IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

29

89

2

31

Барометр свободи слова за листопад 2018 року

У листопаді експерти ІМІ зафіксували в Україні 18 випадків порушення свободи слова у восьми регіонах. З них 14 випадків – це фізична агресія щодо журналістів. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ) “Барометр свободи слова”.

Найбільшу кількість порушень зафіксовано в категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – 9 (жовтень – 8, вересень – 5, серпень – 4).

Журналістам представники місцевої та центральної влади перешкоджали знімати, намагалися вигнати із засідання, невідомі особи відбирали камеру, обливали кефіром, забороняли вести відеозйомку, плювали в обличчя.

Далі за кількістю порушень йдуть погрози журналістам – 4 випадки, ця кількість у порівнянні з жовтнем зросла вдвічі.

Найбільше випадків порушень прав журналістів, як зазвичай, зафіксовано в Києві –вісім, два на Дніпропетровщині та Полтавщині, та по одному випадку на Львівщині, Сумщині, Волині, Харківщині та в Чернівцях.

Порушували цього місяця право журналістів на професію приватні особи, представники місцевої та центральної влади.

Також у листопаді було зафіксовано по два випадки юридичного тиску на журналістів та обмеження доступу до інформації і один випадок побиття.

ІМІ звертає особливу увагу на законодавчу ініціативу трьох народних депутатів від партії “Блок Петра Порошенка”, які запропонували 20 листопада Верховній Раді ввести кримінальну відповідальність за наклеп, ухваливши  проект закону №9306.

На думку експертів ІМІ, такий законопроект можна розцінювати як посягання на свободу слова та засіб тиску на журналістів. Експерти вважають, що таким чином ініціатори проекту закону хочуть захиститися від критики в ЗМІ, хоча є цивілізована практика відстоювання своїх прав у суді.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 89 випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, 31 випадок погроз, 29 випадків побиття журналістів, 17 випадків обмеження доступу до інформації та 14 випадків кібератак.

Фізична агресія

Побиття – 1

1.Противники маршу пам’яті трансгендерних людей напали на канадського журналіста в Києві

18.11.2018 У Києві 18 листопада канадський журналіст Майкл Колборн постраждав від противників маршу, присвяченому Міжнародному дню пам’яті загиблих від насильства трансгендерних людей. Про напад на журналіста повідомив у Twitter його колега Крістофер Міллер, повідомляє “Детектор медіа”.

Один із противників маршу вдарив Майкла Колборна кулаком в обличчя, розбивши йому окуляри.

За словами Міллера, Колборн дістав поранення від представника “праворадикалів”, які напали на учасників маршу. Він зазначив, що поліцейські при цьому перебували поруч.

Сам Колборн у Twitter повідомив, що на нього напали двічі.

Окрім журналіста, на марші постраждали також дві його учасниці. Невідомі розпилили їм в обличчя перцевий газ.

Також Міллер написав, що його самого схопили правоохоронці, хоча він показував значок преси, проте згодом відпустили.

Факт нападу на іноземного журналіста поліція кваліфікує як хуліганство. Шевченківське управління поліції розпочало кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 (“Хуліганство”) Кримінального кодексу України. За вчинення такого правопорушення передбачено до чотирьох років позбавлення волі.

“Подія сталася сьогодні поблизу Володимирського собору: о 12:45 на лінію 102 надійшло повідомлення про побиття іноземця. Під час спілкування із правоохоронцями іноземець розповів, що проводив фотозйомку, коли у нього виник словесний конфлікт із двома чоловіками. У результаті один із них вдарив потерпілого в обличчя, а інший застосував газовий балончик. Після цього нападники втекли. Їх фото зі спини іноземець передав поліцейським”, – зазначили в прес-службі.

За повідомленням поліції, наразі тривають пошуки нападників.

Погрози – 4

1.У Кривому Розі тітушки погрожували журналістці розбити планшет

01.11.2018 Редакція сайту 0564.ua заявляє про погрози молодиків спортивної статури їхній журналістці Світлані Романенко під час виконання професійної діяльності в Кривому Розі (Дніпропетровська область) 1 листопада. Про це повідомляється на сайті видання.

Як пише 0564.ua, тітушки погрожували розбити кореспондентці планшет iPad, на який вона знімала конфліктну ситуацію біля ДК “Карачун” і будинку №40 на вулиці Ньютона. В цьому районі тривали роботи з монтажу елементів дитячого майданчика.

За інформацією видання, один із хлопців спортивної статури, закривши долонею камеру, відштовхнув кореспондентку видання. А після того, як зйомка вже не велася, тітушки грубили журналістці і погрожували, що “iPad зараз полетить на землю”.

Як розповіла ІМІ Світлана Романенко, вона висвітлювала конфлікт, який триває вже кілька днів через встановлення політиком дитячого майданчика позаду Будинку культури, проти якого виступають мешканці десятиповерхівки.

“Я підійшла до групи молодих хлопців, кажу: “Добрий день”, і тут один відразу мені айпад рукою відштовхує і каже: “До свидания, тетка, сча твой айпад будет лежать на земле”. Тут підлітає старший між ними, вони мене оточили і давай погрожувати: “Сча твой айпад будет валяться на земле”. Я підняла крик, тим більше я їм казала, що я журналіст, і посвідчення показала. Коли вони побачили, що я їх не боюсь і підняла страшенний крик, то розійшлися”, – розповіла журналістка.

Також вона повідомила, що на місці події була поліція, до якої вона усно звернулась із повідомленням щодо погроз.

2.“1+1” повідомляє, що невідомий погрожує розправою журналістці “Грошей”

09.11.2018 Телеканал “1+1” повідомляє про погрози невідомого чоловіка на адресу журналістки програми “Гроші” Олени Кононенко. Про це інформує “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу “1+1”.

Згідно з інформацією каналу, журналістка працює над розслідуванням схем незаконного продажу людських органів в Україні і їй погрожує фізичною розправою невідомий чоловік.

Журналістка почала отримувати погрози від людини, що, ймовірно, “є посередником у протизаконних операціях із органами”, – зазначає канал.

“На адресу Кононенко стали надходити дзвінки та повідомлення з образами та погрозами, у яких, зокрема, зловмисник заявляє про намір забрати “безкоштовно те, що вона хотіла продати”, – повідомляє прес-служба.

Журналістка написала заяву до поліції.

Канал “1+1” звернувся до всіх глядачів із проханням долучитися до впізнання людини, яка погрожує журналістці, та навів фото чоловіка.

3.У Полтаві кондукторка погрожувала викинути журналістку з маршрутки

21.11.2018 У Полтаві 21 листопада кондукторка нелегального перевізника, який возить людей за завищеною вартістю проїзду, погрожувала журналістці Poltavske.TV Катерині Матієнко викинути її із салону маршрутки. Про це йдеться в сюжеті Poltavske.TV.

Журналістка разом з оператором зайшли в маршрутку, щоб запитати перевізника, на яких підставах він перевозить полтавців за завищеною вартістю, беручи за проїзд п’ять гривень замість чотирьох (у Полтаві проїзд у маршрутних таксі офіційно коштує чотири гривні – ред.).

Кондукторка на запитання журналістки назвала, хто є перевізником, але надати документи відмовилася.

“Не заважай роботі. Я твоїй роботі не заважаю? Чи ти ждеш, щоб я тебе звідси викинула? Зараз викину!” – сказала кондукторка маршрутки.

У коментарі представниці ІМІ в Полтавській області журналістка сказала, що не скаржилася на погрози до поліції і не планує.

4.Головред жидачівської газети “Новий час” повідомив про погрози від нардепа

23.11.2018 Головний редактор жидачівської газети “Новий час” (Львівська область) Андрій Данилець повідомив про погрози від народного депутата Андрія Лозового на свою адресу та на адресу редакції. Про це йдеться в його повідомленні на сайті видання.

“Алло, я народний депутат Андрій Лозовий. То ти редактор “Нового часу”? Слухай сюда, падло, приїду до Жидачева, морду наб’ю, бл*…, руки і ноги поламаю на*…, редакцію твою галіму спалю, а техніку поб’ю на*… Хто замовив Ляшка, падло, бл*… Ану бігом признавайся!” – процитував головред чоловіка, який, за його словами, зателефонував 23 листопада, представившись Андрієм Лозовим.

За словами Данильця, обурення викликала публікація “Темні плями біографії “українського жириновського”, надрукована в газеті.

“Тип” у слухавці, який назвав себе Андрієм Лозовим, не переставав матюкатися і “ламати мені ноги і руки” по телефону. <…> Виявляється, матеріал, в якому я розповідав нашим читачам про всім відомі “віхи біографії” Ляшка, мені “замовила і проплатила” партія Гриценка. Більше того, цього “кароокого зайчика” навіть цікавить, чи сплатив я податок…” – написав головред.

Андрій Данилець просить вважати інформацію про погрози офіційним зверненням до правоохоронних органів.

“Якщо на погрози “амбала Лозового” мене “поламати” я не зважаю, то з приводу погроз “спалити редакцію і побити техніку” я хочу звернутися до правоохоронців”, – написав він.

На своїй сторінці у Фейсбуку Андрій Лозовий 23 листопада написав, що вважає публікацію щодо Олега Ляшка замовною.

“Отримав інфу про замовну огидну проплачену публікацію проти Олега Ляшка в Жидачівській районній газеті “Новий час”. За моєю інформацією, головний редактор цієї газети Андрій Данилець отримав за це надруковане лайно конверт з грішми від Львівського штабу одного з кандидатів – вічно непрохідного Анатолія Гриценка… отримані гроші Данилець, звісно, не задекларував і не сплатив з них податки, що є підставою для розслідування компетентними органами”, – написав депутат.

“Я категоричний противник судитися з журналістами, але, по-перше, Данилець – не журналіст, а продажний гівномет, який замість правди пише відверті побрехеньки. По-друге, цього вимагають від нашого штабу місцеві прихильники Радикальної партії, які обурені мерзенним пасквільчиком чорноротого писаки”, – написав Лозовий.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 9

1.У Чернівцях син голови облради перешкоджав зйомці оператора ТСН

03.11.2018 У Чернівцях 3 листопада син голови Чернівецької обласної ради Мірча Мунтян перешкоджав проводити зйомку оператору ТСН Олександру Губіну. Про це ІМІ повідомив журналіст ТСН Олег Тудан, який працював з ним у парі.

За його словами, інцидент стався під час пікету проти лідерки “Батьківщини” Юлії Тимошенко.

Як розповів Тудан, його оператор знімав бійку, яка зав’язалася після того, як голова облради Іван Мунтян вирвав плакати у пікетувальників. Після цього, за словами журналіста, син голови облради перешкоджав знімати Олександру Губіну те, що відбувалося. Що перешкоджав саме син голови облради, Олег Тудан з’ясував лише через добу після інциденту.

“Ми зазвичай працюємо в парі в разі, якщо виникає конфлікт, який може бути небезпечний для нас. Але тут був просто пікет, тож я пішов на другий поверх, де мала відбутися пресуха Тимошенко, а оператора попросив зробити пару кадрів пікету на всякий випадок. І вже вийшов на балкон, аби покликати його назад у зал, коли побачив, як Іван Мунтян, голова облради, дуже швидко наближається до пікетувальників. Поки вмикав камеру на телефоні, він уже вирвав плакат і почалася потасовка. Тут уже я побачив, що якийсь персонаж махає руками перед камерою, і побіг униз. Коли вибіг, пік конфлікт уже закінчився”, – розповів Олег Тудан.

Також він уточнив, що ні оператор, ні техніка не постраждали. “Не постраждала техніка лише тому, що оператор вчасно відстрибнув”, – сказав журналіст.

Крім того, Олег Тудан, зауважив, що після інциденту жоден представник “Батьківщини” не вибачився перед оператором, враховуючи, що Іван Мунтян є головою обласного осередку партії і за сумісництвом головою облради.

Як повідомляє “Молодий буковинець”, 3 листопада в Чернівцях група активістів партії “Побратими України” на вулиці Ольги Кобилянської зустрічала лідера партії “Батьківщина” Юлію Тимошенко з плакатами з написами, в яких ішлося, що політсила служить не Україні, а Румунії. Згодом правоохоронці затримали групу учасників пікету.

Пізніше з’явилося відео інциденту, на якому видно, що участь у бійці з активістами взяли голова облради Іван Мунтян і депутат міськради Олександр Пуршага. У коментарі журналістам Мунтян заявив, що не вступав у конфлікт з учасниками пікету.

2.Сумська журналістка повідомила про перешкоджання в міськраді

05.11.2018 Позаштатна кореспондентка сумського телеканалу “СТС” Альона Щербакова повідомила про перешкоджання з боку секретаря Сумської міської ради Андрія Баранова під час спроби взяти у нього коментар. Про це вона повідомила ІМІ.

Інцидент стався 5 листопада після апаратної наради в міськраді. За словами журналістки, вона намагалася взяти коментар із відеозаписом на камеру для підготування матеріалу програми журналістських викриттів “(не)ПРИЧЕТНІ” на тему фінансів політичних партій. Але, зауважила Щербакова, секретар почав її ображати та штовхнув зі сходів.

Журналістка хотіла запитати про внесення Барановим та його рідним братом на рахунки політичної партії “Батьківщина” внесків у розмірі 100 тисяч гривень. Альона Щербакова стверджує, що чиновник був попереджений завчасно про коментар і тему. Також, за її словами, вона раніше зверталася через прес-службу місцевого осередку партії “Батьківщина” щодо коментаря, але отримати не вдалося через відрядження секретаря.

“По закінченню апаратної наради я підійшла до Андрія Баранова, аби поставити запитання і взяти коментар. У відповідь почула лайку і образи мене як журналіста. До того секретар Сумської міськради Андрій Баранов штовхнув мене зі сходів, вдаривши ліктем. Він знав, що я дію як журналіст, умисно перешкоджав моїй професійній діяльності і ображав мене як журналіста в присутності громадськості, депутатів міської ради і працівників міської ради, завдаючи мені тим самим моральної шкоди”, – розповіла журналістка.

Також Щербакова повідомила ІМІ, що за цим фактом подала до прокуратури заяву про перешкоджання.

У свою чергу Андрій Баранов розмістив 5 листопада на своїй сторінці у Фейсбуку пост щодо Щербакової. Він вважає, що журналістка відпрацьовує замовні матеріали щодо нього, а того дня намагалася його спровокувати на конфлікт під час спроби взяти у нього коментар.

“Починається нова волна замовних сюжетів від СТС? Як завжди роль вентилятора для висмоктаного з хворої голови лайна, яке потім пускають в ефір, виконує нєкто Альона Щербакова – абсолютно непрофесійна особа, яка називає себе журналісткою. Ця брехлива істота вважає, що можна обливати брудом людей, а потім спокійно “брати коментарі” та очікувати, що її при цьому будуть поважати. Сьогодні на апаратній нараді при Сумському міському голові ця “журналістка” намагалася спровокувати мене на конфлікт та взяти коментар. Знаючи її амплуа, послав її подалі!” – написав він.

У коментарі ІМІ Андрій Баранов зазначив, що спілкуватиметься з журналістами телеканалу “СТС” лише в письмову вигляді, оскільки вважає, що вони перекручують його слова і роблять замовні сюжети.

“Спілкуватися не відмовляюсь. Спілкування тільки письмове, оскільки що не зробиш – усе перекручують. Тому тільки письмово. Рік тому також була хвиля замовних сюжетів, які нічим не закінчились. Проговорили, відзняли сюжет у негативному ракурсі, і не відслідковують перебіг подій надалі, не доводять “розслідування” до кінця. Не знімають продовження з виправдальними рішеннями судів. Тобто готують інформаційний “вброс” і побігли далі”, – розповів секретар міськради.

  1. Заступник міністра МінТОТ намагався вигнати журналіста із засідання комісії, яку він очолює

07.11.2018 Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій (МінТОТ) Юсуф Куркчі намагався вигнати журналіста Центру інформації про права людини Миколу Іващенка із засідання комісії з розподілу допомоги незаконно ув’язненим громадянам України на тимчасово окупованих територіях та/або в Росії. Про це повідомляється на сайті Центру інформації про права людини.

Інцидент стався 7 листопада в будівлі міністерства. Очільнику комісії доповіли, що в залі присутній журналіст Центру інформації про права людини Микола Іващенко, і Куркчі почав вимагати, аби журналіст пішов, мотивуючи тим, що засідання проходитиме в закритому режимі.

На запитання журналіста про причини закритого режиму Юсуф Куркчі відповів, що оскільки він очолює комісію, то до його повноважень входить вирішувати, чи буде засідання відкритим, чи закритим.

Не почувши посилання на норму закону, журналіст вирішив залишитися в залі. У свою чергу Куркчі розпорядився викликати охорону та “скласти акт про те, що журналіст заважає роботі комісії”. Микола Іващенко у відповідь викликав поліцію. Протягом п’яти хвилин охорона вимагала, аби журналіст залишив приміщення.

Менеджерка з адвокації Центру інформації про права людини Альона Луньова назвала обґрунтування для закриття засідань комісії таким, що суперечить здоровому глузду, і нагадала, що, відповідно до п. 5 ст. 6 Закону “Про доступ до публічної інформації”, не може бути обмежений доступ до інформації про розпорядження, зокрема, бюджетними коштами, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

“2 листопада МінТОТ запросило громадські організації і Юсуф Куркчі повідомив про 70 отримувачів допомоги. Від кого закривати ці відомості? Росія і так знає, яких українців вона репресує. Для мене таке обґрунтування виглядає неправдоподібним. Ніхто не каже про розголошення рахунків, але кому і за якими критеріями розподілили 100 мільйонів гривень, зацікавлені громадські організації мають знати, тим більше що за положенням засідання комісії не є закритими. Така ситуація свідчить, що МінТОТ через можливу критику громадськості не хоче комунікувати”, – сказала вона.

У Печерському управлінні поліції ГУНП Києва прийняли заяву журналіста про перешкоджання його професійним обов’язкам.

  1. Журналісти дніпровського каналу повідомили про перешкоджання

07.11.2018 Дніпровський телеканал D1 повідомив, що 7 листопада їхній знімальній групі перешкоджали невідомі люди та незаконно утримували на території будівництва станції метро “Театральна”. Журналісти написали відповідну заяву до поліції. Про це йдеться в сюжеті телеканалу, оприлюдненому на сторінці каналу у Фейсбуку.

Журналісти виїхали разом із правоохоронцями на територію будівництва для перевірки інформації про те, що там стався зсув ґрунту.

“Разом із правоохоронцями ми обійшли будмайданчик – факт не підтвердився. Проте невідомих, які з’явилися згодом, обурила сама присутність працівників ЗМІ. Коли спроба вигнати журналістів та правоохоронців не вдалася, невідомі змінили тактику. Лише після втручання іншої знімальної групи та юриста телекомпанії, людей, які намагалися незаконно обмежити право на вільне пересування та роботу журналістів, вдалося вгамувати”, – йдеться в сюжеті.

На оприлюдненому телеканалом відео невідомий чоловік говорить журналістам, що це приватне підприємство і що він збирається викликати охорону. Пізніше він каже комусь нікого не випускати до приїзду поліції.

“Наших співробітників утримували проти їхньої волі і не давали виходити (з території будмайданчика – ред.). Щойно я під’їхала ще з однією знімальною групою та сказала їм про їхнє правопорушення – від восьми до 15 років за те, що вони утримують журналістів. Крім цього, вони відгороджують журналіста…” – розповіла юристка телеканалу Олена Маргарян.

“Вони не представилися, не пояснили, хто вони, навіщо. Були і погрози на мою адресу: “Зараз викличу поліцію, щоб їх звідси виперли”, – розповіла журналістка каналу Руслана Козиряцька.

Журналісти D1 написали заяву до поліції про перешкоджання професійній діяльності

Як розповіла регіональній представниці ІМІ журналістка Руслана Козиряцька, знімальну групу разом із працівником прокуратури не пускали на територію будівництва, а коли вони туди потрапили – забороняли знімати. А потім протягом години не випускали з території.

“Коли ми вже увійшли туди разом із ним (працівником прокуратури – ред.), весь цей час нам забороняли знімати, нас не чіпали, але забороняли знімати, стверджуючи, що це приватна власність. Я показувала своє посвідчення, і коли ми вже підійшли до будки на майданчику, працівник прокуратури мав підписати там протокол огляду, представник компанії Limak (компанія-забудовник метрополітену – ред.) наказав охороні нас не випускати тоді зовсім звідти. І вони нас не випускали приблизно протягом години, аж поки ми не зателефонували колегам і вони приїхали зі знімальною групою і юристом. Ми викликали поліцію. Наша юристка довела до відома цього чоловіка що йому може загрожувати за таку поведінку, і тоді лише нас випустили”, – розповіла журналістка.

5.Пирятинські журналісти поскаржилися на перешкоджання під час зйомок

08.11.2018 У Пирятині (Полтавська область) невідомі люди у військовій формі погрожували та перешкоджали місцевим журналістам через відеозйомку вирубки дерев на занедбаній земельній ділянці в центрі міста. Про це ІМІ повідомив журналіст місцевого видання “Свіжий апельсин” Вадим Кирпиченко.

Інцидент стався 30 жовтня. За його словами, він просив чоловіків, які виявилися військовослужбовцями місцевої частини А1499, пояснити дії та надати документи на дозвіл на випилювання. Однак почув на свою адресу погрози, також у нього відібрали журналістське посвідчення та камеру.

“Я підійшов на місце випилювання, попросив показати документи на територію та дозвіл на свої дії. Військові по-людськи пояснили, що мають наказ прибрати. А от представники керівництва поводилися агресивно, почалися вже стандартні обзивання “сєпаром” та погрози фізичною розправою”, – розповів журналіст.

Також погрожували через відеозйомку події журналістці телеканалу ТРК “Пирятин” Альоні Гуленко.

При цьому, уточнив Кирпиченко, вони представилися і показали журналістські посвідчення.

“Ми знімаємо події на камеру та просимо пояснити незаконну вирубку. У свій бік зустрічаємо агресивну поведінку та погрози розбити техніку. Потім почалися погрози фізичною розправою. Один з військових відбирає посвідчення та намагається порвати, мотивуючи тим, що це “папірець”, а йому треба показувати свідоцтво про держреєстрацію та статутні документи”, – розповів Кирпиченко.

“Погрожували Вадиму, що голову відіб’ють, що закопають тут, на їхній території. Це були немісцеві військові. Ми знаємо лише одного – представника керівництва частини Миколу Яременка. Він не погрожував, але натомість забрав у Кирпиченка посвідчення. У мене ж вихопив камеру і забороняв знімати. Згодом камеру віддав”, – розповіла Альона Гуленко, журналістка ТРК “Пирятин”

Журналіст “Свіжого апельсину” викликав поліцію для написання заяви про перешкоджання професійній діяльності, але поліцейські не зафіксували її, а оформили як звернення громадян про вирубку дерев.

За словами Кирпиченка, він повторно подав заяву про перешкоджання.

6.Невідомі облили кефіром головреда “Футболу” на прес-конференції про корупцію у ФФУ

12.11.2018 У Києві 12 листопада на прес-конференції, присвяченій корупції у Федерації футболу України, невідомі в балаклавах облили кефіром головного редактора журналу “Футбол” Артема Франкова. Про це повідомляє “Новое время“ з посиланням на Tribuna.com

Як повідомляє видання, Франков збирався розповісти про корупційні схеми президента ФФУ та нардепа від БПП Андрія Павелка.

На опублікованій Інтерфаксом-Україна відеотрансляції можна побачити компанію невідомих людей у балаклавах, які вимагали припинити захід.

Як повідомило “Еспресо.TV“, в Інтерфакс-Україна невідомі в масках увірвалися до приміщення їхнього інформагентства під час прес-конференції на тему “Корупція в українському футболі” за участю спортивного журналіста, головного редактора журналу “Футбол” Артема Франкова та адвоката, представника ГО “Ініціативи майбутнього” Олега Скупінського.

Невідомі заявили, що заважатимуть прес-конференції, поки спікери не підуть з агентства. Один із чоловіків представився “Ігорем”. Під час інциденту в приміщенні згасло світло, з часом його ввімкнули.

Співробітники інформагентства викликали поліцію.

Як нагадує “Новое время”, раніше програма “Схеми” провела розслідування, згідно з яким ФФУ вивела зі свого бюджету понад мільйон доларів через офшор в ОАЕ під час закупівлі обладнання для заводу з виробництва штучних полів.

За даними журналістів, Павелко особисто літав до країни Перської затоки, де зареєстрована фірма-прокладка. Там він зустрічався з її номінальним директором. У свою чергу функціонер і нардеп від БПП заявив, що названу розслідуванням фірмою-прокладкою SDT FZE порекомендувала компанія Polytan, яка виробляє штучні поля.

Федерація футболу України (ФФУ) у своїй заяві з приводу зриву прес-конференції повідомила, що не має стосунку до цієї події, але водночас зазначила, що Франков та інший спікер – адвокат Олег Скупинський – збиралися зробити неправдиві звинувачення на адресу ФФУ, повідомляє “Новое время“.

“Сьогодні під час прес-конференції Франкова і Скупинського, головною метою якої було тиражування помилкових звинувачень на адресу федерації і її керівництва, в зал увірвалася група невідомих у масках, які влаштували дешевий спектакль, імітуючи зрив прес-конференції. Спікери заходу відразу ж заявили, що за хуліганськими діями молодиків “ховаються їхні опоненти з ФФУ”. Підкреслюємо, що ФФУ не має ніякого відношення до організації цього спектаклю!” – сказано в заяві.

ФФУ впевнена, що правильною позицією в цій ситуації буде відсутність реакції на випади опонентів.

“Через відсутність у словах і діях замовників і виконавців цієї кампанії найменшої об’єктивної підстави ФФУ не вважає за потрібне реагувати на подібні випади”, – заявили у Федерації футболу України.

7.У Луцьку власники клубу забороняли журналістам “Солодкого вікенду” знімати концерт

15.11.2018 У Луцьку 15 листопада власники клубу забороняли зйомку знімальній групі світського інтернет-проекту “Солодкий вікенд”, яка висвітлювала концерт гурту “KAZKA”. Про це ІМІ повідомила журналістка проекту Наталя Войтович.

За її словами, зйомку забороняли власники клубу, який організатори концерту орендували під захід.

“На клубному концерті групи “KAZKA” власники луцького клубу “ХХІ століття” забороняли знімати мені та моєму оператору через те, що у нас немає їхнього (власників) погодження”, – розповіла журналістка.

Вона додала, що організатори концерту акредитували їхній проект для висвітлення заходу. “Я вела перемовини з безпосередніми організаторами дійства, і вони наш проект (“Солодкий вікенд”) акредитували. Матеріал у нас не вилучили, але просто заборонили знімати. Клуб у поганому, занедбаному стані – можливо, через це і власники не хотіли присутності преси”, – зазначила Наталя Войтович.

До поліції знімальна група не зверталася. “Ми не зверталися, бо ми самовільно лишилися і ніхто нас із закладу не вигнав”, – зазначила журналістка.

  1. Журналісту NewsOne плюнули в обличчя на акції противників маршу пам’яті трансгендерів

18.11.2018 У Києві 18 листопада один з активістів плюнув в обличчя кореспонденту телеканалу NewsOne Богдану Амінову під час висвітлення акції противників маршу до Міжнародного дня пам’яті загиблих від насильства трансгендерних людей. Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Інцидент стався під час прямого ефіру, коли журналіст спілкувався з народним депутатом VIII скликання Оксаною Корчинською.

“Ми прийшли висвітлювати акцію противників маршу пам’яті трансгендерних людей, загиблих насильницьким шляхом. Оскільки прийшли активісти, які виступали проти такого маршу, очевидно, марш вирішили перенести або скасувати, тому що трансгендерних людей ми не побачили. Вони планували зібратися біля червоного корпусу інституту імені Шевченка і пройти до Майдану Незалежності.

В даний момент закінчується мітинг представників релігійних і націоналістичних організацій, які виступили проти проведення маршу. Під час прямого ефіру до мене підійшла народний депутат Оксана Корчинська і заявила, що ми нібито провокуємо противників маршу трансгендерних людей і почала нас проганяти. Безпечно висвітлювати цей захід нам не вдалося, мало місце порушення статті 171 “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів” Кримінального кодексу України. У цей момент поліції поруч не було”, – розповів кореспондент.

Після інциденту Богдан Амінов написав заяву про перешкоджання журналістській діяльності в райвідділі Шевченківського управління поліції, повідомляє телеканал.

“У поліції заявили, що є кілька затриманих. Їх повинні доставити до райвідділу”, – повідомив кореспондент.

Як повідомляв ІМІ, 18 листопада в Києві канадський журналіст Майкл Колборн постраждав від противників маршу, присвяченому Міжнародному дню пам’яті загиблих від насильства трансгендерних людей. Один із них ударив Майкла Колборна кулаком в обличчя, розбивши йому окуляри.

  1. NewsOne заявив про перешкоджання журналістці в Харкові. Поліція відкрила справу

21.11.2018 Телеканал NewsOne повідомляє про перешкоджання їхній журналістці Софії Кальницькій у Харкові 21 листопада.

За інформацією каналу, кілька молодих людей не дали журналістці вийти в прямий ефір, коли вона приїхала висвітлювати заходи на честь річниці Революції гідності.

Як зазначає канал, агресивно налаштований молодий чоловік, який представився Георгієм Тарасенком з організації “Фрайкор”, відтісняв журналістку, кажучи, що “йому б не дуже хотілося, щоб вона тут працювала”. Також активісти опускали мікрофон журналістки. Їй заявили, що вона працює на “сепаратистському каналі і що її не раді бачити в проукраїнському Харкові”.

“Ми не хочемо бачити в рідному місті пропаганду сепаратизму й антиукраїнських ідей… Це той канал, який повідомляє, що в Україні – громадянська війна… Ідіть знімайте свої репортажі в Донецьку і Луганську, вас там чекають”, – заявив чоловік, який назвався Георгієм Тарасенком.

На слова журналістки про те, що їй заважають працювати, він відповідав: “І що, це моя громадянська позиція”. Кореспондентка звернулася до співробітників поліції. Як зазначає телеканал, вони сказали, що активіст не робить ніяких протиправних дій.

За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”), повідомили у відділі комунікацій ГУ Нацполіції в Харківській області, інформує Інтерфакс-Україна.

За інформацією поліції, інцидент стався 21 листопада ввечері біля пам’ятника Т.Г. Шевченку, де відбувалась акція, присвячена Дню гідності і свободи.

Лідер організації “Фрайкор” Георгій Тарасенко зірвав пряме включення Кальницької, оскільки, на його думку, телеканал працює над пропагандою сепаратизму і антиукраїнських ідей. “Ми воюємо проти сепаратистів, ми не хочемо бачити у своєму рідному місті пропаганду сепаратизму й антиукраїнських ідей”, – заявив Тарасенко.

Журналістка у зв’язку з цим звернулась із заявою до поліції.

Як повідомляв ІМІ, 18 листопада в Києві один з активістів плюнув в обличчя кореспонденту телеканалу NewsOne Богдану Амінову під час висвітлення акції противників маршу до Міжнародного дня пам’яті загиблих від насильства трансгендерних людей.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 2

1.АРМА відмовило телеканалу “24” надати відповідь на запит

13.11.2018 Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) відмовило телеканалу “24” надати відповідь на запит, у якому просили надати копії договорів, укладених з компанією “Гарант Енерго М”, до якої на час арешту перейшли в управління дві ТЕЦ братів Дубневичів. повідомляє “Доступ до правди”.

“Компанія “Гарант Енерго М”, яка тепер управляє цими ТЕЦ, під час підготовки програми у нас викликала ну дуже багато запитань, і ми запросили в АРМА копію договору, укладеного з “Гарант Енерго М”, – написала на своїй ФБ-сторінці продюсерка каналу Інна Попович.

Проте АРМА надіслала відмову на запит, аргументувавши тим, що, згідно з умовами договорів, будь-яка інформація, що в них міститься, вважається конфіденційною та не підлягає розголошенню без письмової згоди іншої сторони договору.

Адвокатка ГО “Платформа прав людини” Людмила Опришко зазначає, що АРМА своєю відмовою порушила Закон України “Про доступ до публічної інформації”.

“Відмовляючи журналістам у наданні копій договорів на управління майном, агентство посилається на конфіденційність інформації, що міститься в самих договорах, додатках до них та додаткових угодах. Проте така відмова суперечить вимогам Закону України “Про доступ до публічної інформації”. В цьому законі є пряма норма, яка забороняє обмежувати доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, у тому числі до копій відповідних документів, до умов отримання цих коштів, імен, по батькові фізичних осіб та найменувань юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (див. частину 5 статті 6 зазначеного закону)”, – зауважила вона.

“АРМА оплачує послуги управителя майна за рахунок коштів державного бюджету. Інших вона не має. А тому суспільство має право контролювати їх витрачання, а отже, має право отримувати копії відповідних договорів. Про це свідчить і судова практика.

АРМА порушила й інші приписи закону про доступ до публічної інформації. Так, вона не провела трискладовий тест і навіть не зробила намагання знайти баланс між інтересами суспільства та інтересами управителя майна; не надала текст договорів у частині, яка не містить конфіденційних відомостей, як того вимагає частини 7 статті 6 зазначеного закону. Вона також протиправно послалася на те, що журналісти можуть отримати інформацію з інших джерел, що заборонено вимогами частини 2 статті 22 зазначеного закону.

Отже, з відкритістю, прозорістю та дотриманням вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” у діяльності зазначеного агентства дійсно є проблеми”, – прокоментувала Людмила Опришко.

  1. Журналісти “Волинь.UA” скаржаться, що місцева “Укрпошта” ігнорує їхні запитання

04.12.2018 Редакція інтернет-видання “Волинь.UA” повідомила про те, що волинська дирекція “Укрпошти” не надає відповіді на запитання їхніх журналістів. Про це повідомляється на сайті видання.

Як пише “Волинь.UA”, 23 листопада журналісти звернулися до керівника волинської дирекції “Укрпошти” Івана Шевчука з проханням відповісти на актуальні питання роботи підприємства. Журналісти запитували, зокрема, про ситуацію з кадровим забезпеченням відділень пошти в області, чи існує дефіцит кадрів і як він вирішується; з чим пов’язано, що значна кількість приміщень, які належать “Укрпошті”, здаються в оренду; чи продовжують листоноші в області приносити пенсію пенсіонерам та ін.

Однак, пише видання, Іван Шевчук відмовився надавати відповіді і порадив звернутися за коментарем до прес-служби установи. Він запевнив, що прес-служба повністю компетентна давати коментарі на поставлені запитання. Представниця прес-служби Інна Анатоліївна відмовилася давати коментарі в усному порядку і попросила надіслати питання окремим листом, пообіцявши надати відповіді найближчими днями. Проте пройшло вже 10 днів, а жодну відповідь журналісти так і не отримали, зазначає видання.

Головний редактор сайту “Волинь.UA” Андрій Білан у коментарі представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб розповів, що до керівника волинської дирекції “Укрпошти” Івана Шевчука звертався телефоном журналіст Петро Герасименко. З його слів, Іван Шевчук порадив із цими питаннями звернутися до їхньої прес-служби, яка, за словами керівника пошти, є компетентною й надасть вичерпні відповіді на запитання.

“Станом на сьогодні ніякої відповіді на телефонні чи письмові питання не надали. Будемо й надалі висвітлювати події щодо цієї теми, а також “відкритість” до спілкування з цим державним підприємством. Сьогодні вже телефонують працівники поштових відділень і скаржаться на керівника в плані відношення до підлеглих”, – зазначив Андрій Білан.

“Зараз ми реєструємо видання “Волинь.UA” в юридичній площині, аби бути повноцінним ЗМІ. Тому плануємо надалі контролювати теми щодо “Укрпошти”. Чомусь у них вибіркове спілкування із ЗМІ, не можу збагнути, із чим це пов’язано”, – додав він.

Журналіст Петро Герасименко в коментарі ІМІ зазначив, що ще не вирішив, що надалі робитиме, аби отримати відповіді на свої запитання.

Директор волинської дирекції “Укрпошти” Іван Шевчук у коментарі регіональній представниці ІМІ повідомив, що спілкується з усіма на спланованих зустрічах, “бо ціную свій час і поважаю час журналістів”.

“От щойно від мене вийшли журналісти “Таблоїду Волині”. На минулому тижні спілкувався з журналістами з усіх друкованих видань Волинської області, але точно з гострими питаннями. Спілкуюся з усіма на спланованих зустрічах, бо ціную свій час і поважаю час журналістів. Домовимося про час, прийдуть і отримають відповіді на всі питання”, – зазначив Іван Шевчук.

Юридичний тиск

Зловживання позовами проти ЗМІ – 1

1.Черновецький вимагає через суд 1 млн грн від журналіста “Наших грошей” та сайту “Фейсньюз”

19.11.2018 Колишній міський голова Києва Леонід Черновецький подав проти журналіста видання “Наші гроші” Юрія Ніколова та сайту “Фейсньюз” позов “про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов’язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди”. Про це журналіст написав у Facebook та повідомив “Детектору медіа”.

Завдану моральну шкоду Черновецький оцінює в 1 млн грн та вимагає від журналіста й “Фейсньюз” спростування.

“Я про позов дізнався кілька днів тому. Він подав до суду стосовно публікації “Фейсньюз”, яке цитує мене, але не посилається. Тобто позов солідарний – і до мене, і до цього сайту… Людина цілком свідома в тому, що робить, оскільки внесла заставу на забезпечення цього позову в розмірі 16 тис. грн. До позову була прикладена квитанція”, – розказав журналіст виданню.

Колишній мер Києва подав на журналіста до суду через пост у Facebook наступного змісту: “Три года каждый божий день киевляне будут платить пронырливым барыгам за то, что Гениальная прокуратура за это время так и не смогла доказать очевидный факт воровского распила в 2009 году Черновецким и Юрой Енакиевским, а ловкие юристы Фукса (там и следы Портнова даже прорезались) зарешали в украинском суде времен Порошенка миллиардный “коефіцієнт коригування”.

У позовній заяві Черновецького зазначено, що він “ніколи не був знайомий із Юрієм Єнакієвським”, “ніколи не співпрацював із членами політичної команди Януковича”, “ніколи не вчиняв будь-яких правопорушень”, “відносно Черновецького відсутні обвинувальні вироки, які набрали законної сили…”.

Також у позовній заяві адвокат Черновецького звертає увагу на те, що видання “Фейсньюс” поширило пост журналіста, “свідомо і ганебно використало ім’я Леоніда Михайловича задля привернення інтересу та зацікавлення читачів до статті”.

“Отже, маємо констатувати, що неправомірними діями відповідачі завдали позивачу величезну моральну шкоду, яка виразилась у перенесеному нервовому стресі, викликаному поширенням серед надзвичайно великого кола осіб недостовірної негативної інформації”, – йдеться в позові.

За словами журналіста, судове засідання має відбутися в Дніпровському суді міста Києва 6 грудня. Інтереси Ніколова представлятиме медіаюрист “Платформи прав людини” Олександр Бурмагін.

Інші види юридичного тиску – 1

1.Нардеп Барна просить позбавити акредитації журналіста, якого облаяв у Раді

08.11.2018 Народний депутат від БПП Олег Барна просить позбавити акредитації у Верховній Раді України журналіста програми “Гроші” телеканалу “1+1” Ігоря Колтунова, якого він нецензурно облаяв у кулуарах парламенту 2 жовтня.

Про це йдеться у зверненні нардепа до голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар, повідомляє “Детектор медіа”.

Зокрема, депутат просить голову комітету рекомендувати прес-службі апарату ВР припинити акредитацію в парламенті журналіста Ігоря Колтунова “задля унеможливлення в майбутньому відвідування Верховної Ради України даним журналістом”.

Барна вважає, що журналіст непрофесійно виконує свої обов’язки.

“Вважаю неприпустимою акредитацію при Верховній Раді подібних журналістів, метою яких є не професійне виконання своїх обов’язків, не об’єктивне висвітлення роботи Верховної Ради України як найвищого законодавчого органу держави, а лише дискредитація брудним методами народних депутатів та українського парламенту в цілому”, – йдеться у зверненні Барни.  

Перша заступниця голови комітету свободи слова Ольга Червакова в коментарі виданню повідомила, що вона так само отримала звернення нардепа Барни щодо позбавлення журналіста “1+1” акредитації. За її словами, комітет розгляне звернення найближчим часом.

“Я вбачаю особисто в цьому конфлікт інтересів, тому що не може депутат звертатися за покаранням журналіста, якого він обматерив. Але комітет розглядає всі звернення, які надходять, тому ми це розглянемо на одному з найближчих засідань. Сьогодні, на жаль, не встигли, тому що це звернення до мене надійшло в понеділок, а в п’ятницю вже був підписаний порядок денний комітету”, – сказала вона.

Червакова додала, що в законодавстві не прописані механізми позбавлення журналіста акредитації.

У своєму зверненні Барна також зазначає, що чотири рази звертався до генерального директора телеканалу “1+1” Олександра Ткаченка з проханням надати йому прямий ефір “для законного права захистити свою честь, гідність та ділову репутацію шляхом спростування неправдивої інформації”. За словами Барни, він не отримав жодної відповіді.

Як повідомляв ІМІ, 2 жовтня народний депутат від фракції “Блок Петра Порошенка” Олег Барна обматюкав журналіста програми “Гроші” каналу “1+1” Ігоря Колтунова після запитання, чому він тричі кнопкодавив під час голосування в парламенті.

3 жовтня свою поведінку Барна пояснив тим, що таким чином переадресував свою лайку власнику медіахолдингу “1+1 медіа” Ігорю Коломойському.

3 жовтня голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар вибачилася за нардепа від БПП Олега Барну.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1.Суд Запоріжжя засудив нападника на журналістів 24 каналу до трьох місяців арешту

14.11.2018 Заводський районний суд м. Запоріжжя ухвалив три місяці арешту та 68 211,06 грн відшкодування матеріальних збитків представнику охорони держпідприємства “Кремнійполімер” за незаконне вилучення техзасобів у журналіста 24 каналу. Таке рішення суд ухвалив 7 листопада 2018 року, повідомляється на сайті “Судова влада України”.

Чоловіка обвинувачували у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 171 Кримінального кодексу України (незаконному вилученні технічних засобів, якими користується журналіст у зв’язку зі своєю професійною діяльністю).

Так, згідно з вироком суду, 15 лютого 2018 року приблизно об 11:30 працівники телеканалу новин “24” журналіст К. та телеоператор М., перебуваючи поблизу прохідної ЗДП “Кремнійполімер”, діючи законно, почали відеозйомку сюжету. Відзнявши необхідну інформацію, журналіст К. та асистент телеоператора Д. сіли у свій автомобіль, розташований поряд із прохідною вказаного заводу.

Приблизно о 12:00 до автомобіля працівників телеканалу новин “24”, у якому перебували К. та Д. підійшов Х. та попрохав покинути територію автостоянки заводу. На що К. представився журналістом каналу “24”, пояснивши, що вони проводять зйомку репортажу.

“Обвинувачений Х., маючи умисел на незаконне вилучення технічних засобів, якими користується журналіст у зв’язку зі своєю професійною діяльністю, достовірно знаючи, що К. є журналістом, який знімає відеорепортаж, діючи умисно, з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, почав вимагати від них покинути територію, розташовану біля заводу, після чого рукою схопив відеокамеру Panasonic, яка знаходилась в руках К. та потягнув її на себе, чим спричинив ушкодження, а саме відламав кріплення панелі LED та розірвав дріт навушників. Далі, продовжуючи свій злочинний умисел, забрав з заднього сидіння автомобілю радіомікрофон Sennheiser Е835 та акумуляторну батарею Extra NP-F730, тим самим незаконно вилучив технічні засоби ПАТ “Телерадіокомпанія “Люкс”, якими К. користувався у зв’язку із своєю професійною діяльністю”, – йдеться у вироку суду.

Обвинувачений свою провину та розмір цивільного позову не визнав у повному обсязі. Він заявив, що нікому не погрожував, ні за ким не бігав, до камери не торкався, а журналісти залишили на землі мікрофон та акумуляторну батарею.

“Зробив припущення, що камера могла бути пошкоджена чоловіком, під час виходу з ним з автомобіля. Нічого протиправного у своїх діях не вбачає”, – йдеться у вироку.

Надалі обвинувачений змінив свою позицію, частково визнавши свою провину, пояснивши, що “він міг накричати на потерпілого та таким чином налякати його, від чого той міг впустити камеру, яка була в його руках, відеокамери він особисто не торкався, те, що потерпілий був журналістом, він не знав”.

“Враховано особу обвинуваченого, його ставлення до встановлених обставин справи, позицію прокурора та представника потерпілого, негативну наявну практику в країні щодо порушень прав журналістів та системну безкарність за це, суд дійшов висновку про доцільність призначення покарання Х. в межах санкції інкримінованої статті обвинувачення у вигляді арешту”, – йдеться у вироку суду.

Вирок суду ще не набрав чинності.

Як повідомляв ІМІ, 15 лютого 2018 року в Запоріжжі представник охорони державного підприємства “Кремнійполімер” зламав камеру журналістам 24 каналу, намагаючись її відібрати.

За цим фактом Заводський відділ поліції Запоріжжя відкрив кримінальне провадження за 171-ю статтею Кримінального кодексу України.

Реакція журналістської спільноти – 2

1.Заява до Міжнародного дня за припинення безкарності за злочини проти журналістів

02.11.2018 Ми, представники медійних та правозахисних організацій, у Міжнародний день за припинення безкарності за злочини проти журналістів, звертаємося до органів державної влади з вимогами гарантій безпеки журналістів, розслідування злочинів та покарання нападників на журналістів та ЗМІ.

За даними Інституту масової інформації, за 10 місяців 2018 року загалом було зафіксовано 201 випадок порушень свободи слова, з них 147 випадків стосувалися саме фізичної агресії щодо журналістів.

Ми переконані, що влада повинна звертати більше уваги на ретельні та неупереджені розслідування всіх випадків насильства щодо журналістів та ЗМІ. На жаль, статистика є дедалі тривожнішою і свідчить про те, що переважна більшість фізичних нападів на журналістів не розслідуються. Досі нерозкритою лишається така надзвичайно резонансна справа, як убивство журналіста Павла Шеремета. Лише частково вдалося добитися правосуддя у справі Гонгадзе – замовники злочину все ще невідомі і безкарні. Серед інших випадків тільки в цьому році: в Одесі напали на оператора каналу “Круг” та розбили камеру; на Полтавщині в приміщенні сільради журналістці зламали носа; у Києві побили та пограбували журналіста ICTV; у сутичках під будинком Льовочкіна розбили голову журналісту “Газети.ua”; в Ужгороді власник кінотеатру побив журналіста, який знімав конфлікт у закладі; у Дніпрі під час зйомок напали на журналістку 34 каналу; у Миколаєві депутат райради побив журналіста; на знімальну групу “112 Україна” напали під час зйомок сюжету про інтернат і так далі.  

Медіа-організації закликають правоохоронні органи активізувати процес боротьби з безкарністю і відновити активну роботу відповідних робочих груп як ефективних майданчиків контролю за станом  розслідувань. Нагадуємо, що влада демократичної і європейської країни має системно вживати зусиль, щоб гарантувати безпеку журналістів і право громадян на інформацію.

Крім того, ми закликаємо постраждалих журналістів, операторів, фотографів обов’язково подавати заяви до правоохоронних органів у випадку перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, оскільки це покаже владним органам реальну картину з безкарністю в Україні і збільшуватиме публічний тиск на правоохоронну систему, яка має забезпечувати належне  правосуддя.

У Міжнародний день за припинення безкарності за злочини проти журналістів, ми також нагадуємо міжнародній спільноті, а надто організаціям, що опікуються свободою слова та безпекою журналістів, про надзвичайно загрозливе становище незалежних журналістів в анексованому Росією Криму та на непідконтрольних Україні територіях на Донбасі. Так, журналіст Микола Семена отримав вирок у вигляді “заборони” займатися професією, а журналіст Станіслав Асєєв (Васін), якого було викрадено російськими бойовиками в Донецьку у червні 2017 року, досі перебуває в полоні т.зв. “ДНР”. Ми також нагадуємо про незаконне ув’язнення українського журналіста Романа Сущенка в Росії за звинуваченням у “шпигунстві”. Роман Сущенко разом із режисером Олегом Сенцовим стали фактично заручниками російської влади.

Ми закликаємо владу та міжнародні організації використовувати всі можливі інструменти, щоб сприяти негайному звільненню українських журналістів, які утримуються в Росії та на окупованих територіях, і розслідувати злочини проти журналістів, скоєні на території України.

ГО “Інститут масової інформації”

ГО “Детектор медіа”

ГО “Центр інформації про права людини”

Інститут демократії ім.Пилипа Орлика

ГО “Центр демократії та верховенства права” (ЦЕДЕМ)

2.Кропивницькі журналісти влаштували акцію “Запізнення” через недопуск колеги на нараду

05.11.2018 У Кропивницькому 5 листопада журналісти місцевих засобів масової інформації провели акцію на захист права на вільний доступ до заходів, які відбуваються в міській раді. Про це повідомляє регіональний представник ІМІ.

Таким чином журналісти вирішили підтримати свого колегу Дмитра Семенюка, якого минулого тижня через запізнення не пустили на апаратну нараду міського голови, аргументуючи усним розпорядженням керівниці справами виконавчого комітету Альвіни Бондаренко.

Цього разу “запізнитися” на апаратну нараду міського голови вирішили десяток кореспондентів місцевих видань: “Гречка”, “Златопіль”, “Прожектор”, Dozor та інших. Враховуючи кількість журналістів, поліція охорони не перешкоджала вільно потрапити до зали засідань, зазначив представник ІМІ.

“У такий спосіб ми вирішили захистити своє право на вільний доступ до приміщень та подій, які відбуваються в стінах міської ради. Ми привернули увагу до ситуації, і я сподіваюсь, що подібне більше не повториться. Що ж до заяви в поліцію, то від неї не відмовлятимусь та планую доводити справу до суду”, – прокоментував ІМІ ситуацію ініціатор журналістської акції Дмитро Семенюк.

Міський голова Андрій Райкович так прокоментував появу журналістів на апаратній нараді: “Ви увійшли, припиніть базар і заходьте, сідайте і не запізнюйтесь на апаратну нараду. Я собі не дозволяю цього робити, і ви, будь ласка, ведіть себе відносно міської ради толерантно, з повагою. А на вошивість перевіряти мене не треба. Я нормальна людина, і тому дурних розпоряджень не даю. І якщо хтось собі дозволив не впустити вас, робіть з цього висновки. Ви ще молоді люди, і у вас ще попереду багато справ, і навчитися регламенту це, навпаки, нормально”.

Як повідомляв ІМІ, 29 жовтня представник поліції охорони не пустив журналіста кропивницького видання “Утренний город” Дмитра Семенюка на ранкову апаратну нараду міського голови в Кропивницькій міській раді. Відмову пустити охоронець аргументував тим, що є розпорядження від керівниці справами виконавчого комітету Альвіни Бондаренко не пускати після того, як у залу засідань зайшов міський голова.

9 липня 2018 року кропивницького журналіста Дмитра Семенюка не пустили на засідання ранкової апаратної наради міського голови.

Працівники муніципальної дружини та Управління поліції охорони в Кіровоградській області блокували вхід до зали, мотивуючи свою поведінку запізненням журналіста на початок засідання.

10 липня 2018 року керівниця справами виконавчого комітету Кропивницької міської ради Альвіна Бондаренко закликала журналістів не запізнюватися на апаратні наради.

Судові позови від журналістів – 3

1.Закарпатський журналіст судиться з поліцією через невнесення заяви до ЄРДР

08.11.2018 Журналіст “Карпатського вісника” Станіслав Данко звернувся з позовом до Ужгородського міськрайонного суду з проханням визнати протиправною бездіяльність начальника слідчого управління ГУНП в Закарпатській області Анатолія Шкирти, який не вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву журналіста щодо ненадання йому Хустською районною радою запитуваної інформації. Про це повідомляє “Закарпаття Онлайн” із посиланням на “Карпатський вісник”.

У позові журналіст просить суд зобов’язати начальника слідчого управління внести відповідні відомості до ЄРДР. Розгляд цієї скарги відбудеться під головуванням ужгородського судді Олени Тхір 9 листопада о 9:00.

Журналіст подав 12 жовтня до Хустської районної ради інформаційний запит щодо надання інформації про виплати заробітної плати, премії, матеріальну допомогу та надбавки голові Хустської районної ради та його заступникам цього року.

Однак, пише видання, голова Хустської районної ради Юрій Іванчо не надав запитувану інформацію. У його відповіді від 19 жовтня 2018 року йшлося про структуру заробітної плати, проте не про фактично отримані (нараховані) суми виплат премій, матеріальної допомоги та надбавок голові Хустської районної ради Юрія Іванчо і його заступника Михайла Калинича.

Тому 31 жовтня Станіслав Данко подав до закарпатської поліції відповідну заяву про кримінальне правопорушення. Однак обласна поліція не зареєструвала відповідну заяву в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Після цього журналіст подав відповідну скаргу до Ужгородського міськрайонного суду з проханням визнати протиправною бездіяльність начальника слідчого управління ГУНП в Закарпатській області Анатолія Шкирти та зобов’язати його внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

  1. Суд у Херсоні скасував пункти рішення міськради, які обмежують права журналістів

23.11.2018 23 листопада Херсонський адміністративний окружний суд повністю задовольнив позовні заяви журналістки Євгенії Вірлич щодо скасування рішення Херсонської міської ради від 30.03.2018 №1279 у частині обмеження прав журналістів під час пленарних засідань сесій. Про це повідомляється на сайті “Херсонського вісника”.

Євгенія Вірлич звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправним та нечинним рішення Херсонської міської ради 20 сесії сьомого скликання від 30.03.2018 № 1279 “Про внесення змін та доповнень до Регламенту Херсонської міської ради VII скликання, затвердженого рішенням міської ради від 02.12.2015 № 2”.

Зокрема, журналістка просила визнати таким пункт 1.5 у частині “Оператори, журналісти подають заявки до відділу громадських зв’язків щодо здійснення відеозйомки у частині залу, де розміщено пульти для голосування депутатів міської ради. У день засідання сесії міської ради дозвіл на присутність запрошених осіб, не включених до списку запрошених або присутніх, надається міським головою або секретарем міської ради на підставі письмової заяви. Кількість присутніх осіб на пленарному засіданні міської ради обмежується кількістю місць для сидіння”.

Також Вірлич просила визнати протиправним пункт 5 у частині “Під час проведення пленарного засідання міської ради забороняється використання предметів, що можуть створювати перешкоди у проведенні пленарного засідання міської ради; пересуватися сесійним залом (у зоні розташування депутатів міської ради”.

Крім того, пункт 11 в частині “Особи, що присутні на засіданні, не повинні знаходитися під час засідання ради у частині сесійного залу, призначеній для розміщення депутатів міської ради”.

Під час судового засідання представник Херсонської міськради підтвердив, що окремих місць для журналістів у сесійній залі міської ради немає. Також серед пояснень представника міської ради зазначалося, що відкритість та прозорість процесу ухвалення рішень у міській раді забезпечується за допомогою онлайн-трансляцій.

Суд повністю підтримав позовні вимоги журналістки. Херсонська міська рада має 30 днів для оскарження судового рішення.

  1. Волинська журналістка судиться з лісгоспом через відмову в доступі

27.11.2018 Журналістка громадської організації “Центр журналістських розслідувань “Сила правди” Оксана Ковальчук подала позов до Волинського окружного адміністративного суду через ненадання відповіді на запит державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство”. Про це вона повідомила представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб.

Як розповіла Ковальчук, упродовж 2016–2017 років це підприємство витратило на приватних охоронців майже півмільйона гривень. Тому через відмову лісогосподарства Волині надати копії договорів із приватними охоронцями та громадськими формуваннями журналістка ГО “Сила правди” звернулася до суду.

Журналістка розповіла, що зацікавилася темою охорони лісгоспів після подій 26 вересня 2018 року в ботанічному заказнику у Воротневі, який ще називають “Маленька Швейцарія”, на Волині. Тоді лісівники використали спортивних людей для того, щоб “визволити” з лазні так званих відпочивальників. На місці журналістам не пояснювали, що це за люди й чому вони там перебувають уночі. За інформацією “Громадського. Волинь”, тоді посадові особи (держслужбовці) влаштували собі пікнік та розваги на території Молодіжного лісівничого центру, який пишно відкривали лісівники Волині в заказнику “Воротнів”.

Як раніше повідомляв ІМІ, наприкінці вересня Оксана Ковальчук заявила про перешкоджання її професійній діяльності з боку заступника начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександра Рибчинського. Інцидент стався того ж вечора (26 вересня – ред.) на території заказника загальнодержавного значення “Воротнів” Волинської області. Зі слів журналістки,  Рибчинський застосував до неї фізичну силу, коли побачив, що вона знімає на камеру події в заказнику.

Журналістка Оксана Ковальчук розповіла ІМІ, що через події в заказнику “Воротнів” ГО “Сила правди” розіслала запити до всіх лісгоспів й агролісів Волинської області. А це близько двох десятків установ. Журналістів зацікавило, на яких правових підставах працюють учасники спортклубів чи громадських формувань з лісгоспами.

“Першою надійшла відповідь від Ківерцівського лісгоспу. Вони вказали у відповіді на запит, що за два роки витратили на такі цілі близько півмільйона гривень, але відмовилися надавати копію договору, оскільки вважають, що це конфіденційна інформація. Ми сформували позов, подали до суду”, – розповіла журналістка.

Також журналістка додала, що на перший надісланий 2 жовтня 2018 року запит до державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство” відразу не відповіли. Тому 23 жовтня вона відправила повторний. В електронному листі Оксана Ковальчук зазначила, що вже надсилала запит на цю тему й прикріпила скріншот.

“Я вимагаю надати інформацію й визнати такі дії протиправними. Тому що готую матеріал про використання цих приватних армій. Коли ми були в Міністерстві аграрної політики України, то  представник держлісагентства сказав, що така ситуація присутня лише на Волині, коли платять якимось громадським формуванням, АТОвцям для того, щоб охороняти об’єкти. За його словами, в інших областях такого немає”, – зазначила журналістка.

Крим – 2

1.У Криму поліція цікавилася журналістом Антоном Наумлюком

02.11.2018 Журналіст проекту Радіо Свобода та російського видання “Новая газета” Антон Наумлюк повідомив у Facebook, що поліцейські цікавилися його особою та розпитували його сусідів по квартирі в Сімферополі. Як повідомив журналіст “Детектору медіа”, того дня він був у Севастополі.

“Я був у цей час на судовому процесі в Севастополі, а вранці наступного дня сусіди сказали, що приходили співробітники у формі, дзвонили, їм ніхто не відкрив і вони запитували у них про мене. Питали, називаючи ім’я та прізвище, але ні про що. Я зателефонував начальнику районної служби дільничних, щоб дізнатися, що за інтерес такий, але він сказав, що у відпустці і не в курсі. Телефони дільничного, зазначені на сайті, не працюють”, – розказав журналіст.

Наумлюк не розуміє, чому кримська поліція могла ним цікавитися.

“Все що завгодно може бути. Може, в якості свідка хочуть пояснення відібрати. Може, перевірку за підозрою в скоєнні якогось злочину проводять. Може, попередження про неприпустимість порушення закону хочуть вручити, як це було нещодавно з адвокатами. Якщо адвокатів попереджають про те, що не можна організовувати неузгоджені публічні акції, напевно, і журналістів можуть”, – припустив він.

Журналіст також повідомив, що після допису в мережі до нього звернулися п’ять адвокатів, готових його захищати.  

Видання звернулося до кримського адвоката Еміля Курбедінова та попросило прокоментувати візит поліцейських до журналіста.

Як повідомляв ІМІ, у лютому невідомі залили клеєм замок вхідних дверей у кримській квартирі, де під час відряджень до анексованого півострова зупиняється позаштатний кореспондент російської служби Радіо Свобода Антон Наумлюк. Журналіст припустив, що дії невідомих можуть бути пов’язані з його професійною діяльністю на півострові.

2.Українській журналістці на 10 років заборонили в’їзд до Росії та анексованого Криму

26.11.2018 Українській журналістці-фрілансерці Олені Савчук під час спроби в’їхати до Криму співробітники ФСБ РФ вручили заборону на в’їзд терміном на 10 років – до 28 серпня 2028 року. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на Кримську правозахисну групу.

За словами журналістки, співробітники ФСБ 24 листопада 2018 року об 11.00 на російському прикордонному пункті пропуску “Джанкой” (“Чонгар”), дали їй документ, який називається “повідомлення іноземного журналіста або особи без громадянства щодо ухваленого рішення про заборону в’їзду до Російської Федерації”.

У документі ФСБ посилається на п. 1 ч. 1 ст. 27 федерального закону від 15 серпня 1996 року №114-ФЗ “Про порядок виїзду з Російської Федерації та в’їзду до Російської Федерації” (п. 1 “В’їзд до Російської Федерації іноземному громадянину чи особі без громадянства не дозволяється з метою гарантування обороноздатності чи безпеки держави або громадського порядку”).

За інформацією журналістки, перед врученням заборони на в’їзд з нею провели протягом сорока хвилин два опитування. Також у неї зняли відбитки пальців. Пояснити, як саме Савчук загрожує безпеці РФ, співробітники спецслужб не змогли, вони послалися на вказівку вищого керівництва.

“Заборона в’їзду до Криму і РФ на 10 років – до серпня 2028-го. ФСБ береже від мене обороноздатність і безпеку своєї держави. Дуже шкода, звичайно. Зате тепер виходжу з тіні і не буду стримуватися. Готова до коментарів, бесід, дискусій, ефірів, консультацій”, – написала Савчук на своїй сторінці у Facebook.

Олена Савчук кілька років працювала над висвітленням переслідувань кримськотатарських активістів і політично мотивованих судових процесів у Криму.

Ще Дослідження