Війна в новинах. Що і з яких джерел про воєнні дії сповіщають медіа України

Ілюстрація ІМІ

У квітні 2024 року майже третина (30,7%) матеріалів у топових українських онлайн-медіа була присвячена безпосередньо бойовим діям у війні Росії проти України. Порівняно з попередніми періодами кількість публікацій, безпосередньо присвячених війні, зменшилася. Як і раніше, за кількістю публікацій про війну лідирує сайт "Цензор.Нет", у якого бойовим діям було присвячено 51% усіх новин у стрічці (для порівняння: в травні 2023 року їх було 71%). Найменше воєнних новин опубліковано на сайті NV – 17%.

Більшість новин в онлайн-медіа так чи інакше пов’язані з війною. Навіть коли йдеться про розважальний контент, він може подаватися з урахуванням воєнного контексту або на його тлі. Це особливо відчутно в матеріалах про внутрішню політику чи міжнародні події.

Про це свідчать результати моніторингового дослідження Інституту масової інформації*, проведеного серед 10 найпопулярніших за відвідуваністю українських онлайн-медіа.

У порівнянні з попереднім моніторингом ІМІ в медіа побільшало інформації про виробництво зброї в Україні, а також новин на тему мобілізації.

Джерела новин про війну

Моніторинг ІМІ показав, що майже половина матеріалів про війну посилаються на офіційні джерела інформації (47,2% всієї вибірки). Переважання офіційних джерел підкреслює прагнення медіа до забезпечення достовірності та перевіреності інформації. Зважаючи на те що військова інформація часто має стратегічне значення, використання офіційних даних є також важливим з огляду на національну безпеку. Такі джерела забезпечують не лише достовірність, а й офіційний погляд на події. 

На другому місці – посилання на західні джерела (13%). Це важлива інформація, оскільки західні видання можуть мати ексклюзивні дані від власних джерел, важливу аналітику, яка показує глобальний контекст щодо України. Для нас важливо розуміти, як Україна висвітлюється на міжнародній арені. Також цікавою альтернативою інформації з офіційних джерел є розвідувальні та аналітичні структури. 

11,4% матеріалів, що стосуються війни, походять з російських джерел. Здебільшого це матеріали про результати обстрілів чи атак українських дронів на російській території або ж інформація про події, важливі для України. 

До однієї десятої із загальної кількості новин про війну становлять повідомлення, що посилаються на власні джерела (9,4%). Оригінальні повідомлення від кореспондентів з місць подій нині видаються майже зниклим видом новин. Низький відсоток матеріалів, що базуються на власних джерелах, може свідчити про обмежені ресурси або недостатні можливості медіа для збору інформації про війну. Це може обмежувати здатність медіа надавати унікальний і глибокий контент, що є критично важливим під час війни. Думки експертів виступають як джерела у 8,5% матеріалів. Експертні оцінки є важливими для забезпечення аналізу та контексту подій, але важливо звертати увагу на рівень їхньої компетентності. Висока якість та авторитетність експертів має бути пріоритетом, щоб уникнути маніпуляцій та дезінформації.

Найтривожнішим є те, що 2,6% новин про війну взагалі не зазначають джерел. Це ставить під сумнів прозорість і достовірність інформації, що є фундаментальними принципами журналістики. 

Серед новин воєнної тематики до вибірки потрапили матеріали з ознаками замовних на користь Марини Порошенко, а також структур Ріната Ахметова. Крім того, виявлено маніпулятивні публікації, зокрема "воєнні астрологічні прогнози" на сайті УНІАН. 

Загальна картина війни Росії проти України, що змальовується новинами українських медіа, виглядає менш оптимістичною, ніж улітку минулого року, що кореспондується з реальним станом справ.

Новини про фронт

Серед новин про війну в найпопулярніших онлайн-виданнях майже 26% публікацій стосуються подій на лінії фронту.

Скриншот ІМІ із сайту Цензор.Нет

Понад половину з них посилаються на офіційні джерела: органи влади, зокрема Міністерство оборони, повідомлення Генерального штабу, спеціальних служб, речників і командирів родів військ, військових угруповань та підрозділів.

• "Знищили човен та 6 аерофотостанцій: ЗСУ завдали удару по позиціях росіян на двох напрямках" (Українська правда)
• "У ЗСУ показали збиття ворожого дрона Орлан" (Кореспондент.net)
• "Росіяни припинили штурми на Куп'янському напрямку: прикордонники пояснили чому" (ТСН)

До переліку зараховано також повідомлення про заяву голови Кабінету Міністрів Дениса Шмигаля щодо фінансування робіт зі зведення фортифікаційних споруд.

Частина новин про фронт з офіційних джерел повідомляє про загибель військового. Водночас переважна більшість розповідає про успішні дії Сил оборони України – вдалі рейди, відбиття штурмів, знищення ворожої техніки тощо. 

Новини про театр бойових дій в Україні, що посилаються на західні джерела, тобто публікації в іноземних медіа, у досліджений період стосуються здебільшого виробництва та постачання зброї українському війську.

• "Україна щомісяця випускає вісім САУ "Богдана", яка виявилася дуже ефективною на фронті, – ЗМІ" (Фокус)
• "Німеччина надасть Україні 180 тисяч боєприпасів у рамках чеської ініціативи" (РБК-Україна)

Водночас були виявлені й публікації, що просто спекулюють на темі фронту замість надавати важливу та зрозумілу інформацію, коли до воєнних дій стосунок має лише заголовок, а про що йдеться в тексті, взагалі важко зрозуміти.

• "Дуже нашкодив американцям: в Україні загинув ймовірний російський шпигун, – ЗМІ" (24 канал)

Такі публікації ще можна хоч якось пояснити труднощами перекладу чи браком професійності окремого новинкаря. А от коли йдеться про матеріали з ознаками замовних, не лишається місця сумнівам у тому, що свідома з боку політика спекуляція на темі війни була толерована редакцією.

Скриншот ІМІ із сайту Obozrevatel

Цим не вичерпується перелік спекуляцій навколо воєнних дій. Близько чверті "фронтових" новин посилаються на експертів різного рівня компетенції. До більшості таких публікацій виникають запитання з погляду достовірності та сенсу їхніх коментарів. Особливо коли колишні пілоти оцінюють дії артилерії, а оглядачі вгадують дати наступу ЗСУ.

• "ЗСУ розбили колону танків росіян біля Авдіївки: Світан пояснив, завдяки чому це вдалося" (24 канал)
• "Готуються до штурмів: експерт спрогнозував, коли ЗС РФ почнуть новий наступ" (Фокус)

Тим часом найбезсоромнішою спекуляцією на темі війни, що дезінформує аудиторію, маніпулюючи її емоціями, відповідно, порушує всі професійні стандарти й просто не має стосунку до журналістики, є прогнози астрологів у стрічці новин, як це буває на УНІАН.

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

У досліджений період незначна, на межі статистичної похибки, але таки більша за нуль кількість новин, що стосуються бойових дій, посилається на ненадійні російські джерела, зокрема узагальнено, тож має помітний брак достовірності.

• "Ось такий добрий день": ЗСУ вдарили по росіянах французькою авіабомбою AASM-250" (Фокус)
• "Стали відомі імена загиблих членів екіпажу літака А-50У, збитого над Азовським морем" (Obozrevatel)

Обстріли Росії

Другою за популярністю темою серед новин про війну в провідних онлайн-медіа виявилися вибухи в Росії та на територіях, окупованих її армією, – понад 22% всіх новин про війну. На цей показник могло вплинути те, що період дослідження припав на час, коли ширилися відомості про влучання безпілотника по підприємству в місті Єлабуга, що в Татарстані. Понад половину новин на цю тему посилаються на "джерела в ГУР". 

• "Атака на НПЗ у Нижньокамську. Український далекобійний дрон влучив в установку первинної переробки нафти – джерело NV" (NV)
• "Розвідка атакувала завод зі збирання "Шахедів" у Татарстані, – джерела" (24 канал)
• "СБУ та ГУР уразили дроном установку первинної переробки нафти на НПЗ у Татарстані, – джерела" (Цензор.Нет) 

Більшість із досліджених медіа шукала підтверджень інформації про ураження безпілотником підприємства в Татарстані серед російських джерел. 

• "Під ударом були НПЗ і завод, де збирали "Шахеди": у російському Татарстані прогриміли вибухи, з'явились подробиці" (Obozrevatel)
• "У російському Татарстані БПЛА атакували завод із виробництва "Шахедів" (вибухові відео)" (ТСН)
• "Невідомі БПЛА атакували підприємства у Татарстані, на яких можуть виготовляти Shahed" (Фокус)

Ситуація дала поживу і теоріям від експертів.

• "Який дрон міг атакувати завод у Татарстані: думка експерта" (УНІАН)
• "Відкриває нові горизонти: аналітики про атаку дронів на Татарстан" (УНІАН)
• "Далі може бути щось більше: який меседж несли дрони, що вибухнули в Татарстані" (24 канал)

Також в українських медіа з’явилися новини про ураження підприємства в Татарстані з посиланням на західне інформагентство, яке, щоправда, саме посилається на відео з телеграм-каналу. Але таке відео є припустимим доказом, оскільки воно додатково підтверджене відео, фото й повідомленнями з інших джерел.

Скриншот ІМІ із сайту РБК-Україна

Крім того, у досліджений період набула поширення інформація про природу вибухів в окупованому Криму. З посиланням на "джерела в ГУР" її оприлюднили кілька видань.

• "ГУРкіт у Севастополі: розвідники підірвали електропідстанцію – джерело" (Українська правда)
• "Українські розвідники підірвали електропідстанцію у Севастополі – джерело NV" (NV)
• "ГУР підірвало електропідстанцію в окупованому Севастополі, – джерела 24 Каналу" (24 канал)

Обстріли мирних територій України

20% матеріалів із загальної кількості згадок про війну в досліджений період стосуються обстрілів російською армією мирних територій України. Переважна більшість із них посилається на офіційні джерела: представників органів влади, поліцію, військових речників тощо. Водночас національні медіа нехтують можливістю посилатися на регіональні ресурси, що роблять ексклюзивні репортажі з місць подій.

• "Ракетна атака на Дніпро: кількість постраждалих зросла, серед них п'ятеро дітей" (РБК-Україна)
• "ППО збила ворожу ракету на підльоті до Дніпра" (Українська правда)
• "Чоловік загинув, дитина поранена внаслідок ворожого обстрілу села Новоосинове на Харківщині, – ОВА" (Цензор.Нет)
• "Росіяни збільшили застосування балістики з Криму – Гуменюк" (ТСН)

Низка новин про обстріли переказує припущення експертів щодо того, скільки ракет може бути в Росії, як і коли їх можуть використати проти України. 

• "Росія готується бити "Калібрами" та почала виробляти вдвічі потужніші Х-101: Жданов попередив про ракетну небезпеку" (ТСН)
• "До 90 ракет водночас". Як окупанти можуть застосувати Калібри для ударів по Україні – капітан 1-го рангу запасу" (NV)
• "Використали вже все можливе, – Братчук про удари по українській інфраструктурі" (24 канал)

Іноді такі коментарі від різних експертів мають прямо протилежний зміст, але не наводять ніяких доказів. Зрештою, це може плутати аудиторію та негативно впливати на її емоційний стан.

Єдина новина серед усіх досліджених на цю тему, що посилається на власного кореспондента, розміщена на сайті "24 канал". Вона розповідає про бомбардування російською авіацією Харкова.

• "Цинічні обстріли Харківщини: які об'єкти в регіоні опинились під російськими ударами" (24 канал)

Крім того, серед досліджених публікацій, пов’язаних з темою обстрілів росіянами українських міст і сіл, зафіксовано також матеріал з ознаками замовного.

Скриншот ІМІ із сайту Obozrevatel

Ворожі активності

Пов’язаним з воєнними діями заходам, що вживає ворог у межах власних кордонів та на окупованих територіях України, присвячено близько 14% новин про війну в найпопулярніших онлайн-медіа в досліджений період. Такі матеріали посилаються на українські джерела, західні та скомпроментовані російські приблизно в однаковій кількості.

• "Готують нові підрозділи за 27 днів: у ГУР оцінили якість мобілізаційних можливостей Росії" (24 канал)
• "Отримують гроші та квартири: росіяни активно переїжджають до Маріуполя, – Андрющенко" (Фокус)
• "Партизани виявили переміщення важкої техніки окупантів в Криму: куди її направили" (РБК-Україна)
• "Британська розвідка показала, як росіяни ховають літаки на аеродромах" (Цензор.Нет)
• "Путін призначив нового командувача Чорноморським флотом" (Українська правда)

До цього переліку зараховано й новини з білоруських джерел про агресивні наміри тамтешнього диктатора.

• "Лукашенко готує Білорусь до війни і назвав "ворогів номер один" (ТСН)

Більшість таких новин стосується безпекових питань, тому їх можна вважати суспільно важливими для української аудиторії. Оскільки інформація на цю тему з українських та західних джерел здебільшого походить від розвідувальних служб, то слід враховувати ймовірність її неточності чи неповноти. Інформація ж з російських джерел найчастіше скомпроментована за замовчуванням, адже вона отримана переважно з ресурсів, скомпрометованих поширенням імперських наративів та іншої пропаганди. Тому тут особливо важливе збалансоване подання, яке б нагадувало аудиторії про потребу критичного мислення.

Мобілізація

Воєнна тематика в новинах українських інтернет-видань доповнена матеріалами про події, пов’язані з мобілізацією в Україні. Таких новин понад 9% з усіх на тему війни. Серед них – повідомлення з офіційних джерел про зміни, що відбуваються навколо цього процесу. Переважно це новини в нейтральній тональності.

• "Президент підписав закон про електронний кабінет військовозобов'язаного" (Українська правда)
• "Шмигаль анонсував нову хвилю перевірок ВЛК у квітні" (РБК-Україна)
• "На Харківщині відкрилися два центри рекрутингу" (Кореспондент.net)

У випадках, коли в новинах ідеться про викриття спроб ухилитися від мобілізації, з’являється негативна конотація.

• "Підробляла довідки про інвалідність: в Одесі викрили схему вивозу чоловіків за кордон" (Українська правда)

Також у цьому переліку публікації з посиланням на офіційні джерела про невдалі спроби окремих громадян уникнути мобілізації та про заходи державних органів, спрямовані на протидію так званим ухилянтам. Тут теж з’являється негативна конотація. 

• "Вбивають і багато крові": українець не поїхав на навчання зв'язківцем, бо охрестився" (Фокус)

Скриншот ІМІ із сайту Кореспондент.net

Водночас через недостатнє редакційне доопрацювання пресрелізів силових відомств окремі публікації на цю тему порушують принцип презумпції невинуватості, а тому й стандарт відокремлення коментарів від фактів.

• "Підробляла довідки про інвалідність: в Одесі викрили схему вивозу чоловіків за кордон" (Українська правда)

Шпигуни та колаборанти

Близько 5,5% новинного контенту про війну присвячено повідомленням про затримання силовиками шпигунів та колаборантів або про вироки щодо таких осіб. Усі такі новини посилаються на офіційні повідомлення слідчих та судових органів. 

• "Їздила в Москву і прославляла "русскій мір": Народній артистці України дали 10 років в'язниці за колабораціонізм" (Obozrevatel)

Більшість новин саме щодо затримань порушує стандарти відокремлення коментарів від фактів, оскільки використовує твердження з пресрелізів слідчих органів усупереч принципу презумпції невинуватості.

• "Затримано агентку РФ, яка шпигувала за бойовою авіацією ЗСУ поблизу Кривого Рогу, – СБУ" (Цензор.Нет)
• "Шпигувала за бойовими літаками ЗСУ поблизу Кривого Рогу: затримано агентку ФСБ" (РБК-Україна)

Отже, за відсутності альтернативних офіційних джерел змальовується однобічна незбалансована інформаційна картина боротьби зі шпигунами та колаборантами. З наявних у медіа новин на цю тему неможливо оцінити ані наскільки цей процес є справедливим, ані наскільки успішним.

Новини без джерел 

2,6% серед новин на тему війни в досліджений період не називають джерел інформації. До цього переліку зараховано також новини, що, не називаючи джерела, містять гіперлінк на нього. Таке порушення стандарту достовірності є менш грубим, ніж відсутність джерела взагалі, але воно все ж залишається порушенням. Більшість із таких опублікована на сайті "Цензор.Нет" і розповідає про локальні події безпосередньо на лінії фронту. Майже всі такі новини на цьому сайті можна зарахувати до чутливого контенту, оскільки вони проілюстровані відео зі сценами загибелі російських військових. Частина з них супроводжується попередженням про вікове обмеження у вигляді доданої до заголовка позначки "18+".

• "Уцілілі окупанти тікають від артилерійських ударів 3 ОШБр під Авдіївкою. ВIДЕО" (Цензор.Нет)
• "Ворожа БМП з написом на борту "Надежда!" вибухає на протитанковій міні. ВIДЕО" (Цензор.Нет)
• "Нога окупанта летить на кілька метрів від тіла після удару українського дрона. ВIДЕО 18+" (Цензор.Нет)
• "Окупант ріже собі горло тупим ножем, намагаючись покінчити життя самогубством. ВIДЕО 18+" (Цензор.Нет)

Крім того, на сайті є новини, які містять гіперлінк на анонімний телеграм-канал, що наповнений виключно жорстокими відео невідомого походження.

• "Поранений окупант горить на полі бою. ВIДЕО 18+" (Цензор.Нет) 

У розділі "Про нас" сайту "Цензор.Нет" зазначено: "Видання позиціонує себе як сайт "емоційних новин". Але все ж таки "новин". Тому було б логічно очікувати від редакції дотримання журналістських стандартів та зваженого підходу до висвітлення подій війни. 

***

Загалом з дослідження випливає, що інформування української аудиторії про війну є дещо однобічним, не досить збалансованим і не завжди достовірним. Звісно, даються взнаки об'єктивні обставини, зумовлені війною зокрема, міркуваннями безпеки та складністю висвітлення подій на лінії фронту. Водночас мають вплив і фактори, що цілком підвладні редакціям. 

Видається, що для професійнішого змалювання картини війни медіа мали б насамперед приділяти більше уваги питанню джерел інформації, передусім залучати до створення новин кореспондентів з місць подій, а коли це неможливо, принаймні стежити за регіональними новинами. Коли йдеться про повідомлення з офіційних джерел, варто їх глибше опрацьовувати й не забувати про критичне мислення. До ненадійних джерел якщо і звертатися, то тільки у випадках крайньої потреби, лише коли немає жодної альтернативи, а новина є справді суспільно важливою. 

Водночас недоречними в стрічках новин є неінформативні матеріали, що лише експлуатують емоції аудиторії, як, наприклад, жорстокі відео.

Поряд з тим ніколи не є зайвою додаткова перевірка будь-якої інформації з будь-яких джерел. Звісно, це не завжди можливо, але завжди варто спробувати й докласти максимум зусиль. Адже навіть якщо інформацію не вдасться підтвердити, уточнити чи розширити, то принаймні можна буде її збалансувати.

*Моніторинг проводився серед 10 онлайн-медіа України, що, за даними Similarweb, мають найбільше заходів користувачів: Obozrevatel, Цензор.Нет, ТСН, РБК-Україна, "Українська правда", "24 канал", УНІАН, NV, "Кореспондент.net", "Фокус". 

За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики новин кожного сайту витягнуто по 100 матеріалів, які вийшли одночасно в стрічках новин кожного видання від 9:00 2 квітня 2024 року. З цих матеріалів були виокремлені та проаналізовані новини, що безпосередньо стосуються війни Росії проти України. 

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів "Медіабаза" для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – "Репортери без кордонів" та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).