як реагувати на оприлюднену інформацію.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 5

1. Журналістка “Четвертої влади” заявила про перешкоджання в держустанові Рівного

11.06.2026 Журналістка видання “Четверта влада” Анастасія Савлюк заявила про перешкоджання з боку працівників квартирно-експлуатаційного відділу Рівного: у неї забирали телефон, силоміць утримували в приміщенні й залякували перевірками правоохоронних органів. 

Про це Анастасія Савлюк розповіла в коментарі представниці Інституту масової інформації в Рівненській області Ганні Калаур.

Після інциденту журналістка викликала поліцію та подала заяву про перешкоджання професійній діяльності.

За словами Савлюк, 10 червня вона прийшла до квартирно-експлуатаційного відділу Рівного, який відповідає за військову нерухомість, щоб особисто подати запит на доступ до публічної інформації про занедбаний будинок офіцерів у Рівному, який є пам’яткою архітектури. 

Напередодні вона без успіху намагалася знайти контакти відповідальних осіб відділу, щоб надіслати запит електронною поштою, тому, виконуючи редакційне завдання, вирішила звернутись особисто, щоб подати запит і поспілкуватися з керівництвом.

Журналістка зазначила, що безперешкодно зайшла на територію та в будівлю установи. Там вона зустріла чоловіка, якому представилась і сказала, що хоче поспілкуватися з керівником відділу Дмитром Законем та подати запит. Оскільки керівника не було на місці, чоловік запропонував обмінятися контактами, щоб з нею зв’язалися пізніше.

“Під час цієї розмови в кабінет зайшла якась жінка і запитала, чи є проблеми. Я кажу, що є, бо не можу подати запит. Вона сказала, що залишайте запит і йдіть, бо тут режимний об’єкт. Я запитала, де вказано, що він режимний, і сказала, що хочу залишити усний запит, бо запит був в електронному вигляді, але не було куди його надіслати”, – розповіла Анастасія Савлюк.

Журналістка зазначила, що тримала телефон у руках і знімала розмову з жінкою на відео. Вона пояснила, що припускала можливу відмову в наданні інформації, тому хотіла зафіксувати її, щоб надалі мати можливість оскаржити такі дії.

“Під час цієї розмови чоловік, диспетчер, помітив, що я знімаю дискусію із жінкою, і попросив мене не знімати. Це почула та жінка, почала теж забороняти знімати, підійшла до мене і вихопила телефон. Після цього вона намагалася втекти з ним, але я його забрала назад”, – розповіла журналістка.

За словами Анастасії Савлюк, жінка, яка намагалася забрати телефон, відмовилася представитися. Крім того, на місце інциденту прийшли інші люди, які, як стверджує журналістка, лякали її перевірками СБУ, контррозвідки та поліції.

“Один з чоловіків тримав мене силою за руку, а люди навколо казали, щоб тримав мене, бо ще втечу. Я зателефонувала головному редактору та в поліцію, продовжуючи далі стояти в коридорі”, – розповіла Савлюк.

Потім, за словами журналістки, інша жінка почала випихати її за двері, після чого вона опинилася на вулиці, де чекала поліцію. Надалі чоловік, ймовірно працівник відділу, повідомив їй, що квартирно-експлуатаційний відділ є режимним об’єктом і що в установи нібито є документи, які забороняють знімання. Він запропонував показати ці документи, однак після того, як зайшов у будівлю, більше не повернувся.

Згодом за викликом прибули поліцейські, поспілкувалися з Анастасією та прийняли її заяву. 

“Заяву про перешкоджання журналістській діяльності написала, чекатиму реакції поліції”, – сказала журналістка.

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначив, що якщо журналістка вільно потрапила на цей об’єкт, то він не є режимним, а знімання в загальнодоступних місцях не є забороненим. 

“Досить сумнівно, що запис процесу озвучення запиту у квартирно-експлуатаційному відділі міг би призвести до розголошення таємної інформації, інформації  з обмеженим доступом або інформації, яка б нашкодила силам оборони”, – прокоментував ситуацію Володимир Зеленчук. 

Представниця ІМІ Ганна Калаур намагалась отримати коментар у начальника квартирно-експлуатаційного відділу Рівного Дмитра Законя щодо інциденту. Однак номер телефону, який був у розпорядженні ІМІ, виявився недійсним.

Вона також зателефонувала за номером відділу, який напередодні працівник установи надав Анастасії Савлюк. У відповідь диспетчер повідомив, що ІМІ слід звернутися з офіційним запитом, та відмовився надати актуальний номер телефону керівника відділу.

Крім того, представниця ІМІ звернулася до поліції, щоб з’ясувати, чи зареєстровано кримінальне провадження за заявою журналістки. Станом на зараз відповіді не отримано. 

2. У Харкові перешкоджали журналісту “Накипіло” під час висвітлення наслідків обстрілу

14.06.2026 У Харкові 14 червня оператора Накипіло” Ігоря Лептугу не допускали до зйомки на території Харківського художнього музею, який постраждав внаслідок російської атаки. 

Про це він повідомив регіональній представниці Інституту масової інформації Юлії Напольській.

За словами Лептуги, особа у формі забороняла знімання та не пропускала медійників до локації. 

Пізніше під час евакуації експонатів журналістам також усно забороняли фільмування, аргументуючи це тим, що вони заважають працювати.

3. У Харкові журналістам обмежували доступ до музею під час пресподії після російської атаки

15.06.2026 У Харкові 15 червня під час преспідходу біля Харківського художнього музею, який постраждав внаслідок російської атаки, охорона обмежувала журналістам доступ до музею та зйомку. 

Про це повідомила журналістка радіо “Накипіло” Аліса Жинкіна регіональній представниці Інституту масової інформації Юлії Напольській.

За словами Жинкіної, охоронець повідомив, що вхід до музею без директорки заборонено, також заборонено й знімання. Після тривалої дискусії журналістів допустили до роботи лише групами у супроводі працівників музею.

“Потім вийшла директорка і заявила, що її не попередили про журналістів, тому вона не може їх пропустити. Десь 15 хвилин тривала дискусія. Далі вона розповідала власну версію подій і постійно повторювала, що не пустить нагору. Зрештою, нам  вдалося домовитись, що журналісти зможуть групами по троє в супроводі працівників музею. Під час цього директорка постійно висловлювала своє невдоволення журналістською роботою. Мовляв, учора були якісь журналюги, я сподівалась, що вони інтелігентні, а дивлюся на вас, і ви – ні”, – розповіла Жинкіна.

Вона також додала, що директорка музею наполягала: кожен журналіст мав би окремо з нею погоджувати візити й тоді вона б провела екскурсії. Водночас, зазначила  журналістка, ця зустріч була офіційно погоджена Харківською ОВА, що й стало підставою для візиту журналістів.

4. У Харкові перешкоджали журналістам “Накипіло” під час роботи на місці удару по зоопарку

15.06.2026 У Харкові 15 червня журналісти “Накипіло” під час висвітлення наслідків російського удару по зоопарку зіткнулися з перешкоджанням доступу до місця знімання.

Про це повідомили кореспондент “Накипіло” Павло Пахоменко та оператор Накипіло” Ігор Лептуга регіональній представниці Інституту масової інформації Юлії Напольській.

“Черговий раз люди на прильоті не пускали нас. Я так розумію, що вони доглядачі тварин. Мене вони не чіпали, але хапали за руки Софію Бобок (харківська журналістка) та журналістку “Суспільне Харків”. Кожного разу співробітники, які не ухвалюють рішень, кричать на журналістів, що їм треба щось робити. Класична історія”, – розповів кореспондент “Накипіло” Павло Пахоменко.

За словами Ігоря Лептуги, навіть після того, як журналістів допустили на територію зоопарку, їх згодом знову попросили залишити місце знімання. 

Він розповів, що проблеми з доступом для журналістів у зоопарку існують ще з часів пандемії коронавірусу. За його словами, труднощів зазвичай не виникає, якщо знімати на телефон, однак під час роботи на місці прильоту ситуація була іншою. Біля центрального входу охорона не дозволила журналістам зайти на територію та заявила, що не знає, до кого звертатися по дозвіл.

Спроба потрапити до зоопарку через інший вхід також не дала результату – охорона знову зупинила його. Водночас, за словами Лептуги, дивним видавалося те, що на місці події вже працювали інші представники медіа.

“Коли прийшов Юрій Сидоренко (директор департаменту в справах інформації та зв’язків із громадськістю Харківської міської ради. – Ред.) з пулом своїх журналістів, ми вже були на території, почали знімати, але потім знову щось сталось, і нас попросили піти із зоопарку”, – додав Ігор Лептуга. 

5. У Харкові перешкоджали журналістці Ґвара Медіа під час роботи на місці удару по зоопарку

15.06.2026 У Харкові 15 червня журналістці “Ґвара Медіа” Єлізаветі Дʼяченко перешкоджали під час висвітлення наслідків російського удару по зоопарку.

Про це вона повідомиларегіональній представниці Інституту масової інформації Юлії Напольській.

За словами Д’яченко, їй спочатку відмовили у вході на територію, після чого двері зачинили перед нею. 

Після численних дзвінків до пресслужб та особистих розмов з директором департаменту в справах інформації та зв’язків із громадськістю Харківської міської ради Юрієм Сидоренком журналістам усе ж вдалося потрапити на місце влучання.

Проте, розповіла журналістка, під час роботи невідомі особи вимагали припинити зйомку та фізично витісняли журналістів із території.

“Сидоренко сказав, що ми маємо п’ять хвилин на зйомку і роботу. Ми почали працювати. Поруч були люди, які забирали тварин, вони були у звичайному одязі, деякі були у формі, але без розпізнавальних знаків. Я почула, як вони обурюються присутністю журналістів і вимагають вивести нас із території. Один з них почав кричати в гучномовець: “Всі, хто не причетний до ліквідації наслідків, покиньте територію зоопарку”. Згодом до нас почали підходити, виштовхувати. У результаті всі журналісти вийшли”, – розповіла Єлізавета. 

ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ журналістів до інформації – 1

1. Служба відновлення відмовилася повідомити журналістам МикВістей вартість ремонту моста

10.06.2026 Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській області не надала редакції онлайн-медіа “МикВісті” інформації про витрати на ремонт Південнобузького (Варварівського) мосту, обсяг виконаних робіт та фінансування проєкту у 2026 році. Натомість у відомстві порадили журналістам шукати частину даних на порталі Є-data.

Про це йдеться в публікації на сайті “МикВісті”.

Журналістка видання Юлія Бойченко надіслала до Служби відновлення інформаційний запит, у якому просила повідомити, скільки коштів витратили на ремонт Варварівського мосту з 2024 року, який відсоток робіт уже виконано та яку суму планують спрямувати на проєкт у 2026 році.

У відповіді на питання про витрати в службі зазначили, що інформацію про використання бюджетних коштів можна знайти на Єдиному вебпорталі використання публічних коштів.

“З інформацією про використання бюджетних коштів та коштів державних і комунальних підприємств можна ознайомитися на Єдиному вебпорталі використання публічних коштів”, – йдеться у відповіді служби.

Щодо ступеня готовності об’єкта посадовці відповіли, що ремонт триває відповідно до календарного графіка виконання робіт, який є додатком до договору підряду. Водночас конкретний відсоток виконаних робіт у відповіді не назвали.

Також у службі не уточнили, скільки коштів передбачено на ремонт мосту у 2026 році. У відповіді зазначили лише, що “обсяги видатків визначаються відповідно до вимог бюджетного законодавства та наявного фінансового ресурсу”.

Відповідь Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській області на інформаційний запит МикВістей

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук вважає, що така відповідь є неналежною, оскільки розпорядник фактично не надав запитуваної інформації.

“Вочевидь служба не бажає надавати відповідь на питання журналістів – про це свідчить як відсилання до можливості отримання відомостей з відкритого доступу, так і формальна відписка щодо двох інших питань”, – зазначив він.

За словами юриста, Закон України “Про доступ до публічної інформації” прямо забороняє розпорядникам відмовляти в наданні інформації, посилаючись на те, що її можна знайти у відкритих джерелах.

“У частині другій статті 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації” визначено, що відповідь розпорядника про можливість отримання інформації із загальнодоступних джерел є неправомірною відмовою в наданні інформації”, – пояснив Володимир Зеленчук.

Він також зазначив, що дані про виконання ремонтних робіт та фінансування проєкту мають бути в розпорядженні замовника робіт.

“В обох випадках відповідні відомості наявні в проєктно-кошторисній документації, а також у поточній договірній документації щодо проєкту, яку розпорядник з якихось причин не бажає розголошувати належним чином”, – додав юрист.

Він зазначив, що такі дії розпорядника можна оскаржити до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або в суді.

НЕПРЯМИЙ ТИСК

Політичний тиск – 1

1. Головредка “Бабеля” заявила про тиск із боку нардепа Железняка

18.06.2026 Співзасновниця та головна редакторка онлайн-медіа “Бабель” Катерина Коберник заявила про тиск на редакцію і спроби її дискредитації з боку народного депутата Ярослава Железняка.

Так Катерина Коберник відреагувала на своїй фейсбук-сторінці на телеграм-допис нардепа від 16 червня, у якому той хоче з’ясувати, хто є реальним власником медіа.

“До речі, цікаво, хто там зараз реальний власник видання. Чув, що хтось з оборонки, тож буду вдячний за детальну інформацію. Займусь медіакілерством”, – написав Железняк. 

Коберник вважає слова депутата “грубою брехнею” і погрозою одночасно.

“Це така дуже груба брехня і погроза одночасно. Брехня, бо справжні акціонери “Бабеля” відомі, і ніяких інших не існує. Погроза, бо, точно знаючи, що це так, ми, очевидно, маємо напружитися в очікуванні фейкового розслідування і бруду. Не напружились – просто гидко”, – зазначила Коберник.

Головредка пов’язує таку реакцію Железняка з попередніми критичними публікаціями видання, у яких аналізувалися його розслідування та заяви. Зокрема, за її словами, вийшло два таких матеріали.

Катерина Коберник стверджує, що нардеп спочатку погодився з критикою, але згодом почав атакувати медіа припущеннями про те, що з виданням “все не так однозначно”. Вона додала, що подібні наративи про нібито лояльність “Бабеля” до влади раніше регулярно поширювали й інші провладні блогери.

У коментарі журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян Катерина Коберник повідомила, що поки що редакція не планує звертатися до правоохоронних органів щодо заяв Ярослава Железняка.

“Але якщо депутат продовжить поширювати дезінформацію, натякаючи на те, що “Бабель” приховує своїх справжніх інвесторів, що є очевидним наклепом, ми це зробимо. Я вважаю, що те, що робить Железняк, – тиск на редакцію і спроба її залякати”, – сказала вона.

Також Катерина Коберник наголосила, що редакція не планує публікувати додаткову інформацію про власників, оскільки вся інформація є в реєстрах та на сайті.

“Якщо зайти на сайт у розділ “Інвестори”, що є далеко не у всіх медіа, то там написана вся історія наших інвесторів. Можна подивитися, почитати, зрозуміти, хто, коли й що купляв. Там є історія з 2020 року, коли “Бабель” перезапустився, коли з’явився нинішній “Бабель”, бо ми закривались у 2019 році. І імена попередніх інвесторів 2019 року були також оприлюднені. Тож ми максимально прозорі. І те, що зараз робить депутат Железняк, у кращих традиціях проросійської дискредитаційної пропаганди – коли хтось хоче на щось натякнути й сказати: “Совпадение? Не думаю”, – додала головна редакторка “Бабеля”.

Також Коберник звернула увагу на те, що нардеп займається блогерською діяльністю в робочий час.

Інститут масової інформації звернувся по коментар і до Ярослава Железняка.

Як повідомляв ІМІ, у лютому 2026 року в “Бабеля” змінився склад акціонерів. 25 лютого власник і CEO “Вирій Індастрі” Олексій Бабенко викупив 75% онлайн-медіа “Бабель” у словацької компанії “АйДжі”. 25% залишилось у головної редакторки й засновниці Катерини Коберник. Бабенко ввійшов у компанію як фізична особа.

Інші випадки непрямого тиску – 2

1. У Кременчуці журналістка заявила про тиск і бодішеймінг після сюжету про притулок для тварин

19.06.2026 Журналістка кременчуцького телеканалу “Візит” (Полтавщина) Дарія Згура заявила про тиск, образи та бодішеймінг після виходу сюжету про умови утримання безпритульних тварин у приватному притулку. Журналістка звернулася до поліції. Про це вона повідомила представниці Інституту масової інформації в Полтавській області Надії Кучер.

За словами журналістки, 16 червня телеканал опублікував її матеріал про діяльність організації “Мокрі носики” та умови утримання тварин на території приватного притулку в Кременчуці. Підставою для підготовки сюжету стали численні звернення мешканців однієї з вулиць міста до редакції, які скаржилися на незручності від сусідства з притулком.

Дарія Згура розповіла, що під час роботи над сюжетом спілкувалася з мешканцями, що скаржилися. За її словами, люди не виступали проти існування притулку, однак звертали увагу на проблеми, які, на їхню думку, потребують розв’язання.

Журналістка також намагалась отримати коментар від представників притулку.

“Щоб поспілкуватися з представниками притулку, я прийшла туди, представилася журналісткою телеканалу “Візит”, повідомила про мету свого візиту. Особа, яка перебувала на місці та представилася помічницею власниці, відмовила в доступі на територію, проте надала контактний номер телефону власниці організації”, – розповіла журналістка. 

Під час телефонної розмови з власницею притулку, розповіла Дарія, вона повідомила про підготовку сюжету та запропонувала надати коментар щодо скарг сусідів і діяльності господарства. 

“Власниця відмовила нам у проханні потрапити на територію та відмовила в наданні коментаря по суті. Разом з тим вона повідомила, що господарство, яке вона позиціює як притулок для тварин, офіційно не зареєстроване як притулок”, – сказала Дарія Згура та додала, що використала цю інформацію в журналістському сюжеті.

Після виходу матеріалу, зазначила журналістка, власниця притулку почала публічно критикувати її в соцмережах. Зокрема, під дописами про сюжет з’явилися коментарі з образами щодо зовнішності та її особистих якостей.

“Після виходу сюжету в ефір власниця притулку почала здійснювати щодо мене дії, які, на моє переконання, пов’язані саме з моєю професійною журналістською діяльністю та спрямовані на дискредитацію мене як журналістки”, – переконана Згура. 

Крім того, за словами Згури, на інстаграм-сторінці притулку публікувалися її фотографії з принизливими підписами та образливими порівняннями. 

“Надалі на власній сторінці в інстаграмі власниця притулку почала публікувати мої фотографії та зображення із супровідними написами образливого та принизливого змісту. Крім того, використовуючи мої фотографії, вона розміщувала публікації та сторіз, у яких допускала образливі порівняння мене зі свинею”, – сказала Дарія Згура. 

Також у дописах і коментарях згадувалася редакція телеканалу “Візит”, що журналістка розцінює як тиск у відповідь на професійну діяльність.

“Вважаю суттєвим те, що зазначені дії розпочалися безпосередньо після виходу журналістського матеріалу, були спрямовані саме на мене як на авторку сюжету та журналістку, яка здійснювала збір інформації й підготовку матеріалу, а також супроводжувалися публічним поширенням моїх фотографій та висловлюваннями, спрямованими на формування негативного ставлення до мене у зв’язку з виконанням професійних обов’язків”, – сказала журналістка. 

Журналістка повідомила, що звернулася до поліції із заявою про тиск та образи.

Представниця ІМІ Надія Кучер звернулася по коментар до притулку, його пообіцяли надати згодом, “подумавши над пропозицією”. Водночас власниця притулку повідомила представниці ІМІ в інстаграмі, що вважає сюжет “однобоким”, оскільки в ньому не було позиції людей, які підтримують діяльність притулку. 

Водночас коментаря з конкретними претензіями власниця притулку не надала представниці ІМІ, пославшись на зайнятість.

“Вибачте, але, на жаль, у мене немає вільного часу, щоб витрачати його на цю брудну історію та чергові розбірки навколо неї. Після довгої дороги я дуже втомилася. Щойно возила своїх улюблених собачок у нові родини за кордон”, – написала власниця притулку та додала, що всі коментарі є на сторінці притулку.

2. Герой матеріалу “Цукру” подав заяву до поліції на журналістку

23.06.2026 На журналістку сумського онлайн-медіа “Цукр” Анну Шпурік герой її матеріалу написав заяву до поліції. У ній він стверджує, що журналістка нібито готує про нього неправдиву публікацію.

Про ситуацію представниці Інституту масової інформації в Сумській області Ользі Панфіловій розповіла головна редакторка “Цукру” Владислава Кудєльнік.

Йдеться про матеріал, який вийшов 11 червня під назвою “Запитував, чи я цнотлива і яку білизну ношу”. Чоловік, якого обвинувачують у сексуальному насильстві над неповнолітньою, продовжує продавати солодку вату в Сумах”. У матеріалі йдеться про те, що 2022 року щодо героя матеріалу відкрили кримінальну справу, його обвинувачують у сексуальному насильстві над неповнолітніми.

За словами Кудєльнік, чоловік подав до поліції дві заяви, одну з яких – ще до публікації матеріалу.

Також, розповіла вона, під час збору коментарів герой матеріалу спілкувався з журналісткою відкрито та доброзичливо, охоче ділився інформацією і не просив ознайомитися з текстом до його публікації. 

Речник Головного управління Національної поліції в Сумській області Володимир Крупецьких повідомив, що поліція заяву зареєструвала і наразі триває перевірка.

Також головредка медіа розповіла, що, окрім коментарів на сторінках медіа в соцмережах, чоловік періодично надсилає авторці матеріалу приватні повідомлення з погрозами, зокрема релігійного характеру, і звинуваченнями. Владислава Кудєльнік вважає таку поведінку героя тексту елементом тиску на журналістку.

“Цукр” поки не робив публічних заяв щодо цієї ситуації та не планує цього до моменту звернення до правоохоронних органів.

За словами Кудєльнік, редакції знадобився певний час, щоб наважитися працювати над цією темою. Для журналістів було важливо, щоб матеріал не перетворився на наклеп про людину, стосовно якої судовий розгляд ще триває.

“У процесі роботи ми консультувалися з юристами, які допомогли нам у коректності формулювань. Також у тексті дали слово Олександру та максимально повно висвітлили його позицію. Що ми не стали додавати до тексту, то це його образи та приниження в бік дівчат, які висували свої звинувачення”, – розповіла Владислава Кудєльнік.

Редакція вбачає суспільну важливість цього матеріалу в тому, що тема насильства щодо дітей є надзвичайно чутливою. Герой публікації наразі проходить судовий розгляд у справі, пов’язаній із чотирма неповнолітніми дівчатами, однак продовжує активно працювати з дітьми.

Журналісти прагнули привернути увагу до проблеми насильства над дітьми, а також до особливостей комунікації дорослих з неповнолітніми, додала головна редакторка медіа.

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кібератаки на медіа, журналістів – 1

1. “Бабель” заявив про хакерську атаку на редактора Гліба Гусєва

19.06.2026 Онлайн-медіа “Бабель” заявило про хакерську атаку на свого редактора Гліба Гусєва. Про це видання повідомило на своєму сайті.

За даними редакції, вдень 18 червня на особисту електронну пошту Гусєва надійшов лист із поштової адреси james***[email protected], підписаний іменем Ігор Д****юк. Відправник писав, що отримав контакт від людини на імʼя Сергій С***р. Посилаючись на рекомендацію цього Сергія, він просив допомогти з поширенням інформації.

“Вже за вихідними даними листа було важко не запідозрити спробу фішингової атаки – особливо враховуючи, що Гліб Гусєв не знав людей із такими прізвищами”, – наголосила редакція.

Також там зазначили, що “інформація”, яку просили поширити, мала такий вигляд:

“Я піхотинець 2 штурмового батальйону *** ОШП. У нас в батальйоні командир щомісяця вимагає з усіх піхотинців віддавати 30% від бойових…”  

Далі він описував скрутне становище підрозділу, писав, що йому “скинули скрини переписок, платіжки і всю цю брудну бухгалтерію”, і казав, що готовий “поділитися доказами”.

Підрозділ, на який посилався відправник, є одним з найвідоміших у складі штурмових військ ЗСУ. Цей підрозділ фігурував у резонансному матеріалі Гліба Гусєва двомісячної давності, який зібрав 130 тисяч переглядів. 

У редакції наголошують: було зрозуміло, що атакувальна сторона обрала метод “соціальної інженерії”, вивчила роботу редактора “Бабеля” та сформувала атаку саме під профіль цілі. Наприкінці листа стояв лінк на зовнішній ресурс – теку на сервісі fex.net.

Редакція проаналізувала зміст шкідливого ПО в ізольованому середовищі. За лінком містився архів, в архіві – два “офісних” документи з програмами-макросами розміром 25 МБ та 27 МБ. Вони були “свіжі” – створені цього дня зранку. 

“За допомогою криптографічного алгоритму ми отримали так звану хеш-суму файлів – тобто унікальний (для кожного файлу) рядок букв і цифр. Аналогічної “хеш-суми” не знайшлося у відкритій базі даних шкідливого програмного забезпечення. Це означало, що атакуючий скрипт, імовірно, є персоналізованим”, – зазначили в редакції.

Також команда вивчила код програм-макросів – тобто прочитали та проаналізували його, не запускаючи самі макроси. Виявилося, що файли належать до типу “дроперів”. Вони мали “розпакуватися” в окрему програму на компʼютері й запустити її у фоновому режимі. Програма мала непомітно спостерігати та збирати інформацію.

Про персоналізовану хакерську атаку редакція “Бабеля” повідомила CERT-UA. Це спеціальна “група швидкого реагування” на кіберзагрози, яка належить до Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації (ДССЗЗІ). Фахівці підтвердили шкідливість файлів та продовжують їхній аналіз. 

У “Бабелі” обіцяють додати розгорнутий коментар CERT-UA у свою новину про атаку на Гусєва, коли його отримають. 

За наявними в редакції “Бабеля” даними неможливо встановити автора атаки. Втім, у редакції нагадали про те, що напередодні нардеп Ярослав Железняк заявив, що “Бабель” не розкриває своїх справжніх власників. У відповідь співзасновниця та головна редакторка онлайн-медіа “Бабель” Катерина Коберник назвала це тиском на редакцію і спробою її, редакції, дискредитації.  

У коментарі журналістці Інституту масової інформації Гліб Гусєв зазначив, що ця атака не є випадковою, адже зараз редакція працює над кількома матеріалами на чутливі теми й витік інформації може становити фізичну загрозу для героїв матеріалів.

ЮРИДИЧНИЙ ТИСК

Інші випадки юридичного тиску – 1

1. Euromaidan Press заявило про тиск через розслідування про російського олігарха Бойка

11.06.2026 Онлайн-медіа Euromaidan Press заявило про отримання низки юридичних претензій після публікації журналістської серії матеріалів про російського олігарха Олега Бойка. Про це Інституту масової інформації повідомила головна редакторка видання Аля Шандра.

За її словами, 1 та 2 червня 2026 року редакція опублікувала перші дві частини розслідування про Олега Бойка, його європейську бізнес-мережу та структурні прогалини в західному санкційному режимі. Третю частину серії наразі готують до публікації.

Шандра зазначила, що протягом п’яти днів після виходу перших матеріалів редакція отримала три юридичні претензії, які, за її словами, надходили від узгодженої групи юристів у різних юрисдикціях.

Зокрема, 2 червня в Польщі юридична фірма Lach Janas Biernat (адвокат Dawid Biernat), що діяла від імені Evapify Poland sp. z o.o., вимагала протягом двох днів видалити статтю за 2 червня і опублікувати вибачення на головній сторінці у визначеному форматі. 

У другому зверненні Lach Janas Biernat того ж дня вимагала видалити всі згадки про іншого фігуранта Łukasz Notopulos або прибрати матеріали протягом 24 годин.

8 червня до редакції надійшла ще одна вимога з України – від адвокатського об’єднання “Берчиллз Україна”, яке представляє інтереси Олега Бойка. У ній містилася вимога видалити обидві публікації, опублікувати узгоджене спростування та утриматися від публікації третьої частини розслідування.

У Euromaidan Press зазначають, що частина вимог супроводжувалася попередженнями про можливі звернення до хостинг-провайдерів, платформ Meta і Google, а також пошукових систем у разі невиконання умов. Також редакція розцінює вимогу припинити публікацію продовження серії як цензуру.

За словами Шандри, редакція вже надала відповідь на частину цих звернень.

У ній Euromaidan Press зазначило, що стаття залишиться опублікованою в чинній редакції. У виданні також повідомили, що не планують публікувати вибачення в запропонованому форматі та видаляти згадки про осіб, які фігурують у статті. Натомість редакція запропонує надати право на відповідь відповідно до журналістських стандартів.

ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1. Поліція відкрила провадження за статтею 171 через перешкоджання журналістці “Четвертої влади”

11.06.2026 Дізнавачі Рівненського районного управління поліції відкрили кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістці “Четвертої влади” Анастасії Савлюк 10 червня у квартирно-експлуатаційному відділі Рівного. Про це повідомляється на сайті ГУНП у Рівненській області. 

Провадження відкрито за частиною 1 статті 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про незаконне вилучення журналістських матеріалів або техніки, відмову в доступі до інформації чи інші умисні дії, що перешкоджають роботі журналіста.

За даними поліції, до них 10 червня, близько 13:10, звернулася журналістка місцевого медіа. Вона повідомила, що під час перебування в одній з державних установ працівниця закладу відібрала в неї мобільний телефон, вимагала видалити відеозапис, відмовила в наданні інформації та змусила залишити приміщення.

Слідчо-оперативна група задокументувала обставини події та прийняла заяву від заявниці. 

Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу, пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеження волі на той самий строк.

Як повідомляв ІМІ, Анастасія Савлюк розповіла, що, коли вона прийшла до відділу, щоб подати запит та поспілкуватися з керівником, його працівники забирали в неї телефон, силоміць утримували в приміщенні й залякували перевірками правоохоронних органів.

Реакція журналістської спільноти – 1

1. Медіаспільнота вимагає розслідувати погрози журналістам “Бабеля”

01.07.2026 Медіарух та українська медіаспільнота вимагають від правоохоронців розслідувати погрози журналістам “Бабеля”, які пролунали після публікації розслідування про небойові смерті військовослужбовців 425-го окремого штурмового полку “Скеля”. Про це йдеться у спільній заяві, яку, зокрема, підписав Інститут масової інформації.

Автори заяви закликають правоохоронців:

  • Невідкладно розслідувати погрози журналістці Катерині Лихогляд і редакції “Бабеля”, відкривши кримінальне провадження за статтями про погрози журналістам та перешкоджання їхній професійній діяльності.
  • Забезпечити безпеку журналістки Катерини Лихогляд і головної редакторки Катерини Коберник у разі звернення редакції.

Окремо медіаспільнота звернулася до командування 425-го ОШП “Скеля” та Сухопутних військ ЗСУ із закликом публічно засудити погрози на адресу журналістів, дати їм службову оцінку та не допускати використання військовослужбовців для дискредитації медіа.

“Ми наголошуємо: безпека журналістів і право суспільства на інформацію не підлягають компромісам навіть в умовах війни. Тиск на журналістів — це удар по обороноздатності держави, бо підзвітність і довіра є частиною стійкості України”, – йдеться у заяві.