Найголовнішою і найтрагічнішою подією медіароку на Черкащині стало вбивство журналіста Вадима Комарова. На жаль, у 2019 році поганих новин вистачало: на адресу черкаських журналістів звучали погрози, міська рада зробила незрозумілу і невдалу спробу впровадити цензуру, в регіоні закрили одне з найстаріших видань. Але, все ж таки, було і хороше.

УБИВСТВО ВАДИМА КОМАРОВА ТА ПОГРОЗИ ЖУРНАЛІСТАМ

Без сумніву, найрезонанснішою подією у медіаспільноті міста та області, та й однією із найрезонансніших у галузі по всій країні є досі не розкрите вбивство журналіста Вадима Комарова.

Упродовж 2019-го року, згідно зі звітом міжнародної організації “Репортери без кордонів”, у світі загинули 49 журналістів, писала Українська правда. А згідно з доповіддю швейцарської неурядової організації Press Emblem Campaign, яку розповсюдило Громадське, за цей рік у світі вбили 75 журналістів. Серед них і Вадим Комаров.

Нагадаємо, близько 9.30 ранку 4 травня, у суботу, майже в центрі міста перехожі помітили чоловіка з розбитою головою без свідомості. Вони викликали швидку і поліцію. Потерпілим виявився місцевий журналіст-фрілансер, стрімер і блогер Вадим Комаров. Парою десятків хвилин раніше потерпілий ішов з ринку вулицею Небесної сотні, де біля перехрестя з Надпільною на нього зненацька напав невідомий чоловік, який завдав йому тілесних ушкоджень, після чого зник з місця події. Через півтора місяця після заподіяних травм чоловік помер у лікарні. 20 грудня від його смерті минуло півроку.

ІМІ акцентував на ключових моментах у цій справі, коли від резонансного злочину минуло сто днів. На той час вже був фоторобот ймовірного нападника, оприлюднено записи із камер спостереження, проведено низку слідчих дій, допитано величезну кількість свідків, пропрацьовано різноманітні версії та проведена робота з десятками підозрюваних. Однак за час від виходу того матеріалу від слідства не з’являлось жодних, хоча би більш-менш резонансних, заяв у цій справі. Наразі остання опублікована в єдиному реєстрі судових рішень ухвала щодо цієї справи, від 25 листопада, стосується клопотання слідства про дозвіл на доступ до інформації про з`єднання мобільного телефону ймовірно причетної особи. “Розслідування триває. Слідство не надає додаткової інформації для розголошення по цій справі”, – так 23-го грудня прокоментував стан справ регіональному представникові ІМІ начальник сектору комунікацій Головного управління Національної поліції в Черкаській області Дмитро Грищенко.

Слід згадати, що впродовж року черкаські журналісти також повідомляли про погрози на свою адресу.

Зокрема, про погрози на свою адресу повідомляв редактор сайту “Прочерк” Назарій Вівчарик. “Зателефонував дільничний і уточнив деякі деталі. Сказав, що якщо буде якесь продовження, тоді будуть вживати заходів, а так “взяли до відома” і все”, –  говорить представнику ІМІ Назар. “Але по тому, – додає він – усе затихло”. 

Журналістка та редакторка тальнівської газети “Новий Дзвін” Анна Драгун лише через суд домоглася відкриття кримінального провадження щодо погроз на її адресу від голови тальнівської районної ради. “Станом на зараз  – говорить вона представнику ІМІ наприкінці грудня, – ще триває досудове слідство. – Мене запрошували у комітет з питань свободи слова. Там, після проведення наради направляли лист у Головне управління Національної поліції Черкаської області, аби ті прискорили цю справу”, – додає журналістка.

Слід також згадати, що досі тривають суди у справі про вбивство журналіста Василя Сергієнка, що сталося ще в часи після Майдану, 4 квітня 2014 року. Нагадаємо: його викрали у дворі власного будинку, а наступного дня тіло знайшли в лісі зі слідами тортур. У цій справі затримали пʼятьох підозрюваних. Останні новини про цю справу: суд продовжив на два місяці арешт трьом підозрюваним.

ЗАКРИТТЯ ОДНОГО З НАЙСТАРІШИХ ВИДАНЬ ОБЛАСТІ

Із початком вересня перестала виходити газета “Нова доба”. Також перестав функціонувати її сайт. Це було одне з найстаріших видань області із тих, що функціонували. Громадсько-політична газета виходила з 1998 року двічі на тиждень, щовівторка та щочетверга, і свого часу могла похвалитись найбільшою кількістю передплатників у області (17 тисяч станом на кінець липня 2013-го року).

Проблеми із випуском газети читачі відзначали ще у серпні, проте тоді головна редакторка Тетяна Очеретяна запевнила, що колектив просто пішов у відпустку. А вже другого вересня пані Тетяна на своїй сторінці у facebook повідомила: ”Нова доба” у звичному для всіх нас вимірі припинила своє існування.

У своєму дописі редакторка також подякувала екс-нардепу, мажоритарникові від 196 округу, Геннадію Бобову. Саме він став інвестором газети після того, як газета переживала фінансову кризу, коли обласна рада припинила діяльність редакції як комунального підприємства і вона стала приватною. Від того часу, чи не в кожному номері розміщували матеріал про його роботу. Після виборів у липні Геннадій Бобов склав мандат. Саме із цим пов’язують закриття газети та сайту.

У черкаських медіаколах говорять, що, цілком можливо, із тієї ж причини, невдовзі після виборів припинив свою діяльність і канал Expo-TV, який стартував ще 2010-го року і мав кілька годин кабельного мовлення на день, а також вів трансляції у соцмережах. Канал, принаймні, неофіційно, пов’язували із нардепом восьмого скликання, позафракційним мажоритарником від 197-го округу Владиславом Голубом, який цьогоріч не переобрався на окрузі.

ВІДКРИТТЯ НОВИННОГО ПОРТАЛУ

На початку 2019 року, 18 січня, розпочало свою роботу нове онлайн-видання 18000, що базується в обласному центрі. Ініціативу втілила збірна журналістів, які до того працювали в різних інших виданнях: Сергієм Макаренком, Єлєною Щєпак та Світланою Спасібіною, а також громадським активістом Артуром Чемирисом. Видання позиціонує себе незалежним, а колектив поставив перед собою амбітну мету – змінити уявлення про регіональну журналістику.

На сайті вже можна виділити деякі позитивні тенденції. Наприклад, більша у порівнянні з іншими виданнями кількість авторських новин у стрічці, як засвідчив один із аналізів ІМІ. А Громадське відзначало, що на виборах на сайті не було немаркованої політичної реклами. У стрічці сайту з’являються якісні аналітичні матеріали, репортажі, оперативні новини з місця подій, чи насправді, на жаль, рідко тішить регіональна журналістика.

Сайт, за словами його журналістів, у листопаді мав 180 тисяч унікальних відвідувачів і це ще не найвищий місячний показник за час його роботи.. Фінансується IT-спільнотою міста, за рахунок ґрантових коштів, реклами та рекламних матеріалів.

20 грудня до команди приєдналась колишня шеф-редакторка та ведуча телеканалу ВІККА Ірина Малюкова, яка, до слова, першою заявила про незрозуміло спробу Черкаської міськради впровадити цензуру, тобто зробила спробу зобов’язати керівників департаментів та структурних підрозділів погоджувати коментарі для ЗМІ.

Нагадаємо, 6 серпня міський голова Черкас видав розпорядження, яким, зокрема, затвердив порядок взаємодії посадових осіб органів місцевого самоврядування із засобами масової інформації. Так, у додатку до розпорядження йдеться про те, що директори департаментів та керівники самостійних структурних підрозділів Черкаської міської ради в обов’язковому порядку в письмовому вигляді мають погоджувати з управлінням інформаційної політики зміст і оприлюднення коментарів, інтерв’ю для засобів масової інформації з питань, що належать до їхньої компетенції. Пізніше, у коментарі ІМІ, очільник управління інформаційної політики Андрій Крилов запевнив, що наразі розпорядження відредаговане, а додаток, у якому, зокрема, і містився згаданий пункт, видалено.

На місце Ірини Малюкової на каналі ВІККА було призначено Вікторію Курченко. До слова, оголосили конкурс і на посаду менеджера UA: ЧЕРКАСИ, позаяк контракт нинішнього керівника, Євгена Старинця, завершився 10 грудня.

Захар Колісніченко, регіональний представник ІМІ в Черкаській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.ф