ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Небезпечна свобода слова Одеса у лідерах за нападами на журналістів у 2018 році

24.12.2018, 16:52
Павло Колотвін

Одеса залишається одним з найнебезпечніших міст для діяльності журналістів в Україні. Станом на листопад зафіксовано 10 випадків перешкоджання роботі представників ЗМІ. Крім столиці, компанію Одесі у цьому негативному списку склали Миколаїв та Дніпро. Слід зазначити, що кількість нападів знизилась у порівнянні з 2017 роком (15 випадків), але це зниження аж ніяк не тішить, оскільки фактично в Одесі щомісяця нападають, б’ють та порушують права журналістів. І в даному випадку йдеться про тих, хто офіційно працевлаштований та має відповідні посвідчення. Скільки було нападів та фізичної агресії, спрямованої на місцевих активістів, які ведуть блоги у соціальних мережах та колонки у деяких медіа, визначити вже доволі складно.

Конфлікти між місцевою владою, забудовниками, місцевими кримінально-фінансовими групами та активістами виходять з-під контролю місцевих правоохоронних органів та, вочевидь, відбиваються на журналістській роботі. Самі ж правоохоронні органи розслідувати наявні випадки не квапляться. Лише на початку 2018 року прокуратура Одеської області скерувала до суду обвинувальний акт стосовно активного учасника масових заворушень 19 лютого 2014 року поблизу Одеської держадміністрації, який підозрюється, зокрема, у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів. Тоді, нагадаємо, натовп «невстановлених осіб» з палками та битками напали на кількох десятків місцевих журналістів, які знімали тогочасне протистояння біля обласної адміністрації, та побили кількох кореспондентів і розбили їм камери. Звісно, замовників не встановлено.

В Одесі доволі часто трощать камери журналістам. У березні 2018 року невідомий чоловік у масці зробив підніжку операторові місцевого каналу «Круг», вирвав з рук камеру та розбив її. Інцидент стався під час відеозйомки журналістами процесу демонтажу паркану у Преображенському парку. Після удару камера перестала функціонувати, а деякі відламані деталі було розчавлено. Наздогнати нападника поліцейські не встигли. І дотепер особу нападника не встановлено.

Ще один випадок стався з членкинею НСЖУ, журналісткою Оленою Балабою під час висвітлювання події з захопленням Одеського художнього училища ім. Грекова. За словами Балаби, вона знімала на камеру будівництво у дворі. У кадр потрапила одеситка, яка приймала участь в рейдерському захопленні закладу. «Спочатку вона кинулася бити мене шматком арматури. А потім почала відбирати фотоапарат, який висів у мене на шиї», – розповіла О. Балаба кореспондентові ІМІ. При цьому вона додала, що поліцейські, які бачили напад, навіть їй не допомогли: це зробили мешканці двору. Після того Олена Балаба поїхала до райвідділку поліції писати заяву про напад. Одеська поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погроз та насильства щодо журналістки. Слідство триває досі.

Влітку 2018 року стався один з найрезонансніших випадків нападу на представника ЗМІ в Одесі. Двоє невідомих напали з ножем на лідера місцевого осередку організації «Автомайдан», члена Ради громадського контролю НАБУ та ведучого програми «Тема дня» Одеської філії ПАТ «НСТУ» Віталія Устименка. Невідомі почали бити його по голові, повалили на асфальт, а потім поранили ножем. Ймовірні нападники були затримані за 4 місяці, восени 2018 року. Замовник на даний момент не встановлений.

Влітку був побитий та пограбований журналіст ТРК «Репортер» Костянтин Гречаний. Оскільки напад відбувся вночі, а сам кореспондент був напідпитку, у поліції вважають, що напад жодним чином не пов’язаний з журналістською діяльністю. У коментарі ІМІ Костянтин Гречаний уточнив, що повністю не може відкинути таку версію.

Кілька разів цього року перешкоджали діяльності журналістів представники новоствореної «Муніципальної варти Одеси» – органу в системі місцевого самоврядування, який має забезпечувати охорону адміністративних приміщень та комунальної власності міста. З появою цієї варти робота журналістів у міськраді ускладнилася. Охоронці часто не впускають журналістів у будівлю. Крім того, співробітники цієї служби дають собі волю застосовувати силу до людей у сесійній залі. Восени 2018 року у черговий раз охорона одеської мерії не пустила редактора видання «ІзбірКом» Валерія Болгана на засідання погоджувальної ради. Відмову охоронець аргументував тим, що йде «робоча нарада». У свою чергу, журналіст попередив його, що охоронець своїми діями коїть злочин, передбачений статтею 171 Кримінального кодексу України. Пізніше Валерій Болган викликав поліцію та зміг пройти у мерію. «Співробітники департаменту муніципальної охорони постійно перевищують свої повноваження, коли вимагають від журналістів, які входять у приміщення мерії, документи, та влаштовують перевірку сумок та особистих речей, оскільки вони не є співробітниками правоохоронних органів. Тим паче, що від них домогтися посвідчення теж не завжди вдається», – розповідає Валерій Болган.

Щоб осягнути рівень правового нігілізму з боку комунальних охоронців, досить ознайомитися з обвинувальними актами стосовно двох співробітників комунальної установи «Муніципальна варта», які побили журналістів газет «Суспільний прибій» та «Нерозкриті злочини» в Одесі 13 липня 2018 року. Вказаних працівників звинувачують в умисному заподіянні ушкоджень журналістам під час здійснення тими професійної діяльності (ч. 2 ст. 345-1 КК України). За даними слідства, двоє представників «Муніципальної варти» побили гумовими кийками кореспондента газети «Суспільний прибій» та редактора газети «Нерозкриті злочини» під час проведення ними журналістських розслідувань. Окрім того, слідство з’ясувало, що один із працівників комунальної установи розпорошив в обличчя редакторові газети сльозогінний газ. Усі ці дії було зафіксовано на камеру.

Директор департаменту муніципальної безпеки Віктор Кузнєцов вважає недоцільним проводити якесь службове розслідування щодо цього випадку.  «Цим вже займається поліція, і остаточну оцінку дасть суд», - сказав Кузнєцов під час апаратної наради в Одеській мерії. Віце-мер Анатолій Орловський додав, що в рамках розслідування будуть дані оцінки дій всіх учасників.

Перевищення повноважень місцевої муніципальної охорони стало однією з тем під час засідання тимчасової слідчої комісії з проблеми нападів на активістів та журналістів в Одесі, яке відбулося у грудні цього року. Але навіть під час цього засідання, в умовах воєнного стану та взагалі з погляду здорового глузду, у коридорі під кабінетом, де відбувалося засідання з народними депутатами та керівництвом правоохоронних органів регіону, зібралися представники тієї ж «Муніципальної варти». Тоді вони заявили, що є учасниками бойових дій та що у них теж є питання до членів комісії. Зокрема в якому військкоматі народний депутат Мустафа Найєм перебуває на військовому обліку.

Не поважає роботу журналістів не лише комунальна охорона, а й приватна. В Одесі охоронці житлового комплексу «Новий Люстдорф» не пропускали знімальну групу програми «Архітектурний патруль» «ДумськоїTV» на територію комплексу для відеозйомки сюжету. Охоронці мотивували недопущення тим, що територія житлового комплексу є приватною. Як повідомляє «Думська», через недопущення на територію житлового комплексу довелося вдатися до допомоги двох нарядів поліції. Лише після двох годин очікування знімальна група все ж таки потрапила на територію. В «Новому Люстдорфі» повідомили, що не впускали журналістів оскільки вся внутрішня територія комплексу, відповідно до документів, приватна власність, а не громадська.

З огляду на різні причини Одеська область стала вкрай некомфортним та небезпечним регіоном для роботи ЗМІ. Крім сталих нападів на журналістів, у регіоні доволі складно отримати інформацію від місцевих органів влади. При цьому різні громадські моніторинги дають Одеській міській раді перші місця у питаннях доступу до інформації та прозорості. Слід відзначити, що останнього року мешканці Одещини доволі активно використовують можливості Закону України «Про доступ до публічної інформації» для захисту своїх прав.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень протягом останніх кількох місяців зафіксовано 12 справ за цією тематикою. Слід зазначити, що у 7 випадках судді були на боці громадян, які не отримали необхідної інформації від державних установ. П’ятьма рішеннями було відмовлено у задоволенні запиту на публічну інформацію. Громадяни позивалися до різних організацій, у тому числі до місцевих рад, комунальних підприємств, Пенсійного фонду та навіть до Міністерства оборони України. Варто зауважити, що кілька справ та дискусійних судових рішень стали відомі у регіоні та набули певного розголосу за межами області.

Вважалося, що інструментами закону про доступ до публічної інформації користуються у своїй роботі здебільшого вузькі фахівці – журналісти, громадські активісти, працівники неурядових організацій та дослідники. Наразі, як видно з наявних справ, більш широкі верстви населення активно використовують можливості, що надав цей закон.

Передвиборчий 2018 рік був важким для місцевого медіасередовища. Але незважаючи на гіркий присмак неповаги до ЗМІ з боку владних інституцій, одеські журналісти почали поволі об’єднуватися у різні коаліції та спілки. Як формальні так і неформальні, на зразок різних чатів у месенджерах чи закритих груп у соціальних мережах. У важкі часи люди потребують відкинути старі образи та об’єднуватися заради відстоювання своїх прав на вільну професію та свободу слова.

  Павло КОЛОТВІН, регіональний представник ІМІ в Одеській області   Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.
Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!