У березні ІМІ зафіксував 16 випадків порушення свободи слова в Україні

Ілюстрація ІМІ

У березні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 16 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Серед російських злочинів – сім випадків – кібератаки, обстріли телевеж у Харківській та Сумській областях, пошкодження офісу медіа внаслідок російських обстрілів, вимкнення українського мовлення внаслідок російських атак.

На фронті внаслідок російської агресії загинули чотири медійники, які захищали Україну від російської окупації. Про загибель двох з них, Дмитра Сінченка та Олега Шемчука, стало відомо лише в березні та квітні, оскільки вони вважалися зниклими безвісти:

• Дмитро Сінченко – військовослужбовець, журналіст. Писав для редакцій “Тижня” та Радіо Свобода. Про загибель стало відомо 8 березня 2024 року. Зник безвісти наприкінці серпня 2023 року. 
• Петро Цурукін – понад пів року вважався зниклим безвісти. Про загибель стало відомо 18 березня 2024 року. Військовослужбовець, телеведучий і редактор. Працював на телеканалі СТБ головним редактором проєкту “Один за всіх”, також був ведучим каналу Kyiv Live.
• Микола Оранський – військовий, колишній інженер телевізійної студії на hromadske. Загинув 22 березня 2024 року під час бойового завдання під Роботиним у Запорізькій області. Він був оператором БпЛА в 118 окремій механізованій бригаді.
• Олег Шемчук – журналіст-розслідувач, служив у ЗСУ, зник на полі бою під Бахмутом у вересні 2022 року. Весь цей час рідні намагалися його знайти. Втім, 3 квітня 2024 року рідним повідомили про те, що Олега визнано загиблим.

Станом на 5 квітня, за даними ІМІ, загалом 76 медійників загинули внаслідок російської агресії, 10 з них – під час виконання професійної діяльності.

Росіяни поновили обстріл української теле- та радіоінфраструктури, нагадаємо, що ІМІ фіксував такі випадки ще на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році (тоді було зафіксовано 16 випадків обстрілів росіянами телевеж, які є цивільними об’єктами). 

У березні 2024 року росіяни цілеспрямовано атакували дронами об'єкти телевізійної інфраструктури Харківської області та завдали ракетно-авіаційних ударів по радіотехнічних об'єктах Сумської області. Низка населених пунктів Сумщини перебуває без теле- і радіосигналу. Внаслідок цих обстрілів Суспільне повідомило, що в обох регіонах тимчасово відсутні сигнали його телеканалів Т2 та радіоканалів.

На Сумщині росіяни знову пошкодили редакцію газети “Ворскла” в селищі Велика Писарівка, скинувши керовану авіаційну бомбу на приміщення Укрпошти в центрі селища. Сусідня будівля – приміщення газети “Ворскла”. В редакції є значні руйнування, і працювати там неможливо.

Крім того, росіяни атакували українські медіа. Так, кібератаки зазнав сайт діджитал-агрегатора новин FREEДОМ. Сайт отримав 33 млн запитів за короткий час, проте продовжував роботу з незначними ускладненнями. Водночас із Росії атакували сигнал Суспільного на супутнику Astra. Сигнал глушили з центру космічного зв’язку “Медвежі озера”, що розташований у Підмосков’ї. Атака тривала протягом години й призвела до відсутності теле- та радіоканалів на супутнику. Проте мовлення було відновлено.

Також ІМІ зафіксував дев’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки побиття, погроз, обмеження доступу до публічної інформації, непрямий тиск та кібератаки.

Найбільше зафіксовано випадків відмови журналістам у доступі до публічної інформації – чотири. Деякі редакції вирішили судитися з розпорядниками інформації.

Зокрема, Слідство.Інфо та хмельницьке медіа ЖАР.INFO подали судові позови до Апарату Верховної Ради через відмову надати публічну інформацію на журналістський запит. Журналісти редакцій тричі надсилали запити до Апарату ВР із проханням надати інформацію про службові відрядження народних депутатів за кордон від часу повномасштабного вторгнення.

Про тиск із боку депутата Сумської обласної ради Магомеда Галаєва заявив місцевий телеканал “Відікон”. Редакція пов'язує це з виходом в ефір сюжету про земельні питання, в якому фігурує дружина депутата Наталія Галаєва. Після виходу в ефір сюжету депутат зателефонував директорці телеканалу Наталії Братушці й погрожував війною та інформаційною “травлею” в усіх медіа Сумщини. Водночас сам депутат запевняв, що він не погрожував.

Сайти двох медіа – “Четвертої влади” з Рівного та “Сили правди” з Луцька – зазнали кібератаки. Потужної  DDoS-атаки “Четверта влада” зазнала після публікації матеріалу про депутата Рівненської міської ради Святослава Стельмащука. У ньому йшлося про розкішний спосіб життя депутата, який складно пояснити офіційними доходами. 

Редакція “Сили правди” отримала на електронну пошту редакції листа з фішингом, у якому йшлося про нібито тимчасове блокування фейсбук-сторінки видання. Журналістам пропонували натиснути на посилання, щоб підтвердити власність сторінки.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).