ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Чим відзначився 2019 рік для житомирських ЗМІ

Попри відносно незначну кількість порушень свободи слова, минаючий рік для медійної спільноти Житомирщини виявився досить активним з багатьма важливими для журналістів подіями. Серед загроз, вартих першочергової уваги, - напади та побиття журналістів, повноцінне розслідування яких затягується на довгі місяці та навіть роки 5 років в'язниці за побиття.

Довгоочікуваною подією кінця березня 2019 року стало винесення вироку фігурантам побиття кореспондента газети «20 хвилин Житомир» Руслана Мороза (Кунавіна). 10 червня 2017 року його сильно побили та завдали численних травм середньої тяжкості. Журналіст 21 день перебував на стаціонарному лікуванні. Окрім того, нападники відібрали сумку з коштовною відео- та фотокамерами, які правоохоронці віднайшли в одному з місцевих ломбардів, де вдалося і ідентифікувати нападників.

Корольовський районний суд м. Житомира декілька разів подовжував утримання підозрюваних під домашнім арештом. Нарешті, 29 березня нападників визнали винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України ("Розбій"). Винесеним у справі вироком обох молодиків зобов’язали компенсувати потерпілому 107 641,59 грн. З цієї суми вартість викраденої та пошкодженої апаратури становить 38 150,75 грн, витрати на лікування – 7490 грн. Решта 62 тисяч грн – стягнення моральної шкоди.

Спираючись на пом’якшувальні обставини та дієву співпрацю зі слідством, суддя Ніна Янчук встановила покарання нижче за найнижчу санкцію цієї статті. Двом молодикам призначили по п’ять років позбавлення волі з відтермінуванням виконання рішення на три роки без конфіскації майна.

“Вони дуже молоді: одному 21 рік, іншому 22 роки. Не думаю, що ув’язнення зробило б їх кращими. Навпаки, перетворило б на більших злочинців”, – так прокоментував винесений вирок Руслан Мороз у квітні регіональному представнику ІМІ. Однак прокуратура подала апеляцію на рішення суду, вважаючи встановлене покарання надто м’яким. 30 липня Житомирський апеляційний суд виніс нову ухвалу, якою частково підтримав вимогу прокурора і ухвалив новий вирок. Умовний термін замінили на реальні 5 років відбування покарання в місцях позбавлення волі. Остаточну крапку в справі поставив 18 грудня Касаційний кримінальний суд ВС, прийнявши ухвалу про залишення скарги засудженого без розгляду.

Цьогорічні побиття та небезпека

Впродовж року декілька журналістів області також зіткнулися перед реальною загрозою здоров’ю та життю. У ніч з 26 на 27 липня 2019 року стався напад на редактора районної газети «Звягель» Олега Брюханова. Це сталося біля третьої години ночі у Новоград-Волинському, коли журналіст зайшов у неосвітлений двір свого будинку. Раптом відчув сильний удар ззаду та збоку справа по обличчю. Доки він приходив до тями, вихопили з руки телефон. Згодом судмедексперт припустив, що удар міг бути не один. “Оскільки в мене вже не було телефона, то через кілька хвилин, прийшовши до тями, пішов у поліцію. У поліції виїхали на місце пригоди і відкрили кримінальну справу. Лікарі охарактеризували травми, як «середнього ступеня тяжкості», - повідомляв на сторінках видання постраждалий.

В обласному центрі щелепно-лицьової хірургії Олегу Брюханову провели операцію з шунтування щелеп. Напад редактор «Звягеля» пов'язує з професійною діяльністю, оскільки раніше на його телефон надходили погрози з незнайомих номерів. У тому числі — після скандального заголовка з цитатою міського голови про те, що він «розстріляє» одного з підлеглих у разі невиконання обов’язків.

Незадовго до побиття, 6 червня Олегу Брюханову погрожували по телефону через його професійну діяльність. На підставі заяви правоохоронці 11 червня порушили кримінальне провадження за ч.1. ст. 345-1 ККУ «Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності». В кінці жовтня 2019 року районний суд надав дозвіл слідчим отримати в операторів мобільного зв'язку інформацію про телефонні дзвінки та дані користувачів телефонів, з яких висловлювались журналісту погрози.

Набув резонансу й здійснений у Житомирі напад на знімальну групу інтернет-порталу “Житомир-Life”. Представник фірми-перевізника ПП «Шериф» двічі намагався вибити камеру з рук оператора Сергія Омельчука. Подія трапилася 2 квітня, коли журналісти “Житомир-Life” приїхали знімати сюжет про відмову водія 19-ї маршрутки везти за пільговим посвідченням чоловіка з 1-ою групою інвалідності. Після інциденту журналісти викликали патрульну поліцію і слідчо-оперативну групу та написали заяву про перешкоджання професійній діяльності. За наданою речницею обласного управління Національної поліції України Аллою Ващенко інформацією, перевірка ще триває.

Варто також пригадати відважний вчинок редактора інтернет-видання “Бердичів Діловий” і депутата міськради Бердичева Валерія Шелепи. Він першим 14 червня кинувся рятувати охопленого полум’ям підприємця. Протестуючи проти тиску на свою діяльність, чоловік облив себе рідиною з принесеної на сесію ради пляшенки та дістав запальничку.

Тоді вогонь з одягу підпримця перекинувся на праву руку Валерія Шелепи. Постраждалий редактор видання з палаючою рукою вибіг із зали, полум’я вдалося погасили водою з пляшок, а згодом й вогнегасником. Після наданої першої невідкладної допомоги Валерія Шелепу медики госпіталізували, констатувавши 8-10 % опіків правої верхньої кінцівки.

Позови депутатів до видань

Жарким на медійні події видався цьогорічний липень, співпавши з розгаром позачергових виборів до Верховної ради. Публікація в газеті “Патріот” (“Пашинский должен сидеть, но не в кресле депутата!”) стала приводом для звернення 7 липня народного депутата Сергія Пашинського із заявою до Коростенського відділку поліції. У заяві Пашинський стверджував, що розміщена стаття є обманом, чим перешкоджає йому бути обраним народним депутатом України.

Цього самого дня правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 157 ККУ України “Перешкоджання здійсненню виборчого права”. Санкції статті передбачають покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі до чотирьох років.

Згодом, 12 липня поліція викликала на допит усю редакцію видання.

Ми не розуміємо, що відбувається. Наразі даємо свідчення у відділку поліції. Вважаємо це фактом грубого втручання та тиску на свободу слова з боку народного депутата”, – коментував тоді події адвокат та працівник редакції Андрій Гожий. У судовому реєстрі 18 липня опубліковані ряд ухвал про призначення в рамках кримінального провадження судово лінгвістичних експертиз по статтям в газеті «Патріот плюс» та районній газеті «Промінь». Наступному дня суд задовольнив провести таку ж експертизу щодо публікацій в газеті «Стопкор». Наразі провадження не закрите і слідчі дії все ще тривають.

В цей же час екс-голова Житомирської обласної ради, а нині народна депутатка, Анжеліка Лабунська, виграла суд проти газети “Бердичівський погляд”. У рішенні 14 червня Бердичівський міськрайонний суд ухвалив визнати частину опублікованих тез в статті такими, що не відповідають дійсності, та стягнути 10 тисяч моральної шкоди замість 100 тис гривень.

Мова йде про опублікований 15 січня 2016 року відкритий лист бердичівського пенсіонера “Послевкусие выборов-2015 или “Ход конем” по-бердичевски”. Подання позову на автора статті та видавця депутатка мотивувала, оскільки викладена інформація дискредитує її “як патріота, політика, активного громадського діяча, благодійника, законослухняного громадянина”, вказуючи про безпринципність та аморальність її поведінки в політичному житті. У письмових запереченнях представник газети позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що вказані висловлювання є оціночними судженнями автора, а не фактичним твердженням. В підтвердженні своїх слів долучив докази на спростування тверджень позивачки. Одним із них був особистий твіт депутата, в якому екс-голова облради зазначав, що йде в жорстку опозицію до “Батьківщини”.

Провадження за позовом Анжеліки Лабунської до видання “Бердичівський погляд” суд відкрив ще 10 березня 2016 року. За клопотанням представника Лабунської 29 травня 2017 року призначили судово-лінгвістичну експертизу. В підсумку шість висловлених тверджень в публікації визнали такими, що “не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію позивачки”. Не погоджуючись з судовим рішенням і вважаючи позов утиском свободи слова, у коментарі представнику ІМІ у Житомирській області редакторка видання “Бердичівський погляд” Віта Ковтонюк підтвердила подання апеляційної скарги, яка наразі ще розглядається судом.

Також в грудні редакція житомирського видання “20 хвилин” повідомила про отримання позовної заяви від депутатки Житомирської міської ради від БПП Лариси Жигадло. У позові депутатка вимагає спростувати подану газетою інформацію та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 тисяч грн. Причиною звернення до суду стала розміщена виданням стаття про прийняття депутаткою як головою ОСББ “Молочник” безповоротної допомоги в сумі 200 тисяч грн від ТОВ “Юпіджі”. В позовній заяві Лариса Жигадло стверджує, що опублікована інформація не відповідає дійсності, принижує її честь, гідність та ділову репутацію.

Справа “фейкових” журналістів

Окремо слід відзначити порушену поліцією справу по підробці журналістських посвідчень. Традиційно їх масово роздають під час виборів і цьогоріч фіксувалися декілька випадків появи на виборчих дільницях т.з. «фейкових журналістів». Посвідчення «журналіст» виявилось навіть у голови Коростишівської РДА Вячеслава Поліщука.

Зазвичай правоохоронці не надто зважають на появу на виборчих дільницях таких осіб з характерною спортивною зовнішністю. Безпосередньо в день голосування, 21 липня поліція затримала чотири особи з посвідченнями журналістів ТОВ «Телерадіокомпанія «Житомирські новини». Поліція виявила факт підробки посвідок. Зокрема, два посвідчення з однаковими номерами були виписані на зовсім різних осіб.



(Фото ГУНП в Житомирській області)

За цим фактом порушили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України «Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем». Підписував посвідчення голова обласної партійної організації "БПП "Солідарність" Олександр Рабінович. За адресою реєстрації видання, знаходиться газета «Солідарність. Житомирщина», засноване партійною організацією "БПП "Солідарність".

(Фото ГУНП в Житомирській області)

Посвідчення без прізвищ та імен двох видань за підписом керівника партійної організації Олександра Рабіновича масово видавались під час виборів на округах в області. За декілька місяців поліція закрила провадження по наближеним до керівника партії газетам без жодних наслідків для затриманих.

Журналістські акції

Активне обговорення та бурхливу реакцію медіа спільноти викликало кандидатура народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Нестора Шуфрича на голову парламентського комітету з питань свободи слова. Протест медіаруху «Медіа за усвідомлений вибір» проти його призначення підходили на місцевому рівні. Журналісти разом з активістами провели поряд з приміщення Житомирської ОДА акцію під гаслом @шуфричанахрін. “Учасник диктаторських законів, які обмежували свободу слова, не буде очолювати комітет захисту свободи слова, підтримай медіаспільноту”, - опублікував допис у Фейсбуку співорганізатор заходу журналіст Назарій Томчук.

Осінній спокій змінився гарячим перформансом від журналісток і ведучих ранкової програми на регіональному каналі Суспільного мовлення “UA: Житомир”. Оксана Гебрич, Наталія Дехтієвська, Тетяна Іскоростенька і Дар’я Самаріна провели 12 грудня босий протест проти закриття ранкової програми. У футболках із логотипом каналу “UA: Житомир” вони вийшли босоніж перед будівлею філії, заклеїли роти чорними стрічками, тримаючи в руках напис “Житомир”.

(фото з мережі Фейсбук)

Наразі ранкова програма на каналі “UA: Житомир” триває дві години і складається з чотирьох блоків, на які запрошують чотирьох гостей. До складу команди “ранку” входять редактор і шість журналістів, які також самі монтують. Вони працюють у штаті. Ранкові програми та сюжети для них знімають загальні оператори, які працюють у філії. Технічного персоналу в ранкової програми немає.

Команда ранкової програми була занепокоєна ситуацією з “ранками” після виходу новини на сайті “Детектора медіа” про те, що у філій НСТУ, найімовірніше, заберуть ранкові програми і перенесуть їх до одного міста. У грудні до команди каналу дійшла інформація не лише про закриття ранкових програм, але і про скорочення штату, щодо якого наразі нікого з працівників каналу не попереджали.

Тарас Боросовський, регіональний представник Інституту масової інформації в Житомирській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.

 

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!