ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Псевдожурналісти по-запорізьки: як вони шкодять професійній роботі

У середині липня в Орджонікідзевському районному суді Запоріжжя трапився інцидент: суд заблокувала група людей. Як повідомила на своїй сторінці у фейсбуці пресслужба Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя, в результаті деякі працівники апарату суду, а також учасники судових засідань не змогли пройти на свої робочі місця та в зали судових засідань. Судові засідання почалися значно пізніше запланованого часу. Серед чоловіків, які блокували суд і були активістами однієї громадської організації, частина називала себе журналістами. 

За останні кілька місяців активісти, які, зокрема, представлялися журналістами, брали участь у кількох подібних подіях. У соцмережах поширювалась інформація, що журналістів утискають, влаштовуючи “судилище над журналістом”. Окрім цього, розповідають професійні журналісти, саме тиск активістів, у тому числі під виглядом журналістів, на мерію, і, зокрема, мера став однією з причин, чому на засідання рад і комісій повністю перестали пускати медійників. За словами запорізького журналіста, фотокореспондента Укрінформу Дмитра Смольєнка, тоді доступ могли обмежити насамперед, щоб не допустити на сесії активістів і псевдоактивістів,  які за допомогою стрімів під виглядом журналістів планували досягти якісь свої цілі.

“Коли активісти використовують посвідчення журналіста у своїй діяльності – це все одно, що запустити шахрая в операційну  і сказати: “Оперуй!” Чомусь вважається, що журналістика – це якась дурниця, це таблоїди й скандали. Уявлення про журналістику в людей дуже приблизні, і це дуже зашкоджує професійним журналістам. Наприклад, коли ти перебуваєш на якійсь важливій події і псевдожурналісти ставлять некоректні запитання, непрофесійно себе поводять, це дуже заважає і нашій роботі, – каже Дмитро Смольєнко. – Це шкодить якості журналістики, шкодить довірі до журналістів з боку аудиторії,  а також у цілому шкодить свободі слова. За законом журналіст отримує доступ, куди необхідно, саме за допомогою посвідчення, і, коли його отримує хтось інший для нежурналістських цілей, влада відгороджується, в тому числі й від професійних журналістів”.

На думку журналіста, ця обмежувальна тенденція посилюватиметься і надалі, бо влада зацікавлена в збільшенні таких заборон.

Ельміра Шагабудтдінова, журналістка 061.ua, яка є потерпілою в справі про перешкоджання журналістам у доступі до міськради, погоджується, що наявність посвідчень у людей, які до ЗМІ стосунку не мають, – проблема. 

“Я знаю, що є громадські активісти, які представляються в органах місцевого самоврядування, в судах, поліції “журналістами”, хоча вони не займаються журналістською діяльністю або ж про це мало кому відомо. Такі факти призводять до зловживання правами журналістів. Всім важливо пам’ятати, що в професійних журналістів є не лише права, а й обов’язки, – говорить вона. – Коли до мерії, суду або в інші органи намагаються прорватися різними способами  якісь активісти, навіть з благородними цілями, і водночас вони кричать про порушення прав журналістів, то, як наслідок, реальні журналісти потім стикаються з тим, що правоохоронці доволі зневажливо ставляться і до посвідчень співробітників ЗМІ, і до перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. 

На думку журналістки, в глобальному плані це призводить до недовіри в суспільстві, що дискредитує взагалі статус журналіста.

До речі, з восьми кримінальних проваджень, про які правоохоронці говорили на зустрічі з представницею ІМІ в Запорізькій області, у половині проваджень, що не стосувалися недопуску журналістів до Запорізької міськради, якраз з’ясовували не тільки склад злочину, але й належність подавачів заяв до журналістської спільноти. 

Алі Сафаров, медіаюрист Інституту масової інформації, наголошує, що законодавство України не передбачає встановленої форми журналістського посвідчення. Ба більше, уточнює медіаюрист, не тільки журналістське посвідчення може засвідчувати статус журналіста, це може бути й інший документ. Наприклад, цивільно-правовий договір, яким редакція замовляє фізичній особі виконувати функції журналіста. 

“Проблемою це не було б, якби не певні преференції для журналістів і не тільки в інформаційній сфері. Журналісти мають право на отримання травматичної зброї – і саме це стає основним мотивом придбання журналістського посвідчення особами, які не займаються інформаційною діяльністю в будь-якому вигляді, – розповідає Алі Сафаров. – Також у журналістів є додаткові права в інформаційній сфері. Зокрема, право відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, право перебувати на виборчий дільниці під час голосування і підрахунку голосів тощо. Часом певні сили й структури використовують осіб з посвідченням журналіста для проникнення на засідання органу влади з метою зірвати збори або забезпечити психологічний тиск на учасників або на виборчу дільницю з метою контролю за голосуванням за “свою” політичну силу”.

Медіаюрист ІМІ погоджується з тим, що особи, які використовують журналістське посвідчення для прикриття інших видів діяльності, шкодять реальним журналістам. “Це може відображатися в різних форматах. Наприклад, ситуація з “журналістом” Портновим, який використовує журналістське посвідчення, щоб припинити розслідування щодо нього з боку журналістів “Схем”. Або ж недопуск справжніх журналістів на захід через відсутність місць, які вже зайняті тітушками з журналістськими посвідченнями. Про постійне використання травматичної зброї під час побутових конфліктів особами, які ніколи не працювали журналістами, але мають журналістське посвідчення, свідчить реєстр судових рішень”, – каже Алі Сафаров.

На думку медіаюриста, наразі якимось чином формалізувати видавання посвідчень або ввести єдину прескарту не вдається, бо цей процес перетворюється на виключення з журналістської спільноти тих чи інших категорій журналістів за політичними або іншими ознаками. А ще це може призвести до посилення державного контролю над медіа і державного впливу на журналістську діяльність.

Наталія Виговська, регіональна представниця Інституту масової інформації в Запорізькій області

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!