Псевдоінформаційний ресурс Сxid.info з орбіти колишнього генерального директора Луганської обласної державної телерадіокомпанії, депутата Луганської обласної ради, а нині “посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ Росії з питань злочинів київського режиму” Родіона Мірошника втратив статус регіонального видання і перейшов на міжнародний рівень. З редакцією в столиці Словаччини Братиславі. Принаймні про це свідчить запис на сайті.
Вперше за багато років на сайті вказано ім’я видавця. Якщо вірити запису, це Дмитро Зорін – магістр економіки (MA), доктор філософії (PhD) зі стажем у журналістиці 36 років і членством у Спілці журналістів України з 1991 року.
А ще з повною відсутністю цифрового сліду в епоху активного розвитку цифрових технологій.
Якщо ввести ім’я Дмитро Зорін у пошуковик, то не знайдете жодних згадок про цю персону (або персонажа, можливо навіть вигаданого), окрім як на сайті Сxid.info.
Тобто люди, яких звати так само, є. Є навіть журналіст Дмитро Зорін, який працює на російському ресурсі “Изнанка”, але там є його фото, і людина на ньому геть не схожа на людину, зображену на сайті Сxid.info.
Спроба пошукати цю людину через фото теж не мала успіху. Воно єдине свого роду. Фото людей, хоча б трохи схожих на цього Дмитра Зоріна, пошуковик не знаходить у відкритому доступі. Перше, що спадає на думку, – штучний інтелект, завдяки якому це фото і з’явилося, а разом з ним і Дмитро Зорін. Але доказів цьому немає – тільки припущення.
З іншого боку, в редакції й не приховують – можуть використовувати інструменти штучного інтелекту для збору інформації, створення чернеток, рерайтингу, аналізу даних або підготовки форматів (заголовків, тизерів, анотацій).
“Водночас будь-який контент, створений або опрацьований із залученням штучного інтелекту, обов’язково проходить редакторську перевірку, фактчекінг і стилістичне редагування людиною”, – зазначається в розділі “Редакційна політика”.
Може, контент і проходить редакторську перевірку, але вона не якісна. Ось, до прикладу, публікація “Многие дачники об этом молчат. Но я больше не пускаю родственников в огород” подається як лист читачки з Дніпра Тетяни. Матеріал проілюстровано фото жінки. Думаєте, на фото Тетяна? Ні. Це росіянка Лариса Зарубіна, автора каналу “Садовый Гид”, а на відео, скриншотом з якого проілюстрували матеріал про Тетяну з Дніпра, Зарубіна розповідає, як уберегти часник від пожовтіння. Додати більше нема чого, але висновки зробити варто.
Як-то кажуть, рухаємося далі ефіром. У розділі “О нас” творці сайту зазначають, що “Cxid.info – провідний український новинний портал”. З обережністю можна припустити, що люди, які на ньому працюють, мали б чути про те, що в Україні війна, а частина країни – окупована сусідньою Росією. І не тільки б мали чути про це, а, як журналісти, наголошувати на цьому у своїх матеріалах. Втім, цей сайт явно про щось інше, бо в грудні 2025-го на ньому виходить публікація “Важная новость для тех, у кого есть недвижимость на неподконтрольных территориях”. Може, на окупованих Росією? Ні, про російську окупацію там жодного слова, а посилання на російський ресурс РБК без жодної вказівки, що він пропагандистський. Ресурс посилається на “заступника міністра будівництва та житлово-комунального господарства Алмаза Хусаїнова”, не вказуючи, що це російський міністр, а отже окупант.
Але ж автор ще й наводить цитату Хусаїнова без купюр і жодної цензури: “С 2022 года времени было более чем достаточно, чтобы оформить свои права”.
А тепер можна повернутися до географії цього “провідного українського новинного порталу” в, прости господи, “мизамирье” (неологізм авторки блогу).
У розділі “О нас” указано, що “аудиторія та місія порталу значно розширилися”. “Cxid.info став інформаційним центром для громадян України, які вимушено опинилися за кордоном – у Німеччині, Польщі, Чехії, Словаччині, Іспанії, Італії та США”, – повідомляється на сайті.
І, можливо, так і є. Ось, до прикладу, окрім Зоріна, є ще один автор – Георгій Степняк. І він власкор у Німеччині. Іншим релокованим з Луганська локальним медіа такий успішний успіх навіть не снився – мати власкора за кордоном.
У його профайлі на сайті зазначається, що він журналіст, історик-археолог за освітою, а також “поціновувач диму й багаття. У руках – налаштована гітара”.
Але то все лірика. Важливо, що він пише, що 30 років працює в українських медіа. Відкрите питання: ким? Адже цифрового сліду в українських медіа Георгія Степняка немає. Так само як і Дмитра Зоріна.
Та що та Німеччина… Cxid.info має власного кореспондента і в Італії. Марк Марконі власною персоною. Або невласною, зважаючи на інформацію про його колег по цій редакції. Але він розумний. У профайлі вказується, що Марконі закінчив Харківський національний університет радіоелектроніки, а також Римський університет Ла Сапієнца.
Ще одна авторка – Наталі Фінкройц. У її профайлі вказується, що вона “психолог і педагог за освітою. Пише лише про цікаве й корисне. Основні теми – культура та мистецтво”. І очевидно, що вона пише ексклюзивно для Сxid.info, бо, крім цього сайту, згадок про неї ніде немає.
Також у команді є редактор Олександр Величко. На сайті вказано, що за освітою він інженер автоматизованих систем управління. “Спочатку створював сайти, тепер пише для сайту. Головний генератор корисного контенту для пенсіонерів і переселенців. Добре знає цю тему, адже сам є переселенцем із 2014 року, а у 2022 році став ще й біженцем”.
Загалом на сайті є профайли п’ятьох людей, яких представляють як авторів сайту. Знайти інформацію про жодного з них не вдалося. Професія журналіста, звісно, передбачає певні ризики й потребу дбати про власну безпеку, але закритість команди Сxid.info радше скидається на параною.
До речі, адреса, вказана на сайті, дійсно є в Братиславі. Але пошуковик не асоціює її із цим виданням.
Як повідомляв ІМІ, у травні 2024 року в Росії заблокували доступ до луганського сайту Cxid.info, який до війни контролював пропагандист-колаборант, ексдепутат Луганської облради, підозрюваний у пособництві захопленню державної влади, Родіон Мірошник.
Що відомо про Родіона Мірошника
Родіон Мірошник – колишній прессекретар Віктора Януковича, ексдепутат Луганської облради від Партії регіонів, екскерівник Луганської обласної державної телерадіокомпанії. Із 2014 року Мірошник працював на “ЛНР”, висловлював антиукраїнські погляди.
Ще 2017 року прокуратура Луганської області оголосила Родіона Мірошника в розшук. Йому інкримінують злочини, передбачені ч. 1 ст. 109 (“Умисні дії, спрямовані на пособництво насильницькому поваленню конституційного ладу і захопленню державної влади”), ч. 2 ст. 110 (“Умисні дії, спрямовані на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України”) та ч. 1 ст. 258-3 (“Участь в діяльності терористичної організації”) КК України.
У середині квітня 2022 року Мірошник записав відео з фронту, з позицій бойовиків “ЛНР”, у якому зі снарядом у руках закликав українських військових скласти зброю.
У 2023 році Мірошник отримав посаду при російському міністерстві закордонних справ і став “російським послом з особливих доручень щодо злочинів київського режиму”.
У червні 2024 року Євросоюз запровадив проти Мірошника санкції.
У грудні 2024 року керівник Луганської обласної прокуратури Сергій Василина повідомив Мірошнику про підозру в колабораціонізмі.
