Законопроєкт про медіа передбачає штрафи до 15 мінімальних зарплат – медіаюрист
Законопроєкт №2693-д “Про медіа” передбачає запровадження трьох видів порушень, за вчинення яких Нацрада з питань телебачення і радіомовлення зможе складати приписи на мовників або застосовувати штраф до 15 розмірів мінімальних зарплат.
Про це 8 липня поінформував медіаюрист, виконавчий директор ГО “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін під час дискусії “Проєкт закону “Про медіа” 2693-д: обговорення регулювання онлайн-медіа та платформ спільного доступу до інформації та відео”, повідомляє Укрінформ.
“У частині онлайн-медіа заходами реагування Нацради може бути винесення приписів, що не є санкціями, а санкціями можуть бути штраф або заборона поширення на території України... Приписи застосуються тільки у випадку незначних порушень. Приписи не несуть жодних фінансових санкцій лише в тому разі, якщо протягом 365 днів медіа не вчинятиме їх (повторних порушень. – Ред.). Якщо ж вони накопичуються (три і більше), тоді вже регулятор може застосувати штрафні санкції...
За незначні порушення може бути застосовано штраф у розмірі від одного до п'яти розмірів мінімальних заробітних плат. Цей штраф застосовується після кількох приписів, які не було скасовано або анульовано протягом року. Тобто три нескасовані приписи протягом року є підставою для застосування штрафу. Якщо медіа не реагує і протягом року ці порушення повторюються (їх стає чотири й більше), то сума штрафу може бути подвоєна. За значні порушення штраф може бути від п'яти до десяти розмірів мінімальних заробітних плат, за грубі – від 10 до 15 мінімальних заробітних плат”, – зазначив Бурмагін.
Водночас у проєкті законодавчого акта пропонується визначити, що незначні порушення є такими, що пов'язані зі строками внесення змін до реєстру, зазначення вихідних відомостей і надання інформації на запити Нацради. До значних належить поширення інформації, що суперечить контентним обмеженням (пропаганда комуністичного режиму, мова ворожнечі тощо), інформації, що може завдати шкоди здоров'ю та моральному розвитку дітей, порушення вимог виборчого законодавства, порядку розповсюдження реклами й спонсорства та ненадання відомостей про структуру власності на вимогу регулятора. Грубі ж порушення – це невиконання вимог Нацради щодо погодження із законом структури власності медіа, подання малодостовірних даних про структуру власності, відмова в проведенні перевірки регулятором і порушення вимог щодо діяльності медіа в умовах збройної агресії.
“Нацрада зможе ухвалювати рішення про застосування санкцій на підставі перевірки, яка триває до двох-трьох місяців, і це є процедурним запобіжником”, – додав Бурмагін.
Також він звернув увагу на те, що законопроєкт передбачає сплату штрафу за виявлені порушення протягом 30 днів після оприлюднення рішення регулятора, але в разі його оскарження сплата штрафу зупиняється на час судового розгляду справи.
Водночас експерт наголосив, що зі сфери дії закону вилучено особисті сторінки користувачів у соціальних мережах, а регулюванню підлягатимуть лише сторінки, які ведуть медіа, юридичні особи, господарчі суб'єкти й на яких передбачається збіг, редагування та поширення інформації.
“Нацрада зможе звертатися до платформ спільного доступу щодо обмеження доступу до певного профілю, сторінки онлайн-медіа. Тобто може бути рішення суду про таке зобов'язання”, – уточнив Бурмагін.
Як повідомляв ІМІ, 2 липня у Верховній Раді депутати від “Слуги народу” зареєстрували доопрацьований законопроєкт “Про медіа” під №2693-д. Текст законопроєкту з'явився на сайті парламенту 6 липня.
1 липня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити в першому читанні за основу доопрацьований законопроєкт “Про медіа” №2693-д і відхилити альтернативний законопроєкт №2693-2.
19 червня “Детектор медіа” оприлюднив підготовлений робочою групою драфт тексту законопроєкту №2693 “Про медіа” в новій редакції.
Аналіз законопроєкту від ІМІ можна прочитати тут: частина 1, частина 2.
Help us be even more cool!
