Вижити в ефірі: як медіа Вінниччини тримаються на плаву під час війни

З позитиву – Вінниця майже відсутня на мапі зниклих медіа за час повномасштабної війни. Реальність – вінницькі медіа добряче затягнули паски за цей час. Головна проблема – гроші і кадри. Скільки б випускників не випускали одразу кілька місцевих кафедр журналістики, кадровий голод залишається. Як і загалом по країні, мобілізація і безпекові питання стали головною причиною відтоку медійників, а зміна політики в закордонних донорів добила тих, кого не встигла війна. У живих залишаться або великі корпорації, або комунальники, або ті, хто є по суті "партійними газетами". Тож серед основних потреб вінницьких редакцій – кваліфіковані фахівці, менеджери з реклами та есемемники. Фінансові потреби залишаються актуальними, зокрема для забезпечення стабільної роботи редакцій. Крім того, медіа стикаються з етичними викликами, такими як пропозиції реклами від сумнівних компаній, зокрема казино, що ставить під сумнів редакційну політику і довіру аудиторії.

Виживуть лише комунальники

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну медіасектор Вінниці, як і в інших регіонах, зазнав значних змін. Деякі редакції скоротили обсяги контенту і персонал. Водночас комунальні медіа отримали суттєве збільшення фінансування: у 2025 році Вінницька міськрада передбачила понад 78 мільйонів гривень на підтримку комунальних Інформаційно-телевізійного агентства ВІТА і радіо "Місто над Бугом". Зауважу, що весь бюджет Вінниці становить 6,52 млрд грн.

Як уже повідомляв ІМІ, міське комунальне підприємство "Інформаційно-телевізійне агентство ВІТА" отримає понад 57 мільйонів гривень з бюджету. На радіо "Місто над Бугом" передбачено фінансування в понад 21,5 мільйона. Ці витрати в міському бюджеті отримали назву "Підтримка медіа". Отримали її виключно комунальні медіа. 

У 2024 році загалом на підтримку комунальних медіа виділили понад 51 млн грн. Зокрема, на діяльність ВІТА виділяли 36,7 млн грн, а на радіо – 14,6 млн грн. Діяльність цих КП спрямована на інформування мешканців про події в місті, висвітлення роботи міської влади й популяризацію місцевих ініціатив. Так, телеканал "ВІТА" заявляє про щомісячну аудиторію в 13 млн глядачів, тоді як усе населення Вінниччини ледь понад 1,5 мільйона.

"Новини Вінниці" масштабувалися до "Новин Вінниччини"

Нещодавно медіа "Новини Вінниці" презентувало мережу із семи онлайн-видань, які висвітлюватимуть життя в кожному з районів Вінницької області. За словами самих медійників, мета ініціативи – інформувати мешканців про актуальні події, розвиток громад, культурне і спортивне життя, новини освіти, охорони здоров’я й інші важливі теми. Новостворені онлайн-ресурси охопили всі райони області й отримали назви: "Вінницький район онлайн", "Гайсин онлайн", "Жмеринка онлайн", "Тульчин онлайн", "Могилів-Подільський онлайн", "Хмільник онлайн", "Вінниччина онлайн".

За словами медійників, особливе місце в роботі видань відведено розповідям про тих, хто боронить Україну, а також підтримці родин полеглих воїнів. Усі журналісти медіахолдингу долучені до реалізації проєкту "Книга Героїв", що зберігає історії про подвиг загиблих і живих Захисників.

Головна редакторка проєкту Анастасія Голошивець розповіла, що робота над сайтом розпочалася задовго до запуску: журналісти вже створили сторінки у Facebook, Telegram, TikTok та інших платформах, тож саме цей контент став базовим для подальшого інформаційного наповнення ресурсів.

Засновник "Новин Вінниці" Микола Філонов зазначив, що головне завдання видань – висвітлення життя громад, адже в медіапросторі існує перекіс на користь обласного центру. А унікальні ініціативи, досягнення, проблеми й виклики на місцях часто залишаються поза увагою, додав він.

У цій дійсно чудовій новині є ложка дьогтю. Так, "Новини Вінниці" називають себе медіахолдингом. До складу входять сайти "Вінниця Преспоінт", "Політична арена Вінниччини" й "Новини Вінниці". Всі сайти прописані за однією адресою, а засновник медіахолдингу Микола Філонов – постійний партнер заходів ГО "Ми – вінничани", яка, своєю чергою, є "стратегічним партнером" благодійного фонду "МХП-громаді". Сама компанія "МХП" належить Юрію Косюку, голові правління агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт", екс першому заступникові глави Адміністрації Президента України, позаштатному раднику Президента  Порошенка.

Роботи багато, медійників – мало

Криза кадрів стала однією з головних проблем для регіональних медіа. Згідно з дослідженням Media Development Foundation, 16,3% респондентів-медійників вказали на нестачу кадрів як на головну проблему, а ще 16,3% – на психологічний стан команд. Журналісти стикаються з втомою, виснаженням та емоційним вигоранням, що впливає на ефективність роботи та плинність кадрів. Так, "Вінниця.Інфо", одне з провідних вінницьких онлайн-медіа, досить тривалий час шукало журналіста / журналістку. Вперше оголошення розмістили 10 квітня.

З тих, хто припинив роботу видання, можна згадати Юрія Басюка, редактора сайту vinnytsianews.com. Юрій сам пішов до війська. "Роботу сайту тимчасово зупинив, він якраз напередодні війни був масовано атакований і завірусований росіянами. Відеоблог з початку війни перелаштував на війну і дописи про неї", – розповідав він ІМІ.

І знову про вибори

Останнім часом відбувся ребрендинг і дедалі частіше з’являється в рекомендаціях соцмереж сайт "Майвін". Свого часу це був популярний вінницький сайт, тут впроваджували й онлайн-спілкування з мером Вінниці (на той час Володимиром Гройсманом), і запитання до міської влади. Після ребрендингу ці розділи зникли. В інформації про сайт відсутня інформація про реєстрацію його як медіа. Тональність матеріалів переважно нейтральна, хоча висвітлення роботи вінницької міської ради – виключно в позитиві. Жодної критики – одні здобутки.

За майже повної відсутності дійсно авторських матеріалів будь-яких жанрів, які стосуються місцевих новин, на сайті наявні SEO-матеріали й "хайпові" теми. Як-от "Як штучний інтелект бачить карту України – і де на ній Вінниця" – банальний мемний постик, перетворений на публікацію. Або "Ковбасна тарілка: як зібрати ідеальний м'ясний сет" – гугл таке полюбляє.

Повністю зводить на пси адекватність сайту реклама онлайн-казино.

Раніше сайт позиціювався як близький до міської ради. Потім майже зник з поля зору. Тепер воскрес. Владу не нахвалює, але пресрелізи міськради публікує регулярно.

Післямова

Загалом на тлі скорочення комерційних і незалежних видань на Вінниччині виживання гарантоване переважно комунальним медіа, які отримують мільйони з бюджету. Водночас незалежні редакції борються з браком кадрів, виснаженням журналістів і фінансовим тиском. У галузі спостерігається дедалі більша залежність від політичних або бізнесових структур, що кидає виклик редакційній незалежності. Банально, але виживуть ті, хто адаптується – через інновації, локальні проєкти та прозоре фінансування. Але без систематичної підтримки незалежна журналістика в регіоні опиняється на межі зникнення.

Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області