Як у житомирських медіа показують тему внутрішньо переміщених осіб: чи є стигматизація, мова ворожнечі та чи дають слово самим переселенцям. Щоб з’ясувати це, представниця Інституту масової інформації в Житомирській області Оксана Трокоз промоніторила контент п’яти популярних житомирських онлайн-медіа: “20 хвилин Житомир”, Житомир.info, “Житомир Online”, “Журнал Житомира” та “Суспільне Житомир”.
З 1 до 25 травня 2026 року включно на цих сайтах вийшло щонайменше 19 матеріалів на тему ВПО або таких, де внутрішньо переміщені особи згадувалися як герої матеріалів, учасники програм підтримки чи соціальних ініціатив.
Найбільше таких матеріалів публікувало “Суспільне Житомир” – щонайменше шість матеріалів. Ще по чотири матеріали вийшли на Житомир.info та “Житомир Online”. “20 хвилин Житомир” також опублікувало мінімум чотири тексти, де ВПО згадувалися в контексті соціальних виплат, субсидій або державної підтримки. Найменше матеріалів у вибірці було в “Журналі Житомира” – один матеріал про житлові ваучери для переселенців з ТОТ.
Моніторинг показав, що житомирські медіа переважно висвітлюють тему ВПО нейтрально або позитивно. У проаналізованій вибірці не зафіксовано матеріалів з мовою ворожнечі чи відверто дискримінаційними формулюваннями щодо переселенців. Втім, лише частина матеріалів дає голос самим переселенцям і показує їх не як “отримувачів допомоги”, а як людей із власним досвідом, професією та новим життям у громаді.
Найчастіше писали про житло та соціальні виплати
У більшості проаналізованих текстів ВПО фігурують насамперед як отримувачі допомоги, житла чи соціальних послуг. Найчастіше медіа писали про житлові програми, компенсації та виплати, гуртожитки для переселенців, державну підтримку, муніципальне житло, соціальний захист. Значна частина новин базувалася на офіційних повідомленнях державних структур або органів влади.
Наприклад, Житомир.info писав про розширення програми підтримки для ВПО. У матеріалі йшлося, що допомога на проживання для дітей ВПО до шести років призначається незалежно від доходу батьків, а також пояснювались умови виплат для дітей, пенсіонерів та людей з інвалідністю. Джерелом інформації став портал “Дія”.
“20 хвилин Житомир” згадував ВПО у великому сервісному матеріалі про травневі зміни – зокрема, в блоці про субсидії. У тексті внутрішньо переміщені особи згадуються серед категорій, які можуть подати нову заяву та декларацію для отримання субсидії на неопалювальний сезон: “сім’ї, у складі яких є внутрішньо переміщені особи (ВПО)”.
У травні на сайті “20 хвилин Житомир” вийшов один матеріал, де ВПО згадувалися в контексті субсидій та державної підтримки. Скрин із сайту 20minut.ua
У таких матеріалах героїв фактично немає: ВПО подані як соціальна категорія, для якої діють певні правила, виплати або пільги. Стереотипних чи стигматизувальних формулювань у цих прикладах не зафіксовано, мови ворожнечі також немає. Водночас слово самим переселенцям не надається.
Житло для ВПО – одна з центральних тем
Однією з центральних тем моніторингового періоду стало житло для ВПО. Житомирські медіа активно писали про нові гуртожитки, компенсації, житлові ваучери та муніципальні житлові проєкти. Так, “Суспільне Житомир” опублікувало репортаж про облаштування гуртожитку для переселенців у селищі Головине Черняхівської громади.
Приклад репортажу про житло для ВПО на сайті “Суспільне Житомир”. Скрин із сайту
Героями цього матеріалу стали не самі переселенці, а директор коледжу В’ячеслав Максимчук та соціальний працівник фонду “Рокада” Олександр Назін. Вони пояснюють, як будівлю пристосовують для проживання ВПО.
Матеріал Суспільного має репортажний характер. Журналісти детально показують сам простір, ремонтні роботи та умови, в яких у майбутньому житимуть переселенці. У тексті багато конкретики про облаштування приміщень, меблі, техніку та адаптацію будівлі для маломобільних груп населення. Тональність матеріалу нейтрально-позитивна. ВПО в тексті показані як люди, для яких намагаються створити комфортні та безпечні умови проживання.
Самі переселенці в тексті не коментують ані майбутнє заселення, ані власні потреби чи досвід переїзду.
Тему житла висвітлював і “Журнал Житомира”. Видання опублікувало матеріал про житлові ваучери для переселенців з тимчасово окупованих територій. У тексті зазначається, що внутрішньо переміщені особи, які виїхали з ТОТ і мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, можуть отримати житловий ваучер на суму 2 млн грн на придбання власного житла.
Приклад матеріалу про ВПО на сайті “Журнал Житомира”. Скрин із zhzh.com.ua
Матеріал має сервісний характер: журналісти пояснюють, хто може отримати ваучер, як подати заявку через “Дію”, скільки часу діє ваучер та на що його можна використати. Джерело інформації – пресслужба Житомирської ОВА.
У матеріалі переселенці показані радше як узагальнена група людей, які можуть скористатися державною програмою. Самі ВПО в тексті не коментують ані процес отримання ваучерів, ані власний досвід втрати житла чи переїзду. Матеріал має спокійну інформаційну тональність і зосереджується насамперед на механіці програми та умовах отримання допомоги. Водночас журналісти не використовують стигматизувальних формулювань чи мови ворожнечі щодо переселенців.
Житомир.info також активно писав про житлові проєкти для переселенців. Зокрема, видання опублікувало матеріал про участь Житомира у фінальному етапі відбору проєктів муніципального орендного житла. У тексті журналісти детально описують масштаби майбутнього будівництва та фінансові моделі соціального житла: “Місто пропонує компактне рішення – будівництво одного 9-поверхового 4-секційного будинку на 216 квартир”. Джерело інформації – пресслужба Міністерства розвитку громад та територій.
Один з матеріалів на тему ВПО, що публікувався на сайті “Житомир.info” в травні 2026 року. Скрин із сайту zhitomir.info
Матеріал має офіційно-інформаційний характер. Самі переселенці в тексті не з’являються. ВПО подані як майбутні мешканці соціального житла та люди, які потребують доступної оренди. Тональність нейтрально-позитивна, з наголосом на перспективах реалізації житлового проєкту.
“Житомир Online” згадував тему ВПО переважно в офіційних повідомленнях. Наприклад, у матеріалі про засідання виконкому йдеться, що члени виконкому планують затвердити рішення спеціальної комісії щодо надання допомоги в розв’язанні житлових питань для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб.
У цьому разі переселенці є лише частиною порядку денного виконкому. Героями матеріалу виступають посадовці, департаменти та міська влада. Самі ВПО не коментують рішення та не є окремими героями тексту. Образ переселенців – люди, які потребують житлової та матеріальної підтримки, тема ВПО подається лише через адміністративний контекст.
Приклад новини про ВПО на сайті “Житомир Оnline“. Скрин сайту із zhitomir-online.com
Живі історії переселенців радше виняток
Найбільше слово самим переселенцям серед проаналізованих медіа давало саме “Суспільне Житомир”. Один з прикладів – матеріал “Втративши дім – не втратила себе” про переселенку Наталію Тихомирову з нині окупованого Токмака Запорізької області.
У тексті журналісти детально розповідають про життя жінки в окупації, евакуацію, переїзд на Житомирщину та адаптацію в новій громаді. Наталія розповідає, що до повномасштабного вторгнення працювала вчителькою історії та географії, а після переїзду змогла знайти роботу за фахом у Малинській громаді.
У тексті багато деталей про дорогу з окупації, життя в евакуації та підтримку після переїзду. Героїнею матеріалу є сама переселенка, а також директорка ліцею та мати одного з учнів, які розповідають про її адаптацію в новому колективі та спілкування з дітьми й батьками.
Тональність тексту співпереживальна та підтримувальна. ВПО тут показано не як “отримувачку допомоги”, а як людину з професією, досвідом, травмою та новим життям, текст показує процес інтеграції переселенки в нову громаду та підтримку з боку місцевих мешканців.
“Суспільне Житомир” у травні підготувало сюжет про історію вимушеної переселенки з Токмака. Скрин із сайту “Суспільне Житомир”
Приклад матеріалу про благодійний фестиваль за участі дітей з родин ВПО на сайті “20 хвилин Житомир”. Скрин із сайту 20minut.ua
Ще одним прикладом персоналізованого висвітлення теми ВПО став матеріал “Суспільне Житомир” про родину Свиридків з Донецька, яка після початку бойових дій переїхала на Житомирщину та створила в Коростишівській громаді власний ландшафтний мініпарк.
Головною героїнею тексту стала переселенка Світлана Свиридко – колишня викладачка Донецького національного університету. У матеріалі вона розповідає про переїзд, адаптацію на новому місці та створення саду, який став для родини місцем сили, спокою, дому та безпеки.
На відміну від більшості проаналізованих текстів, тут ВПО також показано не як отримувачів допомоги, а як людей, які змогли облаштувати нове життя та створити власний простір після переїзду. Стереотипів чи мови ворожнечі журналісти не використовують, а сама переселенка є головною героїнею та основним джерелом інформації.
Крім того, журналісти давали слово переселенцям і в матеріалах на інші теми – не лише про житло чи соціальні виплати. Наприклад, “Суспільне Житомир” у репортажі про благодійний ярмарок у Бердичеві розповідало про переселенок, які після переїзду продовжили власну справу та долучилися до організації заходу.
Зокрема, переселенка з Харкова Ольга Завгородня розповіла, що разом з родиною допомагала організовувати ярмарок, а майстриня Світлана поділилась історією релокації бізнесу з Донецька та Краматорська до Бердичева. У таких матеріалах ВПО показано як активних учасників життя громади – організаторки, майстрині та підприємниці, а не лише як отримувачів допомоги.
Схожий підхід траплявся й у “20 хвилин Житомир”. Видання опублікувало матеріал про благодійний фестиваль “Надія Fest”, організований для дітей з родин ВПО, сиріт та дітей із багатодітних родин. Героїнею тексту стала переселенка Надія Коваль, яка переїхала до Житомира з Костянтинівки Донецької області 2022 року. Вона розповіла, що завдяки участі в таких заходах діти “відчувають підтримку та не вважають, що залишилися самі”. Також у матеріалі слово дали її дітям – Ілоні та Кирилу, які ділилися власними враженнями про життя в Житомирі, творчість та нових друзів. У цьому випадку ВПО показано не лише як людей, які потребують підтримки, а як родини, що інтегруються в нову громаду, навчаються, займаються творчістю та поступово адаптуються до нового життя.
Хто найчастіше був джерелом інформації
Моніторинг показав, що основними джерелами інформації в матеріалах про ВПО були офіційні структури: Міністерство розвитку громад та територій, Житомирська ОВА, портал “Дія”; місцеве самоврядування, благодійні фонди.
Самі переселенці як джерело інформації з’являлися значно рідше. У більшості матеріалів про ВПО говорили посадовці, представники департаментів, соціальних служб або автори державних програм підтримки. Через це значна частина текстів мала офіційний або сервісний характер і була зосереджена насамперед на механізмах отримання допомоги, житла чи компенсацій.
Загалом аналіз показав, що житомирські медіа в травні 2026 року переважно висвітлювали тему ВПО через призму житла, соціальної підтримки та державних програм. У проаналізованих текстах не було відкритої стигматизації чи мови ворожнечі щодо переселенців, водночас більшість матеріалів базувалася на повідомленнях пресслужб, органів влади та державних структур, а самі ВПО зрідка ставали головними героями текстів. Найчастіше переселенці в місцевих медіа поставали як люди, які потребують житла, компенсацій або соціальної підтримки. Значно рідше журналісти показували їх як фахівців, активних учасників громади чи людей із власним голосом та досвідом.
Оксана Трокоз, регіональна представниця Інституту масової інформації в Житомирській області
