ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

За законом про медіа блогери та незареєстровані онлайн-медіа теж регулюватимуться Нацрадою

30.01.2020, 17:26
Фото – 112.ua
Фото – 112.ua

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення регулюватиме не лише тих, кого ліцензуватиме і реєструватиме, а й будь-яких суб’єктів у сфері медіа, зокрема онлайн-медіа, телеграм-канали, блогерів і відеоблогерів. 

Таке тлумачення норм законопроєкту “Про медіа” підтвердив “Детектору медіа” медіаюрист Олександр Бурмагін, який входив до робочої групи, що працювала над законопроєктом.

Законопроєкт передбачає добровільну реєстрацію онлайн-медіа (за винятком аудіовізуальних онлайн-медіа, які мають обов’язково реєструватися в Нацраді). Але відповідатимуть за порушення закону про медіа як зареєстровані, так і незареєстровані.

“Така концепція закладена в тому числі через особливості інтернету, – пояснив Олександр Бурмагін. – Для онлайн-медіа передбачена добровільна реєстрація, але всі ми розуміємо, яка кількість порушень, інтенсивність і навіть грубі порушення можуть відбуватися в інтернеті. Регулятор повинен мати повноваження втручатися, реагувати приписами, приводити до тями тих, хто виходить за межі. Це стосується насамперед контентних порушень. Особливо яскраво цю ситуацію показує виборчий процес, коли відбувається купа порушень різного характеру і в суспільства є запит: кому написати скаргу, заяву, хто може відреагувати. У нас на сьогодні немає органу, який міг би під час виборів зреагувати на порушення в пресі, в інтернеті. Ідея в тому, щоб регулятор у випадку контентних порушень міг реагувати на підставі власного моніторингу або скарги чи заяви осіб”.

Особливості відповідальності за порушення законодавства у сфері медіа розписано в розділі VIII законопроєкту – там деталізовано види порушень і санкції. Зокрема, суб’єкти у сфері онлайн-медіа, залежно від порушення, отримуватимуть приписи Нацради, штрафи в розмірі однієї-п'яти мінімальних зарплат (від 4,7 тис. до 23,5 тис. грн станом на 2020 рік) або ж блокування доступу інтернет-провайдерами. Для аудіовізуальних медіа передбачені більші розміри штрафів.

У контексті дефініцій, запропонованих у законопроєкті, блогери можуть підпадати під визначення медіа, а відеоблогери – під визначення аудіовізуальних медіа. “Теоретично – так (можуть підпадати під визначення медіа. – ДМ). У тому числі телеграм-канали з величезною аудиторією або канали у вайбері чи в інших месенджерах. Відеоблогери – так само”, – сказав Бурмагін.

Визначати, чи підпадають блогери під регулювання, буде Нацрада. “Я думаю, що тільки практика зможе показати ефективність / неефективність, вади цих механізмів. Після того як закон дошліфують і запустять у дію, через пів року треба буде готувати зміни і вдосконалювати. Бо ми не зрозуміємо, як працюють деякі механізми, без практики. Питання до регулятора, як він формуватиме свою практику”, – додав Бурмагін.

Якщо відеоблогер усе-таки підпадає під визначення “медіа”, то він має обов’язково реєструватися в Нацраді, а за відсутність реєстрації передбачено санкції. Бурмагін не готовий коментувати це питання і визнає, що ці нюанси в законопроєкті потребують доопрацювання.

“Розмежування всіх цих типів медіа було болючим питанням. Дійсно, у багатьох моментах (і нам звертали на це увагу міжнародні експерти) немає чіткості у визначеннях. Робота з термінами і дефініціями буде відбуватися між першим і другим читанням, щоб розводити всі ці категорії та давати відповіді на питання, про які ви говорите. У нас мета зробити якісний документ. А один з головних критеріїв якості – правова визначеність. Тобто всі мають його прочитати і зрозуміти: хто я, які наслідки від тих чи інших дій або бездіяльності. У випадку блогерів, відеоблогерів і сайтів, які поширюють як текстовий, так і аудіовізуальний контент (як його кваліфікувати – це аудіовізуальне медіа чи преса онлайн?) – будемо намагатися доопрацювати проєкт”, – підсумував медіаюрист.

Як повідомляв ІМІ, 17 січня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт №2693 “Про медіа”.

Новий законодавчий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

15 січня 2020 року група народних депутатів від фракції “Європейська солідарність” зареєструвала альтернативний проєкт закону “Про медіа” №2693-1.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!