Незалежна журналістика Черкащини: як нині живеться вільним медіа

Півтора року повномасштабного вторгнення вкотре доводять, наскільки важливим є вклад ЗМІ в розвиток державності, незалежності і наближення перемоги України у війні з Росією. У світлі нинішніх викликів і кризових обставин роль незалежних ЗМІ набуває особливого значення. Та як нині живеться самим незалежним регіональним медіа і чи зберігають вони свій вплив?

БРАК РЕСУРСІВ

Одним із прикладів якісного незалежного ЗМІ на Черкащині є регіональна філія Суспільного. Медіа чітко дотримується стандартів, продукує авторський контент, експериментує з форматами та розвиває, окрім телеканалу, радіо і сайту, канали комунікації у всіх популярних соцмережах. 

Проте основною запорукою незалежності Суспільного є державне фінансування. Більш-менш стабільним медіа є саме завдяки податкам громадян. Ситуація ж в інших, передовсім найпопулярніших онлайн-медіа дещо складніша. Більшість із них має публічних чи непублічних інвесторів, які можуть впливати на редакційну політику і використовувати видання як свої медіамайданчики. Медіа, які спочатку пережили пандемію, а зараз переживають повномасштабне вторгнення Росії, зростання популярності телеграм-каналів, навіть маючи інвесторів, інколи змушені скорочувати свій штат, видатки, продуктивність і ставити до стрічок різноманітну, часто немарковану рекламу, а нерідко й джинсу. 

Останніми роками регіональні видання дедалі більше вдаються до так званої релізної і паркетної журналістики, частка якої нерідко становить понад 50% новин зі стрічки та рерайтів, яких у новинах більш ніж 25%. Як наслідок браку ресурсів, медіа продукують усе менше авторської роботи, яка мала б суспільну вагу, користь і резонанс. Адже саме такі проєкти, а не суха ретрансляція готових новин і релізів, роблять їм репутацію. Такі матеріали, якщо вони є, часто фінансуються різноманітними грантовими програмами. 

ЧИ МАЮТЬ НИНІ ВПЛИВ НЕЗАЛЕЖНІ ЗМІ 

Одним з найактивніших ЗМІ регіону є сайт 18000, який частіше за інших публікує резонансні авторські матеріали, аналітику, репортажі, серії журналістських розслідувань тощо. Видання є прикладом успішного незалежного ЗМІ, за яким не стоїть інвестор, а яке, не втручаючись у редакційну політику, фінансує місцева ІТ-спільнота, читачі своїми щомісячними внесками та різноманітні грантові програми. ЗМІ дотримується журналістських стандартів та задає тон інформпростору Черкащини. Проте і його журналісти констатують зменшення реального впливу медій останнім часом.

“До великої війни було значно більше рефлексії на наші матеріали, – розповідає один із засновників видання 18000 Сергій Макаренко. – На сьогодні ж ми змушені констатувати, що закупівлі після наших статей не поспішають скасовувати, а посадовців не поспішають звільняти. Зараз усе зручно і просто списати на війну. Така ж ситуація і з кримінальними справами, відкритими за нашими матеріалами. Черкаська прокуратура тривалий час фактично була без керівника і до “рішучих” дій не вдавалася. А після приходу нового очільника ситуація не особливо змінилася. Правоохоронні органи можуть відкривати провадження за фактом публікації в ЗМІ, однак зараз цього не роблять. Навіть коли в матеріалі чітко і з фактами озвучено інформацію щодо зловживань та завищення цін”

На думку засновника 18000, правоохоронці не мають бажання включатися без відповідної вказівки згори. 

“Доволі показовою є історія із закупівлями органів місцевого самоврядування під час воєнного стану. Видання 18000 систематично висвітлює державні закупівлі вже багато років. Після 24 лютого ми неодноразово писали матеріали про закупівлі ремонтів доріг, асфальту, тротуарів на сотні мільйонів гривень, наголошуючи, що на сьогодні ці видатки не мають бути в пріоритеті. Однак увагу на подібні речі звернули лише після звернення керівництва держави і області 20–21 липня. Наприклад, той же голова області тоді згадав і про закупівлю екрана в Золотоноші. Притому що ми писали про це ще 27 червня, – розповідає Сергій Макаренко. – Тож вимушений констатувати, що звертати увагу на такі речі можуть лише після заяв “згори”. Та й, однак, ця історія далі слів не пішла. Замовники продовжують вкатувати сотні мільйонів в асфальт, утеплення, техніку, ремонти спортивних майданчиків. Що вже говорити, якщо навіть Черкаська міськрада не хоче публікувати проєкти рішень виконкому і робити трансляцію? Ну і, звісно, ключове питання: повернення декларування. Його всі чекають”.

Та разом з тим журналіст відзначає і випадки ефективного впливу медіа.

“18000 систематично порушував питання з проблемою укриттів у Черкасах, – продовжує він. – В черговий раз проблему озвучили на інтерв’ю з головою ОВА, і він публічно запевнив, що ситуацію вирішать. Наступного дня в мерії змінили куратора напрямку, загалом робота з укриттями активізувалася. Другий приклад: на початку вторгнення після публікації 18000 депутатка, яка відмовлялася виходити з ОПЗЖ, “передумала”. Така ж історія з іще одним депутатом, якого нині судять за колаборанство”. 

На важливості впливу і суспільної користі від роботи медіа наголошує і головний редактор сайту “Прочерк” Назарій Вівчарик, згадуючи, до прикладу, матеріали на екологічну тематику чи ж посібники для ВПО, підготовлені ним для видання.

ВОЛОНТЕРСТВО ЧЕРЕЗ ЗМІ

Медіа використовують свій ресурс і для промоції волонтерських зборів і ініціатив, а нерідко і самотужки організовують важливі збори. 

“Власне, що зараз тішить найбільше, – говорить  Сергій Макаренко, – силами читачів 18000 і друзів редакції від початку великої війни ми зібрали близько 6,6 мільйона гривень для ЗСУ. Передали сім автомобілів, 29 дронів типу мавік-3, також нині виготовляються пів сотні ударних фпв-дронів. Довіра до нас конвертується в допомогу нашим збройним силам”. 

Про мотиваційний приклад конвертації довіри в допомогу говорить і головний редактор сайту ЗМІ.ck.ua Сергій Стасько: “У нас також був досвід організації збору на автомобіль “Нива” для парамедиків улітку минулого року, – розповідає він. – Тоді ми проводили його разом з нашою колегою, медійницею і вже відомою волонтеркою Вікторією Хамазою. Збір був на 60 тисяч, а люди за декілька годин накидали 120 тисяч, і вдалося закупити дві “ниви” для парамедиків”.

ЗМІ ПРОТИ ЦЕНЗУРИ

Одним з недавніх прикладів впливу ЗМІ в регіоні є випадок боротьби з цензурою. У квітні 2023 року ІМІ зафіксував на Черкащині цензуру з боку посадовця. Тоді редакторка тальнівської газети “Колос” Ірина Рогова заявила, що заступник голови Звенигородської райдержадміністрації Черкаської області Олександр Дубовий забороняє місцевим газетам будь-які критичні статті про Українську православну церкву (пов’язану з РПЦ).

Про цензуру розповіла і редакторка газети “Новий дзвін” Анна Драгун: “У березні 2022 року нам повідомили, що ми маємо скидати макет газети на затвердження в районну ВЦА. І ми постійно скидали пану Дубовому макет, а він, щойно десь були згадки про московський патріархат, викидав ці статті: чи то матеріали, що парафії продовжують переходити в ПЦУ, чи про організацію молебнів ПЦУ, загалом усе, що стосувалось релігії, – зазначила редакторка. – Коли я зателефонувала, щоб з’ясувати, в чому річ, він відповів, що “зараз війна, а ви розпалюєте міжрелігійну ворожнечу”. Нам доводилося замінювати такі статті на матеріали про людей чи політику”.

Посадовець виявився служителем у храмі УПЦ (пов'язана з МП) у м. Лисянка Звенигородського району. Тоді ІМІ й деякі журналісти долучилися до інфокампанії проти нього. Завдяки публічності про це стало відомо і керівництву ВЦА та ОДА. І хоча, за словами місцевих журналістів, ніяких санкцій до Дубового не застосували, про випадки цензури також більше не чули.

Втім, про Олександра Дубового знову згадали в серпні, коли журналісти газети “Новий дзвін” побували на службі в храмі, де той був старостою. Вони ж знову порушили питання про цензуру, зазначаючи представникові ІМІ, що “хоч і про випадки цензури невідомо, проте й матеріалів про релігію в місцевих газетах немає”. Зрештою, за кілька днів після виходу їхнього матеріалу стало відомо, що Олександра Дубового врешті звільнили.

ЖУРНАЛІСТИ В ЗСУ

Журналісти стоять на варті незалежності й зі зброєю в руках. Зокрема, спортивний журналіст із Черкас Максим Гаптар, журналіст сайту “Провсе” Олександр Носенко змінили клавіатури на автомати. Ведуча Нінель Власенко пішла з журналістики, пройшла сертифікацію з тактичної медицини та підписала контракт із ДПСУ

Є втрати. 30 квітня 2022 року в боях за Попасну загинув ексменеджер філії Суспільне.Черкаси Євген Старинець. У червні президент посмертно нагородив його орденом “За мужність” ІІІ ступеня. У лютому цього року біля Вугледара (Донецька область) загинув телеоператор черкаської філії “Інтер” Павло Тимошенко.

Отож для традиційних регіональних ЗМІ нині досить непрості часи. Незалежність як для держави загалом, так і для медій вартує чималих зусиль і коштує дуже дорого. Однак приклад окремих людей і команд свідчить, що ці зусилля і ціна  варті результату. 

Захар Колісніченко, регіональний представник ІМІ в Черкаській області