Політика та контрагітація поступово повертаються в одеські новини

В одеські медіа повертається прихована політична реклама, контрагітація та неналежно марковані комерційні матеріали. Такі висновки аналізу п’яти онлайн-ЗМІ на наявність політичної та комерційної джинси, контрагітації і неналежно маркованої реклами, проведеного Інститутом масової інформації з 2 до 6 вересня 2024 року включно. Загалом проаналізовано 382 повідомлення у виданнях "Думська", "048", "Одеса.Онлайн", "УСІ", "Одесская жизнь". 

Під час моніторингу зафіксовано три повідомлення з ознаками політичної замовності, що становить 0,8% всіх проаналізованих матеріалів. Наприклад, новина "Одеський нардеп став рекордсменом за тривалістю виступів у парламенті" містить маркери прихованої політичної реклами за методологією ІМІ. З власних джерел відомо, що видання "Думська" пов’язане з нардепом від "Європейської солідарності" Олексієм Гончаренком. У новині, що ґрунтується на пресрелізі Громадянської мережі ОПОРА, присвяченому різним аспектам діяльності Верховної Ради, першочергово акцентується на інформації саме про цього політика.

Схожа ситуація з повідомленням "Геннадій Труханов привітав одеситів із Днем міста", де подано привітання мера без контексту чи додаткового оброблення, що підпадає під ознаки замовності. Також новина "Хто першим народився в Одесі в день міста", базується на пресрелізі Одеської мерії і супроводжується фотографією мера від міськради без додаткової роботи над матеріалом.

Відсоток політичної джинси з усіх повідомлень у місцевих ЗМІ є незначним, що можна пояснити повномасштабною війною та обережністю політиків щодо початку передвиборчої кампанії. У подібному дослідженні рік тому було виявлено лише дві новини з ознаками політичної замовності (0,4% всіх проаналізованих матеріалів тоді). Для порівняння: у 2016 році політична джинса сягала 4% усіх досліджених повідомлень у тих самих медіа.

Моніторинг також виявив інформаційну атаку на голову Одеської облради Григорія Діденка. Протягом аналізованого періоду зафіксовано чотири повідомлення з такими заголовками: "Сімейний підряд: справа голови Одеської облради поширюється на його родичів, прилаштованих на "смачних" посадах у комунальних установах", "Не засвітився на жодному святковому заході: у голови Одеської облради Діденка все погано?", "Суд поки не зміг заарештувати сейф, що належить голові Одеської облради Діденко, через статус його дружини-нардепа", "Голові Одеської облради Діденку, якого підозрюють у незаконному збагаченні, подарували подушку з доларами: він не оцінив". Тексти цих повідомлень порушують журналістські стандарти, містять емоційну лексику та не відокремлюють фактів від думок авторів, що є ознаками контрагітації.

Щодо комерційної реклами, то прихованого просування бізнесу не виявлено. Проблеми виникають лише з неналежним маркуванням матеріалів, наприклад замість позначення "Реклама" використовуються назви "Партнерський спецпроєкт", "Бізнес" тощо. Загалом зафіксовано сім подібних публікацій, що становить 2% всіх проаналізованих повідомлень. Це повідомлення на кшталт "Як підібрати взуття на осінь-зиму" або "В Одесі з’явиться копія паризького кварталу", що позначені рубрикою "Новини компаній".

Нагадаємо, законодавець встановив лише дві форми маркування рекламних матеріалів: "Реклама" і "На правах реклами". В умовах війни повернення рекламодавців у ЗМІ є позитивним явищем, оскільки це покращує умови праці журналістів і сприяє їхній незалежності від політиків. Метою моніторингу є допомога місцевим ЗМІ уникнути штрафів та інших санкцій, які можуть виникнути через порушення законів "Про рекламу" та "Про медіа". Медіаюрист ІМІ Роман Головенко вважає, що вимоги щодо маркування реклами можна розширити, додавши терміни "піар" або "партнерський" матеріал з чітким зазначенням замовника, які є зрозумілими для аудиторії.

Наразі, відповідно до Закону "Про медіа", порушення вимог щодо маркування належить до незначних і карається штрафами до 80 тисяч гривень.

Павло Колотвін, регіональний представник ІМІ в Одеській області