Європейська комісія 4 листопада оприлюднила звіт щодо України за 2026 рік, у якому оцінила стан свободи слова та медіа. Серед основних проблем у документі названо тиск на журналістів, безпекові й економічні загрози для медіа, обмеження, пов’язані з дією воєнного стану, а також вплив національного телемарафону на медіаплюралізм.
У розділі “Свобода слова і свобода медіа” Єврокомісія зазначає, що Україна надає задовільні законодавчі гарантії свободи слова й загалом сприятливе середовище для роботи вільних, незалежних і професійних медіа. Водночас підготовленість країни в цій сфері перебуває на рівні між певним і помірним.
Серед обмежень Єврокомісія називає безпекові ризики, економічний тиск на медіа й наслідки воєнного стану.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Війна і внутрішній тиск. Що відбувається зі свободою слова в Україні – тіньовий звіт для ЄС
- За вісім місяців 2026 року порушень свободи слова вже більше, ніж за весь 2025-й – ІМІ
- Україна зберігає свободу слова, але має створити системну підтримку незалежних медіа – тіньовий звіт ГО для ЄС
Тиск на журналістів і судові позови
У звіті зазначається, що журналісти й медійники досі є безпосередньою мішенню для атак російських військових. На підконтрольній Україні території також фіксують випадки переслідування та залякування журналістів. Ситуація з розслідуваннями таких випадків досі неоднорідна, а ефективність розслідувань потребує покращення.
Єврокомісія також звертає увагу на юридичний тиск на журналістів і стратегічні позови проти участі громадськості (SLAPP). Станом на вересень 2026 року в Україні зареєстрували п’ять таких справ. Водночас робоча група при парламенті готувала пакет законодавчих змін для боротьби зі зловживанням судовими позовами з метою тиску на медіа та журналістів.
У документі також зазначається, що в січні 2026 року набув чинності закон, покликаний покращити прозорість роботи органів державної і місцевої влади й доступ до публічної інформації. Він передбачає, зокрема, ширшу відкритість парламентських комітетів. Водночас реалізація інших законодавчих ініціатив у сфері медіа затягується.
Єврокомісія рекомендує переглянути телемарафон
Окремо у звіті йдеться про вплив національного телемарафону “Єдині новини” на плюралізм у медіа.
Єврокомісія зазначає, що з 1 січня 2026 року державний телеканал “Рада” припинив мовлення в межах телемарафону. Водночас у 2026 році з державного бюджету виділили близько 1,5 мільярда гривень на його фінансування попри зниження рівня суспільної довіри й охоплення аудиторії.
“Україна має звернути увагу на занепокоєння щодо його впливу на плюралізм у медіа і потребу його переглянути”, – йдеться у звіті.
Стан незалежних медіа та рекомендації Україні
Єврокомісія відзначає, що повномасштабна війна досі серйозно впливає на незалежні медіа, особливо регіональні та прифронтові редакції. Серед проблем – фінансовий тиск, низькі зарплати, нестабільність зайнятості й погіршення економічних перспектив.
У документі також звертають увагу на недостатню прозорість структури власності медіа: менш ніж половина провідних видань чітко вказують фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками.
Водночас Єврокомісія позитивно оцінює незалежну роботу Суспільного мовника, який і далі нарощує аудиторію та зберігає репутацію медіа, яке висвітлює події збалансовано й неупереджено. Водночас державне фінансування Суспільного на 2026 рік, попри невелике збільшення, залишається нижчим за передбачений законом рівень.
Серед рекомендацій Україні на наступний рік – забезпечувати захищеність і незалежність журналістів, оперативно й ефективно розслідувати випадки залякування, переслідування та непрямого тиску на медіа, гарантувати належне фінансування Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та її функціональну незалежність.
Також Єврокомісія рекомендує забезпечити належне фінансування Суспільного мовника й упевнитися, що контент медіа, які фінансуються державою, відбиває політичний і суспільний плюралізм в Україні.
Як повідомляв ІМІ, 23 вересня 2026 року в Києві презентували третій тіньовий звіт громадянського суспільства щодо виконання Україною вимог розділів 23 і 24 переговорної рамки про вступ до Європейського Союзу. Розділ про фундаментальні права, свободу слова та медіа підготував Інститут масової інформації.
У цьому розділі ІМІ зазначив, що попри повномасштабну війну Росії незалежні медіа продовжують працювати, однак у 2026 році посилилися як російські атаки на медіа, так і внутрішній тиск на журналістів.
ІМІ звертав увагу, що якщо у 2022 році головною загрозою була артилерія, то станом на 2025–2026 роки домінівним фактором смертельної небезпеки для журналістів стали безпілотники (FPV-дрони, “ланцети”, “молнії” тощо). На четвертому році повномасштабного вторгнення ІМІ зафіксував три вбивства медійників під час їхньої професійної діяльності: усі три – внаслідок дронових атак.
