Зросла впевненість у середньостроковому виживанні, але більше редакцій на межі закриття – опитування ІМІ

Інститут масової інформації (ІМІ) зафіксував тенденцію до відносного зростання впевненості в середньостроковій стійкості редакцій. Категорія “можемо працювати три-шість місяців” зросла з 34,2% до 45,3%. Це означає, що певна частина медіа перейшла з “критичного режиму” (протягнемо до трьох місяців) до “режиму адаптації”, часто завдяки внутрішній мобілізації, скороченню витрат і тимчасовим компенсаторним механізмам (донати, місцеві джерела, відкладені резерви, маленькі брідж-гранти). 

Про це свідчать результати анонімного адресного опитування журналістів, проведеного ІМІ у квітні – травні цього року.*

Майже втричі зросла частка тих, хто декларує фінансову витривалість понад рік (з 5,8% до 14%). Це невелика, але важлива група, до якої входять переважно загальнонаціональні медіа або медіа Західного регіону і яка, ймовірно, має прибуткові формати або стабільні внутрішні бюджети.

Зменшення категорії “протягнемо лише до трьох місяців” на 5,5% – ознака того, що частина вразливих редакцій або вже адаптувалася, або потенційно вийшла з ринку, не доживши до етапу опитування в травні.

У січні ще існувала частка редакцій, які вважали, що припинення американського фінансування не відіб’ється на їхній роботі. А от у травні жодна редакція не вказала такої відповіді, що свідчить про усвідомлення масштабності кризи навіть з боку тих, хто раніше був упевнений у своїй автономності.

Незважаючи на загальне зростання впевненості серед багатьох редакцій, частка тих, хто буквально “на межі закриття”, зросла із 7,5% до 8,7%. Категорія “протягнемо лише один місяць” є найгострішим маркером вразливості, бо сигналізує про відсутність фінансової подушки взагалі. Це означає, що доволі великий відсоток редакцій перейшов у стан на межі закриття. Можливо, вони вичерпали внутрішні резерви, не змогли скористатись альтернативними джерелами підтримки, не змогли отримати нових грантів і залежали виключно від американського фінансування, яке припинилося.

“Усі ці зміни не ознака стабілізації, а радше ознака переходу до стратегії виживання, яка супроводжується зменшенням штату, відмовою від розвитку, переходом на мінімальний обсяг контенту й окремо підсилює нерівність між медіа, де більші гравці продовжують працювати, а малі – зникають або зливаються з іншими, – заявила директорка ІМІ Оксана Романюк. – Зростання середньострокової впевненості не компенсує втрати динаміки, творчої свободи та інституційного розвитку українських медіа”.

***

Нагадаємо, за результатами річного опитування ІМІ, 80% журналістів скористалися різноманітними формами міжнародної підтримки впродовж 2024 року. 

*Анонімне кількісне онлайн-опитування журналістів було проведено методом адресного анкетування з 24 квітня до 15 травня 2025 року включно. В опитуванні взяли участь 150 представників усіх типів медіа з усіх регіонів України. Було проведено середнє зважування результатів за регіонами та типами медіа з метою підвищення репрезентативності вибірки. Зокрема, враховувалися пропорції різних типів медіа в загальній структурі українського медійного ринку (онлайн, друковані, телевізійні та радіо, медійні сторінки в соціальних мережах), а також географічний розподіл активних редакцій за регіонами. Зважування здійснювалося шляхом застосування відповідних коефіцієнтів до кожної групи респондентів відповідно до їхньої частки в генеральній сукупності.

**Сума відповідей не дорівнює 100%, адже респонденти могли обрати кілька з них.

Важливо! У цьому опитуванні ми порівнюємо результати з аналогічним опитуванням, яке ІМІ проводив одразу після раптового зупинення фінансування США, у січні – лютому 2025 року. Таке порівняння дозволяє оцінити, як змінюються очікування та реальні дії медіа у відповідь на кризу, а також виявити ступінь адаптації ринку до нових умов. Воно показує, які антикризові механізми виявились ефективними, а де ситуація, навпаки, погіршилася. Це дає змогу сформувати обґрунтовані рекомендації для донорів, медіаспільноти та держави щодо підтримки незалежної журналістики.