ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Журналісти Волині і перешкоджання: з чим стикалися медійники цього року

26.03.2019, 12:28
Мая Голуб

Волинські журналісти починаючи із січня цього року зазнали фішингових атак через соцмережу Facebook, були погрози, тиск. Також трапився інцидент, що пов’язаний із передвиборчою кампанією на заході, де був кандидат у Президенти України.

Робота журналіста полягає не лише у зборі та поширенні інформації, а й у надійному її збереженні. Професійним журналістам треба бути в темі щодо захисту своїх прав, думати про надійність паролів у власних акаунтах у соцмережах, нерозголошення джерел інформації за потреби.

Й безсумнівно, треба дотримуватися журналістської етики. Варто представитись, сказати де працюєте, якщо пишете новини.

У січні ІМІ не зафіксував порушень чи перешкоджань щодо журналістської діяльності. Такі дані Барометра свободи слова, опубліковані на сайті Інституту масової інформації.

Натомість у лютому 2019 року зафіксовано в ІМІ п'ять порушень прав журналістів. Це свідчить про те, що на Волині поки що не працюють журналісти безперешкодно.

Зокрема, 10 лютого журналістка Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Оксана Петрук повідомила про погрози в соцмережі Facebook від одного чоловіка та звернулася щодо цього до поліції.

Зі слів журналістки, погрози вона почала отримувати  після публікації розслідування про те, що на Волині збираються відкрити норкову ферму.

Прочитавши коментарі в одній з груп Facebook, вона поїхала додому до цього чоловіка. Журналістка знала жінку того, хто писав погрози, тому думала, що вдасться порозумітися.

Під час спілкування погрози повторились. Наступного дня після отриманих погроз Оксана Петрук звернулась із заявою про погрози в Головне управління Національної поліції у Волинській області.

А вже 17 лютого журналістка Оксана Петрук поскаржилася в соцмережі Facebook, що один адвокат шантажує її викриттям деталей господарської справи, де фігурує її чоловік.

У лютому депутати Підгайцівської сільської ради Волинської області заборонили знімальній групі телеканалу «Аверс» перебувати на сесії сільради. За таке рішення проголосував 21 депутат, підтримавши пропозицію голови Підгайцівської об’єднаної територіальної громади Юрія Семенюка.

Про це йдеться в сюжеті телеканалу «Аверс», опублікованому 19 лютого.

У відеосюжеті видно, що журналісти «Аверсу» залишили приміщення сесійної зали. За їхніми словами, вони звернулись із заявою до поліції через перешкоджання професійній діяльності.

Однак у поліції таку інформацію заперечили. У відповіді на інформаційний запит з ГУ Національної поліції у Волинській області зазначено, що журналісти «Аверсу» із заявами щодо перешкоджання журналістській  (стаття 171 ККУ) діяльності впродовж поточного року не надходили.

Юрист ІМІ Алі Сафаров пояснив, що, відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про інформацію», журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їхніми посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.

З його слів, якщо захід органу місцевого самоврядування, зокрема засідання відповідної ради, є відкритим заходом – на ньому мають право перебувати журналісти.

Обмеження перебування журналістів та інших сторонніх осіб можливе у випадку, коли відповідний орган місцевого самоврядування заздалегідь ухвалює рішення про проведення закритого заходу – з метою забезпечення додержання державної таємниці, наприклад, або іншої таємниці, що оберігається законом (таємниці усиновлення, таємниці приватної інформації тощо).

У такому разі на захід не можуть бути допущені будь-які журналісти.

10 лютого авторка блогу, представниця Інституту масової інформації у Волинській області Мая Голуб, отримала  в соцмережі Facebook повідомлення з фішингом.

Це було повідомлення із проханням проголосувати у відеоконкурсі від редакторки сайту «Таблоїд Волині» Наталії Мазепи. Вона зазначила, що її сторінку перед тим зламали. Напередодні вона теж отримала лінк із фішингом.

Після натискання на лінк не можна було зайти на сайт із «відеоконкурсом», бо  не пропустило. Треба було ввести свій логін та пароль пошти gmail. Я одразу подумала, що це фішинг. Тому нічого не ввела.

Голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Ірина Чулівська в коментарі зазначила, що таке посилання є фішингом на 100%. Якщо ввести туди свій імей і пароль, його отримають шахраї і в більшості випадків зможуть зайти у гугл-акаунт.

Згодом після публікації новини вдалося з'ясувати, що ще сім журналісток з Волині отримали такий самий лінк із фішингом.

Фішингове повідомлення у Facebook надійшло журналісткам Юлії Остапович, Ірині Юзві, Оксані Вашкевич, випусковій редакторці сайту «Перший» Тетяні Бугаєнко, журналістці сайту «Перший» Віті Сахнік, ведучій ТРК «Аверс» Світлані Васильєвій, редакторці «Таблоїду Волині» Наталії Мазепі.

У пошті журналісти можуть зберігати особисту та робочу інформацію, також паролі до сайтів, де вони працюють і не тільки.

Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров зазначає, що фішинг як такий прямо не передбачений законодавством, проте такі дії мають низку ознак, передбачених чинним Кримінальним кодексом України.

Зокрема, це статті:

  • 163 «Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер»,
  • 190 «Шахрайство»,
  • 200 «Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення»,
  • 361 «Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку»,
  • 361-2 «Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації» тощо.

«Звертатись у такому випадку треба до органів національної поліції з заявою про кримінальне правопорушення. Не обов'язково шукати саме кіберполіцію, розподіл справ між відповідними підрозділами національної поліції відбувається відповідно до їх внутрішніх інструкцій», – прокоментував Алі Сафаров.

У Ковелі журналістка телеканалу «Аверс» Наталія Поліщук заявила про перешкоджання. 14 березня вона висвітлювала зустріч Порошенка, який мав зустрітися з виборцями.

У сюжеті телеканалу журналістка зазначила, що місце біля сцени було не для всіх, бо її звідти вивели поліцейські. Навколо сцени стояли металеві рамки, через які пропускали людей.

На відео видно, що, коли журналістка стояла біля сцени, до неї підійшли чоловіки в поліцейській формі і сказали, що порушено режимну зону і треба вийти з ними.

Як повідомив у коментарі завідувач сектору комунікації Національної поліції у Волинській області Віктор Гомоль, журналістка відмовилася пройти контроль на металодетекторі.

За його словами, вона неодноразово ігнорувала вимоги правоохоронців, передбачені охоронними заходами з гарантування безпеки під час візиту посадових осіб України.

Він  розповів у коментарі для ІМІ, що журналістка щодо перешкоджання із заявою не зверталася до ГУ Національної поліції у Волинській області. Віктор Гомоль зазначив, що після оприлюднення сюжету в поліції вирішили провести службову перевірку.

Цікаво, що до телеканалу «Аверс» звернулася довірена особа кандидата в Президенти Петра Порошенка з вимогою надати можливість спростувати інформацію, оприлюднену в ефірі телеканалу «Аверс» 15 березня. Йдеться про сюжет про приїзд Петра Порошенка до Ковеля.

Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров прокоментував, що під час будь-яких заходів можуть бути спеціально відведені для журналістів місця.

«Таке відведення не є перешкоджанням діяльності журналістів. Спроби журналіста порушити встановлену процедуру можуть зупинятись, і такі дії також не є порушенням прав журналіста на журналістську діяльність», – зазначив він.

За словами Алі Сафарова, відповідно до частини 15 статті 64 Закону України «Про вибори Президента України»:

«Кандидатам на пост Президента України, які обіймають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), забороняється залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб, службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації».

Тобто або Порошенко проводив захід саме як Президент, і тоді охорона є доречною і законною у будь-якому разі. Або це була саме передвиборна агітація у вигляді зустрічі з виборцями (п. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про вибори Президента України»), і тоді залучення державних структур є порушенням вимог закону.

18 березня в Луцьку агітатори БПП забороняли «Аверсу» проводити відеозйомку. Про це повідомив телеканал на сторінці у Facebook.

Одна з агітаторів запитала у журналістів, чому вони знімають, хто їм дав дозвіл на проведення відеозйомки.

«Пожалуйста, отойдите. Не надо снимать!» – казала жінка, махаючи газетою перед камерою. За її словами, без дозволу їхнього керівництва їх знімати не треба. Жінки не хотіли, щоб «Аверс» знімав їхню роботу.

Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що журналісти мають право фільмувати роботу агітаторів на вулиці як таку. Але не конкретного агітатора великим планом, якщо він проти такої зйомки і заперечує, як було в цьому випадку.

«Тому таку поведінку журналістів можна назвати й провокативною. Відповідно, проблемно буде кваліфікувати як перешкоджання закривання камери газетою (через сумнівну правомірність такої зйомки), але, з другого боку, може бути протиправний вплив на журналістів у випадку з інцидентом на дорозі, хоча там немає достатнього обсягу відео, щоби остаточно судити, що ж відбулося», – прокоментував юрист.

Від авторки:

Журналісти навіть у непередбачених ситуаціях повинні знати, як діяти відповідно до норм чинного законодавства. Знання законів, а особливо під час виборчої кампанії, просто необхідні. Також важливо писати і публікувати про перешкоджання матеріали, якщо порушення відбулось.

Чим більше доказів, тим краще. Суспільство має знати «героїв», які намагаються завадити працювати медійникам.

Матеріал підготовлено в межах проекту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.
Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!