Повномасштабна війна не скасовує законних зобов’язань місцевої влади, одне з яких – дотримуватися правила прозорості інформації. Адже важливість доступу до публічної, суспільно важливої інформації в сучасних реаліях війни тільки зросла. Так, представниці та представники Інституту масової інформації в регіонах надіслали інформаційні запити до міських та обласних адміністрацій щодо витрат на висвітлення діяльності місцевої влади за 2025 рік та запланованих видатків на 2026-й.
У Донецькій області регіональна представниця відправила чотири запити, один з них – на Донецьку обласну державну адміністрацію, і ще три запити – до міських адміністрацій Краматорська, Слов’янська та Маріуполя, який із 2022 перебуває в окупації, щоб з’ясувати, скільки влада витрачає на висвітлення діяльності в медіа і чи дотримується норм закону щодо доступу до інформації.
Видатки на висвітлення на мінімумі
Донецька ОДА та приймальня міської ради Маріуполя відповіли на інформаційний запит без затримки й у повному обсязі, тим часом міські ради Краматорська та Слов’янська не відповіли взагалі.
Згідно з інформацією Донецької ОДА, отриманою у відповіді на інформаційний запит, в обласному бюджеті Донецької області на 2026 рік на інформаційний супровід влади передбачено 600 тис. грн. І з них на інформаційний супровід діяльності Донецької облдержадміністрації – 480 тисяч, ще 120 тисяч – на висвітлення впровадження реформ, ініційованих центральною владою. З 1 січня до 31 грудня 2025 року управління стратегічних комунікацій Донецької ОДА уклало договори на послуги з інформаційного супроводу та висвітлення діяльності облдержадміністрації та інших органів влади з двома організаціями: підприємством “Центр трудової реабілітації людей з інвалідністю – “Друкарський дім”, засновник – Донецька обласна організація інвалідів, та з ТОВ “ТРК “ТБ-7”. Перші робили для ОДА постери та плакати, другі – телевізійні сюжети.
Телеканал “ТБ-7” до повномасштабного вторгнення працював як один з міських телеканалів Маріуполя. У 2020-му його передали до комунальної власності міської ради Маріуполя. У Маріуполі канал працював із 2001 до 2022 року. Штат становив до пів сотні співробітників. Наразі телеканал не має ефірного мовлення, офіс та студійні приміщення в окупованому Маріуполі пограбовано, частково зруйновано або використовує ворог. Сайт телеканалу оновлюється в кращому разі кілька разів на місяць, залишки робітників у складі ТБ-7, повідомляється у відповіді на запит, частково працюють на Донецьку ОДА.
Сайт комунального телебачення Маріупольської ради майже не оновлюється. Скриншот: сайт “ТБ-7”
Маріуполь не витрачатиме бюджетних грошей на інформпідтримку
Відповідь на запит від міської ради Маріуполя надійшла вчасно та за фактом. Департамент зв’язків із громадськістю Маріупольської міської ради повідомив, що протягом 2025 року, а також станом на дату надання відповіді у 2026 році Маріупольська міськрада не витрачала бюджетних коштів на послуги з висвітлення діяльності. Відповідно, договори з контрагентами не укладались і оплата за договорами не проводилася.
Інформування громадськості про діяльність здійснювалося лише за допомогою власних інформаційних ресурсів. Це телеграм-канал та фейсбук-сторінка Маріупольської міськради, телеграм-канал та фейсбук-сторінки центрів “Я-Маріуполь”, які підпорядковуються місцевій владі, сайт міської ради Маріуполя та інші неофіційні канали інформації.
Активної фейсбук-сторінки міського голови Маріуполя Вадима Бойченка не існує. Останній допис на сторінці Бойченка з’явився 22 лютого 2022 року, у дописі був заклик до мешканців Маріуполя не панікувати, мер обіцяв, що все буде добре, та наполегливо радив відписатися від усіх телеграм-каналів, що сіють паніку. За кілька днів Маріуполь потрапив у повну облогу, а деякі райони міста були окуповані вже на початку березня. Офіційно Маріуполь окупували 22 травня 2022 року, після запеклих боїв та виходу з укриттів металургійного комбінату “Азовсталь” у полон Оборонців Маріуполя.
Мер окупованого Маріуполя в останньому дописі 22 лютого 2022 року стверджує, що все буде добре. Скриншот: фейсбук-сторінка Вадима Бойченка
У затвердженому бюджеті на 2026 рік, а також у паспорті відповідної бюджетної програми видатки на придбання послуг з висвітлення діяльності не передбачено. На порівняння: до початку повномасштабного вторгнення, у 2021 році, Маріупольська міська рада витратила на висвітлення своєї діяльності 3,65 мільйона гривень.
Окупація не має впливати на прозорість місцевої влади
Згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, у Донецькій області утворено вісім районів. Наразі сім з них окуповано. Втім, громада в окупації не означає – непрозора. Мерії та адміністрації громад, які до окупації були відкритими до журналістів, такими й залишаються. Тож доступність інформації залежить від конкретних керівників адміністрацій міст і громад, а не від факту окупації.
З початком повномасштабної війни редакція онлайн-видання “Вільне радіо” стала писати про всі громади Донеччини разом з окупованими. Отже, часто доводиться надсилати чималу кількість інформаційних запитів. Закритими журналісти частково називають Торецьку та Костянтинівську, Званівську та Микільску громади. У таких представників місцевої влади інформацію доводиться “вибивати”.
“Якщо Костянтинівська громада була важкою [у доступі до інформації], то вона такою і залишається. Торецька була важкою, такою і залишається. Наприклад, Гродівська ще дуже важка громада – це невеличка сільська громада, дуже проблемна. Там мало людей, і на запит можуть відповідати по 20 днів або загубити запит”, – розповідає Євген Вакуленко, журналіст “Вільного радіо”.
Також журналісти стикаються з тим, що адресати не хочуть пояснювати деталі по суті запиту, і деякі відповіді більше схожі на “відписки”, кажуть журналісти. Через це доводиться писати уточнювальні запити або додатково телефонувати, витрачаючи час і ресурс, що значно ускладнює роботу та гальмує процес.
“Домогтися адекватної відповіді можна, але доводиться її іноді прямо випрошувати. Наприклад, Званівська – взагалі цікава громада, вони можуть просити писати запити фізичними листами й надсилати на Укрпошту і свої відповіді так само надсилати Укрпоштою. У такий спосіб отримання інформації йде дуже складно”, – каже Євген.
Але більшість громад Донеччини все ж дотримується законних термінів та нормативів відповідей на інформаційні запити від журналістів. Також закритою журналіст називає Микільську громаду Маріупольського району Донецької області.
“Щодо важких громад, є невелика громада Микільська в Маріупольському районі. Вони раніше були дуже контактними, вчасно та повно відповідали. Але у 2025 році щось із ними сталося, і наприкінці року вони взагалі перестали давати нормальні відповіді”, – розповідає Євген Вакуленко.
Так, за словами журналіста, Микільська громада відмовилася надавати відкриту інформацію про те, скільки коштів з бюджету громада перерахувала на потреби ЗСУ.
“Деякі стали в позу і відмовилися надати інформацію. Серед них була Микільська громада. Чи стає важче працювати з окупованими територіями? Тут, мені здається, більше працює особисте ставлення, особисті відносини, персональні позиції деяких керівників громад, чого не має бути. Тобто вони можуть бути нормальними, а потім з ними щось стається, вони перестають відповідати”, – ділиться журналіст “Вільного радіо” Євген Вакуленко.
Команда “Вільного радіо” продовжує висвітлювати новини з усіх донецьких громад, незважаючи на складнощі з отриманням інформації від влади. Фото: сайт “Вільне радіо”
Позитивні зміни
Але є і позитивні приклади, як з Костянтинівською громадою. На початку повномасштабного вторгнення там відмовилися надавати інформацію журналістам про заробітну плату очільника громади та його заступників.
“Дуже важко домоглись інформації: через область, через Донецьку ОДА, через скарги, звернення, запити до них, і тільки наприкінці 2025 року вони виправились. Мабуть, була якась профілактична розмова з керівником громади, і він почав нарешті давати свої цифри. Тож є деякі, хто навіть покращує комунікацію”, – розповідає журналіст.
Здебільшого складніше отримати від влади інформацію про стан доходів та фінансових декларацій міських голів, заступників. Втім, для подібних публікацій журналісти місцевих регіональних видань не завжди працюють із запитами, іноді самостійно аналізують декларації та відкриті реєстри.
З 2024 року покращилася ситуація з доступом до інформації й у міської ради Маріуполя, говорить журналіст Євген Вакуленко.“Ще у 2025 році вони робили так: замість відповіді надсилали чеки з вимогою про оплату, бо, щоб отримати цю інформацію, нам треба відсканувати 100 аркушів документів. А ще надсилали нам цілу купу таких відповідей і рахунки, куди перераховувати гроші”, – розповідає Євген Вакуленко. Тоді журналісти знайшли вихід і почали дробити інформацію на 7–10 окремих запитів.
Журналістка ІА Вчасно Наталія Рижкова з проблемами доступу до інформації з боку громад Донеччини за останній рік не стикалася. З особливостей комунікації називає таку: “Якщо запитуєш інформацію в обласної влади, то вона її не збирає, а одразу переспрямовує на всі військові адміністрації, і так починаєш отримувати спам на пошту. Всі відповідають, а це від 30 адміністрацій мінімум. Іноді телефонують, щоб уточнити, що треба. А потім треба витратити багато часу, щоб це зібрати, проаналізувати, синхронізувати”, – розповідає Наталія Рижкова.
З позитивного прикладу, коли звернення та запити стають поштовхом до змін у реальності, журналістка Наталія Рижкова називає ситуацію з початком ремонту дороги для евакуації з Донеччини на Дніпропетровщину одразу після розгорнутого інформаційного запиту.
“Ми скерували запити на Дніпропетровську ОДА, вони переспрямували на обласну Службу відновлення та розвитку інфраструктури. Служба відписалася, що інформація може зашкодити. Ми скерували уточнювальний запит щодо конкретної ділянки, і служба надіслала аналогічну відповідь. Тільки, поки відповіді ті отримували, дороги різко почали ремонтувати. Першочергово матеріал був адвокаційним, бо було розроблено велике звернення щодо ремонту, а вони почали ремонтувати”, – ділиться позитивним досвідом журналістка Наталія Рижкова. За результатами цієї роботи журналісти опублікували матеріал “Дорожні парадокси: дорогу евакуації з Донеччини на Дніпропетровщині роками не ремонтували – і почали без пояснень”.
Інформзапит журналістів міг підштовхнути до ремонту дороги. Скриншот: сайт “Вчасно”
Тема війни – табу для місцевої влади
Тема війни важка, і про неї говорять дуже важко. Цю тему не коментують навіть ті представники місцевої влади, які охоче комунікують на інші теми, передаючи право її коментувати лише військовим.
“На початку повномасштабної війни було таке, що ми часто ставали джерелом інформації, коли якесь село захоплювали. Ми телефонували сільському голові, він підтверджував це, і ми одразу писали новину. Коли захопили Світлодарськ (24 травня 2022 року. – Прим. ред.), нам це підтвердив міський голова військової адміністрації, і ми були першими, хто про це написав. Потім надійшов наказ, що тепер ці теми мають коментувати тільки військові, Генштаб. Десь відтоді ця тема стала табу”, – ділиться журналіст “Вільного радіо” Євген Вакуленко.
Юлія Гаркуша, регіональна представниця Інституту масової інформації в Донецькій області
