Дискредитаційна кампанія, поширення фейків та судові позови забрали в журналістки-розслідувачки Олени Мудрої час і сили, які вона могла б спрямувати на підготовку журналістських розслідувань. На її думку, саме перешкоджання професійній діяльності було однією з цілей організаторів атак.
Про це Олена Мудра розповіла у коментарі журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян.
За словами журналістки, проти неї розгорнули кампанію з поширення неправдивої інформації, зокрема про нібито співпрацю з ФСБ. Для цього використовували анонімні сайти та сторінки в соціальних мережах.
Мудра пояснює, що анонімність таких ресурсів дозволяє уникати відповідальності, оскільки встановити їхніх власників, реєстраторів та авторів публікацій дуже складно.
“Для усіх цих сайтів дуже важко встановити власників або тих, хто їх реєстрував. І, відповідно, притягнути когось до відповідальності. Також, з анонімними сайтами неможливо комунікувати питання зняття фейкових статей, складно ідентифікувати ім’я автора таких текстів. Тобто, відповідальність за розміщення неправди майже нульова і практично нульові репутаційні втрати для людей, які можуть стояти за такими сайтами”, – пояснила журналістка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Подібну тактику, за її словами, використовували й у соцмережах: адміністратори пабліків блокували спроби зв’язатися з ними.
Водночас неправдиву інформацію про неї поширювали не лише анонімні ресурси, а й медіа. Зокрема, “Українські новини” згодом видалили передрук такої публікації. Натомість “СтопКор” та закарпатський сайт KarpatNews залишили матеріали навіть після звернення адвокатів.
Мудра зазначила, що збір доказів для юридичного захисту тривав понад три місяці. “По-перше, це тривало понад три місяці, стільки ж, як тривали атаки. По-друге, я у декілька заходів готувала базу для адвокатів і мені доводилось ретельно перечитувати і переглядати усі ті матеріали, які дискредитували мене і мою сім’ю. Це дуже неприємно і виснажливо”, – розповіла Олена Мудра.
Окрім інформаційних атак, на роботу журналістки вплинули судові процеси. Зокрема, компанії “Вітропарки” подали проти неї три SLAPP-позови, один із яких згодом відкликали.
Мудра наголосила, що сукупність цих дій відволікала її від основної роботи – журналістських розслідувань.
“Все це – дискредитаційна кампанія та судові процеси (не лише цей, проти мене “Вітропарки” подали три SLAPP-позови, один з яких згодом відкликами), забрало від мене багато часу та енергії, які б я могла витратити на підготовку розслідувань. Власне, це і була одна із цілей замовників – завадити мені займатись журналістською діяльністю”, – зазначила журналістка.
За словами Мудрої, додатковим викликом стала безпекова ситуація. Вона нагадала про випадок із кримінальним провадженням, відкритим за заявою неіснуючої людини про нібито передавання коштів за організацію ЛГБТ-віче на полонині Руна. Журналістка зауважила, що поліція Закарпатської області майже рік не закривала цю справу, а рішення про закриття ухвалили після широкого розголосу з боку колег.
Попри тіснішу співпрацю з медіаюристами, фахівцями з кібербезпеки та профільними організаціями, журналістка не впевнена, що атаки не повторяться.
“Хоча, з іншого боку, у мене до сьогодні немає впевненості, що атаки не повторяться у тій чи іншій мірі. Невідомо, хто і як далеко готовий піти”, – зазначила Олена Мудра.
Вона також зазначила, що в межах цивільного судового процесу встановити реальних авторів анонімних публікацій не вдалося. Водночас певні напрацювання є в досудовому розслідуванні кримінального провадження щодо перешкоджання журналістській діяльності.
Що передувало
Як повідомляв ІМІ, 9 червня 2025 року Олена Мудра заявила про дискредитаційну кампанію, пов’язану з її журналістською діяльністю. На кількох сайтах опублікували матеріали з неправдивими твердженнями про нібито роботу журналістки на Росію, російське фінансування та її родину.
Мудра пов’язувала кампанію зі своїми розслідуваннями про діяльність ТОВ “УК “Вітряні парки України” в Закарпатській області.
27 червня 2025 року Мудра подала заяву до поліції щодо перешкоджання її законній професійній діяльності та порушення недоторканності приватного життя. А вже 28 червня відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
24 лютого 2026 року редакція NGL.media зібрала зачіпки, що могли привести до організаторів масштабної дискредитаційної кампанії проти Олени Мудрої.
14 травня 2026 року правоохоронці закрили кримінальне провадження щодо Мудрої, яке було відкрито на підставі листа від вигаданої особи на ім’я Марік Федірко.
22 липня 2026 року Виноградівський районний суд Закарпатської області відкрив провадження за заявою журналістки Мудрої про визнання недостовірною інформації, поширеної проти неї під час скоординованої онлайн-атаки.
Згодом адвокат журналістки Юрій Мельник пояснив, що притягнути до відповідальності організаторів скоординованої онлайн-атаки з дискредитації закарпатської журналістки Олени Мудрої в класичному судовому порядку наразі майже неможливо через анонімність ресурсів.
У серпні 2026 року Національна поліція в Закарпатській області закрила два кримінальні провадження за статтями 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та 182 (порушення недоторканності приватного життя) Кримінального кодексу України щодо онлайн-переслідування Мудрої, вказавши причиною “відсутність складу злочину”.
У листопаді 2026 року суд визнав недостовірною інформацію з анонімних сайтів про журналістку Олену Мудру.
