Вінниччина: перешкоджання, сліпа поліція і післявиборчі скорочення ЗМІ

Головною порушницею прав журналістів на Вінниччині цьогоріч стала місцева влада. Саме вона, незалежно від району області, прикриваючись карантинними заборонами, обмежувала право медійникам на доступ до сесійних засідань. Зрештою, це всеукраїнська проблема.
Поліція Вінниччини відкрила у 2020 році три провадження щодо перешкоджання журналістам. Та поки жодне з них не доведено до суду. І не факт, що будуть передані.

Ладижин: двомовний регламент і вибіркове ставлення до ЗМІ

Цьогорічні місцеві вибори внесли в місті обласного значення певні корективи. Наприклад, до міської ради вдалося потрапити людям, які опозиційно налаштовані до багаторічного беззмінного міського керівника Валерія Коломейцева. Їх лише двоє. Проте завдяки їхній активності вже є зрушення в плані прозорості роботи міської ради.
Так, депутат Андрій Скакодуб пише: “Наявний регламент роботи міської ради не змінювався останні 20 років, а тому не містить величезного об’єму новел, що мали бути імплементовані в регламент Ладижинської міської ради. Йтися може про порядок ухвалення регуляторних актів, електронні петиції, внесення рішень за місцевою ініціативою, порядок набуття рішень, порушення принципу гласності та навіть прав журналістів на доступ до інформації. Крім того, за текстом регламенту виявлено не менш ніж три десятки невідповідностей чинному законодавству України. Ведучий сесії, як себе називає Валерій Коломейцев, має надповноваження за регламентом, а сам регламент містить, наприклад, пункт про те, що сесії ведуться в Ладижині і українською, і російською мовами”.
Цікаво, що перша сесія нового скликання, як і остання “старого”, проводилась у фактично закритому режимі. Спочатку, як повідомляв ІМІ, 17 листопада кореспондентку місцевого видання “Л’Новини” Каріну Галбу не пустили на чергове засідання сесії Ладижинської міської ради, на якій депутати розглядали бюджет міста на 2021 рік. Згодом, 19 листопада, журналіста цього ж видання Ігоря Шевченка не пустили на перше засідання сесії вже новообраної міськради. Поліція відкрила за цими фактами два кримінальних провадження за ч. 1 ст. 171 ККУ.
Цікаво те, що міський голова Коломейцев пообіцяв виставити відеозапис першої сесії на офіційному каналі Ладижинської міської ради. Та після сесії, наступного дня, з каналу міської ради всі відео було видалено, як і публікацію на сайті. У відповідь на запит Андрія Скакодуба, чому ж було видалено запис, місцеві посадовці зазначили: “З приводу відсутності відеозапису першої сесії Ладижинської міської ради восьмого скликання на офіційному сайті Ладижинської міської ради в мережі Інтернет зазначаємо про те, що даний відеозапис перебував на офіційному сайті Ладижинської міської ради протягом часу, достатнього для забезпечення можливості зацікавленим особам ознайомитися з ним”.
Пізніше в регламент міськради внесли ще зміни. Відтепер журналістів допускатимуть на сесію за наявності вільних місць та акредитації. В попередній редакції акредитації не вимагалося для журналістів.

Якушинці: феодалізм із “незрячими” поліцейськими 

Сама справа тут проста, як двері. І детально вже описувалась. Інспектор з благоустрою села Якушинці, що під Вінницею, Василь Семенець не пропустив на сесію сільради журналіста Антона Булгакова. Поліція відкрила провадження за ч. 1 ст. 171 ККУ (перешкоджання).
Найцікавіше було після. Провадження зареєстрували, але вже за місяць слідча Ірина Ткач його закрила. Поновили через рішення суду. Але тоді вже начальник слідчої Ткач, Ярослав Топчій, знов закриває провадження. Тепер уже прокуратура виступає проти. І знов поновляє розслідування. Проте панові Топчію – не аргумент. І він знов закриває провадження, яке знов поновлює вінницька прокуратура. Водночас жодного допиту, слідчих дій не було. Ба більше, адвокату потерпілого вдалося лише в грудні взагалі отримати можливість ознайомитись із матеріалами справи.
І це попри те, що начальник обласної поліції заявив, що бере справу під особистий контроль.

І навіть новостворений департамент захисту інтересів суспільства і держави, який наприкінці року створили при кожному обласному главку, безсилий проти районних слідчих.
Зараз головна лінія слідчих – довести, що журналіст не журналіст, а отже жодного порушення і перешкоджання не було. Принаймні саме до цього знову зводить справу слідчий Топчій, який знову “розслідує” і навіть повторно допитав потерпілого. Але жодних інших дій: ані свідків, ані особу, на яку вказують як на правопорушника, не турбують.

Інша справа, теж перешкоджання, взагалі мертвонароджена. Йдеться про те, як журналісти “Стопкору” написали заяву на тодішнього очільника обласної поліції Юрія Педоса. Вони свою роботу виконали: показали Педоса корупціонером. Педоса не внаслідок цих відео, а зовсім через інші обставини з посади зняли й перевели до столиці. Опісля із сайту і зникли відеозаписи про “погрози Педоса”. Загалом, провадження точно буде закрите.

Не минув 2020 рік і без втрат. Відоме видання, газета “Місто” припинила своє існування. А сайтом газети відтепер опікуватиметься зовсім інший склад редакції. Про це повідомила редакторка Ірина Жук:

Причини такого несподіваного рішення не оголошуються.
Скорочення зачепили й інші редакції. Одразу після місцевих виборів. Але публічно про це медійники говорять неохоче.

Антон Булгаков, представник ІМІ у Вінницькій області

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House