Аполітичне літо 2021: результати моніторингу джинси онлайн-ЗМІ Донеччини

В онлайн-ЗМІ Донецької області зафіксовано лише один випадок джинси, і два випадки неналежно маркованої політичної реклами. Контрагітації в онлайн-медіа не виявлено.

Такі дані були отримані на основі моніторингу п’яти онлайн-ЗМІ, який з 5 по 9 липня 2021 року проводили регіональні представники Інституту масової інформації. Загалом було проаналізовано 787 новин п’яти  сайтів karachun.com.ua, novosti.dn.ua, mrpl.city, 0629.com.ua та Восточный вариант.

Методологія дослідження охоплювала аналіз частки новин з ознаками позитивної замовності, контрагітації та неналежно маркованої політичної реклами. Встановлювалися основні замовники прихованого піару та тематика таких повідомлень. 

Один випадок джинси та неналежно маркована реклама

За період моніторингу на 5 сайтах помічено лише один випадок  відкритої політичної джинси. Тож можна говорити про період політичного затишшя на Донеччині. Також траплялися випадки комерційної джинси традиційної для Маріуполя. І хоча комерційні матеріали не підпадали під наш моніторинг, варто згадати про піар Ріната Ахметова його благодійних, або освітніх ініціатив. Політична ж джинса стосувалася партнера Ахметова, Вадима Новинського. Так, Новинський  на сайті mrpl.city просуває позитивні ідеї про “добрі справи депутата” без найменування партії, але зі згадкою самого політика. 

Також було зафіксовано два випадки неналежно маркованої політичної реклами, це 0,25% від загальної кількості новин. Обидві новини були розміщені на сайті Карачун (місто Слов’янськ). “Рекламність” таких новин вшита в ім'я автора публікацій. Його звуть “Донбасс Политический” і, як вказано в рубриці  “Про нас”, новини за його авторством публікуються на правах реклами. 

Одна з новин під заголовком “Тільки розвиток реального сектора економіки може зупинити тотальне падіння рівня заробітних плат, - «Наш край». Тут політсила, що піариться в період політичного затишшя на півночі Донеччині, стає відомою вже з заголовка. Слово бере політик загальнонаціонального рівня, народний депутат, співголова політичної партії “Наш край” Сергій Шахов. В новині - критика влади та її кроків щодо подолання економічної кризи, викликаної пандемією коронавірусу. Новина знаходиться у рубриці “Новини Регіону”. Редакція не приховує замовності, але й не афішує, як це треба робити за законом.

Другий неналежно маркований матеріал також належить “Нашому краю”. Мова про новину “Після втручання "Нашого краю" в санаторії "Слов'янський" обіцяють повернути підйомник для візочників”. Звісно, полагодити підйомник, то корисна справа, але робити це можна і без такого піару в ЗМІ.

Нагадаємо, що наразі законодавець встановив лише дві можливі форми маркування: “Реклама” або “На правах реклами”. Це важливо зазначити, оскільки деякі сайти маркують політичну рекламу на свій розсуд, що є порушенням закону. 

Але чи здатні українці самостійно відрізнити джинсу від реальних новин? Далеко не завжди. Так само, як не завжди читач готовий шукати пояснення, що означає та чи інша назва рубрики, і політичні новини замовного характеру зчитує, як звичайні новини.

Минулорічне дослідження онлайн-ЗМІ Донеччини 2020, яке також проводили в липні, показувало незначну кількість прихованої політичної реклами 0,49% від загальної кількості новин (802 новини, за п'ятиденний період моніторингу). Тоді найбільше джинсував маріупольський mrpl.city. Це були чотири замовні матеріали, а замовниками були Вадим Бойченко із місцевою партією “Блок Вадима Бойченко”, Вадим Новинський із ОПЗЖ та партія “Слуга Народу”. 

Незначні або навіть нульові показники політичної джинси в онлайн-медіа Донеччини протягом 2021 року вказують на певне політичне затишшя в області та Маріуполя після виборчих кампаній 2019-2020 років та сигналізує про завершення процесу формування політичної структури влади в регіонах.

Юлія Гаркуша, регіональна представниця Інституту масової інформації в Донецькій області (неокуповані території).

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відбиває точку зору USAID, уряду США та Internews.