У лютому 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 14 випадків порушення свободи слова в Україні. З них сім вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Російські злочини проти медіа та журналістів: обстріли журналістів та погрози на їхню адресу, руйнування і пошкодження редакцій, кіберзлочини.

У лютому стало відомо про загибель одного медійника, який захищав Україну від російського вторгнення:

  • Сергій Фісун – офіцер Десантно-штурмових військ ЗСУ, харківський журналіст. Загинув 5 лютого 2026 року на фронті внаслідок ворожого удару БпЛА “Ланцет”.
Свобода слова в Україні в лютому 2026 року

Під атаку російських дронів потрапили дві знімальні групи:

  • “Суспільне Дніпро” потрапило під атаку в Тернівці на Дніпропетровщині під час знімання наслідків удару по автобусу із шахтарями. Дрон влучив приблизно за 700 метрів від команди. Журналісти працювали в бронежилетах і касках з написом PRESS та не постраждали.
  • Журналісти латвійського суспільного медіа LSM потрапили під атаку під час роботи поблизу лінії фронту. Дрон вибухнув поряд з автомобілем, пошкодивши його, однак ніхто не постраждав. Журналісти готували матеріал про латиша, який воює в складі ЗСУ в Донецькій області.

Руйнування і пошкодження редакцій

  • Офіс газети “Промінь” у Сновську на Чернігівщині зазнав значних руйнувань унаслідок російської атаки безпілотниками. Працівники не постраждали, обладнання вціліло, редакція шукає допомоги для відновлення.
  • Приміщення редакції газети “Наше життя” в селищі Новомиколаївка Запорізького району після атаки російськими КАБами зруйноване і непридатне для роботи. Воно залишилося без вікон і дверей, пошкоджено стіни та меблі. Колектив не постраждав і розглядає варіант релокації.

Погрози журналістам

Онлайн-медіа “Кременчуцький телеграф” отримало електронного листа про нібито підготовку терактів у кількох містах Полтавщини. У листі містився перелік об’єктів, які буцімто заміновано, зокрема ТРЦ, вокзали та органи місцевої влади. 

Кіберзлочини

  • У Чернівцях через кібератаку на сервери інтернет-провайдера на двох місцевих телеканалах – “Чернівецький промінь” і С4 – тимчасово транслювалися матеріали з російськими пропагандистськими наративами.
  • Суспільне зазнало тимчасового заглушення сигналу супутника Astra 4A, який ретранслює, зокрема, телеканали мовника. Втручання роботу супутника сталися 26 лютого, об 11:00, та були усунені до 13:55.

Блокування доступу

Роскомнагляд вніс сайт Центру журналістських розслідувань “Сила правди” до переліку заборонених ресурсів на території РФ. Про блокування редакція дізналася після отримання листа на електронну пошту. Підстави обмеження доступу в реєстрі не деталізовано.

Водночас ІМІ зафіксував випадки порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки перешкоджання, обмеження доступу до інформації, непрямого тиску та кібератак.

Перешкоджання законній журналістській діяльності

  • В Одесі охорона житлового комплексу забороняла журналістці Ксенії Сітінській, яка виконувала завдання для телеканалу Freedom, фіксувати наслідки російського обстрілу. Попри наявність акредитації Міноборони охоронці вимагали дозволу адміністрації та намагалися затулити камеру. 
  • Агенція “Четверта влада” заявила про тиск на журналістку Мирославу Примак з боку фігуранта розслідування, рівненського адвоката Олександра Луцюка. Під час телефонної розмови він ставив запитання особистого характеру та озвучував неперевірену інформацію про її родину. Редакція розцінила це як спробу дискредитації та перешкоджання підготовці матеріалу.

Доступ журналістів до інформації

  • Одеська обласна військова адміністрація відмовилася надати редакції Nikcenter інформацію про витрати на закордонні відрядження посадовців. В адміністрації заявили, що запитувані дані не є публічною інформацією та їхня підготовка потребує додаткових зусиль.
  • Онлайн-медіа “Полтавщина” повідомило, що Полтавська міська рада не відповіла на три інформаційні запити щодо дозволів на роботи в Корпусному парку. Один із запитів довелося надсилати повторно через пропущені строки відповіді. 

Непрямий тиск

Головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва заявила про інформаційну кампанію з дискредитації угоди з нідерландським фондом Pluralis B.V. За її словами, в телеграм-каналах поширювали маніпулятивні твердження про нібито зв’язки інвестора з російськими олігархами. Мусаєва наголосила, що структура власності прозора і не містить російських чи білоруських грошей.

Кібератаки

“Сила правди” повідомила про отримання серії скарг до Google нібито через порушення авторських прав. У редакції вважають їх безпідставними та пов’язують зі спробами вплинути на індексацію матеріалів і зменшити їхню видимість. Наразі матеріали не видалено, однак редакція побоюється можливих наслідків у майбутньому.

Юридичний тиск

Адвокат Олексій Шевчук подав позов проти NGL.media і вимагає 100 тисяч гривень моральної шкоди. Позов стосується захисту честі, гідності та ділової репутації через допис у Facebook, де видання повідомляло про приєднання до заяви громадських організацій із вимогою відкликати Шевчука з конкурсної комісії з відбору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Повний перелік порушень свободи слова дивіться нижче.

ЗЛОЧИНИ РФ

Обстріли журналістів – 2

1. Знімальна група “Суспільне Дніпро” потрапила під шахедну атаку на Дніпропетровщині

02.02.2026 Знімальна група “Суспільне Дніпро” 2 лютого потрапила під російську атаку “шахедами” під час роботи в Тернівці на Дніпропетровщині. Журналісти знімали наслідки удару РФ, який стався напередодні – 1 лютого, – по автобусу із шахтарями.

Про це представниці Інституту масової інформації в Дніпропетровській області Катерині Лисюк повідомив кореспондент мовника Антон Сіренко.

Знімальна група приїхала до Тернівки, де напередодні російський дрон влучив поблизу автобуса з цивільними – шахтарями ДТЕК. Ще один безпілотник ударив по людях, які були поранені та намагалися допомогти одне одному вибратися з автобуса.

За словами журналіста, після фіксації наслідків атаки знімальна група готувалася до прямого ввімкнення в ефір марафону Суспільного. У цей момент вони почули звуки стрілянини, а згодом побачили дрон-камікадзе, який летів у їхній бік.

“Я якраз дописував текст для включки, колега-оператор – виставляв кадр, коли ми почули тріскіт (автоматні черги. – Ред.), нашорошилися, почали прислухатись і тільки тоді почули й побачили “шахед”. Він летів прямо на нас”, – розповів Антон Сіренко.

За його словами, знімальна група була в захисній амуніції – бронежилетах і касках з написом PRESS. Поруч не було укриття, тож журналісти намагалися сховатися хоча б за парканом. 

“На нас були броніки, каски, ми завжди працюємо в амуніції з написом PRESS, намагалися хоча б якось умовно заховатися під парканом, така собі імітація стіни, адже поруч не було укриттів… В останню секунду “шахед” різко повернув і вдарив, знову, як і вчора, по шахті”, –  розповів Антон Сіренко.

Знімальна група “Суспільне Дніпро” – кореспондент, оператор та водій – не постраждала. 

Антон Сіренко зазначив, що “шахед” влучив за 700 метрів від них, у вуглевидобувне підприємство, що напередодні вже постраждало від ударів двох “шахедів”. 

Після вибуху команда швидко покинула небезпечну зону. Згодом, уже в центрі міста, журналісти почули ще один вибух і побачили стовп диму на відстані близько кілометра.

2. Журналісти з Латвії потрапили в Україні під атаку російського дрона

10.02.2026 Знімальна група Латвійського суспільного медіа (LSM) — журналістка Одіта Кренберга та оператор Айгарс Ковалевскис — потрапили в Україні під атаку російського дрона поблизу лінії фронту. Про це мовник повідомив 10 лютого на своєму сайті.

Інцидент стався під час підготовки матеріалу, коли журналісти разом з українськими військовими прямували на позиції одного з підрозділів. Дрон вибухнув поруч із автомобілем, уламки пошкодили задню частину машини та вибили скло. Завдяки швидкій реакції водія ніхто з журналістів і військових не постраждав.

Під час підготовки матеріалу журналісти висвітлювали історію латиша з Алуксне Олександра, який воює у складі десантної бригади ЗСУ в Донецькій області. Щоб розповісти про нього, журналісти вирушили на бойові позиції підрозділу.

Мовник зауважує, що хоча під час візиту знімальної групи LSM погодні умови були несприятливими для польотів дронів — подекуди був сильний вітер, заметіль і погана видимість, — згодом з’ясувалося, що оператор LSM, журналісти, а також Олександр та інші українські військові все ж були помічені дроном і стали ціллю його атаки.

Далі шлях пролягав під прикриттям лісу, вздовж краю поля. Невдовзі група дісталася бойових позицій підрозділу, де журналістам вдалося відзняти сюжет.

У заяві LSM наголошує, що робота журналістів у зоні бойових дій надзвичайно важлива: вона допомагає показувати реальність війни, документувати воєнні злочини та порушення прав людини.

Головна редакторка LSM Аніта Брауна зазначила, що незалежна журналістика у зоні бойових дій є важливою противагою пропаганді та дає суспільству можливість отримувати перевірені факти.

“Команда LSM усвідомлює ризики, на які вона наражається, вирушаючи до захисників України та фіксуючи реальність війни, адже саме така присутність дає змогу документувати справжнє обличчя війни — яким би небезпечним і жорстоким воно не було. Ми високо цінуємо роботу й сміливість наших журналістів, адже незалежна журналістика в цій ситуації слугує важливою противагою брехливим і маніпулятивним повідомленням, даючи суспільству змогу спиратися на факти, а не на маніпуляції», — зазначила Аніта Брауна.

LSM висвітлює події в Україні з 2014 року та продовжує активно працювати після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

Руйнування і пошкодження редакцій – 2

1. На Чернігівщині від російського обстрілу постраждала редакція газети “Промінь”

08.02.2026 Редакція газети “Промінь” у місті Сновськ Чернігівської області зазнала пошкоджень внаслідок російської атаки міста безпілотниками 8 лютого.

Про це представнику Інституту масової інформації у Чернігівській області Андрію Кужелю повідомила редакторка видання Олена Компанець.

За її словами, унаслідок обстрілу вибухова хвиля винесла в офісі двері і потрощила скло в шести вікнах.

“Це був страшний, руйнівний обстріл Сновська. Він тривав з ночі 8 лютого і весь ранок. Постраждало багато об’єктів цивільної інфраструктури, особливо залізниця. Обстріл був надзвичайної сили — розбило тепловоз, що знаходився у ста метрах від нашої редакції. А нам вибухова хвиля винесла двері і потрощила скло в шести вікнах”, — пригадує той день Олена Компанець.

Редакція газети знаходиться в центрі Сновська, у приміщенні колишньої товарної контори залізниці.

“Це така особливість нашого міста, що залізниця знаходиться фактично в центрі. У вікно ми бачимо залізничне депо, а якщо вийти в інші двері, то це вже центральна площа”, — пояснює редакторка.

Наразі працівники міської ради встановили пошкоджені двері, проте вони ремонту не підлягають. Вікна затягнули плівкою.

“Головне, що не постраждали люди. Це вже другий удар по нашій редакції. Особливо важко це сприймати емоційно, зі мною ще працюють двоє колег, то у них тремтіли руки. Довелось брати додатковий вихідний”, — розповіла Олена Компанець.

Обладнання редакції не постраждало. Наразі видання перебуває в пошуках благодійників, що допоможуть у відновленні будівлі.

2. Росіяни КАБами зруйнували редакцію газети “Наше життя” у Запорізькій області

22.02.2026 Приміщення редакції газети “Наше життя”, яка видавалася у селищі Новомиколаївка Запорізького району, фактично зруйноване і непридатне для роботи внаслідок атаки російськими КАБами у неділю, 22 лютого. 

Про це регіональній представниці Інституту масової інформації Наталії Виговській повідомила головна редакторки газети Катерина Заварзіна.

За словами редакторки, приміщення редакції, яке розташовувалося в будівлі селищної ради, фактично зруйноване, тож нині колектив шукає тимчасове місце роботи та рятує техніку і архіви.

“Це (обстріл, – ред.) було вчора, у неділю, о 10:15. Тому, дякувати Богу, колектив не постраждав. Дуже постраждало саме приміщення редакції: воно без вікон, без дверей. Також побиті стіни та меблі, все посічене склом. Пожежі не було, редакційна техніка вціліла”, – розповіла Катерина Заварзіна. 

Вона додала, що обдумує питання релокації редакції до Запоріжжя, втім, це рішення є складним.

Як повідомила Запорізька обласна військова адміністрація у своєму телеграм-каналі, протягом останньої доби російські окупанти завдали 754 удари по 44 населеним пунктам Запорізької області, зокрема, по Новомиколаївці били авіабомбами і БпЛА. Загинули двоє людей, ще четверо отримали поранення.

Погрози – 1

1. “Кременчуцький телеграф” отримав листа про замінування низки об’єктів

02.02.2026 Онлайн-медіа “Кременчуцький телеграф” (Полтавська область) 2 лютого отримало листа про замінування двох десятків об’єктів в регіоні. Про це представниці Інституту масової інформації в Полтавській області Надії Кучер повідомила головна редакторка “Кременчуцького телеграфу” Леся Лазоренко.

За словами Лазоренко, у листі повідомляється про підготовку терактів на низці об’єктів.

“Отримали листа, в якому невідомі написали, що не можуть назвати своїх імен, але у них є інформація, яка може запобігти катастрофі. Далі текст листа: “наші “куратори” змусили нас брати участь у підготовці терактів. Вони обіцяли великі гроші, але ми не можемо з цим жити. Ми виготовили кілька вибухових пристроїв на основі пластичної вибухової речовини ПВВ-4”, — розповіла Леся Лазоренко. 

Вона додала, що у листі невідомі вказали перелік нібито замінованих об’єктів: ТРЦ Галактика (Кременчук), Кременчуцька міська рада, Залізничний та автовокзал Кременчука, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, ТРЦ Європа (Горішні Плавні), Горішньоплавнівська міська рада, залізнична станція Золотнишине (Горішні Плавні), автовокзал Горішні Плавні, Горішньоплавнівський фаховий коледж, ТРЦ Миргород (Миргород), Миргородська міська рада, залізничний та автовокзал Миргорода, Миргородський художньо-промисловий коледж імені М В Гоголя, ТРЦ Лубни (Лубни), Лубенська міська рада, залізничний та автовокзал у Лубнах. 

Кіберзлочини – 2

1. У Чернівцях через кібератаку в ефірі двох телеканалів з’явилася російська пропаганда

23.02.2026 У Чернівцях через кібератаку на сервери інтернет-провайдера на двох місцевих телеканалах тимчасово транслювалися матеріали з російськими пропагандистськими наративами. 

Про це повідомляє регіональна представниця Інституту масової інформації Альона Чорна з посиланням на достовірні джерела.

Так, внаслідок атаки:

  • 23 лютого стався тимчасовий збій у роботі кабельного телебачення “Чернівецького променя”, 
  • а 25 лютого – у роботі телеканалу “С4”.

За інформацією джерел, хакери атакували сервери інтернет-провайдера, який забезпечує функціонування кабельного телебачення. За попередньою інформацією, один із серверів, не мав належного захисту, що й дозволило втрутитися в трансляцію.

Збій тривав декілька хвилин. Фахівці оперативно усунули проблему та посилили заходи безпеки.

2. Суспільне повідомило про втручання у роботу супутника, який ретранслює його телеканали

26.02.2026 Суспільне повідомило про тимчасове заглушення сигналу супутника Astra 4A, який ретранслює, зокрема, телеканали мовника. Втручання роботу супутника сталися 26 лютого об 11:00 та були усунені до 13:55. 

Про це повідомляється на сайті Суспільного.

Мовник повідомив, що інцидент вплинув на глядачів, які отримують сигнал безпосередньо з супутника, та обмежену кількість абонентів кабельних мереж.

Суспільне тримало зв’язок з постачальником електронних комунікаційних послуг щодо відновлення сигналу.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів.

Як повідомляв ІМІ, Суспільне неодноразово зазнавало атаки на супутнику. Так, 9 листопада 2023 року була спроба росіян втрутитися в роботу п’яти телеканалів Суспільного Мовлення, які мовлять на супутнику – їх намагалися глушити та підмінити контент.

Інший випадок стався 13 березня 2024 року, коли з Росії глушили сигнал Суспільного на супутнику.

У травні 2024 року російські хакери глушили сигнал Суспільного на супутнику і робили спробу підмінити контент на трансляцію параду в Москві.

Блокування доступу – 1

1. Росія заблокувала на своїй території сайт “Сили правди”

16.02.2026 Росія заблокувала на своїй території доступ до сайту українського Центру журналістських розслідувань “Сила правди”. Про це медіа повідомило на своєму сайті.

Редакція дізналася випадково про блокування: на електронну пошту надійшов лист від росіянина з пропозицією допомогти захистити чи приховати домен сайту “Сили правди”. 

У коментарі представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб журналіст видання Олег Криштоф уточнив, що лист про заборону сайту в Росії надійшов на редакційну пошту, а побачили цей лист випадково. 

Журналісти знайшли інформацію, що 12 серпня 2025 року Федеральна служба у сфері зв’язку РФ (Роскомнагляд) внесла сайт до заборонених ресурсів, а виконання рішення розпочалося 14 серпня. 

Редакція “Сили правди” зазначає, що підстави блокування в російському реєстрі не деталізовано. Журналісти припускають, що увагу Роскомнагляду могли привернути їхні публікації про судові процеси над засудженим за державну зраду музикантом Іллею Сметаніним, який скоригував ракетний удар по військовому Луцькому аеродрому на початку повномасштабного вторгнення. Також матеріали про наслідки російських обстрілів, що відбулися 6 червня та 9 липня. Водночас у листопаді 2025 року журналісти дослідили, як росіяни шукають в Україні дітей для виконання злочинних завдань і як примушують їх співпрацювати.

Крім того, видання звертає увагу, що з моменту блокування сайту його відвідуваність із боку користувачів з РФ дещо зросла.

КРИМ – 1

1. Правозахисники: РФ катує Ірину Данилович, що частково втратила слух, гучною музикою

05.02.2026 Ув’язнена Росією громадянська журналістка з Криму Ірина Данилович частково втратила слух через невилікуваний отит і постійно страждає від сильних головних болів, а замість медичної допомоги зазнає психологічного тиску з боку адміністрації колонії. Про це Кримськотатарському ресурсному центру (КРЦ) повідомили близькі Ірини.

За словами рідних Данилович, Ірина повністю втратила слух на ліве вухо, її турбують постійний шум і свист у голові, а також сильні головні болі. Попри неодноразові звернення їй тривалий час не надавали кваліфікованої медичної допомоги, а необхідні ліки в колонії відсутні.

Окрім проблем зі здоров’ям, Ірина Данилович зазнає систематичного психологічного тиску. У бараці її загону систематично навмисно вмикають гучну російську музику, а всі прохання жінки зменшити гучність ігноруються.

Близькі зазначають, що психологічну підтримку в колонії не передбачено, а моральний стан Ірини залишається вкрай важким через поєднання серйозних проблем зі здоров’ям і умов утримання.

Харчування в колонії, за їхніми словами, залишається незадовільним, однак під час коротких телефонних розмов Ірина намагається не скаржитися на це. Через стан здоров’я вона не залучена до примусової праці.

Вільний час Ірина переважно проводить за читанням книжок, принаймні така можливість у неї формально є.

Зв’язок з родиною Ірина підтримує лише через телефонні дзвінки тривалістю дві-три хвилини. Посилки передають через волонтерів і знайомих. Водночас листи підтримки, зокрема з-за кордону, до неї не доходять, оскільки адміністрація колонії їх їй не передає.

У КРЦ наголосили, що Ірина неодноразово передавала слова підтримки іншим кримським політв’язням та закликала не забувати про них.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 2

1. В Одесі охорона ЖК перешкоджала журналістці фіксувати наслідки російського обстрілу

17.02.2026 Одеська журналістка Ксенія Сітінська, яка виконувала редакційне завдання для телеканалу Freedom, заявила про перешкоджання професійній діяльності під час знімання 17 лютого наслідків російського обстрілу в одному з житлових комплексів міста.

Про інцидент вона повідомила на своїй фейсбук-сторінці, а також у коментарі регіональному представнику Інституту масової інформації в Одеській області.

За словами журналістки, охорона житлового комплексу забороняла знімальній групі фіксувати наслідки удару, мотивуючи це тим, що для роботи на території необхідно отримати дозвіл адміністрації ЖК.

“На зауваження, що ми акредитовані Міноборони та маємо законне право працювати і фіксувати наслідки російського обстрілу на цивільному об’єкті, охорона сказала, що хай навіть “господь бог дозволив”, це не має значення”, – написала Ксенія Сітінська.

Журналістка запропонувала викликати поліцію, якщо знімальна група порушує закон. Однак охорона цього не зробила, і медійники продовжили працювати.

Згодом, за її словами, до місця знімання підбігли невідомі чоловіки, які також намагалися перешкоджати роботі журналістів. Водночас вони не показали посвідчень, що підтверджували б їхні повноваження.

Знімальна група звернулася до адміністрації житлового комплексу та телефонувала головному інженеру, який нібито мав надати дозвіл на знімання, однак жодної реакції не отримала.

У коментарі представнику ІМІ журналістка уточнила, що до них підходили щонайменше тричі. Спочатку охоронці вимагали припинити знімання та отримати дозвіл. Після цього один з них намагався затулити камеру, але згодом відійшов.

“Ми змогли набрати матеріал для репортажу, тому не стала викликати поліцію та окремо фіксувати факт перешкоджання”, – зазначила вона.

Водночас журналістам перекрили прохід усередину будинку двоє інших осіб, які також не показали посвідчень.

2. “Четверта влада” заявила про тиск на журналістку з боку фігуранта розслідування про бронювання

18.02.2026 Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада” заявила про тиск на свою журналістку Мирославу Примак з боку фігуранта розслідування, рівненського адвоката Олександра Луцюка. Про це медіа повідомило на своєму сайті 16 лютого.

Інцидент стався під час підготовки матеріалу про фірму, що займається розведенням риби й нещодавно отримала статус критично важливого підприємства. Вона забронювала від мобілізації десятьох працівників та двох співвласників, серед яких – відомі в місті спортсмени, бізнесмени, а також адвокати Станіслав Костюченко та Олександр Луцюк.

Журналістка звернулася до Олександра Луцюка, який є співвласником згаданої фірми, по коментар. Спочатку він відмовився відповідати на її запитання, проте згодом сам перетелефонував Мирославі Примак.

Під час розмови, яка тривала понад 10 хвилин, Луцюк почав ставити журналістці запитання особистого характеру. Зокрема, він стверджував, нібито прочитав у мережі, що чоловік журналістки є “наркоманом із судимістю”, і додав, що “громадськості буде цікаво” про це дізнатися.

“Я хотів таке уточнювальне питання вам поставити. Ну, щоб краще розуміти, хто ви, з ким я спілкуюсь. Скажіть, будь ласка, а чи правда, що ваш чоловік та батько вашої дитини “Андрій” мав наркотичну залежність і був судимий за наркотики?” – так почав розмову Олександр Луцюк, пише видання.

У відповідь журналістка Мирослава Примак зазначила, що їй ця інформація невідома, і вступила в дискусію, згодом назвавши озвучене брехнею та плітками. 

“Ви зараз тиснете на журналіста. От я це так розцінюю. Бо ви сформулювали брехню і намагаєтеся цією брехнею мою репутацію спаплюжити”, – заявила Мирослава Примак під час розмови з адвокатом.  

Редакція розцінює такий дзвінок як тиск адвоката на журналістку з метою завадити виходу публікації про сумнівне бронювання.

Олександр Луцюк – 31-річний адвокат, що, за даними журналістів, пов’язаний із впливовою місцевою бізнесово-політичною групою, про яку “Четверта влада” зробила багато розслідувань. 

Редакція припускає, що неправдива інформація, озвучена адвокатом, згодом може лягти в основу нового дискредитаційного матеріалу проти “Четвертої влади”. 

ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ журналістів до інформації – 2

1. Одеська ОВА відмовилася розкрити Nikcenter витрати на закордонні відрядження

06.02.2026 Одеська обласна військова адміністрація відмовилася надати редакції Nikcenter інформацію про витрати на закордонні відрядження керівництва та працівників ОВА під час воєнного стану. В ОВА заявили, що підготовка відповіді на запит “вимагає значних інтелектуальних зусиль”, а запитувані дані не належать до публічної інформації, повідомив Nikcenter.

Із запитом до ОВА щодо вартості закордонних поїздок посадовців та витрат бюджету на них редакція звернулась у грудні 2025 року, готуючи відповідний матеріал.

Втім, 12 січня 2026 року Одеська ОВА у своїй відповіді відмовилася надавати будь-яку інформацію, обґрунтовуючи відмову тим, що на запит надається лише “відображена та задокументована” інформація, а її надання не вимагає “додаткової аналітичної діяльності”.

“Запитуваної Вами інформації у вигляді готового, зафіксованого продукту діяльності в апараті Одеської обласної державної (військової) адміністрації немає”, – зазначили в ОВА.

До того ж в адміністрації додали, що відповідь на запит в умовах воєнного стану може мати негативні наслідки, бо в складі керівництва Одеської обласної адміністрації “перебувають військовослужбовці Служби безпеки України, а у період 2022–2023 років перебував військовослужбовець Збройних Сил України”.

“Будь-яка інформація в умовах воєнного стану може бути використана як для задоволення законного інтересу громадян, так і для підриву авторитету органу влади, її посадових осіб, здійснення диверсійної діяльності тощо, тобто на шкоду інтересам національної безпеки в цілому”, – йдеться у відповіді ОВА.

Водночас, якої саме шкоди може завдати оприлюднення інформації про закордонні відрядження керівництва Одеської ОВА, у відповіді не пояснюється.

Nikcenter також повідомив, що звертався з аналогічними запитами до Миколаївської ОВА та міськради, де надали всю запитувану інформацію.

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук, який ознайомився із запитом і відповіддю, вважає, що Одеська ОВА неправомірно відмовила журналістам у публічній інформації.

“Запитувана журналістами інформація не передбачає створення чогось нового, адже вона відображена в наказах про відрядження, які є обов’язковими кадровими документами. Нехай журналісти не запитують самі накази (ідеальний варіант), однак перенесення запитуваних відомостей з наказів у відповідь на запит не потребує “аналізу, додаткової аналітичної діяльності, додаткових обґрунтувань” чи навіть “значних інтелектуальних зусиль”. Аргументи ОВА в частині заперечення належності відомостей про відрядження до публічної інформації прямо суперечать усталеній судовій практиці”, – вважає юрист.

Разом з тим, коментуючи твердження обласної адміністрації про те, що грошові кошти з держбюджету на відрядження працівників ОВА не витрачалися, Володимир Зеленчук зазначив, що виплата компенсацій за відрядження є прямим обов’язком роботодавця згідно зі статтею 121 Кодексу законів про працю. 

“Водночас ОВА не бажає надавати відомості про відрядження працівників-військовослужбовців і, попри відсутність належної аргументації та надання цій інформації якогось нового статусу “закрита”, а не “інформації з обмеженим доступом”, відмову ОВА можна зрозуміти. Однак ця відмова стосується лише деяких осіб, а не всіх перелічених у запиті. Відповідь ОВА має потенціал для оскарження, оскільки вона є, по суті, відмовою в наданні інформації без належних для того правових підстав”, – зазначив юрист ІМІ.

2. “Полтавщина” повідомила, що не отримала від міськради відповіді на три запити

27.02.2026 Онлайн-медіа “Полтавщина” повідомило, що Полтавська міська рада не відповіла на три їхні інформаційні запити. Про це видання написало на своєму сайті, а також редакція розповіла деталі представниці Інституту масової інформації в Полтавській області Надії Кучер. 

Журналісти редакції, пише медіа, двічі зверталися до Полтавської міської ради із запитами щодо погодження робіт у Корпусному парку. Медіа хотіло отримати інформацію про дозволи на асфальтування внутрішнього кола парку. Проте, зазначають у редакції, жодної відповіді не отримали.

“Ми намагалися отримати копії дозвільних документів, які стали підставою для рішення заасфальтувати доріжки в Корпусному парку, але управління ЖКГ ігнорує запити від 9 грудня та 15 січня. Посадовцям забороняють давати прямі коментарі: журналістів відсилають до пресслужби, де відповіді можна чекати тижнями (або не дочекатися зовсім)”, – пише “Полтавщина”.

У коментарі представниці ІМІ журналістка “Полтавщини” Анастасія Недогорська уточнила, що міська влада проігнорувала три їхні запити. 

“Міська влада проігнорувала три наші запити. Один із запитів ми надсилали повторно, оскільки в нього були пропущені строки на відповідь”, – сказала вона.

Представниця ІМІ тричі протягом останніх двох тижнів зверталася до пресслужби міської ради та виконувачки обов’язків міського голови Полтави Катерини Ямщикової через робочий чат для міської влади та журналістів, проте досі не отримала жодного коментаря щодо ситуації.

У коментарі регіональній представниці ІМІ Надії Кучер, юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук пояснив, що ненадання розпорядником інформації відповіді на запит є одним із видів порушень права на інформацію та права на звернення, перелік яких наводиться у статті 23 Закону “Про доступ до публічної інформації”.

“Оскаржити таку бездіяльність можна як до керівника розпорядника, так і до вищого органу чи суду. При цьому, існує також механізм подання скарги (у формі звернення) до Офісу Омбудсмана”, – зазначив юрист.

Він також зазначив, що посадові особи, винні у порушенні права на інформацію, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 212-3 КУпАП, яка передбачає штраф від 425 до 950 гривень.

“Притягнути винну посадову особу до відповідальності може лише суд на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який складається уповноваженою особою секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Протокол складається за результатами перевірки факту порушення”, – сказав Володимир Зеленчук.

На думку юриста ІМІ, щоб вплинути на орган, який не надає відповіді на запит, та одночасно притягнути винних осіб до відповідальності, найкращим варіантом буде звернення до Офісу Омбудсмана. 

“Якщо медіа хоче ефективно оскаржити бездіяльність та зобов’язати орган, зрештою, надати відповідь на запит, то потрібно звертатись з позовом (в якому відображені відповідні позовні вимоги: оскаржити бездіяльність та та зобов’язати орган надати відповідь на запит) до окружного адміністративного суду”, – сказав Володимир Зеленчук.

НЕПРЯМИЙ ТИСК

Інші випадки непрямого тиску – 1

1. Головредка УП заявила, що в структурі медіа немає жодних російських грошей та власників

13.02.2026 Головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва заявила про спроби дискредитації угоди щодо залучення міноритарного інвестора нідерландського фонду Pluralis та спростувала поширену в телеграм-каналах і на сумнівних ресурсах інформацію про нібито зв’язки інвестора з російськими олігархами. Про це вона повідомила на своїй фейсбук-сторінці.

“Робиться це шляхом свідомого змішування назв компаній, юрисдикцій та персоналій, які між собою не мають жодного відношення”, – наголосила Мусаєва.

За її словами, ресурси із сумнівною репутацією та телеграм-канали поширили тезу про нібито зв’язок одного з інвесторів фонду з російськими олігархами.

“Окремі зливні бачки та телеграм-канали поширили тезу про нібито зв’язок одного з інвесторів фонду з російськими олігархами, вибудувавши цю “сенсацію” на маніпулятивному поєднанні різних юридичних осіб із подібними назвами. Йдеться про спробу створити токсичну асоціацію там, де немає жодного факту прямої участі чи впливу”, – зазначила медійниця.

Мусаєва пояснила, що серед інвесторів Pluralis є VP Capital – нідерландсько-бельгійський сімейний інвестиційний фонд родини ван Пейєнбрук, який існує з 1863 року і спеціалізується на довгострокових impact-інвестиціях та підтримці незалежних медіа. 

“Цей фонд не має жодного відношення до структур, які намагаються притягнути до цієї історії через підміну назв та юрисдикцій”, – наголосила Севгіль Мусаєва.

Також вона зазначила, що Pluralis працює разом з Media Development Investment Fund – міжнародною організацією, що десятиліттями інвестує в незалежні медіа в різних країнах світу. 

“Структура угоди є прозорою, юридично оформленою та такою, що пройшла  належні перевірки. Жодних російських чи білоруських власників у структурі “Української правди” немає. Жодних російських чи білоруських грошей у цій угоді немає”, – написала головредка УП.

Як повідомляв ІМІ, 26 січня 2026 року стало відомо, що нідерландський фонд Pluralis B.V., яким керує Media development investment fund (MDIF), став міноритарним акціонером “Української правди” (ТОВ “УП Медіа Плюс” та ТОВ “УП Медіа”). Відповідну угоду підписали Томаш Фіала та представники Pluralis B.V.

Загалом Pluralis B.V. інвестував в “Українську правду” (ТОВ “УП Медіа Плюс” та ТОВ “УП Медіа”) близько 20 млн грн. 

26 травня 2021 року “Українська правда” заявила, що група компаній Dragon Capital, яку очолює Томаш Фіала, купила 100% корпоративних прав на видання та всі його активи.

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Інші випадки інтернет-тиску – 1

1. “Сила правди” заявила, що отримує підозрілі скарги нібито про порушення авторських прав

24.02.2026 Центр журналістських розслідувань “Сила правди” отримав цього року вже вісім підозрілих скарг від Google нібито за порушення авторських прав. Загалом таких скарг редакція починаючи з 2024-го і до сьогодні отримала на електронну пошту 26. 

У “Силі правди” вважають такі скарги безпідставними й спробами нашкодити роботі редакції, адже журналісти створюють авторський  та ексклюзивний контент. 

Про це представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб повідомив директор “Сили правди” Юрій Горбач.

Юрій Горбач наголосив, що “Сила правди” публікує власний контент, а такі скарги є безпідставними.

“Я вважаю, що це спроба нашкодити редакції від когось, кому наша робота аж надто надокучає”, – зазначив він.

За його словами, до редакції щомісяця надходить чотири-п’ять скарг. У 2026 році вони вже отримали вісім скарг від Google. Наприклад, у січні надійшла скарга на матеріал, що голову районного суду судитимуть за підбурювання до хабаря. Цей текст був опублікований 7 січня 2026 року. Також редакція отримала скаргу і на матеріал, що був опублікований у 2020 році, про те, як голова Ківерцівського райсуду проходив атестацію.

“Ми отримали п’ять (скарг. – Ред.) у листопаді, п’ять у грудні, по чотири в січні та лютому. Механіка та сама: вирвані слова, фрази з публікацій – щодо авторських прав, на які взагалі не зрозуміло, які можуть бути претензії. Наприклад, “Насильство в сім’ях на Волині: цифри, історії, коментарі юриста”, “BMW X5 і будинок на 385 квадратів”, “Ласка”, “Священник, який спокусився” і так далі”, – зауважив він. 

Водночас, зазначив Горбач, наразі сповіщень про видалення будь-яких матеріалів із сайту не отримали.

Також він розповів, що ці 26 скарг стосуються випадкових публікацій, зв’язок між якими знайти важко, окрім першої. Одна зі скарг навіть на сторінку позначки (тегу) щодо зятя відомого контрабандиста Володимира Дідуха, який згадувався в деяких публікаціях редакції. Одна зі скарг – на сторінку рубрики розслідувань.

У лютому цього року редакція отримала низку скарг на матеріали, опубліковані кілька років тому:

  • Скарга стосувалася публікації 2018 року “Бюджетно-кримінальна історія КП “Ласка” – подали через використання в тексті слова “Ласка”.  
  • Скарги на публікацію 2019 року з назвою “Кому з нетверезих водіїв торік Волинський апеляційний суд дав другий шанс”. 
  • Скарга на текст, оприлюднений 2021 року, з назвою “Пригоди “під градусом”. ТОП-10 курйозних справ про нетверезе водіння на Волині у 2020-му”. 

Найпершу скаргу щодо контенту, захищеного авторським правом, редакція отримала 9 грудня 2024  року. Скарга стосувалася розслідування про те, як медичні заклади Волині закупили медичне обладнання для діагностики й реабілітації у фірми з кримінальним шлейфом. У тексті претензії було вказане таке обладнання: “Апарат для магнітотерапії VZN MAGNETO NEO, апарат для активно-пасивної механотерапії нижніх та верхніх кінцівок VZN MEDBIKE 1S”.

“У матеріалі використано скриншоти із сайту виробника, а також власні фото та відео медичного обладнання. Заявником виявився “Богдан Очередко”, але даних про реальну таку людину ми не знайшли. Цю скаргу ми чітко пов’язуємо зі спробою фігурантів розслідування вилучити матеріал з індексації пошуковими системами та зменшити його охоплення”, – зазначив Юрій Горбач. 

Після цього, розповів Юрій Горбач, редакція майже рік не отримувала подібних скарг. Відновилися скарги в жовтні 2025 року. 

“28 жовтня надійшло сім безглуздих сповіщень. Лише в трьох засвітилися дані заявника: Jiro Hocker, Steven Alexen, що нам абсолютно нічого не говорить. В описах претензії ж були просто вирвані слова або фрази з матеріалів на сайті. Наприклад, “За посаду очільника Волинської митниці пропонували 500 тисяч доларів США”, “Ірина Горблюк”, “Роман Микитюк”, “укриття”, “ТЦК”, “Волинська митниця”. У жовтні в нас вийшло кілька важливих матеріалів, тож тут ми не беремося загадувати, хто ж саме наважився в такий спосіб перешкоджати редакції”, – зазначив Юрій Горбач. 

Наразі, уточнив директор “Сили правди”, він не бачить якогось згубного впливу цих скарг на сайт. Проте редакція хвилюється, що зростання кількості скарг із часом може негативно впливати на індексацію матеріалів і сайту загалом у пошукових системах.

Одну зі скарг, розповів Юрій Горбач, редакція пробувала оскаржувати, але отримала дивну відповідь. Тому наразі редакція намагається з’ясувати, що з цим робити далі.

ЮРИДИЧНИЙ ТИСК

Позови проти медіа – 1

Адвокат Шевчук позивається до NGL.media і вимагає 100 тисяч гривень

04.03.2026 Редакція NGL.media повідомила, що адвокат Олексій Шевчук подав позов проти них та вимагає 100 тисяч гривень моральної шкоди. Про це NGL.media повідомило на своїй Facebook-сторінці та додало скриншот позову.

Позов подано до громадської організації “Львівська група”, яка є видавцем  NGL.media, і стосується захисту честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною, її спростування та видалення, відшкодування моральної шкоди.

Редакція зазначила, що підставою для позову став її допис у Facebook про те, що NGL.media приєднується до спільної заяви громадських організацій з вимогою відкликати Шевчука з конкурсної комісії, яка має здійснювати відбір кандидатів до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

“Ну що ж, хоче судитися – будемо судитися. Участь у судовому процесі, окрім організаційних і фінансових затрат, має для нас і позитивні наслідки. Тепер ми зможемо отримати доступ до певних документів, які проллють ще більше світла на причетність Шевчука до зловживань системою “Шлях” і зникнення гуманітарної допомоги у перші місяці великої війни. Усіма цими знахідками ми обов’язково поділимося з вами”, – зазначило NGL.media.

Загальна ціна позову становить 112 121,50 грн. З цієї суми 100 000 грн заявлено як відшкодування моральної шкоди, а 12 121,50 грн – як компенсацію судових витрат.

Згідно з відміткою суду, позовну заяву було одержано 3 березня 2026 року. 

Нагадаємо, у січні 2026 року низка громадських організацій та медіа звернулися до генерального прокурора Руслана Кравченка з проханням скасувати призначення адвоката Олексія Шевчука до конкурсної комісії з відбору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Вони стверджували, що рішення генпрокурора включити адвоката до комісії не відповідає вимогам закону щодо доброчесності та репутації членів конкурсних комісій. Оскільки Шевчук фігурував у журналістських розслідуваннях про переправлення призовників за кордон, неодноразово був позбавлений або призупиняв право на адвокатську діяльність за порушення етики, підтримував “диктаторські закони” і мав сумнівний медійно-політичний бекграунд. Через це участь Шевчука, на думку заявників, підриває легітимність конкурсу. Вони вимагали скасувати його призначення та замінити членом комісії особу, яка відповідатиме критеріям доброчесності та авторитету.

Олексій Шевчук фігурував в низці публікацій NGL.media. Зокрема, у розслідуванні щодо зловживань системою “Шлях”. Журналісти з’ясували, що більшість організацій, які вносили волонтерів до бази, були пов’язані з ним як із тодішнім позаштатним радником голови Львівської ОВА.

Також Олексій Шевчук згадувався у публікаціях про зникнення у Львові майже 10 тисяч тактичних аптечок зі США, призначених для ЗСУ. NGL.media намагалися отримати його коментар щодо цього вантажу, проте запити були ігноровані.

Видання також повідомляло про рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Київської області від 19 грудня 2023 року щодо позбавлення Шевчука права займатися адвокатською діяльністю через порушення етичних норм.

ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова – 2

1. Поліція відкрила справу через незаконне стеження за журналістами в справі “Мідас” – Юрчишин

11.02.2026 Національна поліція розпочала кримінальне провадження щодо незаконного стеження за журналістами, йдеться про “Мідас”. Про це повідомив у фейсбуку народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, який отримав відповідь поліції на своє депутатське звернення.

За його словами, поліція внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12026105090000009. Попередня правова кваліфікація – частина 1 статті 182 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності приватного життя).

“Фігуранти могли незаконно стежити за медійниками, збирати інформацію про їхнє місце знаходження, пересування, особисті контакти тощо”, – зазначив Юрчишин. 

Досудове розслідування проводить слідчий Солом’янського управління поліції Києва Максим Конопацький.

Юрчишин нагадав, що фігуранти “Мідаса” збирали дані на таких журналістів: Марину Ансіфорову, Юрія Бутусова, Володимира Федоріна, Юрія Ніколова, Станіслава Речинського, Ольгу Чайку, Андрія Куликова, а також покійних Володимира Мостового та Олексу Шалайського.

Також Юрчишин повідомив про намір звернутися до НАБУ, щоб з’ясувати, чи була комунікація між відомствами та чи запитувала поліція доступ до документів, у яких фігурують дані журналістів. Крім того, планується з’ясувати, чи опитували представників медіа як можливих потерпілих.

Як повідомляв ІМІ, фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали сотні “довідок” на журналістів, політиків, посадовців та детективів НАБУ. У списку, зокрема, 10 журналістів.

10 листопада 2025 року НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на “Енергоатом”.

15 грудня 2025 року голова Комітету Верховної Ради зі свободи слова Ярослав Юрчишин оприлюднив список журналістів, на яких фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали досьє. Список він отримав від НАБУ й з його дозволу опублікував. 

У списку: Марина Ансіфорова (COSA Intelligence Solutions, LIGA.net), Юрій Бутусов (військовий та головний редактор Цензор.net), Станіслав Речинський (головний редактор ОРД), Володимир Федорин  (головний редактор головний редактор Forbes Ukraine), Ольга Чайка (редакторка “Forbes Україна”), Юрій Ніколов (співзасновник проєкту  NashiGroshi), Андрій Куликов (голова Комісії з журналістської етики). Також у списку були два медійники, які померли: засновник “Дзеркала тижня”  Володимир Мостовий та журналіст-розслідувач Олекса Шалайський.

У січні 2026 року стало відомо, що правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом незаконного стеження за журналістом Юрієм Бутусовим.

2. Суд на Одещині засудив рибалку до двох років пробації за погрози журналісту

20.02.2026 Чорноморський міський суд Одеської області призначив покарання у вигляді двох років пробаційного нагляду місцевому рибалці, визнавши його винним у погрозах фізичною розправою журналісту онлайн-медіа “Альтернатива.орг”. Таке рішення суд ухвалив 20 лютого 2026 року, повідомляє “Судовий репортер”.

Згідно з матеріалами суду, у жовтні 2024 року журналіст прибув на лиман до с. Миколаївка на територію, яку орендує “КРАП Зоря 2”, маючи інформацію про можливий незаконний вилов риби. На березі він зайшов до саморобного рибальського куреня, назвався, показав посвідчення та почав відеознімання. Під час знімання виник конфлікт і один з рибалок сказав журналістові: “Шо? От Гераса привет… Пацани прийдуть порвуть сраку”. 

У суді журналіст розповів, що обвинувачений нецензурно лаявся на нього і кричав, що приїде місцевий авторитет Гаразд, який з ним розбереться, що йому буде погано. Погрозу він сприйняв, як реальну, бо є люди, які постраждали та зверталися до поліції із заявами про побиття Гараздом. 

Свідки (інші рибалки) зазначили, що Гаразд є колишнім рибалкою, військовозобовʼязаний.

Обвинувачений провину не визнав. Він стверджував, що рибалки працювали легально, а журналіст безпідставно назвав їх браконьєрами. Свої висловлювання він не вважає погрозами, пояснюючи, що можуть “приїхати” хлопці, які служать, колишні рибалки. 

Керівник рибальського кооперативу розповів, що земельною ділянкою підприємство користується з 2015 року. На його думку, журналіст фактично незаконно проник на територію, а заяву про погрози подав до поліції лише тоді, як не підтвердилися його звинувачення щодо незаконної діяльності рибалок.

Суд встановив, що журналіста можна було чітко ідентифікувати як представника медіа: він був у жилеті з написом “Преса”, мав посвідчення на шиї та назвався. Свідки підтвердили, що бачили напис на жилеті та камеру. Також сам обвинувачений визнав, що знав потерпілого та раніше бачив ролики цього журналіста.

Водночас суд вважає, що сумнівними з погляду журналістської етики є дії журналіста, який ще на стадії збору матеріалу стверджує про порушення особами закону, висловлюючи звинувачення. Також суд вважає, що саморобне приміщення рибалок (курінь) є володінням особи, недоторканність якого охороняється законом. Відсутність огорожі та некапітальність будівлі не означає, що будь-хто може заходити туди без запрошення і без дозволу.

Разом з тим суд вважає, що порушення з боку журналіста не скасовують факту виконання ним законної професійної діяльності та не дає підстав вчиняти злочин проти журналіста. Підстав для необхідної оборони в діях обвинуваченого суд не встановив.

Суд визнав рибалку винним у скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 345-1 КК України (“Погроза або насильство щодо журналіста”) та засудив до двох років пробаційного нагляду. 

Засуджений має відшкодувати потерпілому 10 тисяч гривень моральної шкоди, компенсувати 50 тисяч гривень витрат на адвоката, а також оплатити державі 30 тисяч гривень за послуги експерта. На вирок можна подати апеляцію.

На сайті “Альтернатива.орг” повідомляється, що погрози лунали на адресу головного редактора видання Романа Варшанідзе. Журналіст повідомив, що його адвокат готує апеляційну скаргу. За його словами, оскільки засуджений не визнав провини, покарання має бути реальним, а не у вигляді пробаційного нагляду.