Між місцевими виборами та пандемією: підсумки медійного року в Дніпрі

Медіа Дніпра 2020-го: чотири з п’яти дніпровських онлайн-медіа розміщували контрагітацію, дев’ять із десяти – джинсу, два міських телеканали з восьми змінили власників: один до виборів, другий одразу після, втративши водночас 90% працівників

COVID-19 як меседж

Коронавірусна інфекція стала однією з головних тем року для медіа у всьому світі, утім у регіональних медіа вона часто була невіддільною від передвиборчої агітації. Якщо у 2015-му кандидати постачали речі й техніку військовим, то у 2020 – обладнання в лікарні та всіляко підтримували медиків. Так, 56% новин у дніпровських онлайн-медіа у квітні 2020 прямо чи опосередковано були присвячені COVID-19, із них 6% матеріалів мали ознаки замовності.

Найчастіше заяви про коронавірус робили представники місцевої та обласної влади, зокрема міський голова Борис Філатов, голови обладміністрації й облради Олександр Бондаренко та Святослав Олійник.  Щонайменше такі згадки були зафіксовані в 14% усіх новин про коронавірус.

Використання пандемії як відправної точки для передвиборчих кампаній використовував і головний, як тоді здавалося, опонент Філатова, кандидат від "Слуги народу", головний лікар лікарні ім. Мечникова Сергій Риженко. Вся його кампанія відштовхувалася від різноманітних медичних гасел та аналогій на кшталт слогану "Здорове місто".

Інші місцеві політики та політичні діячі активно боролися з інфекцією продуктовими наборами від народного депутата зі "Слуги народу" Дмитра Кисилевського, ремонтом лікарняних палат від Загіда Краснова та діяльністю Центру соціальної відповідальності Геннадія Гуфмана. "Не остался в стороне и депутат Днепровского городского совета Сергей Пустовой": читачам "Інформатора" на початку пандемії він повідомляв, що закупив 5000 масок, 500 рукавичок і провів годинне онлайн-приймання у фейсбуці. В онлайн-медіа Дніпра розповіді про все це виглядали як джинса. У квітні регіональні політики піарилися в одному відсотку матеріалів про коронавірус.
Утім, у вересні 2020-го новин про коронавірус стало значно менше – 17%. Однак  COVID-19 лишився однією з найпопулярніших тем для джинси цього ж місяця.

Контрагітація: найбільша кількість в Україні  

У дніпровських онлайн-медіа зафіксовано найбільшу кількість контрагітації з усіх медіа, які моніторили представники та представниці ІМІ. Моніторинг у листопаді 2020-го виявив 12% політичних новин з ознаками замовності, половина цього – контрагітація. Найбільше джинсували міські голови Дніпра та Кам’янського, партії "За майбутнє!", "Українська перспектива" та "Пропозиція". Контрагітація була переважно спрямована проти органів державної влади, зокрема президента та голови обласної адміністрації Олександра Бондаренка. Відвертий чорний піар розміщували чотири з п’яти найвідвідуваніших місцевих ресурсів. П’ятий ресурс розміщував неналежно марковану політичну рекламу.

Водночас громадський рух "Чесно" повідомляв, що протягом 2020-го багато "чорної" реклами в соцмережах розміщувалось і проти Бориса Філатова. Наприклад, газета "Лица" у своїй рекламі публікувала дописи на користь Сергія Риженка ("Слуга народу") й Олександри Клімової ("Команда Дніпра") та мала багато дописів проти Бориса Філатова. Від січня до дня виборів це медіа вклало в рекламу 27,7 тисячі доларів. У листопаді, пише "Чесно", сторінка "Издание Лица" майже весь рекламний контент розміщувала проти Бориса Філатова та за його конкурента в другому турі виборів Загіда Краснова.

Водночас Борис Філатов з особистої сторінки витратив всього 5,7 тисячі доларів на рекламу в соцмережах, утім інші сторінки, які просували політика та його партію "Пропозиція", витратили понад 247 тисяч доларів. Згідно ж з офіційним звітом, розмір виборчого фонду Бориса Філатова, який переміг у другому турі виборів, становив 0 гривень. Для порівняння: у топ-20 сторінок, які в Україні витратили найбільше на рекламу у фейсбуку та інстаграмі протягом місцевих кампаній, ПП "За майбутнє" зі 169 тисячами доларів.

Регіональні медіа як політична інвестиція

Протягом року два міських телеканали змінили керівництво, а з ним і підходи до інформаційної політики. Так, у травні змінився генеральний директор 9 каналу. Попередня директорка Ольга Владімірова стала головною редакторкою компанії, а очолив 9 канал Влад Малько, який брав участь у виборах як учасник місцевого політичного проєкту "Команда Дніпра". Форма власності лишилася попередньою: 9 канал, ТОВ "Телекомпанія "Приват ТБ Дніпро", входить до групи 1+1 і належить Ігорю Коломойському та його партнеру Геннадію Боголюбову.

"Я став директором у травні. Це було рішення власників каналу. Глобальних змін в інформаційній політиці не було. Ми стали більше висвітлювати інформацію про події області та діяльності обласної влади. В іншому ми як були каналом, який не любить нинішній очільник міста, так ним і лишились", –  прокоментував ці зміни Влад Малько представниці ІМІ в Дніпропетровській області.

Утім, за власною інформацією, щонайменше три співробітники інформаційної редакції 9 каналу пішли з нього саме через зміну керівництва та нову інформаційну політику телеканалу. 

Телеканал Д1, який став чи не найбільшим медіавідкриттям 2018 року через нехарактерні для регіонального медіаринку фінансові інвестиції та отримав ліцензію на мовлення у 2020-му, одразу після місцевих виборів змінив керівну ланку, після чого втратив понад 90% співробітників.

За словами колишнього керівника інформаційного відділу Д1 Олександра Чижа, офіційно станом на 16 грудня 2020-го бенефіціарами каналу лишаються ті самі люди, а власне Аліна Петровська, дружина Олександра Петровського, утім у листопаді усьому штату повідомили про зміну керівництва та формату загалом.

"Офіційну причину власники нам не повідомляли. Неофіційна версія така, що керівництво каналу звинуватили в тому, що партія "Слуга народу", яку підтримав бенефіціар каналу, отримала замало процентів на місцевих виборах. Тому ухвалили рішення змінити керівництво в особі директорки й шеф-редактора. На загальних зборах директорка Ірина Хуторська оголосила про рішення власників і назвала прізвище нової керівниці – Тетяни Лебідь, – розповів представниці ІМІ Олександр Чиж. – Призначення керівницею каналу одіозної особи з неоднозначною репутацією, до того ж далекої від медіа, також мене не влаштовувало. Рішення знайти цапа-відбувайла в політичному програші в особі медійників мене особисто дивує. Адже ми з командою розвивали канал разом і, на мою думку, успішно. Як керівник відділу новин я вирішив написати заяву на звільнення і повідомив це журналістам. У них було дві опції: залишитись і звільнитись. Більшість написали заяви про звільнення першого ж дня, за кілька днів звільнилась і решта. Що стосується загалом штату, то канал втратив більш ніж 90% працівників".

2020-й учергове продемонстрував, що абсолютна більшість дніпровських регіональних медіа продовжує працювати лише через політичні амбіції їхніх власників, які загострюються кожні чотири роки. Утім, телебачення та онлайн-медіа втрачають позиції в лобіюванні цих інтересів у порівнянні із соцмережами. Про це свідчать не лише бюджети на соцмережі, які значно зросли, як порівняти з попередніми місцевими виборами, але й підходи місцевих політиків та партій. Місцеві вибори 2020-го продемонстрували, як регіональні політики використали напрацювання президентської кампанії у 2019-му, зокрема застосування політейнменту – інфотейнменту (розважального контенту) на політичну тематику.

Згідно із дослідженням Internews, у якому аналізувалися використання соцмереж у парламентській та президентській кампаніях у 2019-му,  "освоєння соціальних медій та їхніх особливостей – один із вирішальних факторів політичного успіху сьогодні".  Так, на місцевих виборах – 2020 усі регіональні політики багато ходили, співали та вдавалися до інших нетрадиційних засобів агітації.

ВІДЕО

Довгостроковість таких підходів та впливів можна спробувати  виміряти рейтингами партії "Слуга народу" на Дніпропетровщині на парламентських виборах у 2019-му та місцевих виборах у 2020-му – 56,7% та 22,9% відповідно.

Валерія Мальченко, регіональна представниця ІМІ в Дніпропетровській області

Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.