Як змінилися місцеві новини про війну після звільнення Херсона

У херсонських медіа чотири з пʼяти новин, або 80% усього новинного контенту в новинних стрічках херсонських медіа, присвячені війні з Росією та її наслідкам. Водночас найчастіше медійники пишуть про перебіг бойових дій і соціальні наслідки війни. По суті, можна говорити про те, понад 40% новин про війну в херсонських медіа стосувалися боїв, руйнувань, поранень і смертей. 

Такі дані моніторингу Інституту масової інформації, який проводився із 6 до 10 травня 2024 року включно. Це вже другий подібний аналіз новин про війну, проведений експертами ІМІ на Херсонщині з початку війни, тож ми можемо порівняти дані, отримані в листопаді 2022 року. 

Згідно з методологією дослідження, ми аналізували кількість і тематику новин про війну – опис бойових дії та результати обстрілів, соціальні наслідки війни (знеструмлення, відсутність води тощо), діяльність волонтерів та активістів, життя переселенців, повідомлення з окупованих територій тощо. Крім цього, ми досліджували присутність мови ворожнечі в цих публікаціях. Всього ми проаналізували 725 новин у Херсон онлайн, Суспільне: Херсон, Типовий Херсон, Вгору та МОСТ*.

Насамперед ми відзначили зменшення кількості новини про війну з 95% усього новинного контенту у 2022 році до 80% у 2024-му. Звісно, це пояснюємо тим, що попереднє дослідження проводилося в дні, коли Збройні сили України звільнили Херсон від російських загарбників і, відповідно, місцеві, українські та й світові медіа писали тільки про це. Цьогорічний же моніторинг ми проводили в період, коли активність бойових дій та їхнє висвітлення в медіа знизилися. 

Що про війну пишуть херсонські медійники?

Очевидно, що в травні 2024 року найбільшу увагу херсонські медіа приділяли питанням бойових дій в Україні та в області. Цих новин у медіа було майже 26%. Більшість із них – повідомлення військові події, втрати росіян, новини про загиблих воїнів ЗСУ, новини про  ураження росіян дронами з відео та інші подібні повідомлення. Соціальним наслідкам війни, зокрема обстрілам і руйнуванням цивільної інфраструктури та іншим негараздам, спричиненим діями російської армії, медіа присвятили 10% новин, цивільним жертвам, пораненим та вбитим – до 6%. 11,5% новин  про війну стосувалися тимчасово окупованих територій Херсонщини. Здебільшого це були новини про дії окупаційної влади, джерелами яких є повідомлення самих росіян або їхніх пропагандистських медіа, а також українських організацій на кшталт “Атеш” та “Жовтої стрічки”. 

Що цікаво, всі проаналізовані медіа повідомили про те, що окупаційний губернатор Херсонщини Володимир Сальдо відвідав інавгурацію Володимира Путіна. І чотири з пʼяти проаналізованих медіа повідомили це з посиланням на заступника директора  Центру близькосхідних досліджень  Сергія Данилова, який розповів, що інавгурація була незаконною.

Майже 13% новин про війну стосувалися криміналу. Левова частка з цих новин – це повідомлення про суди, розшук, затримання чи вручення підозр щодо людей, яких заведено називати “колаборантами”. Тобто тих, кого підозрюють або судять за статтями про державну зраду та їхніми похідними. 

Про надання гуманітарної допомоги або міжнародну підтримку херсонські новинарі опублікували трохи менш ніж 5% новин. Про волонтерів і активістів писали ще вдвічі менше – лише 2,6% публікацій про війну порушували цю тему. 

Несподівано мало в стрічках новин ми зафіксували новин про мобілізацію — тему, яку обговорюють в суспільстві чи не найбільше, особливо з огляду на те, що період моніторингу припав на дати перед набуттям чинності нового закону про мобілізацію. Втім, у досліджуваних медіа ми виявили менш ніж 2% таких новин. Здебільшого це були передруки новин національних медіа про новації нового закону про мобілізацію та його аспекти. 

Ситуація, коли ми не виявили жодної новини про повітряні тривоги, видається цілком логічною, з огляду на те що Херсон обстрілюють зі ствольної та реактивної артилерії, а повітряна тривога в місті звучить ледь не постійно, але ніхто не звертає на неї уваги. Ця ситуація нічим не відрізняється від тієї, яку ми бачили 2022 року. Про тривоги тоді теж не писали, адже в Херсоні на той момент не було ані світла, ані системи оповіщення. 

Що змінилося за півтора року?

За півтора року, що минули з моменту аналогічного моніторингу в листопаді 2022 року, в тематичному розподілі новин про війну відбулися помітні зміни. По-перше, зменшилася кількість самих новин про війну, що логічно, бо змінилася загальна повістка, відкрилися реєстри, багатьох людей стало цікавити щось, крім війни, і медійники мають задовольняти запити аудиторії. 

Фактично на 10% (з 35,5 до 26%) зменшилася кількість новин про бойові дії. Також із 26 до 11,5% зменшилася кількість новин про окуповані території. Нагадаємо, що 2022 року тиждень моніторингу припав на втечу російських військ з Херсона і весь цей тиждень місто та більша частина правобережної Херсонщини юридично вважались окупованими, а бойові дії на Херсонщині тоді висвітлювалися набагато ширше, ніж це відбувається зараз. 

Така сама ситуація і з цивільними жертвами. Відносно невелика інтенсивність боїв у межах населених пунктів під час звільнення Херсона призвела до того, що тоді матеріалів про жертви серед цивільних тоді було 4% із загальної кількості новин про війну. Натомість зараз, коли Херсон та всі прибережні громади обстрілюють щодня і щоночі, цей показник виріс у два з половиною рази. 

Водночас утричі зросла й кількість кримінальних новин. Очевидно, що, з одного боку, перед звільненням Херсона і в сам день звільнення було не до криміналу, а з іншого – за останні півтора року правоохоронці внесли до ЄРДР та передали в суди таку велику кількість справ, повʼязаних з воєнними злочинами та злочинами проти держави, що це неминуче мало відбитися на загальній статистиці новин. 

Про ВПО та гуманітарну допомогу було виявлено  по 3% новин.

Мова ворожнечі зʼявилася. Але трохи

Якщо півтора року тому жодної новини про війну з мовою ворожнечі не було, то в цьогорічному досліджені трапилися поодинокі випадки її використання. Стосувалася вона не російських агресорів, а власних громадян. Йдеться про використання популярного ярлика “ухилянт”, який підсилює ворожнечу в українському суспільстві. Обидві зафіксовані новини з використанням цього некоректного терміна опублікував сайт “Типовий Херсон”, і стосувалися вони ймовірних штрафів для тих, хто порушив правила військового обліку, та відмови Угорщини видавати Україні тих, хто не став на військовий облік. 

Нагадаємо, що ухилення від призову на строкову військову службу – кримінальний проступок, передбачений Кримінальним кодексом України. Тож називати людину такою, що ухиляється від служби, до набрання сили рішенням суду неправильно. 

І наостанок зафіксуємо, що, хоча ми не зараховуємо до мови ворожнечі терміни “рашисти”, “орки” або “чмоні”, якими російських агресорів і їхніх прихильників називають медійники в новинах, цьогоріч ми не фіксували використання таких слів у новинах. 

Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Херсонській області

*Онлайн-медіа “МОСТ”, власником якого є автор публікації, відповідно до вимог методології моніторингів ІМІ, які передбачають дослідження найпопулярніших медіа регіону, задля уникнення конфлікту інтересів досліджувала регіональна представниця ІМІ з іншої області.