Виклики для чернівецьких медіа – 2025: робота без грантів, бронювання і пошук рекламодавців

З початку цього року до численних медійних проблем додалося ще й припинення фінансування програм USAID. Серед чернівецьких медіа американську підтримку отримували небагато видань, однак для деяких ЗМІ це стало черговим серйозним викликом, щоб продовжувати інформаційну роботу і зберегти колективи. Крім фінансових проблем, великою проблемою залишаються й високі економічні вимоги щодо статусу критичності та бронювання медійників. 

Працювати потрібно вдвічі більше

Директорка медіанапряму ГО “Має Сенс” Олександра Пилипенко, куди входять сайт Чернівців “0372” і Словʼянська “6262”, розповідає, що громадська організація мала кілька проєктів, які фінансувалися коштом USAID. 

“На початку року ми отримали листи від донорських організацій про їхнє припинення. До закриття проєктів ми працювали над диверсифікацією доходів і розвивали відділ продажів, проте припинення фінансування стало значною втратою для організації. Грантові кошти становили близько 80% нашого бюджету і надходили переважно від USAID. Тому сьогодні треба працювати вдвічі більше, щоб вийти на запланований показник”, – розповідає Олександра. 

За її словами, рекламний ринок під час війни також сильно змінився, а тому продавати рекламу, особливо в Слов’янську, – це колосальні зусилля для команди. “Ми працюємо над тим, щоб продовжувати роботу, залучати додаткові кошти в організацію, подаємося на гранти від європейських донорів, посилюємо продажі, працюємо над створенням спільноти читачів, розвиваємо наш проєкт Ukrainian Media Business Academy”, – каже директорка медіанапряму. Вона додає, що команду медійників не скорочували, але плани з розширення довелося відкласти до покращення ситуації. “Сьогодні в редакціях ми ставимо на оптимізацію процесів завдяки інструментам штучного інтелекту. Також розраховуємо на підтримку наших читачів, розвиваючи модель щомісячних підписок і разових донатів. У медіа зосередилися над базовими завданнями – оперативно інформувати нашу аудиторію про події в громадах. Ми поступово повертаємося до тієї моделі, яка існувала в нас до грантової підтримки – незалежний самоокупний проєкт. Зупинення фінансування USAID значно пришвидшило цей процес”, – зазначає Олександра Пилипенко. 

Планували створювати відеорозслідування

Припинення американської допомоги вплинуло й на роботу медіаплатформи “Шпальта”. Головна редакторка “Шпальти” Ольга Максимюк розповідає, що їхня команда очікувала на грант від USAID на техніку і створення відеорозслідувань на понад 100 тисяч гривень. “На час закриття USAID ми вже підписали угоду й очікували на транш, але все призупинили. Крім того, ми тоді розпочали участь в іншому гранті від Internews на створення циклу матеріалів за програмою “Медіана: спільнота журналістики змін”. Сума гранту становила 54 тисячі гривень. Однак цю програму теж зупинили. Натомість після закриття цієї програми ми отримали підтримку від ІМІ на закупівлю енергообладнання. Щодо техніки для відеоконтенту, “Шпальта” подалася на інший грант, тож очікуємо на отримання техніки для створення відеоконтенту”, – каже Ольга Максимюк.

За її словами, призупинення програми USAID суттєво вплинуло на роботу медіаплатформи “Шпальта”, оскільки ця підтримка є вкрай важливою для створення якісного контенту. Редакція має потребу в оновленні технічного забезпечення й укомплектування техніки, оскільки медійники виготовляють і відеоінтерв’ю та інші відеоформати. 

“Щодо реклами, у нас фактично нічого не змінилося, адже не маємо рекламного менеджера й агресивно не працюємо в цьому напрямі. До нас звертаються рекламодавці, але це поодинокі випадки. Рекламний ринок просів. Ми плануємо більше працювати в цьому напрямі. Наразі створили на сайті сторінку “Реклама”, додали свої пропозиції, рекламний кіт. Також брали участь у тренінгу з монетизації медіа. Застосовуємо ці знання на практиці”, – резюмує головна редакторка “Шпальти” Ольга Максимюк.

Головна редакторка МА АСС Яна Андрущак розповідає, що видання працює над розвитком рекламних матеріалів. “Зараз рекламних текстів на сайті трохи менше, ніж було колись, можливо тут позначається і сезонний вплив. Попри це нам вдалося відновити співпрацю з рекламними сервісами Google. Ми відкриті для реклами, розповідаємо про наші охоплення і переваги. Не можемо сказати про погіршення чи покращення ситуації, обʼєктивніше буде зазначити, що тримається на одному рівні”, – каже Яна Андрущак. 

Редакторка додає, що команда МА АСС співпрацювала з Інститутом масової інформації за однією з грантових програм, завдяки чому мали змогу трохи оновити техніку.

“Кілька разів ми подавали заявки на гранти, однак отримували відмови, або ж в описах програм відразу зазначалося, що Чернівецька область не бере участі. Чули також від колег з інших медіа, що наш регіон зараз не в пріоритеті щодо грантового фінансування. Зараз наше медіа працює завдяки власним ресурсам”, – додає Андрущак.

Власник і головний редактор гіперлокального медіа “Район-Інфо” Андрій Романцов із 26 лютого 2022 року став на захист України в складі ЗСУ. Рекламодавці тоді пішли, сайт залишився без фінансового забезпечення, як і працівники медіа, які змушені були шукати іншу роботу. З вересня 2023 року Андрія звільнили із ЗСУ через хворобу. Тепер журналіст відновлює роботу інформаційного видання “Район-Інфо”. Медійник зазначає, що до пандемії реклама практично покривала всі витрати, включно з випуском друкованого видання. “Остаточного удару завдав початок повномасштабної війни. Звичайно, я пішов добровольцем у ЗСУ. З поверненням відроджую хоча б сайт. Але кількість реклами скоротилася майже до нуля. Кошти від USAID ми не отримували. Викликом було вимкнення електрики, коли злітали програми й зникали недодруковані статті, фото, відео. Завдяки грантовій підтримці від Інституту масової інформації встановив сонячну систему. Тож тепер працювати можна безперебійно та оперативно інформувати читачів про важливі події”, – зауважує Романцов. 

Без бронювання медіапрацівників – критична ситуація для телеканалів 

Директор телеканалу “Чернівецький промінь” Святослав Вишинський розповідає, що однією з найбільших проблем для телеканалу є неможливість вільно пересуватися областю для висвітлення суспільно важливих тем. “Ми порушували питання з Нацрадою про можливість пересування областю для створення інформаційних сюжетів. Це пов’язане з бронюванням, відстроченням. Однак питання поки що не розв’язується. Також зверталися з листом до ІМІ. Це велика проблема для телерадіокомпаній – отримати статус критично важливого”, – говорить директор телеканалу.

За його словами, блокує цей процес, зокрема, вимога щодо зарплат. Лінійні аудіовізуальні медіа можуть за спрощеною системою отримувати статус критичності, але вони мають сплачувати офіційну середню зарплату орієнтовно 20 тисяч гривень на місяць. “За відсутності рекламного ринку це фактично не підйомно. Рекламний ринок на телебаченні відсутній, він не відновлюється. Наразі ми виконуємо соціальну функцію. Як можна вимагати економічні показники, якщо ми нічого наразі не виробляємо?” – зауважує Святослав Вишинський.

Про схожі проблеми говорить і директор телеканалу ТВА Вадим Пелех. Він розповідає, що у вересні 2024 року на телеканалі закінчився проєкт “Життя з присмаком війни”, який кілька разів пролонговувався і мав бути продовжений далі за американської підтримки. Він був дуже соціально важливим, зокрема телеканал розповідав про історії людей, які постраждали від війни, йшлося й про інклюзивні проєкти, юридичні теми, підтримку вразливих верств населення тощо. 

“Ми були в переліку тих, з ким донори хотіли співпрацювати далі. Однак фінансування припинилося. Наразі цей проєкт поставили на паузу, оскільки це вимагає додаткових ресурсів, фінансових і людських. Зараз створюємо тільки вкрай важливі історії. Відповідно, шукаємо резерви, щоб оплатити цю роботу. Загалом цей проєкт втратив свою регулярність, що відобразилося на контенті. Глядачі ж звертаються з проханням, щоб “Життя з присмаком війни” виходив регулярно, як і раніше”, – розповідає Вадим Пелех. 

За його словами, для телеканалу вкрай критичним залишається бронювання працівників телебачення, які фактично є невиїзними з міста через блокпости. Адже ті вимоги, які зараз ставлять перед місцевими телерадіокомпаніями, є нереальними для виконання. “Не йдеться про безлімітне бронювання невідомо кого, це невелика кількість фахівців, які не мають можливості виконувати свою роботу в межах області. Ми спілкувалися на цю тему з представниками Нацради, діалог потрібно вести й надалі з владою та представниками військових структур”, – каже директор телеканалу.

Представниця Національної ради в Чернівецькій області Любов Нечипорук уточнює, що бронювання працівників медіа зараз є надзвичайно актуальним. “Ми добре розуміємо, наскільки складно редакціям працювати в умовах браку операторів, журналістів, технічних працівників, особливо на місцях. І, хоча Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не має повноважень ухвалювати рішення щодо бронювання, ми постійно підтримуємо ініціативи медіаспільноти. Я перебуваю в постійному контакті з місцевими медіа і добре знаю труднощі, з якими стикаються редакції, особливо коли потрібно оперативно висвітлювати події в районах”, – зазначає Любов Нечипорук. 

За її словами, нещодавно в Чернівецькій області відбулася низка робочих нарад за участю членів Нацради, які перебували на Буковині, керівництва області, керівників медіа. Там порушувалося питання необхідності бронювання медійників. “Наразі на рівні держави тривають консультації, є розуміння важливості цієї проблеми, але остаточних рішень поки немає. Ми дуже сподіваємося, що найближчим часом з'явиться більше визначеності в цьому питанні й що інтереси медіа як частини критичної інфраструктури нашої держави будуть враховані”, – зауважила Любов Нечипорук. 

За час повномасштабної війни викликів у чернівецьких медіа стає більше, а ресурсів, щоб їх долати, меншає. Рекламний ринок, зважаючи на конкурентність і економічну ситуацію в Україні, не покриє потреб видань. Потрібна європейська підтримка. Водночас донорські організації ЄС, які пропонуватимуть проєкти для українських медіа, зважатимуть на якість та регулярність виходу важливого контенту. Створювати його без можливості відстрочення, бронювання медійників майже неможливо. Оскільки більшість суспільно важливих тем, проблем, які мають бути висвітлені, потребують фізичної присутності в селах, містечках, до яких потрібно приїхати через блокпости. Врегулювання цього питання на законодавчому рівні й бронювання медійників зможе допомогти медіа якісніше працювати, вистояти в складних умовах і продовжувати важливу інформаційну роботу. 

Альона Чорна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області