589 злочинів скоїла РФ проти медіа та журналістів за два роки й два місяці повномасштабної війни

За два роки та два місяці з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 589 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. 

Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації.

За березень – квітень 2024 року ІМІ зафіксував 14 порушень свободи слова, які вчинила Росія: викрадення та поранення журналістів, пошкодження редакцій медіа, погрози, кібератаки, обстріли телевеж та зникнення українського мовлення.

Внаслідок російської агресії на фронті загинули двоє медійників, які захищали Україну від російської агресії. Про загибель одного з них стало відомо лише у квітні, оскільки він вважався зниклим безвісти:

• Микола Оранський – військовий, колишній інженер телевізійної студії на hromadske. Загинув 22 березня 2024 року під час бойового завдання під Роботиним у Запорізькій області. Він був оператором БпЛА у 118 окремій механізованій бригаді.
• Олег Шемчук – запорізький журналіст-розслідувач, воював у лавах Збройних сил України, зник безвісти 15 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута Донецької області. Визнаний загиблим 3 квітня 2024 року.

Щонайменше четверо журналістів отримали поранення внаслідок російських обстрілів Харкова та Запоріжжя на початку квітня. Всі вони потрапили під повторний обстріл, коли знімали наслідки попереднього удару по містах. 

Так, у Харкові отримали поранення журналіст “Накипіло” Віктор Пічугін та журналістка сайту Новини.Live, фрилансерка каналу “Белстат” Юлія Бойко. Медійники постраждали вночі 4 квітня, коли знімали наслідки масованої російської дронової атаки по місту. Віктор отримав контузію. Юлії Бойко лікарі діагностували акубаротравму та легкий струс мозку. Їх обох урятувала машина Державної служби з надзвичайних ситуацій, яка закрила їх від основної вибухової хвилі.

У Запоріжжі 5 квітня поранення дістали журналістка ТСН каналу 1+1 Кіра Овес (наклали шви на скроню) та власна кореспондентка Укрінформу Ольга Звонарьова. Її було поранено в ногу. До лікарні вона потрапила у важкому стані з масивною травмою та крововтратою, де зараз і перебуває. Її прооперували, і стан стабільний.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зауважував, що “ворог цинічно завдає повторних ударів саме тоді, коли приїжджають поліцейські, рятувальники, медики, журналісти. Тоді, коли наші підрозділи намагаються врятувати потерпілих”.

Крім того, унаслідок атаки росіян по Запоріжжю частково було зруйновано редакцію релокованого з Мелітополя РІА Південь. Видання з назвою РІА Мелітополь до повномасштабного вторгнення було найбільшим за аудиторією сайтом у Запорізькому регіоні. Після початку повномасштабної війни й окупації Мелітополя російською армією члени колективу і головна редакторка Світлана Залізецька зазнали переслідувань.

Водночас російські окупанти продовжують тиснути на журналістів РІА Мелітополь. Так, у квітні через свій телеграм-канал “Новий Мелітополь. Запорізька область” вони вимагають від адміністраторів видання здатися в полон. Зокрема, пропонують “вийти на площу Перемоги” у “звільненому Мелітополі” й здатися. Допис із закликом у телеграм-каналі ілюстровано зображенням німецько-фашистських окупантів періоду Другої світової війни, які здалися в полон, і містить мову ворожнечі щодо українців. 

Крім того, у квітні стало відомо про перебування вже восьмий місяць у російському полоні журналістки РІА Мелітополь (РІА Південь) Анастасії Глуховської, яку окупанти затримали разом з адміністраторами телеграм-каналів “РІА Мелітополь” та “Мелітополь – це Україна” ще в серпні 2023 року. 

Ім'я журналістки весь цей час не розкривали з міркувань безпеки на прохання мами. На сьогодні всі спроби сім'ї знайти Анастасію завершилися нічим. Окупанти не надають жодних даних, де може бути журналістка.

У Харкові росіяни 22 квітня вдарили по телевежі й зруйнували її. Телевежа була найвищою спорудою міста: її висота становила 245 метрів. Нагадаємо, що телевежі є цивільними об'єктами і її руйнування є воєнним злочином.

Внаслідок обстрілу телевежі в Харкові в місті та найближчих населених пунктах зникло цифрове ефірне мовлення.

Нагадаємо, що 2024 року росіяни поновили обстріл української теле- та радіоінфраструктури. Раніше ІМІ фіксував такі випадки ще на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році (тоді було зафіксовано 16 випадків обстрілів росіянами телевеж, які є цивільними об’єктами). 

Росіяни продовжують кібератаки на українські медіа. Впродовж березня-квітня ІМІ зафіксував щонайменше п'ять таких випадків. Ворог атакував українські телеканали на супутниках Astra4A та Hot Bird 13G, глушив їхні сигнали, втручався в ефіри, транслював свою пропаганду. Так, під кібератаки потрапили телеканали 1+1 медіа, Freedom та низка інших телеканалів.

Крім того, росіяни атакували декілька днів сайт полтавського видання “Зміст”. Сайт працював повільніше та перевіряв, чи користувач є людиною. У редакції ІМІ повідомили, що розцінюють ситуацію як спробу знищити незалежне медіа й краудплатформу, що допомагає військовим. Надалі “Зміст” планує закрити доступ до сайту з Росії та Білорусі.

Детальніше – тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).