КЖЕ дала рекомендації щодо використання у медіа слів "орки", "рашисти" та "путін"
Комісія з журналістської етики (КЖЕ) підготувала рекомендації щодо вживання стилістично забарвленої лексики в журналістських матеріалах про війну.
Щодо використання такої лексики до КЖЕ звернулася студентка Влада Дубик. Вона запитувала, чи варто журналістам уникати лексики на кшталт “орки”, “рашисти”, “рашизм” та щодо написання з маленької букви слів “росія” та “путін”.
Така забарвлена лексика, зазначає КЖЕ, впродовж останніх трьох місяців вживається не лише в публіцистичних жанрах журналістики (авторська колонка, фейлетон, нарис та ін.), а й в інформаційних жанрах, зокрема в заголовках новин: “Рашисти обстрілюють Миколаїв”, “Пригоди “орків” у Чорнобаївці”.
Комісія з журналістської етики проаналізувала практику вживання стилістично забарвленої лексики та підготувала відповідні рекомендації.
Щодо термінів “рашизм”, “рашисти” та похідних від цих слів. У переважній більшості випадків ідеться про використання стилістично забарвлених синонімів до висловів “російсько-окупаційні війська”, “російські загарбники”, “військові країни агресора” тощо.
КЖЕ вважає, що використання таких слів у журналістському матеріалі жодним чином не дискримінує групу людей за національною ознакою. Йдеться не про належність до певної національності, а про належність до групи, яка є ворожою до українців, сповідує російсько-фашистську ідеологію та діє відповідно до неї, зазначає КЖЕ.
Термін “рашизм” як скорочену назву “російського фашизму” активно тлумачать українські та іноземні науковці, цей термін стає звичним для експертного середовища. Комісія зазначає, що не вбачає порушень у використанні слів “рашизм”, “рашисти” стосовно російських окупантів та інших носіїв російсько-фашистської ідеології. “Визнання російського режиму як фашистського має значення для консолідації всіх антивоєнних сил і припинення будь-яких контактів з державою-агресором”, – йдеться в повідомленні.
Водночас КЖЕ застерігає від використання цих термінів для означення всієї етнічної групи росіян.
Щодо використання слова “орки” як синоніма до словосполучень “російські окупанти”, “російські військові”, “російські воєнні злочинці”. Комісія не рекомендує використовувати це слово в журналістських матеріалах інформаційних жанрів, а прямо називати російських воєнних злочинців російськими воєнними злочинцями, без евфемізмів.
“Якщо в тексті новини важливо зберегти юридичну точність термінів (наприклад, у новинах про відповідальність за воєнні злочини), журналістам варто дотримуватися нейтральної лексики, використовувати терміни, які містяться в українському законодавстві, та терміни міжнародного права”, – зазначає КЖЕ.
Щодо написання власних назв, пов’язаних з країною-агресором (“Росія / росія”, “Путін / путін”). Тенденція писати власні назви з маленької літери поширилася з початком широкомасштабного російського вторгнення, її підхопили навіть сайти органів української влади.
В ефірі загальнонаціонального телемарафону автор шкільних підручників з української мови та літератури, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Авраменко пояснив цю тенденцію так:
“Насправді правило таке є: прізвища людей та імена, які вживають зневажливо, пишуть з малої літери. І це правило давнє. Наприклад, гітлери, путіни ми можемо спокійно писати з малої літери, це відповідає вимогам чинного правопису. А щодо назви країни, цього немає в правописі, але за аналогією, зважаючи на ситуацію в країні, я вважаю, можна застосувати це правило і до неї”.
КЖЕ зазначає, що залишає на розсуд редакцій рішення про написання власних назв “Росія / росія” і “Путін / путін”.
“Медіа може продовжувати дотримуватися правил про написання власних назв із великої літери, оскільки це забезпечує нейтральність тексту, особливо новин. Також медіа може використовувати написання з маленької літери як стилістичний прийом, якщо це є усвідомленим вибором редакції і продиктоване контекстом матеріалу. При цьому медіа варто пояснити для аудиторії такі зміни в редакційній політиці та причини рішення”, – зазначає комісія.
Висновки і рекомендації КЖЕ:
- Зміни в мові, викликані широкомасштабним російським вторгненням до України, відбиваються і на мові медіа. Водночас вибір стилістично забарвленої лексики повинен враховувати жанр матеріалу, тему та аудиторію. Зловживання такою лексикою неприпустиме, наприклад використання лише цих слів у заголовках новин.
- Терміни “рашисти”, “рашизм” тощо не є дискримінаційними, якщо вживаються для означення російських військових та носіїв російсько-фашистської ідеології. Водночас журналістам варто уникати дискримінації певних соціальних, релігійних або етнічних груп: наприклад, такою дискримінацією буде застосовування терміну “рашисти” до звичайних вірян певної конфесії. Щоб уникнути різночитань, у тексті варто використовувати нейтральні синоніми (“російські військові”, “російська влада”), які дали б змогу зрозуміти, що йдеться не про всіх росіян як етнічну групу.
- КЖЕ засуджує вживання нецензурної лексики в журналістських матеріалах та в ефірі. Журналістам варто утримуватися від вживання образливих висловів, ненормативної лексики, якщо тільки це не виправдане контекстом, але і в цьому разі уникати частого вживання такої мови.
- Редакціям варто повідомляти аудиторії про причини переходу до системного використання певних стилістичних прийомів (як-от написання власних назв “росія” і “путін” з маленької літери). Таке пояснення може бути, приміром, у вигляді редакційної колонки. Це продемонструє усвідомлений крок редакції.
- У матеріалах, присвячених відповідальності країни-агресора та її військових за воєнні злочини й порушення прав людини, варто використовувати термінологію українського законодавства та міжнародного права.
Також КЖЕ опублікувала окрему думку членів та членкинь комісії: Тетяни Печончик, Сергія Гузя, Діани Дуцик, Сергія Томіленка та Світлани Остапи. Вони вважають, що слова на кшталт “Путін”, “Росія” є власними назвами, а тому мають писатися з великої літери.
Help us be even more cool!
