ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

П’ять запитань до пресрелізу, які варто поставити журналісту перед публікацією

26.12.2019, 12:31
www.elegantthemes.com
www.elegantthemes.com

За даними моніторингу ІМІ, проведеному в червні 2019 року, основним джерелом інформації в регіональних онлайн-медіа є пресрелізи, на основі яких побудовано 41% матеріалів. Водночас тематика, кількість і якість таких новин зазвичай залежить не так від роботи журналіста, як від якості роботи пресслужби того чи іншого відомства або держустанови. Зазвичай найкраще в регіонах працюють пресслужби поліції, МНС, міськ/облрад. Очевидно, що мотиви та стилістика таких релізів різниться. Однак багато сайтів просто передруковують те, що їм надсилають, не дуже переймаючись якістю змісту. А варто було б.

Ось перелік питань, які варто собі поставити, передивляючись пресреліз, який потрапив вам на очі.

1. Навіщо це мені надіслали?

Варто пам'ятати, що всі без винятку пресслужби добровільно поширюють інформацію, яка насамперед відповідає інтересам установи, частиною якої вони є. Збіг з інтересами вашої аудиторії варто вважати випадковим, навіть якщо йдеться про такі служби, як МНС чи поліція, які повідомляють про злочини чи надзвичайні ситуації. У релізах зазвичай поширюється інформація, яка погоджена з керівництвом і має на меті тими чи іншими засобами створити позитивний імідж установи. Тож до того, як опублікувати черговий реліз, поставте запитання: його потрібно опублікувати тому, хто його створив, мені, бо більше немає новин, або в ньому є щось дійсно корисне для мого читача?

2. Що не так у цьому релізі?

Пресрелізи, дійсно, є корисним ресурсом для журналістів. Але реліз – це лише тісто для кекса, а не сам кекс. У релізу, хоч він і має багато спільного зі структурою новини, зовсім інша мета: його основне завдання – розповісти вам про те, що є головним і важливим для автора повідомлення, тобто пресслужби. Журналісту ж треба користуватися тим, що вигідно його аудиторії, і ігнорувати те, що вигідно виключно авторам пресрелізу.

Релізи, корисні для журналістів, можна умовно розділити на кілька груп: 

1) релізи-анонси (приклад: анонси найрізноманітніших заходів, а також комунальні анонси типу відключень / підключень тощо); 

2) релізи-повідомлення про значущі надзвичайні події / ситуації (приклад: МНС, Нацполіція, суди тощо); 

3) поточні релізи (звіти ОДА, міськрад, інших установ про те, що, зокрема, чудового робили їхні керівники);

4) вимушені релізи (реакція на значущі події / ситуації, які потребують фідбеку, але є небажаними для пресслужб і керівників установ).

3. Чи потрібно мені це публікувати?

Усе ще найголовніше в новині – новина, яка становить інтерес для вашої аудиторії, є суспільно значущою і може вплинути на рішення конкретного читача вашого сайту. Тому, якщо в надісланому або викладеному на сайті релізі цього немає, можна сміливо відправляти його до кошика.

Однак перед журналістами регіональних онлайн-медіа часто стоїть завдання  опублікувати певну кількість новин, і ця кількість буває невиправдано зависокою. Це впливає на якість текстів у стрічках, бо гідних інформаційних приводів не завжди вистачає.

Безперечно, в цьому разі пресрелізи – чудовий вихід із ситуації для журналіста і редактора, але не для аудиторії. Тому, якщо ви точно будете використовувати цей реліз для публікації, хоча б спробуйте знайти в ньому новину. Найскладніше може бути з релізами третього типу: поточними релізами – розсадниками паркетних новин. Але навіть у них іноді можна знайти цінне для вашої аудиторії. 

Зазвичай  у середньостатистичному пресрелізі, який ми взяли до роботи як значущий і актуальний, є три великих проблеми: 1) головне заховано в середину або кінець повідомлення; 2) бюрократично-канцелярська мова; 3) відсутність достатньої і необхідної інформації для новини, що робить цей продукт складним для сприйняття аудиторії.

4. Як з цього зробити новину?

Найголовніше: обов'язково переписати реліз! Так, це займе трохи часу, але буде того варте.

Очевидно, якщо в пресрелізі йдеться про те, як хтось кудись поїхав, і цей хтось – очільник області, то реліз почнеться саме з цього: переліку його статусів, детального маршруту та всіляких інших неважливих для новини деталей його поїздки. Результат цієї поїздки, найімовірніше, буде десь наприкінці релізу. Знайдіть його і почніть із цього. Ось це: “На засіданні робочої групи розглянуто пропозиції щодо удосконалення адміністративно-територіального устрою Запорізької області” – не новина. А те, що досі не вирішено точно, п'ять чи шість районів має залишитися в регіоні після реформи, – вже достатній привід для того, щоб  реліз переписати.

Водночас спробуйте не копіпастити драконівської мови типу “В ході засідання члени робочої групи більшістю голосів підтримали третю модель адміністративно-територіального устрою області” або “Причина пожежі встановлюється. За фактом події відповідними органами ведеться розслідування. Від ГУ ДСНС залучалась 1 одиниця техніки та 6 чоловік особового складу”. Спробуйте написати це так, якби ви пояснювали це своїм близьким. А ще краще – дитині. Це одразу перемикає мозок на людську мову.

5. Що б ще мені сказав хороший редактор?

Якщо в релізі / паркетній новині недостатньо інформації, зробіть вчинок – зателефонуйте автору релізу (це виконавець, контакти якого вказано в документі, або прессекретар) і уточніть інформацію. Живий, навіть невеликий, коментар одразу перетворить вашу новину з паркетної на авторську. А якщо ви дійсно шануєте свою аудиторію, додайте в новину контекстний бекграунд. У цьому разі ви остаточно переможете паркетну журналістику.

Наталія Виговська, медіаекспертка ІМІ

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!