Пов’язані окупацією: огляд медіаподій пропагандистів Донеччини
За цей час ворог встиг сформувати в обласному центрі чималий штат пропагандистів та активно робить це на нових окупованих територіях – у Маріуполі, Волновасі, Авдіївці, не забуваючи про старі зони впливу – Донецьк, Макіївку, Горлівку. До цього процесу Кремль залучає молодь, студентів, колишніх працівників українських ЗМІ, що залишаються в окупації та йдуть на співпрацю з російськими загарбниками. Все це складає медійну картинку окупованої території України, зокрема Донецької області та Приазов'я.
Українських колаборантів зі статусом “журналіст Росії” побільшало
На початку червня у ряди “сертифікованих” колаборантів додалося 52 особи з окупованого Донецька, Маріуполя та Горлівки, повідомило пропагандистське видання “Первый Республиканский” з Донецька. Всі вони отримали статус членів “Спілки журналістів Росії в ДНР”. Головуючим на цьому дійстві був Віктор Петренко - голова “регіонального відділення Спілки журналістів” та директор того самого пропагандистського телеканалу "Первый Республиканский Телеканал".
Спільне фото власників відповідних посвідчень пропагандисти опублікували в телеграм-каналі “Союз журналистов России в ДНР”. В сюжеті від “Первого Республиканского” пропагандистські редакції Маріуполя та Горлівки називають “віддаленими”, тож, журналістів з цих окупованих міст приймали в російську “спілку журналістів” онлайн “з метою безпеки”. Саме через це на знімку не всі учасники цього “професійного свята”.
Зі слів пропагандистів, тепер у складі “Спілки журналістів Росії в ДНР” - понад 100 осіб. Учасники події називають цей фарс “початком інтеграції до стотисячної армії російських бійців пера, камери та мікрофона”.
Сюжет про вручення посвідчень ворожої спілки журналістів вийшов також на “Первом Республиканском”. Втім, імен тих, хто отримав посвідчення, відкрито не називають. З коментуючих - здебільшого відомі в пропагандистських колах редактори та керівники каналів та сайтів.
Наприклад, пропагандистка Вікторія Мельникова, редакторка телеканалу “Юнион” з Донецька, розповідає на камеру, що спілка журналістів Росії “допомогав протягом багатьох років”, адже її “колеги з Росії з великим досвідом, і вони завжди підказували, в якому напрямку рухатися”.
Також в кадрі сюжету про “щасливих власників посвідчень” - заступниця гендиректора пропагандистського ТК “Юнион” Марина Лисенко. Вона вважає, що співпраця з кремлівськими пропагандистами – “це крок до інформаційної перемоги”.
Голова цієї “спілки журналістів Росії в “ДНР” Віктор Петренко у коментарі резюмує: “Членські квитки російської професійної спільноти перед святом дня Росії, це доказ, що кожен із присутніх зробив усе, щоб Донбас повернувся додому до Росії!”. Він називає окупацію та захоплення українських земель “поверненням додому” і традиційно заперечує факт повномасштабної агресії РФ проти України.
Студенти-медійники в окупації
Донецький пропагандист Віктор Петренко встигає всюди, адже 1 червня він вчергове “засвітився” у телеграм-каналі своїх колег-пропагандистів з Маріуполя. В окупованому місті Петренко побував у якості гостя місцевого фейкового університету. Так він відігравав роль “хедхантера”, адже прибув в пошуках “молодих талантів” для телебачення, зокрема, телеканалу, де він є гендиректором.
На свято так званого факультету філології і масових комунікацій в Маріупольському університеті “ДНР” (“Мариупольский Государственный Университет ДНР”) Петренко був не один. Побачити там можна було і Вікторію Терещенко, керівницю ще одного пропагандистського телеканалу, “Мариуполь-24”, яка ще й викладає і “телевізійну справу” у “МДУ”.
Псевдодержавний маріупольський університет також постачає кадри пропагандистам, зомбує українську молодь, а через новоспечених блогерів та “журналістів” і усе населення, що залишається на окупованих територіях.
Зробити з української молоді в окупації “нових патріотів Росії” – одне з завдань окупантів. Ворог активно користується, як вони це називають, “молодим резервом”, і в цій справі до Донецька додався окупований Маріуполь.
Новини про студентство в медіа окупованих територій - одна з ключових тем. Так, в окупованому Донецьку, на базі так званого “Донецького державного університету “ДНР”, працює телестудія пропагандистського “ДонДУ”, де навчають “молодий резерв” для роботи в пропагандистських ЗМІ усієї окупованої Донеччини.
Молодь, що займається в подібних університетських телестудіях, паралельно бере участь і у пропагандистських конкурсах, фестивалях та тренінгах від росіян. Так, в окупованому Криму, у Судаку, в середині червня окупанти проводили так званий “інтенсив майстерні медіаконтенту та документального кіно від Russia Today”. Потім ці знання новоспечені журналісти в окупації мають використати у своїй роботі на пропагандистські ЗМІ. Саме про це розповідає сюжет “журналіста-початківця” Олександра Наріжного, який там навчався.
“Крінж” пропаганди – подружити Ханти-Мансійськ та Макіївку
Просування радянських наративів про дружбу між народами величної Росії як послідовниці не менш величного СРСР - завжди в тренді ЗМІ “ДНР”. І чим абсурдніше ідея, тим вона “величніше”.
Так, у червні в газеті «Макіївський робітник ДНР» з'явилася нова рубрика, яка має на меті “подружити Ханти-Мансійськ та Макіївку”. Рубрика виходить під назвою: “Привіт, Югра! Що новенького?”. Югра - це столиця віддаленого регіону РФ, а саме Ханти-Мансійського автономного округу, який є шеф-регіоном Макіївки.
Головна редакторка цієї “газети” Наталія Шокотко називає колегам- пропагандистам з телеграм-каналу “Первый Республиканский” таку практику звичайним “обміном проєктами”.
“Це «Новини Югри», «Здрастуйте, Нафтоюганці!» та «Сургутські відомості». Ми активно публікуємо матеріали один одного. Намагаємося це робити у кожному номері», - каже вона. Серед непрямої пропаганди, новин, що стосуються відновлення Макіївки, її будинків та доріг, автори розносять мешканцям Донеччини і пряму пропаганду, наприклад, “про алеї пам’яті бійців СВО та солдат з Ханти-Мансійська”, тобто російських військових, які приїхали як окупанти та терористи з далекого Ханти-Мансійська на територію української Донеччини.
Медіатуризм окупованих територій
На тимчасово окуповані території їздять російські зірки різного рангу - хтось заради індульгенції, як от Івлєєва, хтось просто відпрацьовує гроші Кремля під виглядом благодійності та “дружби між великою Росією та Новоросією”.
Так, у червні до окупованого Маріуполя приїхала російська телеведуча, фотомодель та пропагандистка Оксана Федорова. За освітою Федорова — юристка, закінчила Університет МВД Санкт-Петербурга в Росії. Вона підтримує путінський режим та війну Росії проти України.
До Маріуполя Федорова приїхала як співачка, взявши участь у репетиції Маріупольського оркестру. З цією “програмою класичної музики” колаборанти від мистецтва поїдуть на фестиваль, що пройде цього року у Санкт-Петербурзі. Регалій у Оксани Федорової небагато. У сюжеті колаборантки Анжеліки Новак, якій від СБУ повідомлено про підозру у інформаційній співпраці з окупантом, про її візит до окупованого Маріуполя їх три: “телеведуча, співачка, переможниця конкурсу краси Міс Всесвіт 2002”.
Втім титул “Міс Всесвіт 2002” у пропагандистки від мистецтва відібрали. Адже після отримання звання Федорова опинилася у скандальній ситуації, коли взяла участь у телешоу скандального радіоведучого Говарда Штерна у США. Федорова змушена була відповідати на питання ведучого, які, відповідно до формату передачі, стосувалися інтимного життя запрошених гостей. Тож, її тоді запитали: “У який момент конкурсу ви переспали з господином Дональдом Трампом?”. “Ні в який, у нього чудова подруга!”, - сказала вона, уточнивши, що вона “періодично зустрічається” з Трампом.
Сам факт того, що “Міс Всесвіт” взяла участь в скандальному шоу, а ініціатором цього візиту був Дональд Трамп, призвели до скандалу та сприяли тому, що Оксану Федорову лишили титула. Але цю історію в сюжеті про Федорову в Маріуполі не розповідали.
Ще одна сумнівна російська “зірка”, що відвідала окупований Маріуполь наприкінці червня, - Родіон Газманов, син одіозного співака-пропутинця Олега Газманова.
Газманов-молодший також послідовно підтримує путінську політику терору та агресію проти мирної України і регулярно буває на окупованих територіях. У Маріуполі він вже втретє. Газманов приїхав до Маріуполя, щоб побачитися зі студентами та дати концерт, а заодно просунути потрібну частину пропаганди.
Його пісні, що оспівують російських військових, перемішані з любовною лірикою, розповідає в сюжеті колаборантка Дар’я Жаркова з “Мариуполь-24”. Втім, з творчістю Родіона Газманова маріупольські студенти незнайомі, про що відверто говорять в інтерв’ю. Але б про що не був би сюжет, навіть, якщо про концерт, обов’язково наприкінці згадується найгарячіша тему пропагандистів - про темпи відновлення зруйнованого міста. Які, до слова, ніяк не співпадають з реальним станом справ.
Медіасередовище окупованих територій розвивається в своїй пропагандистській бульбашці, все глибше занурюючи туди громадян України з окупованих територій. Тут розкажуть про Міс Всесвіт з Росії, але забудуть пригадати, що її лишили титула, або про допомогу від Ханти-Мансі, але не уточнять, що робить в Україні солдат з крайньої півночі РФ, обов’язково нагадають про відбудову Маріуполя, але ніколи не розкажуть, хто та чому зруйнував майже ціле місто та вбив тисячі його громадян.
Юлія Гаркуша, регіональна представниця ІМІ в Донецькій області
Help us be even more cool!