Хто за цим стоїть? Як волинські медіа підписують свої новини

У волинському медіапросторі переважають новини, написані на основі інформації від пресслужб, інших медіа, із соцмереж, держустанов. Не у всіх новинах зазначено, хто писав текст, хоча ім’я автора є маркером відповідальності та прозорості медіа. Саме авторство відіграє ключову роль у формуванні довіри аудиторії до медіа. Підпис журналіста або редактора дозволяє ідентифікувати відповідального за контент, що особливо важливо в умовах інформаційної війни. До того ж, як підтверджують самі редактори в коментарях для ІМІ, читачі охочіше підтримують донатами ті медіа, де розуміють, хто саме стоїть за новинами.

Попри загальну тенденцію до анонімності в регіональних онлайн-медіа, у Луцьку є редакції, які свідомо ставлять пріоритет на власний авторський контент, прагнучи забезпечити аудиторію цікавою, унікальною інформацією. Це вдалося з’ясувати під час огляду новин у травні 2025 року на сайтах "Волинські новини", "ВолиньPost", "Район.in.ua",  "Конкурент", "Волинь24". 

Чому важливо зазначати автора новини?

Підпис журналіста (або редактора) під новиною виконує кілька функцій. Він свідчить про відповідальність за викладені факти, допомагає аудиторії ідентифікувати джерело інформації та формує довіру до редакції. Прозорість і підзвітність є ключовими принципами журналістської етики.

Далі Google у своїх рекомендаціях для оцінювачів якості контенту (Search Quality Evaluator Guidelines) прямо вказує на важливість чіткої ідентифікації авторів новин. Сайти, які розміщують журналістські матеріали без зазначення автора або без інформації про редакцію, можуть вважатися менш надійними джерелами. Це безпосередньо впливає на видимість сайту в пошуковому видаванні Google. 

І нарешті, персональне авторство значно посилює професійний статус журналіста, сприяє його чи її впізнаваності, дозволяє краще самореалізуватися. 

У підсумку авторство новин важливе і для охоплення аудиторії, і для довіри до бренду медіа, і для самого автора.

Як підписують новини волинські медіа

Онлайн-медіа Волині переважно підписують новини прізвищами та іменами журналістів. Наприклад, на сайті "Волинські новини" в публікації "Луцький суд оштрафував водія Land Rover, який наїхав на собаку" є підпис Дмитра Климчука. Новину написано на основі постанови Луцького міськрайонного суду.

Але, наприклад, у публікації "Польський суд наказав перевізникам припинити блокаду ПП "Ягодин-Дорогуськ" є посилання на два джерела інформації – RMF24 та "Європейська правда". Підпису автора немає. Тож невідомо, хто зробив рерайт цієї новини.

Приклад рерайту новини з двох джерел інформації із сайту "Волинські новини"

У новині "Луцькі двори очистять від старих огорож та автомобільних шин" не зазначено, хто саме з журналістів відвідав засідання виконкому міськради або як було отримано цю інформацію. Формулювання "про це стало відомо" є узагальненням і не показує журналістського внеску в матеріал. А от вказівка на конкретного автора чи посилання на джерело показали б внесок і роботу редакції. У контексті боротьби редакцій за виживання і довіру аудиторії такі деталі мають велике значення.  

У новині на цьому ж сайті "У Луцьку автокран на переході збив жінку з дитиною. Фото" ситуація з прозорістю видається трохи кращою ("як розповіли Волинським Новинам у пресслужбі ГУНП у Волинській області…"). Видно, що журналісти зверталися по коментар і провели власну роботу. Але водночас бракує прізвища журналіста чи журналістки, які готували цей матеріал. Це значно б посилило довіру до публікації, як і повагу до редакції. 

Ще один типовий приклад можна побачити на сайті "ВолиньPost". У новині "На Волині рейсовий автобус зіткнувся з вантажівкою: постраждали 5 людей" видання посилається на власний телеграм-канал як джерело, є фото, забрендоване блогом видання. Це свідчить про оперативність у висвітленні події. Але водночас невідомо, хто написав новину та звідки отримано інформацію. Чи зверталися журналісти по коментар до поліції? Чи були на місці події? Чи просто переповіли те, що написав у мережі хтось інший? Окремо підкреслимо, що у випадках, коли йдеться про людські життя, важлива не лише оперативність, а й дуже відповідальне опрацювання інформації. Підпис автора в цьому разі дозволив би зрозуміти ступінь залученості редакції до матеріалу і показав би її відповідальний підхід.

Новина з посиланням на власний телеграм-канал як джерело інформації

Так робить і сайт "Конкурент" у новині "Величезний стовп диму: у Луцькому районі палають склади (відео)", посилаючись на однойменний телеграм-канал і не вказуючи автора інформації.

"Така практика створює враження, що редакція використовує телеграм-канал не лише як інструмент поширення, а і як замінник журналістської перевірки фактів, що суперечить принципам підзвітності перед аудиторією. Щоб уникнути ефекту рекурсивного "внутрішнього цитування", доцільно вказувати, хто саме з журналістів збирав інформацію і чи було її верифіковано. У разі надзвичайних подій, таких як пожежі, прозорість походження інформації є критично важливою для довіри до медіа", – каже директорка ІМІ Оксана Романюк.

Новина про пожежу в селі Великий Омеляник неподалік Луцька з посиланням на власний телеграм-канал

На сайті "Район.іn.ua" цікавими є підсумкові дайджести головних новин Волині за день. Наприклад, за 28 травня авторка Анна Карпюк підготувала перелік ключових новин за день, а за роботу їй можна додатково "подякувати". Адже з червня 2024 року на сайтах мережі "Район.іn.ua" за авторські тексти читачі можуть додатково заплатити гонорари журналістам за публікації.

Дайджест новин за день на сайті "Rayon.in.ua"

Головна редакторка Rayon.in.ua Ірина Воротна в коментарі ІМІ розповіла, що авторство підписують не у всіх новинах на сайтах. Зокрема, немає авторів, коли розміщують пресрелізи від офіційних структур. У медіа є редакційні правила про авторство новини.

"Авторські новини оформляються так, щоб читач міг зрозуміти, що новина першою з’явилася саме в нашому медіа, що публікація ексклюзивна. Проте поки що до авторів нема вимоги вказувати своє ім’я під кожною публікацією, вони можуть це робити на власний розсуд", – розповіла вона.

На думку Ірини Воротної, авторських новин на сайтах редакції наразі досить. Їхня кількість ретельно коригується залежно від потреб аудиторії, редакційної політики та інформаційного тла в кожному конкретному регіоні.

"Ми добре усвідомлюємо важливість авторського контенту, адже саме він формує унікальність кожного з наших видань, допомагає глибше зануритися в локальний контекст, розкрити теми, які справді хвилюють громади. У мережі Rayon.in.ua журналісти працюють безпосередньо в регіонах і мають добрий контакт із місцевими жителями, що дозволяє створювати справді живі, точні та близькі людям матеріали", – поділилася Ірина Воротна.

За її словами, вони балансують між різними форматами: новинами, репортажами, інтерв’ю, аналітикою, блогами. Кількість авторських новин не є сталою – журналісти реагують на зміну інфоприводів, запити аудиторії та стратегічні цілі кожного видання.

"Якщо ми бачимо, що певні теми потребують глибшого розкриття чи уваги до деталей, ми посилюємо присутність саме авторських публікацій. Але в моменти, коли в регіоні переважають оперативні події, не можемо ігнорувати повідомлення від пресслужб та офіційних органів влади", – додала вона.

Крафтове онлайн-медіа Луцька та ексклюзивні новини

У Луцьку є медіа, редакція якого випускає крафтові новини. Редакція називає свій медіапродукт крафтовим, бо створюють усе власними руками й у невеликих обсягах. Медійники не копіюють пресрелізи або новини інших, а публікують лише власні тексти.

У липні 2024 року Луцький онлайн-журнал Misto.media запустив свій сайт. До цього редакція публікувала свої матеріали в Telegram, Instagram та у Facebook. Медіа працює за фінансової підтримки ГО "Алгоритм дій" та технічної підтримки компанії Ideil.

Керівниця проєкту Людмила Яворська, головна редакторка Тетяна Приймачок, менторка Олена Лівіцька

Керівницею проєкту Misto.media є Людмила Яворська. У коментарі ІМІ вона уточнила, що тему авторства новин описано в їхній реакційній політиці.

"Нам імпонує розвиток авторської журналістики, тому в нашій редакції кожен має можливість для самореалізації та висловлення власного погляду. Усі наші тексти мають конкретного автора, який є відповідальним за оприлюднені факти та висловлені думки. Ми обов’язково вказуємо авторів усіх наших текстів, адже не публікуємо передруки, лише власні авторські тексти. Зараз також допрацьовуємо функціонал, щоб указувати також редактора, який працював над текстом, адже це теж важлива частина роботи. Також обов’язково вказуємо авторів фото чи інших ілюстрацій", – розповіла вона. 

Чи регулює українське законодавство авторство в новинах

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук уточнює, що журналісти не зобов’язані підписувати новини. 

"Якщо ми говоримо про прості повідомлення, які базуються, наприклад, на пресрелізах, то це не охороняється авторським правом. Якщо ж ми говоримо про новини в авторській обробці, які мають оригінальну форму викладу, то такі новини можуть підпадати під захист закону. Цікаво, що Закон "Про авторське право і суміжні права" передбачає можливість автору нe ставити свій підпис під матеріалом. Але в такому разі вся відповідальність за матеріал лягає на редакцію", – розповів він.

Втім, варто пам’ятати, коли читач бачить, звідки в тексті інформація, він швидше повірить у її правдивість. Якщо в новині немає джерел інформації, а також імені автора, це може викликати сумніви щодо достовірності.

Висновок. У журналістиці важливо бути точними та чесними з аудиторією. Коли новина має підпис, аудиторія бачить, хто стоїть за словами, кому довіряти. Це посилює відкритість перед читачами, і впізнаваність журналістів зростає. А редакції показують, що за текстами стоять справжні люди, які щодня докладають зусиль, щоб донести важливу інформацію. 

Мая Голуб, представниця Інституту масової інформації у Волинській області