IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

7

32

0

10

Барометр свободи слова за січень 2018 року (оновлено)

У січні в Україні основними порушеннями прав журналістів стали випадки перешкоджання – 5 та обмеження доступу до публічної інформації – 3 випадки відповідно.

Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Загалом ІМІ зафіксував у січні 13 випадків порушень свободи слова. Ці порушення сталися у шести регіонах країни. Зокрема, лідером порушень цього місяця став Київ (7 випадків).

Порушували право журналістів на професію приватні особи, депутати, посадовці, поліція та органи державної влади.

Крім того, у січні експерти ІМІ зафіксували по одному випадку погроз, кібератак та економічного тиску. Ці випадки зафіксовані у Києві та на Хмельниччині.

Перешкоджали журналістам у Києві, Львові, Вінниці, Запоріжжі та у Хмельницькому. Зокрема, у Києві 5 січня біля Києво-Печерської лаври фотокореспонденту Радіо Свобода Сергію Нужненку завадили зняти акцію #принеси_ляльку. Чоловік, що разом зі священиком вийшов із лаври, заважав роботі фотокора, вимагаючи прибрати камеру.

У Вінниці 28 січня учасники мітингу перешкоджали головному редактору місцевого інтернет-видання “Вежа” Андрію Качору вести відеозйомку акції протесту. Зокрема, неодноразово намагалися перешкодити знімати, вибиваючи з рук камеру.

Політичний тиск стосувався, зокрема, миколаївських журналістів, які заявили про тиск з боку голови Миколаївської облдержадміністрації Олексія Савченка на місцеві медіа та журналістів, що пишуть про нього критичні матеріали. Останній такий випадок стався з Андрієм Лохматовим, чий випуск програми на замовлення видання “НікВесті” не вийшов на сайті видання. Сюжет стосувався того, як незаконно керівництво Миколаївської ОДА виконує ремонтні роботи в миколаївському аеропорту. А після опублікування сюжету у себе на сторінці Лохматов отримав запрошення від голови ОДА через своїх підлеглих до нього в кабінет.

З потужною кібератакою зіткнулися журналісти програми “Схеми”, зокрема з численними спробами зламу їхніх електронних пошт й акаунтів у соціальних мережах і месенджерах. Про такий тиск журналісти “Схем” заявили після того, як було опубліковано їхнє розслідування “Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента”, в якій розповіли про таємну поїздку Петра Порошенка у відпустку на Мальдіви.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 5 випадкків перешкоджання, 3 – доступу до інформації та 1 випадок погроз.

Фізична агресія

Погрози – 1

1.ZIK заявив про погрози Влащенко після інтерв’ю з Портновим

24.01.2018 Керівництво телеканалу ZIK заявило про погрози на адресу генпродюсера та ведучої ZIKу Наташі Влащенко, а також про заплановані на 24 січня, акції під студією телеканалу в Жовтневому палаці, які “можуть нести небезпеку здоров’ю та життю працівників каналу”. Про це йдеться в заяві телеканалу ZIK, повідомляє “Детектор медіа”.  

“Професійна робота генерального продюсера та ведучої ZIKу Наташі Влащенко, зокрема нещодавнє інтерв’ю в рамках авторського проекту HARD із одіозним чиновником часів Януковича Андрієм Портновим, спровокувала не лише бурхливу дискусію серед медіаспільноти. Наслідком цього ефіру стали особисті погрози на адресу ведучої, а також сьогодні (середа, 24 січня) під студією телеканалу ZIK в Жовтневому палаці заплановані провокації у формі акції бойкоту, які можуть нести небезпеку здоров’ю та життю працівників ZIKу та інкримінуватися як стаття 171 Кримінального кодексу України про умисне перешкоджання законному виконанню професійних обов’язків журналістів”, – йдеться у заяві.

Команда телеканалу ZIK вважає всі обвинувачення на свою адресу прямою загрозою свободі слова в Україні і просить публічної підтримки в тих, хто “поділяє думку, що журналістика має залишатися журналістикою”.

Скандальне інтерв’ю з Портновим, на думку авторів звернення, “покликане стати черговим маркером повного фіаско Генпрокуратури в арештах та запроторенні за ґрати екс-чиновників часів Януковича”.

“Розмова з Портновим відбулася без особливих зусиль через відеоконференцію… з Австрії…” – підкреслюється в заяві.  

“Учора за 10 хвилин до ефіру мені зателефонував депутат “Народного фронту” і відкрито мені погрожував. Погрози ці звучали так: якщо ви вийдете в ефір, то я тобі не гарантую, що не будуть праві реагувати, що не будуть якісь проблеми, що тобі не знадобиться охорона, ти ж пам’ятаєш, що було з Бузиною і так далі. Я, чесно кажучи, була шокована, бо просто роблю свою роботу як професіонал. Канал завжди займав незалежну позицію, і я взагалі не зрозуміла таких речей. Як і всі учасники Майдану, я з величезною повагою ставлюся до людей, які загинули, для мене вони герої назавжди. Але саме тому ми ж виходили на Майдан, щоб отримати вільне демократичне суспільство з вільними медіа! Так, є терористи, є люди, які закликають до розвалу держави. Зрозуміло, що такі люди не мають бути на екрані. Але якщо по людині закриті всі карні справи, як це є у випадку пана Портнова, якщо зняті всі санкції, якщо йому навіть компенсація якась виплачена, то тоді про що ми говоримо? Якісь етичні оцінки? Так, вони можуть бути. Але це не є порушення закону”, – прокоментувала скандал довкола інтерв’ю Наташа Влащенко.

Також у заяві наголошується, що ZIK ініціював звернення за підтримкою до іноземних представництв в Україні та міжнародних організацій, “які є гарантами свободи слова та вільних медіа, за захистом від тиску, якого зазнає, як незалежний засіб масової інформації”.

Нагадаємо, 22 січня в ефірі телеканалу ZIK в рамках програми “Hard з Влащенко” відбулося інтерв’ю генпродюсерки каналу Наталі Влащенко із колишнім заступником голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрієм Портновим. Цей факт, загальна тональність розмови та те, що саме цей ефір припав на річницю гибелі перших Героїв Небесної сотні Сергія Нігояна та Михайла Жизневського, обурило багатьох.

Депутат Верховної Ради Іван Вінник демонстративно залишив студію програми “Гра в класику” телеканалу ZIK, заявивши присутнім, що “ганебно знаходитися в тій самій студії, де впродовж години за запрошенням вашого  генерального продюсера на шоу, яке має назву “Hard з Влащенко”, Портнов розповідає, як нам будувати нашу країну”.

Неабиякого розголосу набула тема інтерв’ю Влащенко з Портновим й у мережі.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 5

1.У Києві фотокору Радіо Свобода завадили зняти дії священика під час акції #принесиляльку

05.01.2018 У Києві увечері 5 січня біля Києво-Печерської лаври фотокореспонденту Радіо Свобода Сергію Нужненку завадили зняти акцію #принеси_ляльку. Чоловік, що разом зі священиком вийшов із лаври, заважав роботі фотокора, вимагаючи прибрати камеру, повідомляє Радіо Свобода.

Перед тим кореспондент зняв кадри, як священик відкидає іграшку, принесену людьми на знак солідарності з родиною хлопчика, трагічно загиблого в Запоріжжі.

“Сьогодні ввечері знімав, як люди приносять іграшки до Києво-Печерської лаври, одну з іграшок поклали до центрального входу, за мить вийшов священнослужитель і відкинув іграшку щодалі від входу, за ним вийшла особа, яка в грубій формі почала заважати знімати й погрожувати розбити камеру. Пізніше священик просив видалити фото, вибачитись якось він не подумав”, – написав журналіст у Facebook.

Акцію #принеси_ляльку ініціював виходець із Запоріжжя, блогер Юрій Гудименко, який закликав українців приносити іграшки під стіни храмів УПЦ (Московського патріархату) через те, що представники цієї церкви відмовились відспівувати дворічного загиблого хлопчика, якого було хрещено в церкві УПЦ Київського патріархату.

5 січня митрополит Запорізький і Мелітопольський УПЦ (МП) Лука заявив, що священик, котрий відмовився відспівувати загиблого хлопчика, діяв згідно з церковним каноном. Представники УПЦ (МП) називають УПЦ КП “розкольниками”, тому не визнають проведений тими обряд хрещення і долучення людини до церкви. Але, попри це, митрополит Лука закликав молитися за загиблого й приносити до храмів ляльок та цукерки.

4 січня запорізький сайт “Форпост” повідомив, що священик УПЦ (МП), запрошений ритуальною службою, відмовився провести обряд відспівування дворічного хлопчика, що загинув ввечері 31 грудня 2017 року внаслідок падіння на нього 39-річного чоловіка, що вчинив самогубство, вистрибнувши з вікна багатоповерхівки. Представник церкви, незважаючи на прохання батьків, відмовився провести ритуал після того, як дізнався, що дитину хрестили в церкві УПЦ КП. Після цього батьки загиблої дитини звернулися до найближчої церкви, яка також належить до УПЦ (Московського патріархату), та отримали нову відмову в проведенні відспівування. Згодом на похорон приїхав священик УПЦ Київського патріархату, який і провів ритуал.

  1. У Львові під час акції протесту поліція на декілька годин затримала журналістів “Експресу”

19.01.2018 У Львові 18 січня поліція затримала на декілька годин шістьох журналістів газети “Експрес”, які під Палацом Потоцьких намагалися привернути увагу Президента України до конфлікту з “Укрпоштою”. Після пояснень їх відпустили.

Як повідомляє “Експрес”, у Палаці Потоцьких мала відбутися зустріч Петра Порошенка із генерал-губернаторкою Канади Жулі Пайєтт.

“Ми розташувались на тротуарі навпроти Палацу [Потоцьких]. Не заважали руху пішоходів чи автомобілів, не скандували жодних гасел. Ми просто чекали, коли прибуде кортеж із Президентом, аби в цю мить піднести до гори плакати із написами “Стоп блокаді!”, “Експрес не для влади, а для людей!”, – розповіла учасниця пікету, журналістка видання Ольга Піліщук.

Як пояснила ZAXID.NET заступниця головного редактора газети “Експрес” Юлія Лозинська, журналістів затримали під час того, як кортеж Президента заїздив у двір Палацу Потоцьких.

“Під час розгортання плакатів поліція намагалась якось їх прикрити, і потім затримали наших шістьох журналістів”, – сказала Юлія Лозинська.

Журналістів доставили до відділку поліції, щоб вони пояснили свої дії. Серед затриманих, зокрема, редакторка відділу політики Андрій Ганус, редактор відділу новин Богдан Куфрик та журналіст Андрій Бобак. Також затримали журналісток Ірину Батюк, Ольгу Поліщук та Юлію Скорик.

Юрист газети “Експрес” Олексій Малярчук пояснив ZAXID.NET, що поліція затримала шістьох журналістів, що тримали плакати, а також одну працівницю газети, що їх фотографувала. За його словами, журналістів близько трьох годин тримали у Галицькому відділі поліції Львова на вул. Мартовича та після дачі пояснень відпустили.

У поліції підтвердили факт затримання журналістів, але обставини не прокоментували.

Як повідомляв ІМІ, 28 грудня 2017 року редакція газети “Експрес” заявила, що державне підприємство “Укрпошта” блокує поширення газети всупереч чинному договору.

Директор з комунікацій та взаємодії з органами державної влади “Укрпошти” Михайло Василенко повідомив, що газета не сплатила в повному обсязі за послуги, а також не уклала Договір – доручення на розповсюдження періодичних видань за передплатою у наступному 2018 році.

4 січня 2018 року у Львові під стінами Львівської облдержадміністрації відбулася акція журналістів газети “Експрес” під назвою “Червона картка для Гройсмана”. Редакція організувала акцію “через блокування розповсюдження їх видання “Укрпоштою”.

4 січня 2018 року Генеральний директор ПАТ “Укрпошта” Ігор Смілянський заявив, що підприємство веде з видавцем газети “Експрес” господарський спір через виявлення фактів порушення ТзОВ “Експрес медіа сХаб” умов договору розповсюдження періодичних видань. “Укрпошта” через суд вимагатиме компенсації завданих їй у 2015-2017 роках збитків.

11 січня у Львові працівники газети “Експрес” вдруге пікетували під стінами будівлі Львівської облдержадміністрації: принесли тисячі примірників газети, які не потрапили до передплатників.

17 січня Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики розглянув конфліктну ситуацію між газетою “Експрес” та ПАТ “Укрпошта” та вирішив звернутися до правоохоронних органів, щоб вони роз’яснили, чи є у цій ситуації факт перешкоджання журналістській діяльності.

  1. У Вінниці мітингувальник заважав журналісту знімати акцію протесту

29.01.2018 У Вінниці 28 січня учасник мітингу перешкоджав головному редактору місцевого інтернет-видання “Вежа” Андрію Качору вести відеозйомку акції протесту, повідомляє “Вежа”.

Як пише видання, до журналіста агресивно ставилися учасники мітингу, які виступали проти спорудження окремого пам’ятника Небесній Сотні. Так, кореспонденту “Вежі” неодноразово намагалися перешкодити знімати, вибиваючи з рук камеру.

Як повідомив у коментарі ІМІ Андрій Качор, спочатку його кілька чоловіків відтягнули від епіцентру сутички, оточили і вимагали припинити зйомку.

“Вимагали показати посвідчення, в процесі збили окуляри з обличчя. Потім вже я знову до одного з них підійшов з увімкненою камерою, запитав, чому вони забороняли мені зйомку. Після цього запитання чоловік знову вдарив по камері два рази”, – розповів він.

Також Андрій розповів, що в поліцію за цим фактом він не звертався. “Після випадку, коли в аналогічній ситуації (з масою свідків та відеодоказами) вони не відкрили провадження (жодне), я до вінницької поліції з цього приводу більше не звертаюся”, – сказав він

За інформацією видання, цього дня в місті на Майдані Героїв Небесної Сотні одночасно відбулося відразу два мітинги. Учасники першого вимагали в місцевої влади не встановлювати на площі пам’ятник героям Революції Гідності та повернути туди погруддя Шевченка. Інші ж мітингувальники закликали перших припинити політичні спекуляції та приниження пам’яті загиблих героїв Майдану.

Як повідомляв ІМІ, 12 червня 2017 року охоронець служби безпеки програми “Ревізор” (Новий канал) перешкоджав журналістам місцевого видання “Вежа” проводити відеозйомку ревізії кафе “Пиріжкова”. Зокрема, охоронець “Ревізора” забороняв кореспондентці Валерії Жовтун та головному редактору видання Андрію Качору фотографувати заклад та ведучого “Ревізора” Миколу Тищенка.

  1. У Хмельницькому журналістці вибили з рук фотоапарата

31.01.2018 У Хмельницькому 31 січня невідома жінка перешкоджала кореспондентці місцевого інтернет-видання “Є” Наталі Гарматюк вести відеозйомку і вибила їй з рук фотоапарат. Про це Наталя повідомила ІМІ.

Інцидент стався біля обласної філармонії, де виступав переможець “Голосу країни 2017” протоієрей Олександр Клименко, на концерт якого зібралося багато прихильників.

“Я знімала, як саме відбувалися події біля чорного входу в філармонію. Там було дуже багато людей, поліція, один одного штовхали, кричали. В цей момент до мене підійшла жінка, я не знаю, хто вона, почала вимагати від мене пояснити, чому я знімаю, для чого. Я їй пояснила, вона сказала, що ми брешемо, перекручуємо факти, і в цей момент вибила в мене з рук фотоапарата”, – розповіла Наталя.

За словами кореспондентки, фотоапарат впав на асфальт, але не розбився.

“Він не розбився, але він впав на асфальт, відкрилися всі клапани, повилітало з нього трохи. Я його склала і розпочала кричати, що вона перешкоджає моїй діяльності, і в цей момент жінка зникла між людьми, бо людей було багато”, – зазначила Гарматюк.

Вона також розповіла, що тримала в руках журналістське посвідчення, але не впевнена, що нападниця його бачила, “бо було темно, а  там не освітлюється”.

Заяву до поліції журналістка не писатиме.

  1. У Запоріжжі депутат під час сесії витягнув батарейки з диктофону журналіста

31.01.2018 У Запоріжжі 31 січня депутат Запорізької міської ради Олександр Ніколаєнко без дозволу забрав диктофон редактора місцевого порталу “Акцент” Олександра Чубукіна, витягнувши з нього елементи живлення. Про це Олександр Чубукін повідомив ІМІ.

Інцидент стався в сесійній залі Запорізької міської ради. Журналіст поклав диктофон поруч із собою і вів запис сесії.

“Це була чергова сесія Запорізької міської ради. В сесійній залі є стільці, там де зазвичай сидять журналісти або помічники депутатів. Я сів на одне з таких місць, увімкнув диктофон, щоб вести аудіозапис сесії, а також того, що безпосередньо говорить головуючий та депутати. Але, оскільки, це моє таке передбачення, що депутати, які сиділи поруч, біля мене, хотіли вести якісь неформальні бесіди між собою, можливо, їм це не сподобалося. Депутат Ніколаєнко, диктофон лежав поруч зі мною на сусідньому стільці, взяв його без попередження, без мого дозволу, витягнув з нього елементи живлення, що, власне, мало наслідки знищення аудіозапису”,  – розповів журналіст.

Як додав редактор, свої дії депутат аргументував тим, що “так делать не по-мужски, записывать разговоры, которые мы ведем”.

“На що я йому відповів, що я знаходжуся у публічному місці, як і ви знаходитесь у публічному місці, я вас записую не у туалеті, не в коридорі”, – сказав Чубукін.

При цьому він зауважив, що депутат знав, що той є журналістом. “Він розумів, що я журналіст, він добре мене знає, тому що ми постійно висвітлюємо події на сесії, я буваю на засіданнях постійних комісій і раніше вже брав у нього коментарі”, – зазначив редактор видання.

Олександр Чубукін має намір подати заяву в поліцію за статтею 171 ККУ.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 3

1.ДУСя відмовилась назвати “Ні корупції!” суму, яка пішла на утримання держрезиденцій

12.01.2018 Державне управління справами (ДУС) не повідомило виданню “Ні корупції!”, скільки коштів із державного бюджету України торік пішло на утримання кожної державної резиденції, що перебувають в управлінні ДУС. Відмова у наданні інформації на одне із питань міститься у відповіді на запит про доступ до публічної інформації від ДУС, повідомляє “Ні корупції!”.

У відповіді Державне управління справами зазначило, що в їхньому управлінні перебувають 12 державних резиденцій (7 – у місті Києві та 5 – на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим).

Також у ДУС зазначили, що “утримання державних резиденцій, які перебувають в управлінні Державного управління справами, здійснюється за рахунок передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік бюджетних призначень за бюджетними програмами Державного управління справами. Державні резиденції, розташовані на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, що перебувають в управлінні Державного управління справами та обліковуються на балансі Головного управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим, з 2014 року не фінансуються”.

При цьому, зазначає видання, у ДУС відмовились назвати суми коштів, що пішли з державного бюджету на кожну із зазначених резиденцій.

“Утримання державних резиденцій, які перебувають на балансі Управління адміністративними будинками Державного управління справами, здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою “Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України та Адміністрації Президента України” (КПКВК 0301010) на утримання всіх адміністративних і господарських об’єктів цього Управління. Витрати на кожну з таких державних резиденцій окремо не обліковуються”, – йдеться у відповіді ДУС.

Крім того, зазначає редакція, у ДУС обійшли їхнє запитання про власний заробіток державних резиденцій за рахунок проведення екскурсій на інших заходів.

Видання зазначає, що має підстави направити скаргу Уповноваженому ВР з прав людини щодо ненадання відповіді на запит про доступ до публічної інформації відповідним розпорядником.

Також видання додало, що у 2016 році це саме Державне управління справами надавало цифри “Ні корупції!” стосовно бюджетних витрат на утримання резиденцій, а також про суми власного заробітку резиденцій.

  1. “Українські новини” судяться з виконавчою службою через Авакова

22.01.2018 Інформаційна агенція “Українські новини” подала позов щодо бездіяльності Державної виконавчої служби. Судове засідання в Окружному адміністративному суді м. Києва призначено на 20 березня. Про це повідомив “Доступу до правди” директор “Українських новин” Денис Іванеско.

В Окружному адміністративному суді міста Києва відбудеться розгляд позову “Українських новин” до Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції, який попри рішення судів всіх інстанцій не спромігся примусити міністра внутрішніх справ Арсена Авакова виконати судові постанови і надати публічну інформацію про вручення громадянам (переважно цивільним особам) вогнепальної зброї у вигляді “відомчої відзнаки” МВС.

Попри рішення судів, включно із Верховним Судом України, служба Мін’юсту не лише не стала примушувати міністра виконувати Закон, а й узагалі у встановлені законом терміни не надала відповідь на клопотання “Українських новин” про примусове виконання судового рішення.

Упродовж 2015-2016 років Міністерство внутрішніх справ України програло низку судів “Українським новинам”, які вимагали надання публічної інформації: списку осіб, які отримали від Арсена Авакова “відомчу відзнаку”  – вогнепальну зброю.

У грудні 2016 року було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання МВС судових рішень. МВС з бюджетних коштів сплатило штраф. Проте замість відповідей надало “Українським новинам” велику кількість копій наказів Авакова про вручення вогнепальної зброї із замазаними прізвищами нагороджених.

Така відписка не є належним виконанням судового рішення. 23 червня 2017 року “Українські новини” звернулися до Департаменту виконавчої служби з клопотанням про належне виконання судового виконавчого провадження і стягнення з Міністерства належної публічної інформації.

Законом передбачений розгляд подібного клопотання впродовж 30 днів. Проте станом на 5 жовтня ДВС Мін’юсту не лише не змусила МВС виконати закон і судові рішення, а й навіть не надала відповіді щодо клопотання.

“МВС неправомірно приховує публічну інформацію. А саме – список нагороджених Аваковим зброєю, яка є державною власністю. Платники податків мають право знати, як саме Аваков розпоряджається державним майном – зброєю і хто є кінцевим вигодонабувачем”, – заявив директор “Українських новин” Денис Іванеско.

Дата першого слухання за позовом “Українських новин” в Окружному адміністративному суді Києва – 13 грудня 2017 року.

Раніше “Українські новини” повідомляли, що Аваков нагородив вогнепальною зброєю 88 народних депутатів та низку своїх політичних соратників.

Зокрема, Петру Порошенку дістався від Авакова американський пістолет Jones 1911, Турчинову – пістолет ПСМ-05, одразу два пістолети – АПС і “Маузер” Аваков подарував своєму “гаманцю” депутату Ігорю Котвіцькому, а Гройсману і Яценюку видав по штурмовій гвинтівці “Форт-224”.

Аваков також подарував депутату Пашинському пістолет Glock 19, з якого той прострілив перехожому ногу.

“Українські новини” з’ясували, що Аваков роздає зброю цивільним особам, не маючи на це законних повноважень, оскільки дисциплінарний статут МВС дає міністру право нагороджувати зброєю виключно “керівний склад працівників МВС”.

  1. ДФС не повідомила “Схемам”, чи проходив Порошенко митний контроль у день вильоту на Мальдіви

23.01.2018 Державна фіскальна служба України відмовила у наданні відомостей, чи проходив Президент України Петро Порошенко митний контроль в аеропорту “Київ” у день вильоту на відпочинок на Мальдівські острови та після повернення до України 8 січня. У відповіді на запит програми “Схеми” митники повідомили, що це інформація з обмеженим доступом, повідомляє Радіо Свобода.

“Згідно з п. 1-2 ст. 11 Митного кодексу України, інформація, що стосується державної митної справи, отримана органами доходів і зборів, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб’єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади, крім випадків, визначених цим Кодексом та іншими законами України”, – йдеться у відповіді прес-служби на запит.

У ДФС також зазначили, що інформація щодо перетину кордону громадянами “вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для інформації з обмеженим доступом”.

Раніше, 22 січня, Державна прикордонна служба України повідомила, що Президент України Петро Порошенко на свята відвідував Мальдіви з приватною поїздкою законним способом і порушень під час перетину кордону не було.

Водночас, пише видання, Держприкордонслужба відмовила “в задоволенні запиту на інформацію”, раніше отриманому від журналістів “Схем”, зазначивши, що “поширення такої конфіденційної інформації може здійснюватися лише за згодою особи або в інших, передбачених законом, випадках”.

У розслідуванні “Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента” журналісти програми “Схеми” припустили, що Президент України Петро Порошенко зі своїми супутниками міг літати на Мальдівські острови під вигаданими прізвищами і не проходити паспортний і митний контроль.

Нагадаємо, Управління державної охорони засекретило інформацію стосовно того, чи забезпечували його співробітники заходи охорони під час відпочинку Президента України Петра Порошенка на Мальдівських островах з 1 по 8 січня. Про це йдеться у відповіді за підписом начальника УДО Валерія Гелетея на запит програми “Схеми”.

Перед публікацією розслідування “Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента” редакція програми звернулася до Управління держохорони з проханням повідомити, чи були відряджені співробітники цього управління з Президентом Порошенком під час відвідин Мальдів, і якщо так, то скільки співробітників було відряджено; чи зустрічали співробітники УДО та транспорт управління Порошенка в аеропорту “Київ” вночі 8 січня та чи має голова держави, відповідно до чинного законодавства, право користуватись приватним літаком або чартером приватної компанії для приватних перельотів.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 2

1.Миколаївські журналісти скаржаться на тиск з боку губернатора

24.01.2018 Миколаївські журналісти Тетяна Локацька та Андрій Лохматов заявляють про тиск з боку голови Миколаївської облдержадміністрації Олексія Савченка на місцеві медіа та журналістів, що пишуть про нього критичні матеріали. Про це вони повідомили ІМІ, а також розмістили відповідні дописи на своїх сторінках у Фейсбук.

За словами Тетяни Локацької, окрім того, що голова Миколаївської ОДА відсторонює від себе журналістів, які ставлять йому незручні питання, останнім часом стаються і більш серйозні випадки.

“Окрім цього, часті виклики журналістів по одному, начебто не з виховною метою, а просто каву попити. На розмови, як правило, звали, м’яко кажучи, незручних журналістів. Були фрази, що на будь-кого можна відкрити справу. Постійний кіч, що всі правоохоронні структури в області під ним. Були претензії і за незручні коментарі у Фейсбуці”, – розповіла Локацька.

Останній випадок, за словами журналістки, стався 23 січня, коли миколаївський журналіст Андрій Лохматов опублікував випуск своєї авторської програми журналістських розслідувань “Чергова зрада” на тему того, як незаконно керівництво Миколаївської ОДА виконує ремонтні роботи в миколаївському аеропорту.

“Ще не вийшла програма по аеропорту, як тут же засновників інтернет-видання, на якому виходить програма журналіста, швиденько вирішили покликати на якісь допити. Мовляв, не балуйтесь, і як попередження і іншим ЗМІ урок, щоб не відкривали рота. В результаті програма не вийшла на сторінках видання, а тільки – на особистій сторінці журналіста у Фейсбук”, – заявила Тетяна Локацька.

Журналістка не вбачає сенсу скаржитись до правоохоронних органів, оскільки вважає їх упередженими.

У коментарі ІМІ журналіст Андрій Лохматов підтвердив, що випуск його програми на замовлення інтернет-видання “НікВесті” дійсно цього разу не був опублікований.

“Через це я був вимушений опублікувати сюжет про дії очільників облдержадміністрації в миколаївському аеропорту тільки у своєму персональному блозі та своїй сторінці у Фейсбук. До цього, в понеділок, голова ОДА невідомо для чого наполегливо запрошував мене через своїх підлеглих до себе в кабінет, але я відмовився від зустрічі. Матеріал, який вийшов, дійсно дуже незручний для керівництва адміністрації, адже в ньому є докази, як заступник Олексія Савченка та депутат облради від БПП тиснули на керівництво миколаївського аеропорту з вимогою, щоб ті якнайскоріше оголосили тендер на капітальний ремонт будівлі аеровокзалу під конкретне приватне підприємство, яке вже розпочало роботи без тендеру, договору та навіть проекту”, – розповів журналіст.

Головний редактор “НікВесті” Олег Деренюга в коментарі ІМІ підтвердив, що сюжет про миколаївський аеропорт не був опублікованій на сайті видання і що одна з власників видання напередодні опублікування матеріалу отримала повістку на допит у поліцію.

“Дійсно, Андрій Лохматов на умовах договору знімає для нашого видання авторську програму журналістських розслідувань. Відповідно до договору, видання не впливає на зміст програми. Дійсно, вона не була опублікована у стрічці новин, а вийшла лише у нього в персональному блозі на сайті та на сторінці Facebook. Дійсно, одна з засновників “НікВесті” отримала повістку на допит у поліцію в якості свідка в день, коли програма мала вийти у стрічці новин. Це все, що я можу сказати з цього приводу”, – розповів він.

ІМІ не вдалося взяти коментар у голови ОДА Олексія Савченка. Як повідомила його прес-секретарка Анастасія Ткач, у голови ОДА напружений графік.

Водночас радник глави ОДА з питань комунікації з громадськістю Андрій Сенченко так прокоментував ІМІ заяву журналістів: “Я вважаю ці заяви особистими фантазіями, суб’єктивними враженнями цих журналістів”.

Як повідомляв ІМІ, 31 січня 2017 року миколаївські журналісти поскаржились на те, що новий голова Миколаївської обласної державної адміністрації Олексій Савченко взагалі не дає коментарі чи інтерв’ю та ігнорує кореспондентів.

27 квітня 2017 року у Миколаєві під час засідання обласної ради чоловік, який постійно супроводжує голову Миколаївської облдержадміністрації Олексія Савченка і якого називають його охоронцем, напав на кореспондента телеканалу “Інтер” Кирила Ющишена та відібрав у нього мобільний телефон. До Ющишена, поки він знімав засідання облради, підійшов чоловік, схопив його за руку та відштовхнув з місця, де він стояв.

Центральний районний відділ поліції Миколаєва закрив кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналіста телеканалу “Інтер” Кирила Ющишена через тиждень після відкриття.

У серпні 2018 року голова Миколаївської обласної державної адміністрації Олексій Савченко заявив журналістці інтернет-видання “НикВести” Юлії Акімовій, що не буде рівно місяць з нею спілкуватись через запитання, що стосується діяльності міського голови Олександра Сєнкевича. Журналістка запитала голову ОДА про те, як він реагує на те, що комунальне підприємство Миколаївської міської ради “Миколаївводоканал” замовило послуги колекторської фірми, щоб “вибивати” з громадян борги за воду. 

  1. Заступник секретаря РНБО звинуватив журналіста “1+1” в державній зраді

29.01.2018 Перший заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони Олег Гладковський, який відповідає за експорт озброєнь, має намір притягнути до відповідальності ведучого програми “Гроші” Олександра Дубинського, чиє журналістське розслідування прирівняв до державної зради. Про це йшлося в програмі “ТСН.Тиждень”, повідомляє “Детектор медіа”.

Мається на увазі червневе розслідування “І рибку з’їсти і в РНБО сісти”, автори якого висловили підозру щодо співпраці Гладковського з російськими спецслужбами.

У розпорядженні телеканалу опинився лист Гладковського до голови СБУ, в якому він вимагає притягнути Олександра Дубинського до кримінальної відповідальності. Наразі перший заступник секретаря РНБО інкримінує журналістові частину 1 статті 259 КК України “Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності”.   

За словами ведучої “ТСН.Тиждень” Алли Мазур, журналісти телеканалу публічно звертаються до Гладковського і голови СБУ Василя Грицака з вимогою підтвердити чи спростувати цю інформацію, а також підтвердити, чи ведеться за журналістами “1+1” спостереження.  

“Журналісти телеканалу вважають такі дії заступника секретаря Радбезу відвертим шантажем і неприкритим тиском на пресу. Ми направимо зустрічний запит до голови СБУ, чи не бачить він у діях пана Гладковського ознак державної зради чи щонайменше перешкоджання журналістській діяльності, що теж є кримінальним злочином”, – сказала Алла Мазур.

“Перший заступник голови РНБОУ Свинарчук-Гладковський вимагає від глави СБУ Грицака почати кримінальне переслідування журналіста Дубинського за статтею “Державна зрада”. Моя “державна зрада” полягає в тому, що я пишу про бізнес Гладковського в Росії, його офшорні схеми, пільгові кредити від держави і незаконне збагачення (мої матеріали про нього тут https://goo.gl/RB5rxv). Тобто один із найвищих чиновників країни вимагає відкрити на мене кримінальну справу за критику і публікації в ЗМІ”, – написав Дубинський на Фейсбук.

У Службі безпеки України повідомили, що звернення першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського щодо нібито вчинення журналістом-розслідувачем Олександром Дубинським дій із ознаками державної зради розглянуть в установленому порядку. Про це “Детектору медіа” повідомила речниця СБУ Олена Гітлянська.

У спецслужбі підтвердили, що отримали листа від Гладковського з проханням внести до Єдиного реєстру досудового розслідування відомості про “вчинення Дубинським О.А. дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого двома статтями КК України, в тому числі й статтею “Державна зрада”.

“Закон зобов’язує нас його розглянути. Ми розглядаємо всі звернення в установленому законом порядку. Поки що коментувати, яким буде рішення, зарано”, – сказала Гітлянська.

Сам Олег Гладковський у відповіді на запит каналу “1+1” теж підтвердив, що надіслав на ім’я голови СБУ заяву, у якій просить внести відомості про вчинення Дубинським О.А. дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 259 КК України “Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності”, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 111 КК України “Державна зрада”, до Єдиного реєстру досудового розслідування.

Гладковський у своєму зверненні до репортерського колективу ТСН наголосив, що його заява стосується особисто Олександра Дубинського, оскільки матеріал, який став причиною звернення, був оприлюднений на сайті журналіста і “ніяким чином не відноситься ані до каналу “1+1”, ані до публіцистичної програми “Гроші”.

У зверненні посадовець також наголошує, що публікація, про яку йдеться, на його переконання, “носить відверто підривний характер і напряму стосується Національної безпеки та обороноздатності Держави Україна”.  

Видання звернулося до РНБО із запитанням, чому Гладковський апелював до СБУ, а не до суду із позовом про захист честі і гідності і спростування недостовірної інформації. Однак відповіді не вдалося отримати, оскільки перший заступник секретаря РНБО перебуває у відрядженні.

Економічний тиск – 1

1.Міськрада на Хмельниччині виселяє роздержавлену газету “Край Кам’янецький” з приміщення

25.01.2018 До 31 січня газета “Край Кам’янецький” (ПП “Медіа-центр “Край Кам’янецький”), редакція якої знаходиться в будівлі комунального підприємства “Кам’янець-Подільська міська друкарня”, має звільнити приміщення. Такі вимоги міськради, у якої редакція орендує приміщення. Про це “Детектору медіа” повідомила головна редакторка газети Надія Єрменчук.

За її словами, строк оренди сплив улітку 2017 року.

“У нас у червні закінчувалася оренда приміщення, і ми звернулися до міської ради ще в травні місяці, щоб вони продовжили договір. У відповідь нам повідомили, що не продовжать, тому що має відбутися реорганізація міської друкарні. Також сказали, що, оскільки у нас змінилася форма власності (ми були комунальне підприємство, а з квітня 2017 року – приватне), вони продовження договору не нададуть”, – розповіла деталі Єрменчук.

За словами головреда, 24 січня вона отримала від Кам’янець-Подільської міської ради лист, у якому зазначено, що до 31 січня редакція має звільнити приміщення. Крім того, у листі зазначено, що 1 лютого приміщення буде відімкнено від електропостачання.

Головред зазначила, що повторно звернулася до міськради, міського голови Михайла Сімашкевича, а також направила відповідні листи до Державного комітету телебачення і радіомовлення України та до Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

На захист газети виступила Українська асоціація медіабізнесу. В асоціації зазначають, що редакція виконала всі вимоги Закону “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” і наразі є повністю незалежним приватним ЗМІ, тож за законом редакція має право на оренду приміщення на пільгових умовах.

“Українська асоціація медіабізнесу звертає увагу органів місцевого самоврядування та правоохоронців на те, що: ухилення від укладення договору оренди приміщення, в якому на момент реформування розташовувалась редакція друкованого ЗМІ, є протизаконною бездіяльністю органів місцевого самоврядування. Адже такий обов’язок прямо передбачений ст. 9 Закону України “Про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ”, – повідомляє УАМБ.

Також у заяві Асоціації зазначено, що будь-які дії, спрямовані на перешкоджання редакції, мають бути кваліфіковані за ст. 171 Кримінального кодексу України.

УАМБ звертається до керівництва Кам’янець-Подільської міської ради з вимогою “негайно вжити заходів для виконання вимог чинного законодавства, зокрема розглянути пропозицію ПП “Медіа-центр “Край Кам’янецький” про укладення договору оренди приміщення на умовах та у відповідності до ЗУ “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”.

У приймальній  міського голови Михайла Сімашкевича на питання видання, чому газеті не продовжено договір оренди, повідомили, що “газета приватна”, та порадили написати інформаційний запит.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки – 1

1.На журналістів, що розповіли про Порошенка на Мальдівах, чиниться тиск – президент “Радіо Свобода”

26.01.2018 Президент “Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода” Том Кент став на захист програми “Схеми”, яка оприлюднила подробиці відпустки Президента України Петра Порошенка. Про це повідомляє “Радіо Свобода”.

За його інформацією, після публікації результатів розслідування “Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента”, в якій журналісти “Схем” розповіли про таємну поїздку Порошенка у відпустку на Мальдіви, на них накинулися з критикою прихильники Президента. Вони поставили під сумнів предмет і професійність розслідування.

Окрім того, пише видання, журналісти зіткнулися з численними спробами зламу їхніх електронних пошт й акаунтів у соціальних мережах і месенджерах.

Кент засудив спроби перешкодити роботі журналістів, “дискредитувати чи залякати їх, в інтернеті чи будь-яким іншим чином”.

“Група журналістів-розслідувачів “Схеми” відіграє критично важливу роль у виконанні нашої місії – здійснювати журналістську діяльність на підтримку демократії в Україні. Розслідування “Схем”, як підтверджували численні експерти і яким присуджені міжнародні нагороди, є ретельними, точними, зваженими і достовірними й відповідають найвищим професійним журналістським стандартам”, – йдеться в його заяві.

Президент видання також зазначає, що робота журналістів “Схем” є свідченням їхньої відданості своїй країні.

“У зв’язку з цим Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода засуджує будь-які спроби перешкодити їхнім зусиллям дискредитувати чи залякати їх, в інтернеті чи будь-яким іншим способом”, – додав він.

Як відомо, 18 січня програма “Схеми” розповіла, що Президент України Петро Порошенко з 1 по 8 січня провів різдвяну відпустку на Мальдівах. Порошенко летів на приватному літаку разом із 7 пасажирами. Вони, ймовірно, не проходили паспортний контроль та летіли під іншими іменами.

За підрахунками журналістів, Президент витратив на відпустку щонайменше 500 тисяч доларів.

У прес-службі Президента підтвердили, що Порошенко здійснив приватну поїздку на Мальдіви.

“Цю поїздку він сплатив сам із власного рахунку задекларованих коштів, що буде відображено в його електронній декларації”, – заявили там.

“Рішення про те, що інформацію про цю поїздку буде оприлюднено постфактум, було прийнято заздалегідь, виходячи з міркувань безпеки”, – додали у відомстві.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1.ГПУ направила до суду обвинувальний акт щодо підозрюваного у замаху на Чорновол
10.01.2018 Генеральна прокуратура завершила досудове розслідування та направила до суду обвинувальний акт стосовно одного з підозрюваних, що обвинувачується у вчиненні замаху на умисне вбивство Тетяни Чорновол. Про це повідомляється на сайті ГПУ.
“Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України завершено досудове розслідування та направлено до Бориспільського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт стосовно однієї з цивільних осіб, що обвинувачується у вчиненні у грудні 2013 року замаху на умисне вбивство Т. Чорновол, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України”, – йдеться у повідомленні.
Наразі щодо обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як зазначає ГПУ, загалом за вказаним фактом повідомлено підозри 5 особам: стосовно 2 обвинувальні акти направлено до суду та цих осіб засуджено до позбавлення волі, 1 особа перебуває у розшуку, 1 підозрюваний помер.
Досудове розслідування стосовно інших організаторів та виконавців вчиненого злочину триває.
Як повідомляв ІМІ, у ніч на 25 грудня 2013 року зловмисники жорстоко побили Тетяну Чорновол на трасі біля Борисполя Київської області.
Міліція порушила за фактом побиття Чорновол кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України (“Хуліганство”).
26 грудня 2013 року кримінальне провадження щодо нападу на Тетяну Чорновол додатково кваліфіковано за ч. 2 статті 121 КК України – нанесення тяжких тілесних ушкоджень.
У лютому 2014 року ГПУ завершила слідство у справі Тетяни Чорновол і вважає, що на неї напали з хуліганських мотивів. ГПУ вважала, що нібито Чорновол сама “підрізала” автомобіль і їй за це помстилися. Журналістка назвала цю версію абсурдною. За словами Чорновол, напад пов’язаний з її професійною діяльністю.
12 лютого 2014 року Печерський райсуд Києва змінив запобіжний захід з утримання під арештом на особисте зобов’язання для трьох підозрюваних у нападі на журналістку Тетяну Чорновол – Андрія Насіковського, Олександра Котенка й Олександра Храмцова.
Двоє підозрюваних, у тому числі і Олег Нетребко, були оголошені в розшук
Генеральна прокуратура витребувала у суду справу про побиття журналістки Тетяни Чорновол і перекваліфікувала його з хуліганства на замах на вбивство.
Чорновол займалася журналістськими розслідуваннями стосовно високопоставлених чиновників і брала участь в опозиційних акціях, а зараз бореться з корупцією як чиновник.
З серпня 2014 року Росія надала тимчасовий притулок підозрюваному в нападі на Чорновол Андрію Зінченку. Генпрокуратура України домагалася видачі підозрюваного з початку лютого 2014 року, коли його затримали російські поліцейські за запитом з Києва.
18 листопада 2015 року начальник департаменту карного розшуку МВС Володимир Остапенко повідомив, що організатором побиття Тетяни Чорновол був кримінальний авторитет з Дніпродзержинська (Дніпропетровська область) Олег Нетребко, який переховується від правосуддя.
У червні 2017 року підозрюваний в організації нападу на колишню журналістку Тетяну Чорновол Олег Нетребко знайдений повішеним в ізоляторі Міністерства внутрішніх справ.

Ще Дослідження