З початку вторгнення окупанти звинуватили 472 мешканців Криму в "дискредитації" армії РФ – правозахисники

Фото – Укрінформ

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 472 мешканців тимчасово окупованого Криму звинуватили за статтею адміністративного кодексу Росії про дискредитацію російської армії. Про це йдеться в доповіді правозахисної організації “Кримський процес”, оприлюдненій 19 вересня.

Згідно з доповіддю, у 424 випадках суд призначив адмінпокарання, у 25 випадках протокол повернули для усунення порушень і повторно не розглядали, в одному випадку виправдали, в 10 випадках провадження припинили через інші обставини, а у 12 випадках засідання відклали на дату, яка виходить за часові межі дослідження.

До справ про “публічну дискредитацію дій російської армії” суди зараховують випадки публікацій у соцмережах та на інших онлайн-сервісах; усні висловлювання (включно з інтерв'ю та виконанням українських пісень); пікети або інші форми невербальної демонстрації антивоєнної / проукраїнської символіки, а також нанесення написів, графіті антивоєнного / проукраїнського характеру або пошкодження символіки війни.

Значну частину займають переслідування за публікації мешканців на різних інтернет-ресурсах – щонайменше 129 випадків (53,5%).

На другому місці за популярністю – усні висловлювання громадян, за які до адміністративної відповідальності було притягнуто за півтора року щонайменше 79 осіб (33%). Правозахисники звертають увагу, що за останні три місяці зафіксували випадки, коли кримчани відкрито “дискредитували” російську армію в спілкуванні зі співробітниками ДПС або використовували грубу нецензурну лайку на адресу російських військовослужбовців, які перебували в наряді.

Найменш поширеною, але стабільною формою “дискредитації” є нанесення написів і графіті антивоєнного / проукраїнського характеру або пошкодження символіки війни – 13 випадків (5,5%).

Із 131 судді, які брали участь у розгляді цих справ у першій інстанції, 69 (53%) перебувають у розшуку або можуть бути оголошені в розшук за підозрою в скоєнні злочину, передбаченого ст. 111 КК України “Державна зрада”. Ще 25 суддів переведені до Криму з російських регіонів і здійснюють правосуддя, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права. Тільки 28% суддів, які беруть участь у розгляді справ про дискредитацію російської армії, формально відповідають критеріям незалежного і неупередженого органу судочинства, зазначає “Кримський процес”.

У своїх висновках “Кримський процес” зазначає, що розгляд протоколів про адміністративні правопорушення за “дискредитацію дій російської армії” в судах Криму пов'язаний із систематичними порушеннями основних стандартів доступу до справедливого правосуддя – принципів публічності, змагальності сторін, права на захист і неупередженості судового розгляду. Переважна більшість випадків судового розгляду має низку ознак політично вмотивованого переслідування за висловлення думки.

Загальний характер порушень стандартів доступу до справедливого правосуддя та механічна легалізація протоколів правоохоронних органів можуть свідчити про те, що судові розгляди цієї категорії справ не мають на меті встановлення істини та запобігання правопорушенням у сфері громадського обговорення діяльності російських збройних сил та війни на території України, йдеться в доповіді.

“Є підстави стверджувати, що норму ст. 20.3.3 КпАП протягом півтора року дедалі активніше використовують винятково як інструмент для придушення антивоєнних і проукраїнських настроїв на території Криму”, – йдеться в доповіді.

Нагадаємо, 4 березня 2022 року Росія внесла статтю 20.3.3 до Кодексу про адміністративні правопорушення, що передбачає покарання за “публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання збройних сил Російської Федерації з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримання міжнародного миру та безпеки, зокрема публічні заклики до перешкоджання використанню збройних сил Російської Федерації із зазначеною метою, а також спрямовані на придушення використання російських збройних сил Російської Федерації із зазначеною метою, а також за заклик до використання російської армії”.

Цю норму використовують як інструмент придушення антивоєнних і проукраїнських настроїв.