IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

3

33

1

9

Барометр свободи слова за січень 2019 року

У січні експерти ІМІ зафіксували загалом в Україні 16 випадків порушень свободи слова (у січні 2018 року було зафіксовано 13 випадків). З них 11 випадків стосуються фізичної агресії.

Основними порушеннями прав журналістів стали випадки перешкоджання – сім та обмеження доступу до публічної інформації – три випадки. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Порушення сталися в дев’яти регіонах країни. Лідером з порушень цього місяця став Київ з областю (чотири випадки), далі по два випадки зафіксовано на Миколаївщині, Одещині, Херсонщині, Закарпатті та Запоріжжі.

Порушували право журналістів на професію приватні особи, місцева влада та депутат, представники судової влади та виконавчої гілки влади.

Перешкоджали журналістам віряни російської православної церкви (як це сталося в Чернівецькій області, де перешкоджали зйомці), у Вінниці охоронці храму не пустили на територію церкви журналістів видання “33-й канал”, які хотіли потрапити на збори священиків Московського патріархату. Також журналістів не пускали на апаратну нараду Миколаївської міської ради, а в Одесі приватні охоронці перешкоджали журналістам 7-го каналу, які висвітлювали подію, де внаслідок падіння крану загинув будівельник. У Запоріжжі суд вимагав клопотання журналістів на проведення зйомки.

Обмежували доступ журналістів до інформації місцева влада – Херсонська обласна рада (не надала відповіді) та Миколаївська облдержадміністрація (не надала відповіді по суті) – та Міністерство культури (перекваліфікувало запит на звернення).

Також у січні експерти ІМІ зафіксували по два випадки побиття, нападів і погроз. Погрожували журналістам під час фізичного контакту і через соцмережу Фейсбук. Напади сталися в Києві та області. Постраждали, зокрема, журналісти “СтопКору” та “Ділового Переяслава”.

По одному випадку зафіксовано судового позову проти ЗМІ та нападу на офіс ЗМІ. Ці випадки сталися в Києві (судовий позов духовного центру “Відродження” Володимира Мунтяна проти “Телебачення Торонто” за сюжет, що вийшов у 2018 році в шоу “#@)₴?$0 з Майклом Щуром”) та на Херсонщині (невідомі чоловіки розпилили сльозогінний газ у приміщенні офісу газети “Новий день” у Херсоні та стріляли по вікнах).

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 7 випадків перешкоджання, 3 – доступу до інформації, 2 випадки побиття та 2 випадки погроз.

Фізична агресія

Побиття – 2

1.У Києві побили журналістів “СтопКору”

24.01.2019 У Києві 24 січня група невідомих напала на журналістів. За фактом нападу поліція відкрила кримінальне провадження за статтею “Розбій” і затримала дев’ятьох підозрюваних. Про це повідомляється на сайті Національної поліції Києва.

Згідно з інформацією, інцидент стався в Голосіївському районі столиці.

“Ввечері на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що по вулиці Промислова у Голосіївському районі група невідомих на кількох автомобілях з іноземною реєстрацією пошкодила сокирою їхню машину, застосували аерозольні балончики, побили журналіста і забрали сумку з грішми та речами. Потерпілого із тілесними ушкодженнями доставили в лікарню”, – йдеться в повідомленні.

Поліцейські виявили на місці події дев’ятьох осіб, які назвалися охоронцями, а відтак їх доставили до управління поліції. Затримані особи, повідомляє поліція, “надають пояснення та з ними проводяться слідчі дії, зокрема впізнання”. Одного із затриманих потерпілі впізнали як нападника. Чоловіка вже затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Окрім того, поліція провела обшук на території, вказаній потерпілими, під час якого було вилучено мобільні телефони осіб, що перебували там, сокиру, газовий балончик, два ножі, три пристрої для відстрілу гумових куль із дозвільними документами, мисливський карабін, стартовий пістолет іноземного виробництва, патрони і три автомобілі.

Потерпілий, якого доставили в лікарню, зі слів медпрацівників, дістав черепно-мозкову травму, опік слизової оболонки очей. Після надання допомоги він залишив лікарню.

За фактом нападу розслідується кримінальне провадження за ч. 2 ст. 187 (“Розбій”) Кримінального кодексу України. За вчинення розбійного нападу зловмисникам загрожує до 10 років позбавлення волі. Триває розслідування.

Про напад на своїх журналістів повідомив сайт “Стоп корупції”. Як інформує видання, напали на знімальну групу та пограбували журналістів “СтопКору” охоронці незаконної точки видобутку піску в Києві.

“Журналісти разом з двома правозахисниками прибули на місце, де незаконно добувають пісок. Там їх зустріли озброєні молодики, які забезпечували проїзд вантажівкам з краденими копалинами. Бандити бризнули газом в обличчя журналісту, кинули на сніг і почали гамселити. Була стрілянина та погрози, що наступного разу вб’ють”, – написав координатор громадської організації “Стоп корупції” Роман Бочкала на своїй сторінці у Фейсбуці.

В результаті, згідно з повідомленням, одному журналісту вибили зуб, а в оператора гематома на потилиці та провали в пам’яті. Автівку, на якій приїхали журналісти, порубали сокирою і розбили скло. Нападники забрали сумку з документами та грошима і поїхали геть.

Постраждалий журналіст, активіст та учасник АТО Олександр Золотнюк, якому вибили зуб, побили та розпилили перцевий газ в обличчя, розповів, що його стан наразі не є задовільним.

“Я зараз дуже погано бачу, все пливе. Після того як мені була надана перша медична допомога, від госпіталізації я відмовився й поїхав у поліцію. Хоча пізніше допомога лікаря точно знадобиться”, – сказав він.

Крім того, зазначає “СтопКор”, журналіст розповів про те, як відбувався напад на нього та на команду проекту.

“Вони без розмов розбили вікна в машині, приставили три пістолети до голови й кинули на землю. Заступника голови ГО “Спільна варта” теж кинули на землю і заливали впритул обличчя газом, щоб ми нічого не бачили. Потім була команда “перериємо машину”, тож вони вкрали мої речі, документи, гаманець”, – розповів він.

Однак у поліції всіх цих доказів чомусь недостатньо для затримання злочинців, зазначає видання.

“Кажуть, що мало цього для затримання. Все, що зробили, – взяли заяву, пояснення та змив з лиця на токсичність газу”, – сказав Олександр.

Як зазначає “Стоп корупції”, у промзоні на Видубичах протягом двох років діяло ТОВ “Мостобуд”, яке “проводило незаконний видобуток піску і завдало громаді Києві збитків на 100 мільйонів гривень”. За інформацією “СтопКору”, наприкінці 2018 року Київрада розірвала договір оренди ділянки з підприємством, утім його представники “в супроводі охорони продовжили вивозити пісок з території промзони”.

В коментарі “Детектору медіа” Роман Бочкала повідомив, що постраждали журналіст Олександр Золотнюк та оператор Владислав Марченко, які разом із двома представниками ГО “Спільна варта” виїхали до ПАТ “Мостобуд” (Київ, вул. Промислова, 4) для зйомок та збору інформації щодо незаконного видобутку/вивезення піску в межах річки Дніпро та її притоків.

2.Головред “Ділового Переяслава” повідомила про напад і переслідування журналіста

31.01.2019 У м. Переяслав-Хмельницький (Київська область) 31 січня депутат міської ради Владислав Юденко напав на журналіста газети “Діловий Переяслав”, депутата міськради Олександра Матвієнка. Про це ІМІ повідомила головна редакторка “Ділового Переяслава” Світлана Помойницька.

За її словами, Юденко підстеріг та напав на Олександра Матвієнка під час перерви сесії міськради, водночас ображав журналіста. Внаслідок цього у Матвієнка стався гіпертонічний криз і його через кілька хвилин після нападу прямо із сесійної зали до лікарні відвезла швидка.

Напад на свого співробітника Помойницька пов’язує з журналістською діяльністю, оскільки в газеті публікувалися матеріали про депутатську діяльність, зокрема Владислава Юденка. “Цей депутат, ми про нього писали, там були ознаки корупції, тому що його тато очолював відділ управління будівництва в міській раді, а він був головою земельної комісії міської ради”, – зазначила головред.

Як розповіла Помойницька, Юденко спочатку штовхав журналіста, а потім ударив по обличчю.

“Після обідньої перерви мій журналіст, він є ще депутатом міської ради, іде і піднімається по сходах, і тут його чекає Юденко. Спочатку Юденко його штовхав, а потім вдарив по обличчю. Але за журналістом йшли інші депутати, і вони відтягнули цього депутата (Юденка – ред.). Як таких побоїв немає. Але мій журналіст людина не молода, кілька років тому у нього був інсульт, і він перенервував через це. І коли почалася сесія після перерви, в Олександра Володимировича (Матвієнка – ред.) стався гіпертонічний криз і його забрала швидка. Зараз він перебуває в лікарні”, – розповіла Світлана Помойницька.

Також головред повідомила, що 31 січня під час сесії Юденко запропонував не надавати акредитації виданню “Діловий Переяслав” під час розгляду питання “Про постійну акредитацію журналістів та технічних працівників засобів масової інформації”. За його пропозицію, зазначила Помойницька, проголосували лише п’ять депутатів, і рішення не було ухвалено.

Крім того, вона повідомила, що 2 лютого в лікарняну палату до журналіста приходив Юденко і залишив записку, яку вона вважає попередженням.

“Матвієнко вирішив спуститися на вулицю, подихати повітрям. І в цей момент приходить оцей депутат у палату до нього. У палаті Матвієнка не було, там стояв якийсь пакет, куди Олександр Володимирович складав сміття. Він (Юденко – ред.) той пакет під подушку запхав, а на списку, де ліки, перевернув його і написав спочатку: “Одужуйте”. Потім закреслив і написав “Тримайся” зі знаком оклику, як попередження, і поклав упаковку вітаміну С”, – розповіла Помойницька.

Крім того, головред повідомила, що з акаунту “Влад Юденко” у Фейсбуці надсилалися різні грубощі та навіть погрози в приватні повідомлення Олександру Матвієнку.

“Він же почав слати Олександру Володимировичу в месенджери погрози життю. І в тих повідомленнях він пише, що ти про мене писав, про батька писав”, – розповіла головред.  

Як зазначила Світлана Помойницька, редакція готує заяву до правоохоронних органів про напад на журналіста.

Погрози – 2

1.Охоронець зоопарку погрожував журналістам ТСН нацькувати собак та розбити камеру
26.01.2019 У Покровську (Донецька область) охоронець приватного зоопарку погрожував знімальній групі ТСН (“1+1”) – журналістка Анна Махно, оператор – Валерій Ситюк – нацькувати собак та розбити камеру. Про це йдеться у сюжеті ТСН від 26 січня.
Як йдеться у сюжеті, туди журналісти приїхали подивитися, в якому стані перебувають тварини. Звідки на реабілітацію до Запоріжжя забрали ведмедів та левів, один з яких помер.
Як зазначила у сюжеті журналістка, охоронець кричав та погрожував і не пускав на територію зоопарку.
“Швидко, йдіть. Не фотографуй, бо зараз камеру розіб’ю нах*р”. Зараз собак сюди спущу. Швидко звідси їдьте”, – звернувся охоронець до журналістів.
У сюжеті зазначено, що зоозахисники закликають урятувати утриманців звіринцю. У свою чергу дружина власника зоопарку Ігоря Падалка запевняє, що всіх тварин годують, а скандал зоозахисники вчинили безпідставно і тепер їхня сім’я потерпає від журналістів. Правоохоронці порушили кримінальне провадження за жорстоке поводження з тваринами.

2.На Закарпатті на журналістку посипалися образи після сюжету про нелегальних таксистів

29.01.2019 В ефірі закарпатського телеканалу “Сіріус” вийшов сюжет про проблему діяльності таксистів без ліцензій, який викликав резонанс у соцмережі Фейсбук і неоднозначні висловлювання на адресу телекомпанії та авторки сюжету Діани Фуско, повідомляє регіональний представник ІМІ в області.

За інформацією представника ІМІ, із дискусій під постами можна зрозуміти, що деякі коментатори категорично обурювалися, що під час зйомок сюжету працівники Укртрансбезпеки виписали штраф таксистові за відсутність дозвільних документів. Водночас водія таксі, якому в підсумку виписали штраф, журналісти викликали в одній із служб та вказали їхати саме до місця, де інспектори разом із поліцією здійснювали рейд.

У підсумку після виходу сюжету на адресу журналістки з боку окремих коментаторів посипалися образи та неоднозначні натяки. Зокрема, один із користувачів ФБ навіть виклав на своїй сторінці аудіозапис телефонної розмови з кореспонденткою. Згодом пост із записом розмови був видалений цим же користувачем.

У коментарі представнику ІМІ Діана Фуско розповіла, що після виходу сюжету вона отримала багато негативних відгуків.

“Різні люди телефонували мені, не називали своїх імен, представлялися громадянами країни. Писали мені і в приват. Звичайно, це можна розцінювати як тиск. Вони хотіли, щоби я сказала, що зробила неправильно. Мені, як людині, шкода таксиста в тій конкретній ситуації, але як журналіст я своєї провини не бачу”, – розповіла журналістка.

За її словами, періодичні дзвінки від невідомих чи повідомлення у приват надходять їй і досі, однак вона наразі до поліції не зверталася.   

“Коли я йшла робити цей матеріал, то я розуміла, що може бути й негатив, – зазначила Діана Фуско. – Але я виконувала свою роботу, ми долучилися до рейду Укртрансбезпеки. Ми хотіли внутрішньо все побачити. Я викликала таксі через службу, я не знала, чи ця людина прийде з ліцензією, чи без”.

Також журналістка додала, що після виходу сюжету їй у приват надходили і позитивні відгуки. Вона зазначила, що програма “Тривожний виклик” і надалі буде в ефірі. “Будь-яка тема для нас відкрита, люди можуть до нас звертатися, ми будемо робити журналістські розслідування. Ми всіх хочемо вислухати. Програма буде”, – резюмувала Діана Фуско.

Ведучий проекту “Тривожний виклик” на телеканалі “Сіріус” Віталій Глагола також звернув увагу на цькування колеги та погрози.

“Після виходу матеріалу в ефір таксисти, що звикли працювати нелегально, почали цькування Діани у соцмережах та телефонувати із погрозами. Хочу звернути увагу, що журналістка нікого не підставляла. Таксист, що показаний у сюжеті, свідомо йшов на порушення закону та уникнення сплати податків, коли йшов працювати водієм”, – написав у Фейсбуці 24 січня Віталій Глагола.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зауважує, що погрози на адресу журналістки передбачають відповідальність аж до позбавлення волі до трьох років.

“Це кримінальне правопорушення, передбачене стаття 345-1 Кримінального кодексу України, і передбачає відповідальність за вчинення погрози журналісту аж до позбавлення волі до трьох років. При цьому судова практика за цією статтею показує, що слідчий під час досудового слідства має оцінити реальну можливість реалізувати погрози з боку підозрюваного у злочині. За відсутністю реальної можливості у вчиненні насильства проти журналіста слідчі закривають справу за відсутністю складу кримінального правопорушення”, – зазначив юрист.

Також Алі Сафаров звернув увагу, що викладення на широкий загал аудіозапису телефонної розмови з журналістом може містити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 163 Кримінального кодексу (Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер).

Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 1

1.У Херсоні невідомі розпилили газ та стріляли в офісі газети “Новий день”

18.01.2019 У Херсоні 18 січня невідомі чоловіки розпилили сльозогінний газ у приміщенні офісу газети “Новий день” та стріляли по вікнам. В цей час у приміщенні проходила прес-конференція одеських підприємців. Про це повідомляє представник ІМІ у Херсонській області.

Журналіст видання ПІК Олександр Корняков, який був на місці події, розповів представнику ІМІ, що окрім невідомих чоловіків, газ розпилював і голова обласної організації Соціалістичної партії Кирило Стремоусов, який представляється журналістом.

“У якийсь момент в приміщення увірвалися двоє невідомих, які розбризкували сльозогінний газ. Після цього учасники прес-конференції намагалися закрити двері, але в приміщення увірвався Кирило Стремоусов і почав розбризкувати газ. Його вигнали, і в цей момент я почав зйомку”, – розповів представнику ІМІ журналіст видання ПІК Олександр Корняков.

Також він розповів, що у невідомий зробив кілька пострілів з травматичного пістолета у вікно над дверима.

Редактор газети “Новий день” Анатолій Жупина повідомив представнику ІМІ, що його не було на місці події. Він знаходиться в одному з районів області. “Обрали такий час, коли мене не було, щоб влаштувати все це”, – сказав Жупина.

Журналістка “Нового дня” Олена Нечипуренко, яка була присутня на місці події, розповіла, що отримала опік очей внаслідок застосування невідомими газу. “Я отримала опік. Швидка була, надавала допомогу тому, хто цього потребував”, – розповіла журналістка.

Зараз на місці події працює поліція. Кирила Стремоусов затримали та направили до відділку поліції. Разом із Стремоусовим до поліції доправили і інших учасників інциденту, повідомляє представник ІМІ з місця події.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 7

1.У Миколаєві журналістів не пустили на апаратну нараду міськради

03.01.2019 У Миколаєві 3 січня журналістів двох місцевих ЗМІ не пустили на апаратну нараду Миколаївської міської ради, повідомляє регіональна представниця ІМІ.

Зокрема, не пустили кореспондентку видання “Інше.ТВ” Вікторію Тонковид і журналіста “Свідка.Інфо” Ігоря Арчібісова.

Як повідомила на своїй сторінці у Фейсбуку Вікторія Тонковид, “апаратні наради в миколаївській мерії тепер називаються “закритими робочими нарадами”. Також вона зазначила, що міський голова Олександр Сєнкевич став першим мером, який закрив їх для преси.

У коментарі представниці ІМІ Вікторія Тонковид пояснила, що, очікуючи початку наради, під час зустрічі в будівлі міськради чиновниця повідомила журналістам, що нарада закрита і взагалі журналістів не запрошували.

Видання “Свідок.Інфо“ також повідомило про недопуск свого журналіста й нагадало, що останнім часом апаратні наради почали ділити на два етапи: перший – проводити їх у присутності ЗМІ, а потім продовжувати без них.

Як нагадує видання, раніше міський голова неодноразово заявляв про необхідність закриття нарад для ЗМІ, зазначивши, що залишить доступною для журналістів лише одну нараду на місяць. Аргументував це Олександр Сєнкевич тим, що нібито чиновники не можуть все казати у присутності журналістів, а журналісти здебільшого публікують те, як міський голова сварить підлеглих, а не суть питання.

Як зазначає представниця ІМІ, з приводу інциденту 3 січня журналісти вирішили не звертатися до правоохоронних органів.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що недопуск журналістів на нараду є перешкоджанням законній діяльності журналіста.

Він навів частину другу статті 25 Закону України “Про інформацію”, у якій йдеться, що “журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів  владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством”.

“Обмеження цього права журналіста, у тому числі присутності журналіста на апаратній нараді, може бути лише у певних, визначених законом, випадках – наприклад, під час нарад з обговоренням питань, пов’язаних з державною таємницею тощо. Тобто закритою не може бути нарада як така, закритими можуть бути лише певні питання, які обговорюються на такій нараді.

Тому недопуск журналістів на нараду в органі місцевого самоврядування без визначених законом підстав – є перешкоджанням законній діяльності журналіста і може тягнути за собою передбачену законом відповідальність”, – зазначив юрист.

2.У Вінниці напали на журналістів, які хотіли потрапити на збори священиків МП

04.01.2019 У Вінниці 4 січня на журналістів місцевого видання “33-й канал” Ірину Зонову та Сергія Хіміча напали охоронці Храму Стрітення Господнього, повідомляється на сайті видання. Інцидент стався при спробі потрапити на координаційну раду архиєреїв трьох єпархій Московського патріархату – Тульчинської, Могилів-Подільської і Вінницької.

Як розповіла Ірина Зонова, охоронці не пустили їх на територію храму, а Сергія Хіміча штовхали. “Ми під’їхали, відрекомендувались журналістами. Однак охоронці храму в нього нас не пустили. Фотокореспондента Сергія Хіміча, який знімав під відкритим небом у дворі храму тих священиків, що приїхали на собор, войовничий  охоронець сильно штовхав у шию, плечі, по всьому тілу, лаявся, ображав, принижував. Намагався вирвати з рук і пошкодити дорогу фото- та відеоапаратуру”, – розповіла журналістка, додавши, що вона зафіксувала на відео та фото нападників.

Після цього журналісти викликали поліцію.

У коментарі представнику ІМІ у Вінницькій області керівниця відділу комунікації Нацполіції у Вінницькій області Анна Олійник повідомила, що поліцейські склали протокол, але самі журналісти написали, що конфлікт вирішився мирним шляхом, техніка неушкоджена, а безпосередньо працівники “33-го каналу” претензій до охоронців не мають.

3.В Одесі приватні охоронці перешкоджали діяльності знімальної групи 7-го каналу

12.01.2019 В Одесі 12 січня охоронці будмайданчика перешкоджали діяльності знімальної групи 7-го каналу та силоміць відтіснили їх з території, де внаслідок падіння крану загинув будівельник. Про це повідомляє представник ІМІ в Одеській області.

Свої дії охоронці мотивували тим, що територія будмайданчику є приватною.

У редакції телеканалу зазначили, що поліція жодним чином не реагувала на порушення прав журналістів.

Як повідомили на телеканалі представнику ІМІ, керівництво каналу не планує подавати заяву про перешкоджання до поліції “через системність даних випадків в Одесі та відсутність реакції на них з боку правоохоронних органів”.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зауважує, що, якщо сталася аварія, яка призвела до загибелі людей, навіть якщо вона сталася на приватній території, інформація про таку подію не може бути утаємничена.

Сафаров наводить частину другу статті 21 Закону України “Про інформацію”, яка визначає, що фізична або юридична особа може обмежити доступ до інформації, зокрема обмежити доступ до власних приміщень, земельних ділянок тощо, заборонити проводити там фото- і відеозйомку, аудіозапис тощо.

Водночас, зауважив юрист, треба враховувати, що, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 21 Закону України “Про інформацію”, до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей.

“Таким чином, якщо сталася аварія, яка призвела до загибелі людей, навіть якщо вона сталася на приватній території, інформація про таку подію не може бути утаємничена. Окрім того, частина четверта статті 25 Закону України “Про інформацію” визначає, що після пред’явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових  безпорядків, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом.

Перешкоджання журналісту в збиранні інформації за таких обставин має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 173 Кримінального Кодексу України”, – прокоментував юрист Алі Сафаров.

Генеральний директор 7-го каналу Михайло Малишев розповів “Детектору медіа”, що журналістка каналу Христина Немченко та оператор каналу Ігор Казанжи відправились на місце для зйомок, однак їх витіснили з території.

“Нам повідомили, що стався нещасний випадок. Наша знімальна група виїхала на місце, щоб зробити репортаж. Спочатку був доступ до будівельного майданчика. Але ввечері там з’явилися охоронці у чорному, які приїхали на автомобілях, брендованих охоронним агентством “Зевс”. Вони почали витісняти за межі будмайданчика усіх активістів та нашу знімальну групу. Якимось чудом наша журналістка не поламала руку”, – розповів він і додав, що повідомив про інцидент представникам ОБСЄ.

4.У Запоріжжі суд вимагав від журналістів клопотання на зйомку

15.01.2019 Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя 15 січня заборонив кореспондентові Радіо Свобода Євгенії Назаровій фотографувати під час оголошення вироку, посилаючись на обов’язкову необхідність подання і розгляду клопотання про фотозйомку і на те, що “стадія розгляду клопотань вже закінчилася”, повідомляє Радіо Свобода.

Як пише видання, суд також з аналогічних причин не дозволив відеозйомку знімальній групі запорізької філії Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Цього дня суд виніс вирок обвинуваченому в справі про інцидент під час “Веселкового флешмобу” в Запоріжжі у травні 2018 року, коли в учасників акції кинули піротехнічний засіб. На засіданні суд вирішив присудити обвинуваченому штраф у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 17 тисяч гривень. Засуджений також має компенсувати витрати на проведення експертиз у справі.

Як нагадує видання, 16 травня 2018 року невідомий чоловік кинув петарду в учасників “Веселкового флешмобу” під стінами Запорізької міськради. Правоохоронці затримали його неподалік місця події під час спроби втечі. Один із правоохоронців, що чергував під час акції, дістав унаслідок інциденту рвану рану ноги, а окремі учасники заходу – садна.

Акція “Веселковий флешмоб” була присвячена Міжнародному дню проти гомофобії й трансфобії.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вважає, що вимога суду до журналістів подавати клопотання про зйомку не відповідає вимогам законодавства України і може розглядатись як перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Водночас юрист зазначає, що фото- і відеозйомка в залі судового засідання під час розгляду кримінальної справи за загальним правилом не дозволяється.

При цьому Сафаров посилається на частину шосту статті 27 Кримінального процесуального кодексу України, у якій зазначено: “Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду”.

Юрист наголошує, що вимога надання клопотання з боку журналістів для винесення такої ухвали не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

“Тобто фото- і відеозйомка в залі судового засідання під час розгляду кримінальної справи за загальним правилом не дозволяється. Суддя має винести рішення про дозвіл або заборону фото- і відеозйомки шляхом винесення ухвали про такий дозвіл. Проте вимога надання клопотання з боку журналістів для винесення такої ухвали не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства. Відповідно до статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, право заявляти клопотання мають сторони судового процесу. Присутнім у залі особам, у тому числі журналістам, такого права не надано – вони не є сторонами. Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України, ніхто не зобов’язаний робити те, що не передбачено законом. Тобто посилання на те, що журналісти мали подавати клопотання про зйомку, не відповідає вимогам законодавства України і може розглядатись як перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, – сказав юрист Алі Сафаров.

Водночас він нагадав, що за загальним правилом для судів діє норма частини четвертої статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”: “Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом”.

5.В Одесі невідомий перешкоджав у залі суду кореспонденту сайту “048”

18.01.2019 В Одесі в приміщенні суду невідомий чоловік кидався на кореспондента інтернет-видання “048” Олександра Жирносенка і намагався відібрати у нього телефон. Про це повідомила головний редактор видання “048” представнику ІМІ в Одеській області.

За її словами, інцидент стався 18 січня перед судовим розглядом щодо колишнього міліціонера Едуарда Панченка, якого звинувачують у зґвалтуванні. Олександр Жирносенко перебував на засіданні суду за завданням редакції.   

Як повідомив журналіст представнику ІМІ, група підтримки підсудного почала вимагати від нього припинити зйомку засідання. “Вони цитували якісь статті, які нібито забороняють мені це робити. Я і запропонував їм у такому випадку звернутися до суду, але це їх розсердило, і далі пішли погрози і образи. Один з них схопив мій телефон і намагався його вирвати, а пізніше вибити з рук, – розповів журналіст. – Зупинили протиправні дії лише активісти із Самооборони”.

За словами кореспондента, поліція не відреагувала на сутичку, а суддя навіть не зробив нікому зауваження.

6.На Буковині віряни російської церкви перешкоджали журналістам

27.01.2019 У селі Васловівці Чернівецької області 27 січня під час проведення зборів щодо переходу від Московського патріархату до ПЦУ віряни російської церкви напали на місцевих журналістів і перешкоджали зйомкам. Про це повідомила Укрінформу журналістка інтернет-видання “Чернівці.Online” Галина Єреміца, якій перешкоджали.

“Під час зборів, які відбувалися в місцевій школі, громада прийняла рішення ще раз запросити місцевого священика вже “на камеру”, який був проти зібрання. Для цього відправили ініціативну групу зборів разом із присутніми журналістами в місцеву церкву. Там було близько 40 вірян зі священиками та прислужниками церкви. Я знімала на телефон, а інший оператор – на відеокамеру. Але вже в церкві на нас буквально напали віряни з прокльонами, намагалися видерти у мене телефон, обзивали розкольниками тощо. Хоча я їм одразу ж пред’явила своє посвідчення і попередила, щоб не перешкоджали журналістській діяльності”, – розповіла Єреміца.

Місцевий священик так і не погодився прийти на загальні збори громади.

Крім того, журналістка розповіла, що в храмі були представники поліції, “однак вони на перешкоджання журналістам не реагували”, повідомляє “Чернівці.Online”.

Нацполіція в Чернівецькій області повідомила, що під час зборів парафіян у селі Васловівці на Заставнівщині до поліції звернулася кореспондентка одного з чернівецьких інтернет-порталів та заявила про перешкоджання її журналістській діяльності з боку вірян.

“Наразі працівники Заставнівського відділення поліції перевіряють отриману інформацію. Вирішується питання про відкриття кримінального провадження за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів Кримінального кодексу України”), – йдеться в повідомленні поліції.

У коментарі ІМІ Галина Єреміца повідомила, що поліція внесла відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її заяву внесено до ЄРДР за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), повідомив Єреміці сьогодні слідчий Заставнівського районного відділу поліції.

7.На Закарпатті невідомий перешкоджав журналістці “М-студіо”

30.01.2019 На Закарпатті у селищі Воловець невідомий чоловік намагався завадити роботі журналістці телеканалу “М-студіо” Світлані Комлевій. Інцидент стався 30 січня під час громадських слухань щодо будівництва вітрових електростанцій на Боржавських полонинах. Про це “М-студіо” повідомив на своїй сторінці у Фейсбук та підтвердив інформацію представнику ІМІ в області.

На оприлюдненому телеканалом відео невідомий чоловік спочатку показує в об’єктив нецензурні жести, а потім вибиває його із рук.

Як розповіла ІМІ представниця телеканалу Вікторія Росул, журналістка висвітлювала процес громадських слухань. У той момент знімала на телефон, оскільки оператор проводив зйомку в іншому місці.

Після того, як невідомий чоловік вибив телефон, втрутилася поліція відтак далі інцидент не мав продовження.

Згодом поліцейські прийняли від журналістки заяву щодо інциденту. Далі знімальна група продовжила свою роботу.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 3

1.Херсонський журналіст поскаржився омбудсмену на облраду через ненадання інформації

11.01.2019 Херсонський журналіст Олег Батурин надіслав скаргу Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини через порушення права доступу до публічної інформації Херсонською обласною радою, яка не надала відповіді на його запит. Про це журналіст повідомив регіональному представнику Інституту масової інформації.

“На поданий мною запит на отримання публічної інформації щодо зарплат і інформації про відрядження за 52 календарних дні облрадою так і не було надано відповіді. Вочевидь, їм є що приховувати”, – повідомив він.

За словами Батурина, без жодних проблем подібну інформацію йому надавали Каховська, Новокаховська міські, Бериславська районна та інші ради області.

“Запит від Олега Батурина зайшов до облради 27 листопада. Проміжна відповідь була дана фахівцями 3 грудня. Продовжили термін основної відповіді на 20 днів у зв’язку з великим обсягом інформації до кінця року. 4 січня відповідь відправлена адресату”, – повідомили в облраді.

Водночас канцелярія зазначає, що запит був поданий некоректно – у зворотній адресі не було зазначене місто, тому їм довелося попрацювати, щоб уточнити, звідки був зроблений запит.

“Ті 20 днів минули задовго до 4 січня у будь-якому випадку. Хай відповідальний орган розбирається, чому в облраді півтора місяця не можуть порахувати зарплатню одного чиновника”, – сказав Батурин.

Крім того, журналіст повідомив, що він запитав на пошті, де йому відповіли, що листа не було.

2.LB.ua відмовили в телефонному запиті та перекваліфікували запит на звернення

14.01.2019 Міністерство культури перекваліфікувало на звернення запит видання LB.ua, а Український центр культурних досліджень попросив редакцію подати запит лише письмово, повідомляє “Доступ до правди”.

Запити видання подавало в межах розслідування ситуації, коли організатори фестивалю кіно та урбаністики “86” звинуватили заступника директора Українського центру культурних досліджень (УЦКД) Євгена Ковальського у вимаганні хабара.

У запиті до УЦКД, який було подано телефоном, “Лівий берег” просив спростувати чи підтвердити інформацію про звільнення Євгена Ковальського. Проте УЦКД попросив подати запит  лише письмово на офіційному бланку.

У запиті до Міністерства культури, видання спробувало уточнити інформацію про внутрішнє розслідування Мінкульту, предмет цього розслідування та дізнатися, чи стосується воно також директорки УЦКД Ірини Френкель. Проте цей запит Мінкульт перекваліфікував на звернення.

Нещодавно редакція таки отримала відповідь, у якій запит, перекваліфікований на звернення, названо “запитом”, проте відповідь по суті не надано.

Медіа-юристка “Лабораторії цифрової безпеки” Віта Володовська зазначає, що вимогу подавати запит письмово можна розглядати як неправомірну відмову в наданні інформації.

“Щодо відповіді УЦКД, вимоги подавати запити письмово (в електронному та паперовому вигляді) на офіційному бланку установи незаконно обмежують права запитувачів. Відповідно до статті 19 Закону “Про доступ до публічної інформації”, запитувачі можуть вільно обирати спосіб подання запиту. При цьому закон також містить вичерпний перелік реквізитів, які потрібно вказати у запиті, щоб він був розглянутий. Таким чином, розпорядники інформації не можуть встановлювати додаткових обмежень та вимог щодо подання запитів. Інакше це можна розглядати як неправомірну відмову в наданні інформації”, – коментує Віта Володовська. А от щодо перекваліфікації запиту на звернення, то лист у частині прохання поінформувати про висновки розслідування та орієнтовний строк його завершення є запитом.

“Водночас питання щодо того, чиїх звинувачень стосується розслідування, можна розглядати як звернення, оскільки така інформація навряд чи є в готовій і зафіксованій формі. І для того, щоб отримати саме цю інформацію, навряд чи вдасться просто переформулювати запит”, – зазначила юристка.

За її словами, розпорядник мав відповісти на ту частину, що є запитом, а не перекваліфіковувати увесь лист як звернення.

3.Миколаївська ОДА не надала відповіді по суті на запит журналіста

22.01.2019 Миколаївська облдержадміністрація не надала відповіді по суті на інформаційний запит журналісту Андрію Лохматову. Про це він розповів представниці ІМІ в Миколаївській області.

За словами Лохматова, він звернувся з інформаційним запитом до Миколаївської ОДА з приводу виділення коштів в обласному бюджеті на реконструкцію будівлі Миколаївської обласної дитячо-юнацької спортивної школи “Обласний шахово-шашковий клуб” ім. М.В. Шелеста.

Журналіст пояснив, що реконструкцію цього закладу розпочато минулого року, але наразі невідомо, чи передбачено кошти на її продовження у 2019 році, про що, власне, він і запитав у представників влади.

Проте в отриманій відповіді за підписом профільного заступника голови ОДА Євгена Шевченка йдеться про те, скільки було виділено і використано коштів на ремонт будівлі минулого року, який порядок ремонту, які роботи було проведено, що зазначалося на нарадах з цього приводу.

Відповіді ж на запитання: “Чи виділено кошти на ремонт у 2019 році, і якщо так, то яка сума?” –   так і не було надано.

У коментарі представниці ІМІ Андрій Лохматов пояснив, що звертатиметься до ОДА з повторним запитом. У разі схожої відповіді, без вичерпного інформування на поставлені питання, журналіст буде змушений звернутися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Як повідомляв ІМІ, раніше миколаївський журналіст Андрій Лохматов поскаржився Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини на першого заступника голови Миколаївської обласної державної адміністрації В’ячеслава Боня через ненадання запитуваної інформації про відрядження голови ОДА Олексія Савченка.

Юридичний тиск

Зловживання позовами проти ЗМІ – 1

1.Духовний центр “Відродження” подав до суду на шоу Майкла Щура

04.01.2019 Всеукраїнський духовний центр “Відродження” Володимира Мунтяна подав на “Телебачення Торонто” до суду за сюжет, що вийшов у 2018 році в шоу “#@)₴?$0 з Майклом Щуром”. Про це Громадському повідомив креативний продюсер “Телебачення Торонто” Євген Самойленко.

Духовний центр вимагає спростувати інформацію, яка була оприлюднена в сюжеті “Мунтян із церкви “Відродження” засушує пухлини молитвами”.

Креативний продюсер називає позов “смішним” через вимогу спростувати оціночні судження та жарти.

“Це найсмішніший позов, який нам доводилося бачити, – вони вимагають спростувати оціночні судження, жарти, сарказм та іронію. Це абсурдно і смішно. Але суд прийняв цю заяву до розгляду, і ми підемо в суд. Наші юристи впевнені, що розгляд закінчиться дуже швидко, бо все, що від нас вимагають спростувати, – оціночні судження та жарти”, – прокоментував позов Самойленко.

Мунтян вважає, що ведучий програми принижує честь і гідність релігійної організації. У позові йдеться, що в програмі неправдиво висвітлена фінансова діяльність організації та наведені неправдиві цитати. Також у позові Мунтян заперечує, що йому належить автомобіль Ferrari, про який згадує ведучий шоу.

Спростувати вимагають такі фрази: “Мунтян може засушити не тільки пухлину, а все від біполярного розладу до енурезу”, “Володимир Мунтян – пастор гомеопат” та про те, що він “годує свою паству нісенітницями”.

Наразі суд розглядає справу.

“Його не цікавить грошова компенсація, лише спростування інформації”, – зазначив адвокат Мунтяна Базик Олексій. Також на питання про шанси виграти позов адвокат сказав, що це має вирішити суд.

Нагадаємо, 30 квітня 2018 року на сайті Кабінету Міністрів України була зареєстрована електронна петиція з проханням вирішити питання щодо припинення діяльності релігійної організації “Всеукраїнський духовний центр “Відродження” в Україні.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 2

1.Поліція попередньо кваліфікує подію в офісі “Нового дня” як “хуліганство”

18.01.2019 Поліція Херсона попередньо кваліфікує подію як хуліганство та перевіряє інформацію про конфліктну ситуацію у прес-клубі “Новий день”. Про це повідомляється на сайті Нацполіції у Херсонській області.

Згідно з повідомленням, інформація про конфлікт з можливою стрільбою під час прес-конференції в прес-клубі “Новий день” надійшла до поліції сьогодні в 12.40.

“На місці події працює слідчо-оперативна група Херсонського відділу поліції. Наразі проводиться опитування громадян. Встановлюються усі обставини події. Поліція попередньо кваліфікує подію за ст.296 Кримінального кодексу України “Хуліганство”, – йдеться у повідомленні. Тривють слідчі дії.

Як повідомляв ІМІ, 18 січня у Херсоні невідомі чоловіки розпилили сльозогінний газ у приміщенні офісу газети “Новий день” та стріляли по вікнам. В цей час у приміщенні проходила прес-конференція одеських підприємців.

2.Поліція відкрила справу щодо перешкоджання журналістці “М-студіо”

30.01.2019 За фактом перешкоджання журналістам у селищі Воловець (Закарпатська область) Воловецький ВП ГУНП відкрив кримінальне провадження за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України (Перешкоджання журналістській діяльності). Про це повідомляється на сайті Національної поліції в Закарпатській області.

Згідно з повідомленням, 30 січня, близько 12:00 години у Воловецьке відділення поліції звернулася із заявою журналістка одного з місцевих телеканалів.

“Заявниця повідомила про те, що під час виконання нею редакційного завдання з висвітлення громадських слухань у Воловецькій селищній раді, невідомий чоловік перешкоджав їй у журналістській роботі. Зокрема, нецензурно ображав її, погрожував фізичною розправою, а далі ще й вибив з рук журналістки мобільний телефон, яким вона проводила відеозйомку події. Внаслідок чого техніка упала на землю й зазнала технічних пошкоджень”, – йдеться у повідомленні.

Наразі на місці події працюють поліцейські з метою документування даної події.

Як повідомляв ІМІ, 30 січня на Закарпатті в селищі Воловець невідомий чоловік намагався завадити роботі журналістки телеканалу “М-студіо” Світлані Комлевій. Інцидент стався 30 січня під час громадських слухань щодо будівництва вітрових електростанцій на Боржавських полонинах.  

Реакція журналістської спільноти – 1

1.На Полтавщині журналісти вимагають від влади та поліції розслідувати їхні справи

23.01.2019 У Пирятині (Полтавська область) місцеві журналісти підписали 23 січня спільне звернення до місцевої поліції та влади, у якому вимагають об’єктивного розслідування справ щодо порушень професійних прав журналістів. Про це повідомляє представниця ІМІ у Полтавській області.

“Ми  закликаємо правоохоронні органи активізувати процес боротьби з безкарністю і відновити активну роботу відповідних робочих груп як ефективних майданчиків контролю за станом розслідувань. Нагадуємо, що влада демократичної і європейської країни має системно вживати зусиль, щоб гарантувати безпеку журналістів і право громадян на інформацію. Адже ми працюємо для розвитку нашої громади спільно із вами”, – йдеться у заяві.

Журналісти вважають, що поліція ціленаправлено затягує розслідування щодо факту перешкоджання журналістській діяльності військовослужбовцями частини А1499 журналістам ТРК “Пирятин” та газети “Свіжий Апельсин”.  

“Ми не знаємо, чи за 4 місяці розслідування поліція допитала свідків та підозрюваних. Ми вимагаємо об’єктивного розслідування, покарання винних і недопущення прецедентів”, – йдеться у спільному зверненні журналістів.

Звернення до поліції та влади підписали 11 пирятинських журналістів.

В коментарі представниці ІМІ Вадим Кирпиченко повідомив, що справу щодо перешкоджання йому та його колезі “просто затягують і досі не допитали свідків навіть”.

Як повідомляв ІМІ, у листопаді 2018 року журналісти з Пирятина – журналіст місцевого видання “Свіжий апельсин” Вадим Кирпиченко та журналістка телеканалу ТРК “Пирятин” Альона Гуленко поскаржились на перешкоджання під час зйомок та написали у зв’язку з цим заяву до поліції.

Ще Дослідження