IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

1

9

56

3

15

Підсумки медіа-року: Донеччина – 2018

Інститут Масової Інформації підбиває підсумки 2018 медіа-року, та підраховує випадки порушень прав та свобод журналістів по регіонах. Для Донеччини цей рік виглядав таким чином: 3 – три впадки перешкоджань законній журналістській діяльності, зафіксовано – 1 – один випадок цензури, та три – 3  випадки фізичної агресії, з них -1 – один випадок погроз в бік журналіста, та – 2 два випадки застосування фізичної сили. Загалом – 7 – випадків порушень прав журналістіів та свободи слова у Донецькому регіоні (не враховуючи окупованих територій).

 

Напади та погрози: Слышь ты, сынок!

У березні 2018 до категорії – фізична агресія трапив випадок із головою однієї з районних держадміністрацій Донецької області. Із погрозами він звернувся до Сергія Кайдаша координатора руху “Сильні громади” та позаштатного кореспондента районної газети “Вісті Олександрівщини”. Цитата голови, як її наводить прямим текстом сам журналіст, виглядає так: “Слышь ты, сынок! Если ты продолжишь писать обо мне и моей работе дальше, я тебя разъ**у!”. Перед інцидентом журналіст цікавився роботою цього чиновника.

За його словами, свої матеріали про голову РДА він публікував на Фейсбуці, оскільки в газеті не хотіли їх друкувати. Але така зацікавленість збоку ЗМІ чиновника райради не втішила. Погрозу він вимістив у приміщенні Школи мистецтв, при своїх колегах.

Інцидент було вичерпано за допомогою представниці облдержадміністрації, яка взяла колегу за плече, та  відвела того в бік.

“Нащастя, після цього випадку писати багато про агресора мені не прийшлося, через деякий час його було звільнено. Мені стало спокійніше!”- сказав Кайдаш у коментарі Юлії Гаркуші, регіональній представниці ІМІ у Донеччині.

 

Весна

У травні сталося два напади. Спочатку у Маріуполі не дали спокійно працювати журналісту ТРК Україна, який приїхав із редакційним завданням до Маріуполя. Ярослав Куц робив відеорепортаж для програми “Контролер”, на тему наявності незаконної ферми на території житлового масиву. Спочатку на ферму не пускали, потім при спробі продовжити зйомку ззовні, невідомі напали на журналіста, застосували до ведучого “Контролера” фізичну силу. За фактом можливого перешкоджання роботі журналістів ТРК “Україна” відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) КК України. Про це повідомляється на сайті прокуратури Донецької області. За підтвердженою інформацією від Ярослава Куца – “справа ця заглухла, і з місця не рухається”.

Другий напад стався вже наприкінці травня у Слов’янську. Невідомі напали на журналіста “Громадського телебачення Донбасу” Дмитра Журавльова, який готував репортаж про фестиваль “Кордон” і зустрічі представників Співдружності ветеранів прикордонних військ. У натовпі у наслідку нападу пошкоджено камеру, сам журналіст не постраждав. “Всім, хто мене питав, чого я знімаю, я відповідав, що я журналіст “Громадського ТБ Донбасу”. І тим людям, які намагалися забрати в мене камеру, я також казав, що я журналіст. Тому, хто хотів, щоб я показав посвідчення, я показував усім”, – розповів ІМІ Журавльов, додавши, що “це були люди на доброму підпитку”.

 

Осінь

У жовтні Перешкоджали журналістам телеканалу ZIK у місті Дружківка. Там міський голова накинувся на телевізійну камеру з кулаками,  коли журналісти програми військових розслідувань “Стежками війни”, хотіли взяти у нього коментар. Так і не дочекавшись відповідей на інформаційні запити, знімальна група вирушила у Дружківку і там стикнулася, але не з розумінням, а із мерськими кулаками. Було подано заяву у поліцію про перешкоджання журналістській діяльності. А у приймальній виконкому Дружківської міськради виданню – Детектор Медіа сказали, що повідомлення журналістів про напад – “брехня” та пообіцяли зв’язатися з редакцією, “якщо буде потреба”.

У грудні на фізичну агресію з боку дорожніх працівників натрапив журналіст з Краматорська Андрій Романенко. Одразу після нападу Романенко подав заяву до поліції про перешкоджання журналістській діяльності. Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України, повідомила прес-офіцер краматорського відділу ГУНП в Донецькій області Валерія Осипець.

У коментарі представниці ІМІ у регіоні Романенко повідомив що: “Слідчий згодом все ж пішов на зустріч. А нападника ми знайшли замість поліції – самі, той зараз відмовляється від слідчих дій…Тому особливих успіхів у справі немає.”

 

 

Екологія під цензурою, або “на зустріч виборам”!

Лютневий інцидент пов’язаний із темою екології, та занесений у категорію – перешкоджання законній журналістській діяльності Барометру свободи слова від ІМІ, стався у Маріуполі. В лютому журналістів новинного порталу Mariupol.tv не пустили на громадські слухання з питання отримання дозволу на викиди ПрАТ “АзовЕлектроСталь”. Як написало видання Mariupol.tv, журналістам їхнього сайту було відмовлено в доступі на захід, який проходив на території підприємства “АзовЕлектроСталь”. В коментарі ІМІ відеооператор знімальної групи Mariupol.tv Богдан Синицин розповів, що охорона заводу не захотіла їх провести, аргументувавши тим, що нібито захід закінчується і їх попросили вже не проводити, але ті дочекалися, та взяли коментар на виході.

Ще одним зафіксованим наступом на свободу слова, у категорії – доступ до інформації, який увійшов у Барометр – наочний факт цензурування. Маріупольський телеканал МТВ видалив сюжет про екологічний протест, який проходив у Маріуполі 5 червня. Телеканал МТВ належить компанії “Метінвест” із групи СКМ Ріната Ахметова. Крім цього, інформація про флешмоб, на який прийшло понад 1000 осіб, не була озвучена у випуску новин МТВ ні за 5, ні за 6 червня, а також видалена з порталу MRPL.city, який теж пов’язаний з “Метінвестом”. На каналі МТБ “Детектору медіа” пояснили, що сюжет про екологічний флешмоб було видалено тому, що людина, яка коментувала подію журналістам телеканалу МТВ під час флешмобу, поскаржилася, що не хоче бути в цьому матеріалі.

Слід відмітити, що проблема цензурування доволі поширена серед так званих корпоративних ЗМІ, але її дуже важко викривати, адже мало хто зізнається про спуск зверху “темників” або викриє вголос факти цензури з боку редакторів та керівництва медіа, здебільшого через страх втратити роботу.

Замовні сюжети з’явилися на деяких столичних каналах, наприклад “112 канал”: Создание протестных настроений в прифронтовом Мариуполе может быть спланированным действием, – эксперт” під таким заголовком виходить стаття на сайті “112каналу”, і стосується вона Маріуполя та теми екології.

Создание протестных настроений в прифронтовом Мариуполе по теме экологии может быть искусственным и использоваться политиками для борьбы за власть” – повідомляє Василь Сметана в цій же новині.

Маніпуляції, “корпоративна” та самоцензура, порушення основних журналістських стандартів – такий набір маємо у новинах Маріуполя на  актуальну тему екології та проблем навколишнього середовища. Ось конкретний приклад — міський сайт стверджує, що в соцмережах штучно роздмухують негативне ставлення громадян щодо екологічного стану Маріуполя через створення фейкових фото. Як приклад наводиться фото, яке зроблено 23 вересня, із рудим димом з “Азовсталі”.

У коментарі Юлії Гаркуші регіональної представниці ІМІ редакторка сайту MRPL.CITY Ірина Гусак, відповіла що – “Була не в курсі, які статті виходили, бо знаходилася у цей час у відпустці. Але припускаю,  що хтось таке заявив, що ті фото то є фейк, а мої журналісти просто це ретранслювали не перевіривши походження фото. Хоча це зробити не просто. На фото ж немає дати коли зроблено було кадр.”

Як коментар експерта журналіст MRPL.CITY наводить слова начальника доменного цеху Сергія Карикова, який каже, що того диму бути не може, адже піч зупинилась на ремонт 24 вересня. То в чому ж фейковість фото, якщо його зробили 23-го, а піч зупинили 24-го? “…дим з 3-ої або з 5-ої печі потягнуло в бік і задуло.”, — розповів експерт з металургії Василь Іванов”.

Тут читачу слід звернути увагу на так звану експертність цього Василія Іванова. Вона сумнівна. Хто цей Василь Іванов, про якого не надають жодної інформації пошукові системи за запитом “металургія Україна”? Звідки він, чи існує взагалі, з чого саме є експертом, чи компетентний давати коментарі, на підставі яких потім йдеться про те, що всі фото викидів — монтаж?

І це не один такий випадок у висвітленні теми екології у регіональних ЗМІ. І знову Василь Сметана та його коментарі, на цей раз обласний сайт: “В этой связи эксперты отмечают, что так называемая «борьба за чистый воздух» в соцсетях – не что иное, как предвыборная истерика. «Для давления на оппонента, для раскачивания ситуации, участники выборов могут идти на разные ухищрения. И, конечно, могут использовать темы экологии. Главная задача таких людей – поднять градус напряженности в обществе…», – считает политический эксперт Василий Сметана.” – та повідомляє на своїх сторінках сайт “Донецкие новости”.

Загалом ситуація з джинсю в регіонах виглядає так. У маріуполі цей покажчик становить 19 замовних статей на 500 статей з усієї стрічки новин. Моніторинг заради “Зміцнення свободи слова, доступу до інформації і посилення системи Суспільного мовлення в Україні” проводили з 19 по 25 листопада Інститут Масової Інформації за підтримки проекту Ради Європи. Зауважте, що з кожним разом джинса стає все більш “витонченою”, і значить розрізняти її від звичайного новинної статті стає все важче.

 

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

 

Юлія Гаркуша регіональна представниця ІМІ у Донецькій області

Ще Блоги