ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

«Лайтова» Кіровоградщина. Чи є перешкоди в діяльності журналістів регіону?

Напередодні чергового доленосного для країни виборчого року медіасередовище Кіровоградщини досить прогнозовано розширилось, поповнивши власні ряди десятком новеньких свіжоспечених онлайн-ЗМІ. І хоча є серед них і справжні відкриття, які вже зараз претендують на місце серед топових видань міст та області, однак у більшості своїй, мусимо констатувати, ці сайти виглядають як збірники копіпастів з яскравими вкрапленнями політичної або бізнес-реклами. Тим не менш, більше преси – більше журналістів, а значить більше людей, що потенційно можуть стикнутись з загрозами та небезпеками які, на жаль, мають місце в нашій професії. Як би там не було, однак проаналізувавши кількість зафіксованих випадків порушень свободи слова у 2018 році та порівнявши показники з минулорічними можемо констатувати – область є досить спокійною у порівнянні з іншими регіонами, а журналісти, оператори, фотографи, виконуючи свої професійні обов’язки на території Кіровоградщини, можуть почуватись у відносній безпеці. Так за період з січня по листопад поточного року в регіоні було зафіксовано 6 випадків втручань в роботу ЗМІ, в той час як в 2017-му таких порушень було задокументовано на одне більше - 7. Відкривав парад порушень 2018-го року факт агресії по відношенню до координаторки “Прес-клубу реформ” та співредакторки сайту “Тусовка” Вікторії Талашкевич, від якої невідомий чоловік вимагав видалити відзняте нею відео, на яке він потрапив. Журналістка, зафільмувавши на відеокамеру телефону факт порушення правил дорожнього руху, одразу почула від горе-водія погрози «вирішити ситуацію» за допомогою «колег із «Дорожнього контролю». При цьому чоловік не лише вдавався до словесних погроз, а й заблокував власним автомобілем машину журналістки. Ситуацію вдалось владнати завдяки викликаним Вікторією полісменам, які пояснили автомобілісту безпідставність його вимог. Цікаво однак, що факт порушення ПДД, яке зафільмувала журналістка,  полісменів не надто зацікавив. Через місяць, у березні 2018-го, порушили права кропивницького журналіста Дмитра Семенюка представники телеканалу «Новий», а точніше програми «Ревізор», яку на той момент знімали в одному із закладів обласного центру. Охоронці, які супроводжували знімальну групу, в досить агресивній формі намагались заборонити кореспонденту місцевого видання “Кропивницький.ua” проводити фото та відеозйомку процесу «ревізії». На запитання, чому забороняють зйомку, представник “Ревізора” аргументував тим, що це приватний проект й інтелектуальна власність. «Він починає мені пояснювати, що ви не журналіст, а звичайна людина і, типу, якщо ви тільки журналіст і у вас є редакційне завдання, можете знімати», - розповів Семенюк. Наступного разу Кіровоградщина «засвітилась» вже у липні, коли все того ж Дмитра Семенюка не пустили на засідання ранкової апаратної наради міського голови Андрія Райковича. Працівники муніципальної дружини та Управління поліції охорони в Кіровоградській області заблокували вхід до зали засідань, вказуючи на те, що нарада вже почалась. При цьому аргументи журналіста щодо перешкоджання здійсненню професійної діяльності на охоронців не подіяли. Більше того, сприйнявши емоційний вислів медійника за особисту образу полісмен спробував застосувати до останнього силу. Вирішувати конфлікт журналіст вирішив шляхом написання заяви до правоохоронних органів. Того ж місяця проти голови Соколівської сільради Інни Завірюхи за умисне перешкоджання професійній діяльності журналістів було порушено кримінальну справу. Розпочате проти себе кримінальне провадження посадовиця отримала через заборону перебування на засіданні сесії Соколівської сільської ради кореспондентам видань CBN та “Акула.Media” Олексію Горі та Аліні Катеринчук. Сама ж пані Завярюха у коментарі «Детектору медіа» повідомила: «Згідно нашого регламенту, журналісти мали акредитуватися на початку сесії. Вони цього не зробили. Взагалі не повідомили, що хочуть брати участь у нашій сесії. Перед розглядом ми й не знали, що в нас журналісти, бо було дуже багато учасників АТО, які з’ясовували стосунки… Ми не виганяли, я запропонувала їм залишити зал». Наприкінця серпня Кропивницька інформаційна агенція CBN повідомила про ще один випадок перешкоджання діяльності їхніх журналістів, цього разу шляхом відмови в акредитації  організаційним комітетом національного мистецького фестивалю “Кропивницький”. Видання, яке опублікувало відкритого листа та звернулось до міністра культури Євгена Нищука невідкладно відреагувати на цю ситуацію, окремо зауважувало на вибірковість рішень оргкомітету. За даними CBN вони стали єдиними кого організатори відмовились акредитувати. Зі свого боку представники «Кропфесту» заявили, що відмова, про яку заявило CBN, стосувалась не акредитації ЗМІ, як такої, а відсутності можливості забезпечити представників даного видання запрошеннями на заходи в театрі та філармонії, оскільки кількість місць у залах де проходитимуть заходи є обмеженою. Завершував перелік порушень повторний недопуск, у жовтні цього року, журналіста Дмитра Семенюка на апаратну нараду очільника Кропивницького. Цього разу обійшлось без фізичної агресії, однак аргументи виявились аналогічними до липневого випадку – «розпорядження не пускати до зали після початку засідання».  Місцева медіаспільнота на ситуацію відреагувала креативно. На наступну «апаратку», що відбулась 5 листопада, «запізнитись» вирішили кореспонденти десятка місцевих видань: «Гречка», «Златопіль», «Прожектор», «Dozor», «Первая городская газета» та інших. Враховуючи масову, як для журналістів, акцію, поліція не перешкоджала медійникам вільно потрапити на нараду. Попри здавалось би «лайтовість» порушень, що мали місце на Кіровоградщині мушу констатувати – немало випадків цензури, блокування роботи, перешкоджання в отриманні інформації, а інколи й агресії, залишаються непоміченими через небажання самих журналістів оприлюднювати дану інформацію назагал. Це, в свою чергу, дає дещо викривлену картинку «позитивності» ситуації та відсутності проблем у медійному середовищі області. Дивує й певна інфантильність журналістів в частині відстоювання власних прав шляхом подання відповідних заяв до правоохоронних органів або суду. Враховуючи прогнозовано непростий 2019 рік саме активність працівників ЗМІ, як в частині реального висвітлення ситуації в країні так і в частині захисту власного права на безперешкодне виконання своїх обов’язків, може допомогти Україні не потонути у валі дезинформаії, «джинси» та політичного піару. Адже як відомо лише володіючи достовірною та всебічною інформацією можна зробити обдумані та аргументовані висновки.   Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ у Кіровоградській області   Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.
Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!