"План доволі скромний – зберегти те, що є": які виклики постали перед рівненськими медіа цього літа

Кадровий голод, зменшення підтримки грантодавців, відключення електроенергії, через які телевізійники інколи не можуть провести ефір. У таких умовах рівненські медіа працювали цього літа. Востаннє ми спілкувалися з рівненськими медійниками наприкінці 2023 року. Відтоді відбулося багато змін. 

Наприкінці 2023 року ІМІ запитував українських медійників про те, які виклики перед ними постали. Більшість із них розповіла про постійний стрес і перевантаження (82,1% опитаних), російську військову агресію і її наслідки (73,2%), економічні й фінансові виклики (72,6%). 

У дослідженні потреб регіональних медіа, яке ІМІ проводив у квітні, 39% опитаних повідомили, що потребують техніки, зокрема генераторів, павербанків і екофлоу. Чверть респондентів указала на потребу в підвищенні професійних знань через додаткові навчальні програми, а кожна п’ята потреба стосувалася фінансової підтримки.

У серпні на прохання ІМІ розповісти про життя медіа і виклики, які перед ними постали, відгукнулися керівники п’ятьох ЗМІ. Як редакції шукають нові кадри й фінансування, як готуються до можливих блекаутів і працюють без світла, як реагують на перешкоджання – про все це розповімо в серпневому блозі. 

Проблема кадрів: не вистачає фахівців

З початку повномасштабного вторгнення медійники розповідають про проблеми з кадрами. Журналістів, операторів, редакторів, продюсерів та інших працівників бракує з кількох причин: частина медійників служить в армії, частина – виїхала за кордон, нові кадри часто надовго не затримуються, також людей стало важче мотивувати. 

Заступниця директора телерадіокомпанії "Сфера-ТВ" Марія Луцюк розповідає, що раніше медіа могло без проблем залучити високоваліфіковані кадри, але зараз це зробити складно. 

Заступниця директора ТРК "Сфера-ТВ" Марія Луцюк. Фото сайту sfera-tv.com.ua

"Чому така проблема? Ну, чоловіки відверто кажуть, що вони бояться потрапити до ТЦК. Правда, телефонуючи на вакансію, цікавлячись, розпитуючи, вони завжди про військовий облік запитують. Тобто є проблеми з тим, чоловіки не хочуть іти на роботу офіційно. Щодо дівчат, багато виїхали за кордон насправді", – розповідає Марія Луцюк.  

За її словами, нині Сфера-ТВ залучає студентів, яких потрібно навчати і яких важко мотивувати.  

"Якщо раніше тим, що тебе покажуть по телебаченню, можна було когось заманити – студентів, дівчат особливо, – ну, то зараз із цим важко. Їм не цікаво. Ми навіть спілкувалися. Це ж треба працювати. Тобто якась мотивація, взагалі, в принципі, працювати в людей зникла, як на мене", – каже Марія Луцюк.

Виконувачка обов’язків головного редактора сайту "Горинь.інфо" Інна Денисюк розповідає, що її медіа теж стикається з проблемою кадрів. 

В.о. головного редактора "Горинь.інфо" Інна Денисюк. Фото надане Інною Денисюк

"Є кадровий голод, оскільки наше ЗМІ має цінності, які не дозволяють нам публікувати джинсу чи співпрацювати з політиками. Ми не завжди можемо запропонувати конкурентну заробітну плату відповідно до ринку. Окрім того, працюючи з темою війни та патріотичних цінностей, вимагаємо від наших працівників бути максимально залученими в тему. Також постійно стикаємося з потребою більш системного адміністрування сайту", – розповідає Інна Денисюк.

Агенція журналістських розслідувань "Четверта влада" також прагне залучати професійних журналістів і редакторів. За словами заступниці головного редактора "Четвертої влади" Антоніни Торбіч, залучати фахівців з Рівненщини, які одразу можуть працювати на високому рівні, майже нереально. 

Антоніна Торбіч. Фото з її фейсбук-акаунту

"Адже в регіоні тільки наша редакція системно займається розслідуваннями та викривальною журналістикою, і в нас дуже високі вимоги до якості. Молодим журналістам майже немає де здобути цей досвід на Рівненщині, окрім того як працювати з нашою редакцією. Тому доводиться постійно багато часу приділяти навчанню", – розповідає Антоніна Торбіч. 

Нині "Четверта влада" розширюється і шукає головного редактора. 

Редакторка сайту "ЧаРівне.інфо" Оксана Кравець розповідає, що завдяки згуртованій роботі команди медіа вдалося вистояти, не втратити аудиторію, збільшити кількість новин, відвідувань та кількість переглядів. Зараз у виданні працює троє журналістів, а двоє членів команди, шеф-редактор Олександр Курсик і журналіст Дмитро Павлов, служать у ЗСУ з початку війни.

"Звичайно, команда виснажилася та потребує відпочинку. Складність у тому, що, коли хтось один іде у відпустку, навантаження збільшується. Але водночас нам вдається знаходити якусь золоту середину. […] Поки що план доволі скромний – зберегти те, що є. Потім – час покаже", – каже Оксана Кравець

Телеканалу "Рівне 1" вдалося зберегти кістяк команди, однак брак кадрів, незважаючи на це, у медіа є. 

"Ми продовжуємо шукати й нові кадри для підсилення. Не вистачає як творчих, так і технічних працівників – журналістів, режисерів, інженерів трансляцій", – розповідає головний редактор телеканалу "Рівне 1" Олександр Туз. 

Фінансування: краще ніж у 2022-му, але стало менше грантів

З початку великої війни медіа зіткнулися зі значними фінансовими труднощами. По-перше, багато замовників комерційної реклами перестали звертатися до ЗМІ. Торік, як розповідали медійники, рекламодавці поступово поверталися, однак замовлень усе ще значно менше, ніж було. Ті, хто отримував частину фінансування від аудиторії, також повністю чи частково втратили це джерело доходу, а ті, хто працює з грантами й кому завдяки грантам ще торік вдалося триматися на плаву, розповідають, що зараз отримати фінансування донорів стало складніше.

"З початку великої війни маємо постійні проблеми з фінансуванням, оскільки патріотичне середовище, яке підтримувало діяльність ЗМІ, спрямовує свої ресурси на допомогу армії. Через те що майже всі працівники залучені до інших проєктів, наша проєктна діяльність не є надто активною, проте маємо певні  результати. Співпрацюємо й активно стежимо за можливостями від ІМІ, "Інтерньюзу" та інших", – розповідає виконувачка обов’язків головного редактора сайту "Горинь.інфо" Інна Денисюк.

Головний редактор "Рівне 1" Олександр Туз каже, що цього літа в медіа зберігається тенденція в зменшенні рекламного ринку, що впливає на фінансові показники компанії. Торік подолати фінансові проблеми редакції допомогли, зокрема, гранти. А зараз отримувати допомогу донорів стало складніше.  

Олександр Туз, головний редактор телеканалу "Рівне 1". Фото – фейсбук-сторінка Ірини Теслюк 

"Грантодавці роблять акцент на ті ЗМІ, які більше постраждали від повномасштабного вторгнення, розташовані в прифронтових регіонах чи переживають окупацію їхніх міст. І це зрозуміло, що їм значно більше потрібна фінансова підтримка, але через це і зменшився фокус на ЗМІ в інших регіонах. Через це ми намагаємося створювати проєкти – хай і недовготривалі, але які можемо зробити власними силами чи за співфінансування з партнерами", – розповідає Олександр.

Подібна ситуація в ТРК "Сфера-ТВ". Заступниця директора медіа Марія Луцюк каже, що телеканал уже близько десяти років працює з грантодавцями, однак зараз отримувати підтримку донорів стало важче, ймовірно, через конкуренцію, брак кадрів, які могли б виконувати об’ємні проєкти, і більший фокус донорів на ЗМІ з регіонів, які більше постраждали через війну. 

"Від початку повномасштабного вторгнення ми мали лише два гранти. Один – це було висвітлення внутрішнього переміщення, такі цікаві історії ми робили, і нам допомогли з технікою. Більше в нас не було проєктів, хоча ми їх писали. […] Приходять розсилання від "Гурту", від "Простору". Дивишся багато на ті регіони (які більше постраждали через війну. – Ред.) зорієнтовано, так має бути. Мабуть, для нас стало трішечки важче з цим усім", – розповідає Марія Луцюк.

У порівнянні з початком повномасштабного вторгнення ситуація з фінансуванням телеканалу, за словами Марії, трохи стабілізувалась.

"Все ж таки якісь комерційні проєкти починають з’являтися, їх важко затягувати на канал, але все ж таки є. […] До великої війни було легше, з її початком – просто катастрофа, а зараз, наскільки можливо, стабілізується, це точно ще не рівень довоєнний", – каже Марія Луцюк. 

Гранти є головним джерелом фінансування Агенції журналістських розслідувань "Четверта влада". Заступниця головного редактора ЗМІ Антоніна Торбіч каже, що таке фінансування не може бути абсолютно стабільним, водночас колектив редакції сталий. Щоб не втрачати людей, якщо не вдасться отримати грант, редакція подає заявки на фінансування до кількох грантодавців. 

"Трапляється, що підтримують не один проєкт, а два. І тоді вже проблемою стає не потенційний брак коштів, а брак персоналу, щоб виконати заплановане. Ось і нині в нас підвішена ситуація щодо продовження одного з ключових проєктів, і ми знову стоїмо перед вибором: сподіватися на те, що наша професійність допоможе нам отримати подальше фінансування, чи шукати також запасні варіанти, а потім падати від втоми, якщо підтримають кілька проєктів", – розповідає Антоніна.

Головна редакторка сайту "ЧаРівне.інфо" Оксана Кравець розповідає, що до медіа поступово повертаються рекламодавці, зокрема всеукраїнські компанії.  

Оксана Кравець, головна редакторка сайту "ЧаРівне.інфо". Фото – фейсбук-сторінка Оксани Кравець

"Наразі редакції почали активніше шукати підтримку своєї діяльності в міжнародних донорів. Однак, знову ж таки, на це потрібен додатковий людський ресурс. Поки ми його не маємо. Водночас ми відкриті до співпраці", – каже Оксана.

Робота в умовах відключень електрики

Тривалі відключення електроенергії влітку стали ще одним випробуванням для медіа. Навіть ті, хто придбав генератори, не завжди могли забезпечити повноцінну роботу ЗМІ. Майже всі медіа говорять про потребу в зарядних станціях і павербанках.

Постійні відключення особливо шкодять роботі телевізійників, які мають забезпечувати безперебійну трансляцію ефіру. Через відключення також псується техніка. 

"Потрібен час на підключення генератора, знову ж потужність генератора не дозволяє повноцінно "заживити" ньюзрум та студію каналу, в таких випадках  доводиться випускати новини у форматі "без ведучих", а журналісти працюють по черзі на підключених ПК, що позначається на оперативності підготовки матеріалів до випуску", – розповідає Олександр Туз.

За словами Олександра, через відключення електрики страждає техніка апаратно студійного блоку. Тож ЗМІ потребує генераторів або екофлоу і нині шукає можливості, щоб забезпечити себе всім необхідним. 

"Коли були такі динамічні відключення, мало того що ми технічно не встигали нічого зробити, бо світла мало, ще були такі моменти, що просто в ефір не могли вийти, тому що не вистачало нам електроенергії. […] Вже ми звикли ноутбуки заряджати, по черзі на них працювати – коли світло може бути, такі моменти використовуємо", – розповідає заступниця директора ТРК "Сфера-ТВ" Марія Луцюк. 

Зараз редакція Сфера-ТВ намагається підготуватися до зими, впродовж якої може бути ще більше відключень. Зокрема, 19 серпня медіа покинуло приміщення на дев'ятому поверсі багатоповерхівки, де телеканал працював упродовж 17 років. Переїзд насамперед зумовлений започаткуванням нового напряму діяльності – радіомовлення. У новому офісі, ймовірно, буде легше працювати в умовах відключень, адже там є можливість встановлення генератора. 

Колектив Сфера-ТВ збирає речі та обладнання в старому офісі й готується до переїзду. Фото зі сторінки Миколи Брежицького у фейсбуку

Щоб постійно наповнювати стрічку новин, журналісти онлайн-медіа розробляли графіки роботи. 

"Графіки роботи підлаштовуємо під графіки відімкнень, стараємося працювати гнучкіше. Зараз шукаємо гранти чи ініціативи, які могли б надати техніку для автономної роботи", – розповідає виконувачка обов’язків головного редактора сайту "Горинь.інфо" Інна Денисюк. 

"Потужні павербанки, екофлоу – це, напевно, те, що зараз потрібно нашій редакції. На них завжди є попит у кожного журналіста. Ми з нашими дівчатами навчились, як під’єднувати різні шнури, щоб у разі відключені світла був хороший інтернет. Це важливо в нашій роботі. А для цього, зокрема, необхідна і якісна техніка", – розповідає головна редакторка сайту "ЧаРівне.інфо" Оксана Кравець.  

Заступниця головного редактора "Четвертої влади" Антоніна Торбіч розповідає, що всі базові потреби редакція закрила завдяки співпраці з грантодавцями. 

"До зими нам ще минулого року допомогли підготуватися грантодавці й партнери, давши нам кошти на купівлю генераторів, екофло і кількох павербанків. А також ІМІ передав нам павербанк. Також ми закупили бензин до генераторів. На щастя, зрідка використовуємо все це обладнання, окрім павербанків", – каже Антоніна. 

Комунікація з владою: постійні перешкоджання розслідувачам

Про перешкоджання органів влади серед опитаних медіа розповіла тільки "Четверта влада". Як повідомляв ІМІ, під час повномасштабного вторгнення органи влади в Рівному та області почали частіше приховувати інформацію і не відповідати на запити журналістів. Крім ігнорування запитів, журналісти "Четвертої влади" стикаються з проблемами в отриманні коментарів. 

"Міська влада після кожного нашого викривального матеріалу стає все більш закритою. Посадовці уникають відповідей, пресслужба працює погано, чиновників і депутатів доводиться ловити на заходах чи просто на вулиці – так вони уникають запитань наших журналісток і журналістів", – розповідає заступниця головного редактора "Четвертої влади" Антоніна Торбіч.

За словами Антоніни, через перешкоджання в доступі журналісти витрачають багато часу на збір інформації. Останній з кейсів перешкоджань – ненадання інформації про зарплати керівництва обласного ТЦК. У таких випадках журналісти змушені писати скарги уповноваженому з прав людини. 

"Десь половина чи трохи більше цих скарг досягають результату. В деяких випадках ідемо до суду з позовами. Також досі вибиваємо інформацію з обласної прокуратури, хоча перемогли її у всіх інстанціях, так само й щодо ДБР. Перемагаємо в судах, але виникають проблеми з виконавцями судових рішень", – розповідає Антоніна Торбіч.

Такі головні виклики постали перед рівненськими медійниками цього літа. Попри проблеми й кризи жодна рівненська редакція не припиняє роботи. Журналісти адаптуються до нових реалій і наразі для більшості медійників головною метою є не так розвиток медіа, як його виживання. 

Ганна Калаур, представниця ІМІ в Рівненській області