Передруки, роз’яснення і дрібка джинси: як пишуть про мобілізацію черкаські медіа
Вже 18 травня в Україні набере чинності новий закон про мобілізацію. Президент підписав документ 16 квітня. Цьому передували тривалі дискусії – не лише в сесійній залі, а й у медіа, а ще частіше в соцмережах. Між собою дискутували і законотворці, і самі українці: чи доцільне зниження призовного віку, чи потрібно обмежувати людей, які ухиляються від мобілізації, та “що робити” з чоловіками за кордоном.
ІМІ проаналізував, як висвітлювали у квітні тему мобілізації та нового закону черкаські медіа і регіональні телеграм-пабліки. Дослідили, як і що писали про мобілізацію найпопулярніші шість черкаських медіа, а також два телеграм-канали з найбільшою аудиторією. Спойлер: в останніх традиційно все погано.
Головний редактор сайту Zmi.ck.ua Сергій Стасько каже, що його медіа намагається публікувати тільки офіційну інформацію на тему мобілізації. “Публікували виключно офіційні рішення про зміни законодавства, про підпис президента”, – зазначає Сергій. Окрім того, медіа створило дотичне до теми мобілізації вуличне опитування. У ньому питали чоловіків, чи планують хлопці виїжджати з України після закінчення воєнного стану. Редактор сайту додає, що під час опитування “ніхто не сказав, що хоче виїхати. Хоча й вибірка не дуже велика”.
Окрім того, видання регулярно передруковує пресрелізи правоохоронців про людей, які ухиляються від мобілізації. Лише в середині квітня ми знайшли три такі новини: “Житель Черкаського району ухилився від призову та проведе до 3 років у в'язниці”, “Жителя Уманщини засудили за неявку до ТЦК”, “СБУ ліквідувала чергову схему для ухилянтів на Черкащині”.
Схожий підхід використовують і інші черкаські медіа. Зокрема, сайт “Про все”, крім офіційних повідомлень, передруковує низку національних новин про мобілізацію. Наприклад, з посиланням на 24 канал видання писало про те, що мобілізованим можуть вручати не лише повістку, а й вимогу, а з посиланням на “Економічну правду” – про мобілізацію транспортних засобів.
Також видання створило на сайті опитування про те, чи стоять їхні читачі на військовому обліку. В ньому взяли участь близько 500 осіб.
Також видання пише власні новини з Реєстру судових рішень. До прикладу, новину про те, що в Смілі чоловік прищемив ногу військовому. За рішенням суду тепер він сплатить штраф у розмірі 850 гривень.
“Ми намагаємось оперативно подавати на сайті зміни в законодавстві / роз'яснення на цю тему. Хоча це загальноукраїнська тематика, але, звичайно, читабельна через свою актуальність. Зараз чекаємо відповідей на кілька інформаційних запитів про це. Також репостили собі на сайт кілька разів матеріали черкаських колег на цю тематику, адже вважаємо, що коли матеріали толкові, то їх варто передрукувати з відповідними, звичайно, посиланнями, адже це важливо для нашого читача. В публікації таких матеріалів керуємось актуальністю, резонансом, а також клікабельністю. Однак третім принципом тут користуємось мінімально, оскільки розуміємо, що іноді така інформація може зашкодити мобілізаційним процесам або мати негатив до відповідних осіб. Одним словом, стараємося працювати в цій тематиці і навчаємося на своїх помилках і недоопрацюваннях”, – резюмує головна редакторка “Про все” Алла Мороз.
Головна редакторка сайту “Вичерпно” Анна Романенко зазначає, що їхнє медіа теж намагається оперативно висвітлювати тему мобілізації, втім додає, що ця тема є “дражливою”.
Ще до ухвалення нового закону журналісти видання запрошували у свою студію керівника обласного ТЦК Олександра Устименка, з яким обговорювали ті аспекти закону про мобілізацію, які викликали найбільше суперечок.
“Один з них – це ідея мобілізації в’язнів. На цю тему, зокрема, робили опитування і на нашому сайті. Також цікавилися думкою містян з приводу мобілізації жінок у форматі відеоопитування, – розповідає Анна.
“Загалом ця тема є дуже дражливою для нашого суспільства, тож час від часу ми шукаємо нові формати, щоб показати різні думки наших громадян на цю тему. Проте насамперед ми маємо на меті роз’яснити суспільству важливість мобілізації у воєнний час, дотримання закону і прав мобілізованих, а також про взаємодію між ТЦК та військовими підрозділами”, – роз'яснює підходи до висвітлення теми мобілізації редакторка.
Крім редакційних новин та передруків, одному з черкаських медіа вдалось і “поджинсувати” на темі мобілізації. Так, сайт “Прочерк” 12 квітня опублікував пресреліз про народного депутата та його думку щодо нового законопроєкту: “Андрій Стріхарський: “Законопроєкт про мобілізацію потрібен державі”.
Новина серед інформації про зміни в новому законодавстві містить і дві цитати Стріхарського про важливість нового законопроєкту та світлини з військовими, зокрема головкомом Олександром Сирським і командиром Третьої окремої штурмової бригади Андрієм Білецьким.
Цікаво, що “Вичерпно” теж друкувало такий самий матеріал з ідентичним заголовком за день до того, як він з’явився на “Прочерку”. Проте з належним маркуванням про те, що стаття є рекламною.
Щодо решти – на “Прочерку” все класично: новини про людей, які намагаються ухилитися від армії, а також передруки з роз’ясненнями пор новий закон.
Також регулярно висвітлює тему мобілізації і видання “18000”. Як і “Вичерпно”, ще до ухвалення закону медіа записало інтерв’ю з начальником обласного ТЦК Олександром Устименком. А вже після його ухвалення – провело прямий ефір з місцевим юристом Андрієм Вовком. За словами керівниці відділу новин видання Вікторії Нянько, текстові матеріали, які були підготовлені з ефіру, потрапили в топ популярних за останній час.
Нещодавно медіа провело вуличне опитування про те, як черкащани ставляться до зниження призовного віку. Також журналісти підготували матеріал, як працює система рекрутингу в місцевому батальйоні територіальної оборони.
“Військова тематика нині на першому місці. Тому ми стежимо за інформацією на офіційних сторінках і сайтах президента, Генштабу, Міноборони, головнокомандувача ЗСУ. Хоча така інформація не має прив'язки до нашого регіону, вона стосується всіх громадян країни, зокрема черкащан. Також оперативно реагуємо на повідомлення від національних медіа на тему війни і мобілізації. Якщо ці новини мають посилання на укази, закони, то досліджуємо їх і створюємо авторські новини”, – пояснює, як команда відбирає новини про мобілізацію, Вікторія Нянько.
Також 18000 користується кількома інструментами, які допомагають зорієнтуватися, що сьогодні цікавить аудиторію, якими є часті запити в гуглі. “Якщо відбуваються певні масштабні зміни, як-от ухвалення нового закону про мобілізацію, ми приділяємо більше уваги створенню авторського контенту. Шукаємо місцевих експертів, оперативно виходимо з ними в ефіри, паралельно пишемо інформаційні матеріали на сайт. Щоб охопити більшу аудиторію, перепаковуємо ці матеріали для фейсбуку, інстаграму, телеграму, вайберу”, – додає Вікторія.
Орієнтується насамперед на авторський контент і “Суспільне Черкаси”. “Працюючи над матеріалами щодо мобілізації, дотримуємося тих самих принципів, як і завше. Перевіряємо інформацію з декількох джерел, звертаємося по коментарі до офіційних осіб та компетентних експертів і завжди намагаємося подавати матеріал через героя. Хоча й знайти охочих ділитися своєю думкою нині нелегко”, – зізнається кореспондентка “Суспільне Черкаси” Тетяна Недбайло.
На початку квітня її колеги робили сюжет про зміну призовного віку та скасування терміна “обмежено придатний”.
“Розпитали людей на вулицях міста. У сюжеті презентували думку тих, хто погодився коментувати тему. Нині працюємо над експлейнером щодо ухилянтства. Розповімо, кого можна вважати ухилянтами та яка відповідальність передбачена за незаконне уникнення військової служби”, – анонсує Тетяна.
Мобілізація в соцмережах: хайп, істерика та реклама
Не відстають від медіа і місцеві пабліки, у яких, здається, тема мобілізації з кінця березня, вже майже місяць, є головною. Щоправда, змагаються вони радше кількісно, ніж якісно. До ухвалення закону ми побачили низку повідомлень про те, що мобілізація буде “тотальною” або ж що мобілізувати почнуть 18-річних юнаків. Ціллю подібних повідомлень є не бажання розібратися в новому законодавстві, а отримати хайп та зібрати реакції наелектризованого суспільства. Вже після ухвалення закону замість спростувань побачили інше: рекламу, також пов’язану з мобілізацією.
Так, наприклад, місцевий паблік “News⚡Cherkassy” нещодавно поширив заяву нардепки Мар’яни Безуглої про те, що насамперед оновити свої дані в ТЦК мають депутати і їхні діти. А того ж дня, уранці, розмістив відео “тікток-челенджу”, в якому чоловіки в спортивному чіпляються до військових з ТЦК.
Інший популярний паблік “Труха Черкаси” в березні поширив відео із заявою нардепа Дмитра Разумкова з гучним заголовком про те, що новий закон передбачає мобілізацію з 18 років. І хоч у новому законі цього не передбачено, жодного спростування інформації про це паблік не опублікував. А за кілька днів – інше відео, в якому вже інший нардеп Олег Дунда заявляв, що мобілізація буде “тотальною”.
Ані Разумков, ані Дунда не є членами Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Поширення подібних заяв політиків є нічим іншим, як бажанням “захайпити” на актуальній темі.
На темі мобілізації черкаська “Труха” навіть устигла заробити, розмістивши кілька рекламних оголошень.
Загальнонаціональні тенденції
Раніше ІМІ провів дослідження про те, як національні медіа висвітлюють тему війни. За підсумками, у квітні 2024 року майже третина (30,7%) матеріалів у топових українських онлайн-медіа була присвячена безпосередньо бойовим діям у війні Росії проти України. У порівнянні з попередніми періодами кількість публікацій, безпосередньо присвячених війні, зменшилася. Водночас у медіа побільшало інформації про виробництво зброї в Україні, а також новин на тему мобілізації.
Темі мобілізації було присвячено понад 9% з усіх на тему війни. Серед них – повідомлення з офіційних джерел про зміни, що відбуваються навколо цього процесу. Загалом тенденції, помічені аналітиками в національних новинах, ми знайшли й у регіональних. За даними аналітиків, здебільшого нацмедіа пишуть про мобілізацію в нейтральній тональності. Водночас, коли йдеться про викриття спроб ухилитися від мобілізації, з’являється негативна конотація. Також дослідники помітили, що через недостатнє редакційне доопрацювання пресрелізів силових відомств окремі публікації на цю тему порушують принцип презумпції невинуватості, а тому й стандарт відокремлення коментарів від фактів.
Єлєна Щепак, регіональна представниця ІМІ в Черкаській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконує міжнародна організація Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.
Help us be even more cool!
