Модерація проти булінгу: як волинські редакції борються з негативними коментарями

Коментарі, що з’являються до публікацій у медіа, можуть стати причиною булінгу чи цькування. У більшості волинських редакцій видаляють коментарі до матеріалів, що ображають честь чи гідність інших людей або з іншим негативним посланням. Є медіа, які наразі відмовляються від можливості коментування читачами інформації на їхньому сайті. 

Волинські редакції перед запуском сайту враховують усі за і проти можливості коментування читачами матеріалів. Коментарі – це хороша можливість для медіа підтримувати комунікацію зі своєю аудиторією, вони також можуть бути корисним для редакції під час пошуку нових тем, наприклад. Але коментарі можуть бути й джерелом цькування та поширення мови ворожнечі.

Кожен написаний коментар під публікаціями журналістів може мати наслідки, наприклад за наклеп – суд, за ненормативну лексику – штраф. А за образи та розпалювання національної ворожнечі можна потрапити й на кримінал.

Досвід медіа, які не мають коментарів читачів на сайтах 

Редакторка онлайн-журналу Misto.media Тетяна Приймачок розповіла, що на їхньому сайті немає можливості коментувати матеріали журналістів, оскільки наразі створено базову версію сайту. Цей сайт запустили не так давно, у липні цього року. До цього редакція публікувала свої матеріали в соцмережах Telegram, Instagram та у Facebook декілька місяців поспіль.

"У майбутньому коментування буде в авторизованих через Facebook користувачів. Але ми поширюємо всі наші матеріали на своїх сторінках у соціальних мережах Instagram, Facebook, Telegram, де є можливість коментувати. Тому ми за спілкування з читачами, зворотний зв’язок і дуже щасливі, коли матеріали мають відгуки та реакції", – сказала Тетяна Приймачок. 

Провідна фахівчиня групи діджитал "Суспільне. Луцьк" Олена Парай розповіла, що реакцію читачів на той чи інший матеріал редакція відстежує в соцмережах, адже на сайті Суспільного наразі немає функції коментування. Насамперед ідеться про Facebook і YouTube. 

За її словами, під час модерації і спілкування з читачами в редакції керуються документом "Політика взаємодії з аудиторією на цифрових платформах АТ "НСТУ", який базується на стандартах Суспільного. Там чітко вказано про розмежування конструктивних обговорень та застосування маніпуляцій. Тому працівники "Суспільне. Луцьк" залишають за собою право обмежувати розмови, які переходять у "війни" на основі узагальнення та необґрунтованих тверджень.

"До "поганих" коментарів намагаємося ставитися по-філософськи, хоч іноді вони можуть добряче зіпсувати настрій. Ми без попередження можемо видаляти коментарі, які ображають честь і гідність іншого учасника розмови. Також на видалення йдуть: нецензурна лексика, маніпулятивна та неправдива інформація, заклики до порушення законів, поширення персональних даних іншої особи… Бували випадки, коли ми впізнаємо на аватарці автора коментаря одного з наших постійних читачів. В особистому повідомленні нагадуємо людині, що на сторінці існують правила і коментар варто відредагувати та висловити свою думку без лайки. Якщо реакція від користувача відсутня більш як 30 хвилин – видаляємо такий коментар", – зауважила Олена Парай.

З її слів, бувало, що в особисті повідомлення працівники Суспільного отримували невдоволені чи навіть грубі коментарі про їхню роботу:

"Зазвичай намагаємося перевести таку розмову в "мирне русло" і з’ясувати, чим саме невдоволена людина. Іноді конструктивна розмова може вилитися в матеріал (але це поодинокі випадки). Як приклад можна згадати переполох у коментарях на нашій Facebook-сторінці під новиною "На Волинь передислокували окрему бригаду спецпризначення ім. Івана Богуна". 90% коментаторів відсилали журналістів на перевірку в СБУ через те, що ми нібито поширюємо закриті дані. На жаль, усі пояснення адміністратора сторінки про першоджерело і походження інформації пройшли повз. За декілька годин після публікації матеріалу нам довелося закрити коментарі під постом".

Слово має силу: чому важлива модерація анонімних коментарів 

Директор Центру журналістських розслідувань "Сила правди" Юрій Горбач розповів, що на сайті модерують появу лише анонімних коментарів. Чистять коментарі, якщо є якісь відверті погрози завдання шкоди життю чи здоров’ю когось із людей. Проте відкрито на сайті поки такого не траплялося.

"На сайті підключена система Disqus, у якій для того, щоб написати коментар, потрібно залогінитися. Загалом людей, які коментують відкрито під статтями, небагато, оскільки стоїть ця система", –  зазначив Юрій Горбач.

Головний редактор сайту "Конкурент" Андрій Лучик сказав, що коментарі модерують. Але роботу сайту організовано так, що спочатку всі коментарі з’являються, а далі в редакції їх переглядають, і ті, які ображають інших людей, видаляють. 

"Якщо коментарі ображають честь і гідність та ділову репутацію, ми це видаляємо. Якщо роблять якесь конструктивне зауваження, то ми дякуємо і щось видаляємо чи редагуємо в тексті. Часом буває хиба чи одрук, тому ми це редагуємо", – розповів він.

Андрій Лучик додає, що погрози в коментарях наразі не пишуть, але читачі можуть писати образливі слова до журналістів. Такі коментарі в редакції видаляють:

"Якщо ми бачимо, що одна і та сама людина пише такі коментарі неодноразово, то ми далі блокуємо цю людину, і вона більше не може писати коментарі нам на сайт". 

Що в законі про образливі коментарі до публікацій на сайті

Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зазначає, що законодавством наразі не регулюється видалення таких коментарів, якщо йдеться про хамство та образи, а не наклеп. Теоретично це може регулюватися внутрішніми правилами самого онлайн-медіа.

Юрист зазначає, що якщо на сайті ніхто з редакції не видалив якийсь образливий коментар щодо певної людини, то можна спробувати подати до суду на автора коментаря, якщо його можливо ідентифікувати та є змога довести в суді, хто це написав. 

За словами юриста Романа Головенка, зазвичай судяться щодо наклепу, але образа виділяється як окремий вид правопорушення. Також у певних випадках можна звертатися до поліції, якщо це коментарі з матюками. Тоді їх можна розглядати як вияв дрібного хуліганства (адмінправопорушення). Але тут знову постає технічний аспект, щоб ідентифікувати автора коментаря й довести, що це він.

Речниця поліції Волині Ольга Бузулук розповіла, що через образливі коментарі в медіа можна звертатися до поліції. Тоді питанням займатиметься кіберполіція. 

Відповідальність за образливі коментарі в онлайн-медіа під публікаціями 

В українському законодавстві є стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), що передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. За таке порушення можна отримати невеликий штраф, від 51 грн до 119 грн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи. 

Юрист ГО "Платформа прав людини" Євген Воробйов зауважив, що в разі написання негативних коментарів підходить поняття чіпляння до громадян – це докучлива поведінка та ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому в грубій розв’язній манері.

Також юрист додає, що можна потрапити на покарання за поширювання неправдивих чуток, які можуть спричиняти паніку серед населення. Відповідно до статті 173-1 КУпАП, за це загрожує штраф від 170 грн до 255 гривень або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Євген Воробйов зазначає, що теоретично можна звернутися до поліції, щоб останні притягнули до адміністративної відповідальності того, хто пише образливі коментарі. Однак законодавство не передбачає процедури витребування IP-адрес коментаторів. А строк притягнення до відповідальності становить три місяці.

"Поліція може спробувати притягнути особу до адміністративної відповідальності шляхом розсилання своїх запитів та з надією, що адресати нададуть повну інформацію, проте існує багато умовних, щоб реально притягти таку людину до відповідальності, тому на такий спосіб захисту великих надій не слід покладати", – прокоментував юрист.

Але не варто забувати, що є і кримінальна відповідальність, якщо йдеться про розпалювання ворожнечі через походження чи належність до певної групи населення. Наприклад, є ст. 161 Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності або образу через походження чи мову. 

За словами юриста Євгена Воробйова, за таке розпалювання ворожнечі поліцейські мають право в межах досудового розслідування встановити особу, яка причетна до коментаря, шляхом проведення низки слідчих дій та притягнути вже до кримінальної відповідальності, в рамках чого може бути висунута ще компенсація моральної шкоди. 

Крім того, за мову ненависті щодо національності можна звертатися до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, що повинна перевірити таке медіа, яке не фільтрує коментарі, та може скерувати вимогу про видалення коментаря, що порушує згадане.

Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області