Поради журналістам: як перевірити достовірність фото з соцмереж

Блискавичний розвиток нових медіа розмив авторське право на фотографії, і в наш час використовувати в соціальних мережах світлини без підпису і права на використання стало типовою практикою.

Особливо це помітно в українських ЗМІ, які просто знаходять у пошуковику професійні фотографії і сміливо публікують їх у себе на сторінці для кращої дистрибуції власного контенту. Для деяких редакцій чужі фото навіть стали основою для розкрутки в соцмережах.

Якщо говорити про Одноклассники та Вконтакте, то там рівень ексклюзивності мультимедіа-контенту майже неможливо оцінити, оскільки «всі у всіх крадуть», і це стало звичкою. Якщо аналізувати Facebook і Twitter, то там тільки в останні декілька років почала набувати популярності практика посилання на джерело, а свідомі автори навіть намагаються відслідковувати неправильне чи незаконне використання своїх фото на сторінках ЗМІ.

Такий стан речей особливо гостро ставить питання про походження і першоджерело фотографій, які опубліковані в соцмережах, адже здебільшого користувачі та «пабліки» задля збільшення своєї популярності просто перезавантажують чужі фотографії.

Проблема полягає в тому, що під час роботи з оперативною інформацією (як-от фото з місця надзвичайних подій) у журналістів немає часу знайти першоджерело, що призводить до публікації неперевіреної інформації. У західних ЗМІ такі прецеденти особливо помітні, коли доводиться інформувати про природнє лихо, катастрофу чи теракт. В українських медіа це видно з висвітлення війни на Сході України, коли будь-яке фото з місця подій, де зображені бойові дії, сприймається як щось особливо важливе і таке, що важко спростувати.

Саме тому в питанні перевірки інформації з соцмереж важливим є вміння визначити першоджерело та автора фотографії, адже навіть маленькі деталі або розбіжності можуть викрити велику маніпуляцію. Нижче наведені інструменти для перевірки фото з соцмереж, які є простими у використанні і стануть у нагоді журналістам.

Найпростіший і найшвидший спосіб перевірки фото — це обернений пошук Google Reverse Image Search (https://images.google.com/). Якщо ви працюєте в браузері Chrome, то для користування таким пошуком достатньо натиснути правою кнопкою на зображення та обрати опцію «Знайти зображення в Google».

Під час роботи в інших браузерах — збережіть світлину на свій комп’ютер, а потім завантажте в сервіс. Також можна натиснути правою кнопкою миші на зображення і вибрати опцію «Скопіювати URL» та вставити в пошукову стрічку посилання. Поширений випадок — коли Google знаходить сотні аналогічних зображень, і знайти першоджерело здається малоймовірним. У такому разі слід скористатися Інструментами пошуку, у яких можна відфільтровувати результати за часом. Також допоможуть ключові слова, які можна ввести поряд з картинкою.

Порада: слід уважно переглянути результати, адже на них можуть бути не тільки абсолютно ідентичні, але й схожі зображення, що дозволить визначити, чи було фото змонтоване. Один з прийомів перевірки — пошук віддзеркаленої фотографії.

Для оберненого пошуку можна скористатися сервісом Tineye (http://tineye.com/), у якому одразу можна відфільтрувати за часом публікації аналогічні зображення (у Google ви можете тільки відкидати варіанти, змінюючи часовий період публікації). Сервіс пропонує відсортувати картинки за тим, як вони змінювалися, а також — порівняти з оригіналом.

Ще один спосіб перевірити фотографію з місця подій — це вручну переглянути вказане місце на Google Street View або в програмі Google Earth. Наприклад, редакція отримала фотографію, на якій, за словами автора, зображена подія на вулиці міста Донецька. Щоб перевірити, чи точно це саме ця вулиця і дійсно ця фотографія була зроблена в Донецьку — можна скористатися Google Street View, який показує панорамні знімки вулиць. У Луганську, наприклад, такої опції немає, але можна скористатися фотографіями місцевості, які робили самі користувачі.

З іншого боку, за допомогою Google Earth можна проаналізувати, як за час війни на сході зруйнувалися ті чи інші споруди. Завантаживши вказану програму, наприклад, можна прослідкувати, як виглядав з супутника і як був зруйнований аеропорт Луганська. Якщо мова йде про європейські чи американські міста, то там панорами вулиць оновлюються досить часто, і зміни можна прослідкувати в панорамах вулиць. Інколи українські редакції використовують ці сервіси для того, щоб проілюструвати свої матеріали. Однак така практика навряд чи базується на правилах використання контенту, які встановив Google.

Для того щоб за допомогою соціальних мереж знайти фотографії, які зроблені в конкретному місці, можна скористатися сервісом Yomapic, який знаходить останні фотографії з ВКонтакте та Instagram. Українські редакції, серед іншого, використовують його для того, щоб дізнатися, чим живуть люди на непідконтрольних територіях. З іншого боку, цей сервіс можна використовувати і в таких випадках, як важкі погодні умови, наприклад, знайти, як кияни реагують на заметіль. Yomapic не завжди вантажиться швидко, деколи треба зачекати декілька хвилин.

Одним з популярних методів розповсюдження фейків є фотомонтаж. Варто «відфотошопити» всього лише одну деталь і фото одразу ж стає сенсаційним. Один з інструментів, який допоможе визначити зміни на фотографії, — Fotoforensics (http://fotoforensics.com/). Сервіс показує області зображення з різним рівнем стиснення, що є ознакою монтажу. Тут можна оцінити яскравість світлини — якщо якась частина світліша за іншу такого ж кольору, це теж ознака монтажу. Якщо об’єкт був вмонтований у фотографію — він буде яскравішим на «негативі» Fotoforensics. Як працює сервіс можна побачити на прикладі фотографії «священика з iPhone», яку нещодавно активно розповсюджували у Facebook неперевірені і фейкові акаунти:

Під час резонансних подій одним з найоперативніших джерел для пошуку фотографій з місця подій є соціальні мережі. Для того щоб відшукати світлини, зроблені у певний час із вказаного вами місця, можна створити власний пошуковий запит для Facebook. Таким чином ви зможете знайти фотографії, які були зроблені в конкретній будівлі (taken at), на конкретній вулиці, у місті або на місцевості (taken in), а також фотографії з людиною, яка на них позначена (of).

Наприклад, журналісту потрібно знайти фотографії, які публікувалися в Донецькій області в червні 2014 року. Тоді в пошуковій стрічці Facebook слід ввести «Photos taken in Donetsk Oblast from June 2014». Або ми хочемо побачити, які фотографії з Петром Порошенком публікувалися в Facebook у грудні 2013 року. У такому випадку пошуковий запит виглядатиме так:

«Photos of Петро Порошенко from December 2013». Варто звернути увагу на URL, який формує при цьому Facebook (цифрами вказано код акаунту):

https://www.facebook.com/search/474409562693441/photos-of/2013/dec/date-2/photos/intersect

У деяких випадках може бути корисним сервіс ReadyOrNot, який працює у випадку, якщо користувач Twitter або Instagram залишив на своїх фото ввімкненою геолокацію. Тоді ви зможете визначити місце, де він зробив такі фото.

Тарас Ільків, для Інституту масової інформації

Матеріал написано за підтримки Чеського посольства в Україні